- •Заняття 1-2. Дослідження особливостей уваги Методика 1. Дослідження вибірковості уваги
- •Методика 2. Дослідження особливостей розподілу та стійкості уваги за таблицею Шульте
- •Методика 3. Дослідження особливостей концентрації уваги
- •Методика 4. Дослідження переключення уваги
- •Заняття 3-4. Дослідження відчуттів Методика 1. Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •Методика 2. Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- •Заняття 5-6. Дослідження сприймання Методика 1. Дослідження сприймання часу
- •Методика 2. Дослідження пізнавального контролю під час сприймання
- •Методика 3. Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- •Заняття 7-10. Дослідження пам’яті Методика 1. Дослідження обсягу короткочасної пам’яті
- •Методика 2. Дослідження опосередкованого запам'ятовування
- •Методика 3. Порівняльне дослідження безпосереднього та опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять
- •Методика 5. Ретроактивне гальмування
- •Методика 6. Вивчення залежності продуктивності запам’ятовування від характеру почуттів
- •Заняття 11-14. Дослідження мислення Методика 1. Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- •Методика 2. Дослідження аналітичності мислення
- •Методика 3.
- •Методика 4.
- •Методика 5.
- •Методика 6.
- •Методика 7. Дослідження рефлексивності мислення
- •Методика 8. Мисленнєві операції
- •Методика 9. Виділення суттєвих ознак
- •Заняття 15-17. Дослідження уяви Методика 1. Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •Методика 2. Дослідження творчої уяви
- •Шкала оцінки творчості
- •Таблиця результатів
- •Методика 3. «Вигадати розповідь»
Таблиця результатів
№ речення |
Оцінка речення в балах |
1 |
|
2 |
|
3 |
|
... і т. д. |
|
Другий показник — це сума балів. Він дає сенс для аналізу й інтерпретації результатів тільки тоді, коли порівнюється робота кількох осіб, що можливо при довірливих стосунках у групі. У кого більша сума балів, у того й більша продуктивність творчої діяльності.
Творча уява передбачає створення образу, предмета, ознаки, які не мають аналогів. У даному разі — це створення речень без заданого зразка. Студенти-філологи і студенти природничих факультетів відрізняються досвідом роботи з лінгвістичним матеріалом, і це теж треба враховувати. Окрім того, одержаний показник творчості засвідчує суб'єктивну новизну результатів, якщо вони нові чи оригінальні для самого досліджуваного.
Методика 3. «Вигадати розповідь»
Мета: виявити рівень розвитку уяви.
Матеріал та обладнання: аркуш для записів, ручка, секундомір.
Інструкція досліджуваному: «Вам потрібно вигадати розповідь про кого-небудь, чи про що-небудь, витративши на це лише 1 хвилину, а потім переказати її протягом 2 хвилин. Це може бути не розповідь, а, наприклад, будь-яка історія чи казка».
Процедура дослідження та оцінка результатів
Розвиток уяви за даною методикою оцінюється за наступними параметрами:
1. Час, витрачений на вигадування.
2. Нетрадиційність, оригінальність сюжету розповіді.
3. Різноманітність образів, що використовуються в розповіді.
4. Опрацьованість і деталізація образів.
5. Виразність і емоційність образів.
За кожним із параметрів розповідь може отримати від 0 до 2 балів.
За першим параметром розповідь отримує 2 бали у випадку, якщо вдалося вигадати розповідь протягом не більше 30 секунд; 1 бал - коли на вигадування пішло від 30 секунд до 1 хв.; 0 балів - якщо за хвилину так і не вдалося нічого вигадати.
За параметром «різноманітності образів» — 0 балів у випадку, якщо від початку до кінця говориться про одного героя з «бідними» характеристиками і при цьому сюжет не змінюється; 1 бал — коли в розповіді зустрічається 2-3 різних персонажі, всі вони характеризуються з різних сторін; 2 бали — коли характеризується 4 і більше персонажів з різних сторін.
Оцінка опрацьованості і деталізації образів в розповіді проводиться наступним чином. Якщо персонажі називаються і ніяк при цьому додатково не характеризуються, то розповідь отримує 0 балів. Якщо, окрім назви, вказуються іще одна або дві ознаки, то розповідь отримує 1 бал. Якщо образи характеризуються трьома і більше ознаками, то розповідь отримує 2 бали.
Оцінка виразності й емоційності. Якщо розповідь не викликає ніяких вражень і не супроводжується емоціями, то вона оцінюється в 0 балів. Якщо у самого оповідача емоції слабо виражені, а слухачі не реагують емоційно, то така розповідь отримує 1 бал. Якщо і сама розповідь, і передача змісту супроводжується яскраво вираженими емоціями, при цьому слухачі під враженнями і заражені емоціями оповідача, то така розповідь отримує 2 бали.
Рівні розвитку уяви:
10 балів — дуже високий рівень.
8-9 балів — високий.
4-7 балів — середній.
2-3 бали — низький.
0-1 бал — дуже низький.