Методика 2. Дослідження особливостей розподілу та стійкості уваги за таблицею Шульте
Мета: методика спрямована на визначення розподілу та стійкості уваги.
Необхідний матеріал: секундомір або годинник із секундною стрілкою, таблиці чисел.
Досліджуваному почергово пропонують п’ять різних таблиць, на яких у довільному порядку розташовані числа. Пояснюються особливості роботи з першою таблицею, друга, третя та наступні таблиці пред’являються без усяких інструкцій.
Інструкція: "Відшукайте та покажіть числа від 1 до 25 в порядку їх зростання. Швидкість виконання завдання фіксуватиметься секундоміром, тому намагайтеся виконувати його якомога швидше".
Обробка результатів. Результати дослідження заносяться до таблиці:
|
№ таблиці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Час виконання, с |
|
|
|
|
|
|
Помилки |
|
|
|
|
|
|
Особливості виконання |
|
|
|
|
|
Враховується основний показник – швидкість виконання завдання, тобто час (t), витрачений на пошук всіх чисел в кожній таблиці. Це дозволяє визначити середній показник (t ) роботи з однією таблицею, який є числовим індексом розподілу уваги особистості:
|
t = |
t1+ |
t2+ |
t3+ |
t4+ |
t5 |
|
5 | |||||
Середній показник відшукування чисел по кожній із п’яти таблиць становить 40-50 с.
При цьому пошук чисел може йти рівномірно, але в більшості випадків спостерігається нерівномірність виконання завдання. Так, якщо числа за таблицями Шульте називаються “пачками”, то це пов’язано з необхідністю досліджуваного переключати увагу на неусвідомлений відпочинок, що зумовлено монотонністю виконання завдання. Якщо ж збільшується час виконання кожного наступного завдання, то це є ознакою підвищеної втомлюваності, виснажливості активної уваги. Тому за результатами дослідження будується “ крива виснажливості”, яка відображає стійкість уваги та працездатність у динаміці.
|
t, с |
|
Крива виснажливості |
| |||
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
40 |
|
|
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
№ таблиці |
0
“Крива виснажливості” найчастіше буває представлена двома видами:
а) гіперстенічний варіант - високий початковий рівень, далі йде спад, а потім – тенденція повернення до вихідного рівня;
б)гіпостенічнийваріант – невисокий вихідний рівень, далі – поступове зниження показників без помітних їх коливань до покращення.
|
14 |
9 |
2 |
21 |
13 |
|
22 |
7 |
16 |
5 |
10 |
|
4 |
25 |
11 |
18 |
3 |
|
20 |
6 |
23 |
8 |
19 |
|
15 |
24 |
1 |
17 |
12 |
|
2 |
13 |
1 |
8 |
20 |
|
17 |
6 |
25 |
7 |
11 |
|
22 |
18 |
3 |
15 |
19 |
|
10 |
5 |
12 |
24 |
16 |
|
14 |
23 |
4 |
9 |
21 |
|
21 |
11 |
1 |
19 |
24 |
|
2 |
20 |
18 |
5 |
10 |
|
4 |
13 |
25 |
16 |
7 |
|
17 |
6 |
14 |
9 |
12 |
|
22 |
3 |
8 |
15 |
23 |
|
5 |
21 |
23 |
4 |
25 |
|
11 |
2 |
7 |
13 |
20 |
|
24 |
17 |
19 |
6 |
18 |
|
9 |
1 |
12 |
8 |
14 |
|
16 |
10 |
3 |
15 |
22 |
|
3 |
17 |
21 |
8 |
4 |
|
10 |
6 |
15 |
25 |
13 |
|
24 |
20 |
1 |
9 |
22 |
|
19 |
12 |
7 |
14 |
16 |
|
2 |
18 |
23 |
11 |
5 |