Загальна_психологія

Завдання для самостійної роботи

Література

Основна література

1.Психологія /За ред. Г.С.Костюка. – К.: Рад.школа, 1968. – С.493-510.

2.Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.:Питер, 2002. – С.511-534.

3.Общая психология /Под ред. А.В. Петровского. – М, 1986. – С.205-215.

4.Психологія / За ред.Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 112-114.

5.Общая психология /Под ред.В.В.Богословского. – М.: Просвещение, 1981. – 80-93.

6.Общая психология: курс лекций /Сост. Е.М. Рогов. – М, 1999. – Лекція 2.

7.Немов Р. С. Психология. Книга 1. – М, 1999. – Гл. 5.

Додаткова література

1.Психология. Словарь /Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.:

2.Политиздат, 1990.

3.Гамезо М. В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М, 1986.

4.Хрестоматия по психологии /Под ред. А.В.Петровского. – М., 1987.

5.Коломинский Я.Л. Человек: психология. – М.: Просвещение, 1986.

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 – 4

Тема 11. АКТИВНІСТЬ І СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

Мета: ознайомити з методами діагностики інтересів особистості, вивчення ціннісної сфери студентів.

Теоретичні питання

1.Поняття про спрямованість особистості.

2.Інтереси як усвідомлювані мотиви особистості.

3.Поняття про установку у психології.

4.Мотиваційні властивості особистості.

Клієнтський запит

Ви працюєте психологом в одній зі шкіл міста. До Вас звернувся класний керівник випускнуго класу: «Для моїх дітей питання «Яку професію обрати?» найактуальніше. Деякі з них на це питання мають відповідь давно, та більшість – у своєму виборі невпевнені. Чим можна їм якимось чином допогти?»

Обов’язкова програма при виконанні завдання

1.Складіть розгорнутий план виконання завдання, зробіть підбір методів та аналіз ресурсів (див. додаток 1, пункт 2.4).

2.Проаналізуйте можливі проблемні моменти, які можуть виникнути під час виконання завдання (див. додаток 1, пункт 2.5).

3.Підготуйте матеріали, необхідні для виконання завдання (див. додаток 1, пункт 2.6).

4.Здійсніть збір емпіричних даних та проінтерпретуйте результати дослідження (див. додаток 1, пункт 3.1, 3.2).

Завдання для самостійної роботи

Методика 1.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК ІНТЕРЕСІВ

ДДО є однією із найвідоміших методик для визначення інтересів і нахилів учнів. Опитувальник розроблений під керівництвом Е.А. Климова, він дає важливі відомості для попереднього орієнтування в інтересах і нахилах в рамках відомої класифікації професій.

Інструкція для досліджуваних така: учням повідомляють, що їм з допомогою надання допомоги в професійному самовизначенні необхідно письмово відповісти на 20 питань. Для цього кожний учень повинен отримати лист відповідей. Учням потрібно пояснити, що номери і буквенні позначення в клітинках відповідають номерам і позначенням питань. Тому відповісти на питання – значить поставити плюс (“Так”) або (“Ні”) в тій або іншій клітинці листа відповідей. Відповідати потрібно на кожне питання не пропускаючи, кожний раз із двох запропонованих можливостей – “А” або “Б” – одну (якій віддається перевага) відмітити плюсом, другу (відкинути) – мінусом.

БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ

Прізвище, ім’я, по батькові

ОПИТУВАЛЬНИК

Обробка отриманих результатів. Підрахувати кількість плюсів в кожному із п’яти вертикальних стовпчиків і виставляють відповідні суми в нижніх клітинах листа.

Питання підібрані і згруповані таким чином: в першому стовпчику вони відносяться до професій типу ”людина - природа”, ( умовно позначимо П ), в другому – “людина – техніка” (Т), в третьому – “людина –людина” (Л), в четвертому – “людина - знакова система” (З), в п’ятому – “людина – художній образ” (Х). Після того, як досліджуваний відповість на всі запитання, можна для зручності поставити в верхніх клітинках стовпчиків умовні позначення типів професій:

У висновку необхідно зазначити, до якого типу професій досліджуваний проявляє найбільший інтерес, визначити приблизний перелік можливостей професійного вибору. досліджуваного.

13.Продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей).

14.Свобода (самостійність, незалежність у вчинках і судженнях).

15.Щасливе сімейне життя.

16.Творчість (можливість творчої діяльності).

17.Упевненість у собі (свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів, внутрішня гармонія).

18.Розваги (приємне проведення часу, відсутність обов’язків).

II. Інструментальні цінності

1.Акуратність (охайність, уміння утримувати в порядку свої речі, справи).

2.Вихованість (добрі манери, ввічливість).

3.Високі вимоги (високі вимоги до життя і високі домагання).

4.Життєрадісність (почуття гумору).

5.Ретельність (дисциплінованість).

6.Незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче).

7.Нетерпимість до чужих та власних недоліків.

8.Освіченість (широта знань, висока загальна культура).

9.Відповідальність (почуття обов'язку, вміння тримати слово).

10.Раціоналізм (уміння логічно мислити, приймати рішення).

11.Самоконтроль (стриманість, самодисципліна).

12.Сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів.

13.Сильна воля (уміння наполягати на своєму, не відступати перед труднощами).

14.Терпимість до поглядів і думок інших (уміння вибачати їм).

15.Широта поглядів (уміння зрозуміти чужі погляди, поважати інші смаки, звичаї, звички).

16.Чесність (правдивість, щирість).

17.Ефективність у справах (працелюбність, продуктивність у роботі).

18.Чутливість (дбайливість).

Обробка результатів. Аналізуючи ієрархію цінностей, слід звернути увагу на їх групування обстежуваним у змістовні блоки на різних основах. Так, наприклад, виділяються “конкретні” (кохання, сім’я) і “абстрактні” (творчість, пізнання) цінності, цінності професійної самореалізації і особистого життя, цінності ставлення до інших тощо. Інструментальні цінності можуть групуватися у етичні цінності, цінності спілкування, цінності діла; індивідуалістичні та конформістські цінності, альтруїстичні цінності; цінності самоствердження і цінності прийняття інших тощо. Це далеко не всі можливості суб’єктивного структурування системи ціннісних орієнтацій Дослідник повинен намагатися знайти індивідуальну закономірність. Якщо не вдається знайти жодної закономірності, можна припустити несформованість у респондента системи цінностей або нещирість відповідей.

Література:

1.Гамезо М.В.,. Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., Просвещение, 1986.

2.Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

3.Немов Р. Психология. Книга 1. – М., 1999. – 688 с.

4.Общая психология: Курс лекций для первой степени педагогического образования / Сост. Е.И. Рогов. – М.: Владос, 1998. – 448 с.

5.Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. институтов / Под ред. В.В.Богсловского . – М.: Просвещение, 1981. – 383 с.

6.Петровский А.В. Общая психология. – М., Просвещение, 1986. – 464 с.

7.Платонов К.К. Занимательная психология. – 4-е изд., пере раб. – М.: Мол. гвардія,

1986.

8.Платонов К.К. Психологический практикум: Учеб. пособие для индустриальнопедагогических техникумов. –М.: Вісш. школа, 1980.-165с.

9.Психологія. Підручник для педагогічних вузів / За ред. Г.С.Костюка. – К.: „Радянська школа”, 1968. – 572 с.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 5

Тема 12. САМОСВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ

Мета: ознайомити з особливостями вивчення самосвідомості особистості.

Теоретичні питання

1.Поняття самосвідомості у психології.

2.„ Я – концепція” особистості.

Клієнтський запит

Ви працюєте психологом в одній зі шкіл міста. До Вас звернувся класний керівник випускнуго класу: «Для моїх дітей питання «Яку професію обрати?» найактуальніше. Деякі з них на це питання мають відповідь давно, та більшість – у своєму виборі невпевнені. Чим можна їм якимось чином допомогти?»

Обов’язкова програма при виконанні завдання

1.Зробіть категоріально-термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога (див. додаток 1, пункт 1.1).

2.Здійсніть збір емпіричних даних та проінтерпретуйте результати дослідження (див. додаток 1, пункт 3.1, 3.2).

Завдання для самостійної роботи

Оформити звіт за результатами дослідження 1 година самосвідомості власної особистості.

Оцінювання

Методика №1.

Тест – опитувальник ставлення до себе (В.В. Столін, С.Р. Пантелєєв)

Мета: вивчення структури самоставлення особистості.

Необхідний матеріал: опитувальник самоставлення особистості В.В.Століна, С.Р. Пантелєєва

Хід проведення Інструкція для досліджуваного: „Уважно читайте твердження, відзначаючи

погоджуєтеся Ви чи не погоджуєтеся відповідно знаком „+” чи „-„. Відповідайте швидко, довго не думаючи.”

1.Думаю, що більшість моїх знайомих ставляться до мене з симпатією.

2.Мої слова не так уже й часто розходяться зі справами.

3.Думаю, що багато хто бачить у мені щось схоже із собою.

4.Коли я намагаюсь себе оцінити, я насамперед бачу свої недоліки.

5.Думаю, що як особистість я можу бути привабливим для інших.

6.Коли я бачу себе очима люблячої мене людини, мене приємно вражає те, наскільки мій образ далекий від дійсності.

7.Моє „Я” завжди мені цікаве.

8.Я вважаю, що іноді не гріх пожаліти себе.

9.У моєму житті є чи принаймні були люди, з якими я був дуже близький.

10.Власну повагу мені ще треба заслужити.

11.Бувало, і не раз, коли я сам себе страшенно ненавидів.

Аналіз та інтерпретація результатів.

Опитувальник діагностує 7 факторів, які лягли в основу 4 шкал опитувальника:

1.Самоповага – шкала, спрямована на відображення аспектів само ставлення до своїх здібностей, енергії, самостійності, оцінки можливостей контролювати своє життя, ступінь віри у власні сили.

2.Аутосимпатія – шкала на позитивному полюсі характеризує довіру до себе та позитивну самооцінку. На негативному полюсі – бачення у собі переважно недоліків, схильність до самозвинувачення.

3.Само інтерес – відображає міру близькості до себе, інтерес до власних думок та почуттів, впевненість у власному інтересі для інших.

4.Очікуване позитивне ставлення інших.

Література:

1.Гамезо М.В.,. Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., Просвещение, 1986.

2.Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 592 с.

3.Немов Р. Психология. Книга 1. – М., 1999. – 688 с.

4.Общая психология: Курс лекций для первой степени педагогического образования / Сост. Е.И. Рогов. – М.: Владос, 1998. – 448 с.

5.Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. институтов / Под ред. В.В.Богсловского . – М.: Просвещение, 1981. – 383 с.

6.Петровский А.В. Общая психология. – М., Просвещение, 1986. – 464 с.

7.Платонов К.К. Занимательная психология. – 4-е изд., пере раб. – М.: Мол. гвардія,

1986.

8.Платонов К.К. Психологический практикум: Учеб. пособие для индустриальнопедагогических техникумов. –М.: Вісш. школа, 1980.-165с.

9.Психологія. Підручник для педагогічних вузів / За ред. Г.С.Костюка. – К.: „Радянська школа”,