Загальна_психологія

1968. – 572 с.

10.Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.

11.Рубинштейн С.Л. Основы общей псхологии. – СПб: Питер, 2001. – 702 с.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 6

Тема 12. САМОСВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

Мета: ознайомити з особливостями визначення рівня самооцінки.

Теоретичні питання

1.Поняття самооцінки особистості.

2.Вплив самооцінки на поведінку та діяльність особистості.

3.Види самооцінки.

Клієнтський запит

Ви працюєте психологом в одній зі шкіл міста. До Вас звернувся класний керівник випускнуго класу: «Для моїх дітей питання «Яку професію обрати?» найактуальніше. Деякі з них на це питання мають відповідь давно, та більшість – у своєму виборі невпевнені. Чим можна їм якимось чином допогти?»

Обов’язкова програма при виконанні завдання

1.Сформулюйте реалістичні очікування у людини, яка звернулася за допомогою та визначення напрямків практичної роботи психолога (див. додаток 1, пункт

1.2.).

2.Проаналізуйте власний досвід виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін та проходженні практик (теоретичний огляд пункту алгоритму, див. додаток 1, пункт 2.1).

3.Здійсніть збір емпіричних даних та проінтерпретуйте результати дослідження (див. додаток 1, пункт 3.1, 3.2).

Завдання для самостійної роботи

Оформити звіт за результатами дослідження 1 година особливостей самооцінки власної особистості.

Оцінювання

Методика №1

Мета: визначення рівня самооцінки.

Необхідний матеріал: 50 слів-якостей.

Якості особистості:

Акуратність, безтурботність, вдумливість, запальність, чутливість, гордість, грубість, життєрадісність, турботливість, заздрість, сором‘язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, капризність, легковір'я, повільність, мрійливість, помисливість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервозність, нерішучість, нестриманість, чарівність, уразливість, обережність, чуйність, педантичність, рухливість, підозрілість, принциповість, поетичність, презирливість, привітність, розв'язність, розсудливість, рішучість, самозабуття, стриманість, милосердя, соромливість, терплячість, боягузтво, впертість, поступливість, холодність, ентузіазм, емпатійність.

Хід виконання.

Інструкція досліджуваному: „Перед Вами ряд слів-якостей особистості.

І етап. Вам необхідно з наведених слів-якостей вибрати риси бажаного та небажаного образу „Я”. При цьому в І ряд записують слова, що визначають риси особистості, які належать до суб’єктивного ідеалу, тобто складають позитивну множину. В ІІ ряд – небажані якості, тобто складають негативну множину.

Подивіться уважно на список слів, які характеризують особистість і запишіть їх у дві колонки. В колонку зліва – риси, які б Ви бажали мати у себе, справа – риси, які б Ви не бажали мати у себе.

Якщо слова Вам не зрозумілі, зовсім не пишіть їх.

ІІ етап. Уважно подивіться на слова в І та ІІ колонці. Відмітьте хрестиком ті словаякості, які притаманні Вам, на Вашу думку.”

Обробка результатів.

Визначення коефіцієнту самооцінки за позитивною та негативною множинами (СО+) та (СО–):

що властиві досліджуваному, тобто вибрані ним для себе. N+, N– – кількість еталонних рис у „позитивній” та „негативній” множині.

Аналіз та інтерпретація отриманих результатів.

Рівень адекватності самооцінки визначають за допомогою таблиці:

При аналізі результатів слід враховувати не лише величину коефіцієнта, але й кількість рис, що склали еталон досліджуваного по „позитивній” та „негативній” множинах, що свідчить про когнітивну складність особистості.

Адекватна самооцінка з тенденцією до завищеної свідчить про позитивне ставлення до себе.

Низька самооцінка може бути пов’язана з негативним ставленням до себе, з відчуттям неповноцінності.

У висновку вказується на адекватність і рівень самооцінки. Результати вважаються надійними, коли вони збігаються по двох показниках.

Методика №2

Мета: визначення рівня самооцінки особистості Необхідний матеріал: бланк протоколу для досліджуваного.

ТЕСТ ДВАДЦЯТИ ТВЕРДЖЕНЬ НА САМОСТАВЛЕННЯ

(Twenty Statements Attitude Test)

Це особистісний опитувальник, варіант нестандартизованого самозвіту з наступним контент-аналізом, близький до проективних методів дослідження особистості. Призначений для дослідження самооцінки. Запропонований М. Куном та Т. МакПартландом у 1954 р.

Процедура проведення

Досліджуваний має протягом 12 хвилин дати 20 різних відповідей на питання, звернене до самого себе: “Хто я такий?”. В інструкції вказується, що відповіді слід давати у тому порядку, у якому вони спонтанно виникають, не думаючи про послідовність, граматику та логіку.

Аналіз результатів

Аналіз досліджень дозволив виділити ряд категорій, які потім використовувалися у контент-аналізі:

соціальні групи (стать, вік, національність, релігія, професія),

ідеологічні погляди (філософські, релігійні, політичні та моральні висловлювання),

інтереси та захоплення,

прагнення і цілі,

самооцінка.

Теоретичною основою створення тесту є розроблене М. Куном розуміння особистості, операційну сутність якої можна визначити через відповіді на запитання:

“Хто я такий?”, звернені до самого себе (або звернене до людини запитання іншої особи “Хто Ви такий?”).

Загальна тенденція у відповідях полягає у тому, що “приєднувальні“ твердження, у яких фіксується приналежність досліджуваного до тієї чи іншої категорії людей, виносяться раніше, ніж “диференціюючі” (вказується специфічна ознака – “надто товстий”, “худий” тощо). Найчастіше зустрічаються такі категорії (за результатами зарубіжних досліджень): професійна ідентичність, сімейна роль та статус, релігійна ідентичність, стать та вік.

У відповідях досить часто прослідковуються соціологічні закономірності:

вік частіше згадують молоді та літні люди;

жінки частіше згадують свій сімейний статус;

чоловіки – статеву приналежність тощо.

У той же час психологічні закономірності, які лежать в основі відповідей, недостатньо ясні. Вважається, що порядок називання категорій відповідає вираженості та значимості відповідних ознак, тобто структурі самоідентитчностей, але ця теза не є доведеною. Цілком можливим є вплив стереотипів заповнення офіційних анкет або дія захисних стратегій, при яких найбільш значиме відсувається “на потім”.

Діагностичне використання тесту потребує виявлення соціокультурних норм, специфічних для певного віку та статі. Вже доведено, що відповіді дітей відрізняються від відповідей дорослих: діти частіше, ніж дорослі, визначають себе через ситуативні прояви. У етнічно однорідному суспільстві відповіді, які стосуються раси та національності, будуть зустрічатися рідше, ніж у етнічно різнорідному.

Слід також розрізняти відповіді, які стосуються самоідентичності у рамках індивідного рівня самосвідомості (тобто відображають приналежність до таких груп, до яких неможливо не належати, живучи у суспільстві, - статеву, вікову, національну, сімейну) та відповіді, які стосуються особистісної самоідентичності (приналежність досліджуваного до груп людей, членство у яких є або результатом власного вибору, самовизначення, або результатом специфічної самооцінки – мислитель, захисник, невдаха, фантазер тощо).

Невирішення вказаних теоретичних та методичних питань ускладнює використання даного тесту. Без знання соціокультурних та статево-вікових норм інформативними виявляються лише крайні, найбільш нетипові відповіді, як, наприклад, вказування лише своїх недоліків або лише своїх індивідних ідентичностей.

Література:

1.Гамезо М.В.,. Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., Просвещение, 1986.

2.Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

3.Немов Р. Психология. Книга 1. – М., 1999. – 688 с.

4.Общая психология: Курс лекций для первой степени педагогического образования /

Сост. Е.И. Рогов. – М.: Владос, 1998. – 448 с.

5.Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. институтов / Под ред. В.В.Богсловского . – М.: Просвещение, 1981. – 383 с.

6.Петровский А.В. Общая психология. – М., Просвещение, 1986. – 464 с.

7.Платонов К.К. Занимательная психология. – 4-е изд., пере раб. – М.: Мол. гвардія,

1986.

8.Платонов К.К. Психологический практикум: Учеб. пособие для индустриальнопедагогических техникумов. –М.: Вісш. школа, 1980.-165с.

9.Психологія. Підручник для педагогічних вузів / За ред. Г.С.Костюка. – К.: „Радянська школа”, 1968. – 572 с.

10.Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.

11.Рубинштейн С.Л. Основы общей псхологии. – СПб: Питер, 2001. – 702 с.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 7

Тема 12. САМОСВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

Мета: ознайомити з особливостями дослідження рівня домагань особистості.

Теоретичні питання

1.Загальне поняття про рівень домагань особистості.

2.Форми психологічного захисту особистості.

Клієнтський запит

Ви працюєте психологом в одній зі шкіл міста. До Вас звернувся класний керівник випускнуго класу: «Для моїх дітей питання «Яку професію обрати?» найактуальніше. Деякі з них на це питання мають відповідь давно, та більшість – у своєму виборі невпевнені. Чим можна їм якимось чином допогти?»

Обов’язкова програма при виконанні завдання

1.Зробіть підбір і проаналізуйте літературу та сформулюйте припущення про причини виникнення проблеми (див. додаток 1, пункт 2.2).

2.Здійсніть збір емпіричних даних та проінтерпретуйте результати дослідження (див. додаток 1, пункт 3.1, 3.2).

Завдання для самостійної роботи

Оформити звіт за результатами дослідження 1 година особливостей самооцінки власної особистості.

Оцінювання

Методика №1

Мета: дослідження рівня домагань.

Необхідний матеріал: моторна проба Шварцландера (бланк з чотирма прямокутними секціями, кожна з яких складається з маленьких квадратів), секундомір.

Хід виконання Інструкція досліджуваному: „Вам необхідно за 10 секунд поставити якомога більше

хрестиків у квадрати прямокутної секції. Перед початком роботи визначте, скільки квадратів Ви можете заповнити. запишіть це число у верхній великій клітині цієї секції. За сигналом дослідника „Починайте” ставте хрестики у квадратики”.

Після виконання дають завдання: ”Підрахуйте кількість заповнених Вами квадратиків і запишіть свій результат у нижньому прямокутнику першої секції. Подумайте і визначте, скільки квадратиків Ви зможете заповнити у другій секції. Запишіть це число у верхньому великому прямокутнику другої секції.”

Час виконання І-ї, ІІ-ї, ІV-ї серій – 10 сек, ІІІ-ї – 8 сек.

Обробка результатів.

Для обробки результатів знаходять цільове відхилення (середню величину), яке свідчить про рівень домагань особистості:

ЦВ (РДМ 2 РДС1 ) (РДМ 3 РДС2 ) (РДМ 4 РДС3 ) ;

3

де РДМ – рівень домагань відповідної серії; РДС – рівень досягнень відповідної серії.

Аналіз отриманих результатів.

Рівень домагань – це достатньо стабільна індивідуальна якість особистості, яка характеризує:

1)рівень складності завдань, що обираються людиною;

2)вибір суб’єктом мети чергової дії залежно від переживання успіху або невдачі у попередніх діях;

3)бажаний рівень самооцінки.

Запропонована методика дозволяє визначити рівень домагань (що пов’язаний із цілепокладанням) та ступінь її адекватності (відповідність висунутої мети можливостям людини).

Інтерпретація отриманих результатів.

1.Високий РД може свідчити про переконаність людини у цінності своїх дій, прагнення до самоствердження із наявним почуттям відповідальності та наявністю стійких життєвих планів.

2.Нереально високий РД супроводжується фрустрованістю, вимогливістю до оточуючих, такі люди відчувають труднощі у реалізації власних життєво важливих планів. Вони переживають сильну фрустрацію

3.Помірний РД характерний для осіб, впевнених у собі, товариських, налаштованих на успіх, що розраховують на свої сили.

4.Низький РД залежить від установки на невдачу, у таких осіб нечіткі плани на майбутнє та на найближчий час, вони часто виявляють безпорадність. Найчастіше такі особи проявляють установку на підкорення та безпорадність. Одна із їхніх проблем – планування дій на найближчий час та їх співвідношення з перспективою.

Неадекватність рівня домагань може призвести до дезадаптації поведінки, до неефективності будь-якої діяльності, до труднощів у спілкуванні. Зниження рівня домагань може викликати зниження мотивації, невпевненість та глобальну боязнь труднощів.

Література:

1.Гамезо М.В.,. Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., Просвещение, 1986.

2.Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

3.Немов Р. Психология. Книга 1. – М., 1999. – 688 с.

4.Общая психология: Курс лекций для первой степени педагогического образования / Сост. Е.И. Рогов. – М.: Владос, 1998. – 448 с.

5.Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. институтов / Под ред. В.В.Богсловского . – М.: Просвещение, 1981. – 383 с.

6.Петровский А.В. Общая психология. – М., Просвещение, 1986. – 464 с.

7.Платонов К.К. Занимательная психология. – 4-е изд., пере раб. – М.: Мол. гвардія,

1986.

8.Платонов К.К. Психологический практикум: Учеб. пособие для индустриальнопедагогических техникумов. –М.: Вісш. школа, 1980.-165с.

9.Психологія. Підручник для педагогічних вузів / За ред. Г.С.Костюка. – К.: „Радянська школа”, 1968. – 572 с.

10.Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.

11.Рубинштейн С.Л. Основы общей псхологии. – СПб: Питер, 2001. – 702 с.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 8

Тема 12. САМОСВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

Мета: ознайомити з особливостями дослідження рівня домагань особистості.

Теоретичні питання

1. Загальне поняття про рівень домагань особистості. Форми психологічного захисту особистості.

Клієнтський запит

Ви працюєте психологом в одній зі шкіл міста. До Вас звернувся класний керівник випускнуго класу: «Для моїх дітей питання «Яку професію обрати?» найактуальніше. Деякі з них на це питання мають відповідь давно, та більшість – у своєму виборі невпевнені. Чим можна їм якимось чином допогти?»

Обов’язкова програма при виконанні завдання

1.Розробіть консультацію з фахівцями з даної проблеми (див. додаток 1, пункт

3.1, 3.2).

Методика №1 МОДИФІКАЦІЯ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ РІВНЯ ДОМАГАНЬ Ф. ХОППЕ

Мета. Дослідження рівня домагань в умовах успіху і невдачі.

Необхідний матеріал. 9 карток. Кожна картка складається із трьох самостійних завдань із зростаючою складністю.

Картка 1

1.Написати три слова, які починаються з літери “м”.

2.Написати три слова, які починаються з літери “д”.

3.Написати п’ять імен, які починаються з літери “А”.

Картка 2

1.Написати назви чотирьох тварин, які починаються з літери “о”.

2.Написати назви чотирьох ягід, які починаються з літери “в”.

3.Написати три слова, які починаються з літери “е”.

Картка 3

1.Написати п’ять міст, які починаються з літери “р”.

2.Написати назви трьох квіток, перша літера яких – “р”.

3.Написати назви чотирьох держав, які починаються з літери “ І ”.

Картка 4

1.Хто написав три романи (які?), назви яких починаються з літери “о”.

2.Чи діє в стані невагомості закон Архімеда?

3.Назвати прізвища трьох відомих українських композиторів.

Картка 5

1.Написати чотири міста Східної Європи, які починаються з літери “Л”.

2.Написати назви чотирьох тварин, які занесені до Червоної книги.

3.Чи кругом діє закон всесвітнього тяжіння.

Картка 6

1.Написати прізвища шести відомих фізиків.

2.Написати назви п’яти фільмів, які починаються з літери “М”.

3.Хто автор опери “Запорожець за Дунаєм” ?

Картка 7

1.Написати прізвища п’яти відомих кіноактрис, які починаються з літери “Л”.

2.Написати трьох тварин, які відносяться до родини котячих.

3.Назвіть п’ять відомих поем Т.Г. Шевченка.

Картка 8

1.Написати прізвища трьох всесвітньо відомих художників.

2.Написати прізвища чотирьох лауреатів Нобелівської премії.

3.Назвіть чотирьох композиторів, які втілили в музику образ Дон-Жуана.

Картка 9

1.Написати прізвища відомих українських вчених: двох фізіологів, двох психологів, двох математиків, двох астрономів, двох геологів, двох географів, двох ботаніків, двох фізиків.

2.Назвати рослини, які відносяться до родини бобових.

3.Назвіть композиторів, які втілили в музиці образи шекспірівських герої Ромео і Джульєтти.

Хід виконання завдання. Експериментатор знайомить досліджуваного із завданнями карток. Досліджуваний сам вибирає собі картку для виконання завдань. Завдання виконуються письмово. Для розв’язання завдань відводиться час у відповідності зі складністю завдання. Експериментатор за своїм вибором може зменшувати або збільшувати час, відведений на виконання завдання, довільно викликаючи у досліджуваного переживання успіху чи невдачі. Потім, незалежно від того, виконав досліджуваний завдання чи ні, йому пропонується вибрати іншу картку. Протягом експерименту досліджуваний має змогу зробити 4-5 виборів. Помічник експериментатора фіксує послідовність переходу від однієї картки до іншої, емоційну і мовну реакції, коментарії досліджуваних до своїх дій, виясняє мотиви переходу до наступних карток, мотиви відмови..

Обробка даних виконаного завдання. Отримані дані заносяться у заздалегідь підготовлений протокол: