Анализ результатов

Эмоциональная отзывчивость на переживания других, называемая в психологии эмпатией, относится к высшим нравственным чувствам. Эмпатия в форме сочувствия или сопереживания, будь то сорадование или сопечаливание, связана с умением человека "проникать" в чувственный мир других. В разнообразных жизненных ситуациях эмоциональный отклик зависит от адекватности восприятия переживаний людей и эмоций животных, а также от представления о вызвавших их причинах. Такая отзывчивость становится побудительной силой, направленной на оказание помощи. Поэтому при анализе результатов исследования нужно учитывать влияние социокультурных традиций. Обычно юноши в какой-то мере скрывают свои переживания и не всегда склонны их рефлексировать, потому в таблице для интерпретации показателей Иэ уровни эмпатических тенденции у юношей и девушек различаются.

Развитие эмоциональной отзывчивости зависит от многих факторов, среди'которых: степень актуализации потребности в благополучии других людей, умение правильно "считывать" невербальную информацию о состоянии человека или животного по их позе, мимике, жестам, интонациям голоса и т.п., а также от жизненного опыта, характера воспитания в семье, школе и жизненных условий.

По всей вероятности, непосредственный эмоциональный отклик определяется направленностью личности, которая выражается эмпатическими тенденциями, определяемыми тестом-опросником.

В случае низкого уровня эмпатических тенденций важно проанализировать вышеобозначенные факторы и продумать мероприятия, позволяющие "раскрепостить" и развить эмоциональную отзывчивость, столь необходимую в, педагогической деятельности будущего учителя.

Внимание следует обратить и на тех, кто имеет высокий уровень эмпатических тенденций, с коэффициентами 30-33, понаблюдать за особенностями отношений с ними товарищей по учебе. Дело здесь оказывается в том, что эмоционально отзывчивых людей могут эксплуатировать эгоистически воспитанные лица, которые пользуются их добротой, делая тем самым их подножием для реализации собственных целей. Особенно часто это наблюдается в конкурентном взаимодействии. Для эмоционально отзывчивых важно умение отстоять себя в условиях столкновения с индивидуализмом, себялюбием, корыстолюбием других людей. Нужна программа выработки приемов эмоциональной защиты и дифференцированное отношение к соперникам и сотрудникам.

Вмэчачеяня рiвчя емоцiйчого вягорячяя за мето дмкою

В. Бойка

Обладчанкя: текст опятувальника, блалк для вiдловiдей, ручка. Мепюдика проведеячя. Щоб дiзнатися, якою мiрою у педагога

сформувався психологiчний захист у формi емоцiйного вигоряння, психолог проповус педагоговi прочитати судженля та вiдповiсти так* або *нi*. Слiд звернути увагу на те, що коли йдеться про партнерiв, то маються на увазi суб’€кти професiйноТ дiяльностi (колеги, учнi, адмiнiстрацiя), з якими педагог працюс щодня.

Час на виконання завдання не обмежусться.

Бланк опятувальняка В. Бойка

Твердження

1. Органiзацiйнi недолiки на роботi постiйно

эмушуюты нервуватяся, переживати,

напружуватися.

2. Нинi я задоволений сво€ю професiсю

не менше, нiж на початку кар’сри.

3. Я помилився у виборi професii або профiлю

дiяльностi (посiдаю не свою посаду).

4. Мене турбус те, що я став гiрше працювати

(менш продуктивно, мнш якiсно, повiльнiше).

Вiдповiдi так ш

Теплота вза€модii з партнерами залежить

д мого настрою.

Вiд мене як професiонала мало залежить

агополуЧчя партнерiв.

ГКоли я приходжу з роботи додому, то якийсь

(години двi-три) менi хочеться побути

юдянцi, щоб зi мною нiхто не спiлкувався.

Коли я вiдчуваю втому або напруження,

э мамагаюся швидше вирiшити проблеми

ртяера (звернутя взасМодiю).

Менi здасться, що емоцiйно я не можу дати

щтверам того, що вимагас професiйнвй обов’зок.

О. Моя робота пригiiiчуе емоцii.

* Я вiдверто втомився вiд людських проблем,

Якями доводится мати справу на роботi.

12. Вувас, я погано засинаю (сплю) через

щереживання, пов’язаяi з роботою.

$3. Взасмодiя з партнерами потребус великого алруження.

(Ы. Робота з людьми приносить усе менше

•аоволенвя.

i5. Я б змiнив мiсце роботи, якби випала

ака нагода.

, 16. Мене часто роэчаровус те, що я не можу валежним чином надати партнеровi професiйну ;лiдтримку, послугу, допомогу.

i7. Менi завжди вдасться запобiгги впливу :поганого настрою на дiловi контакти. 18. Мене дуже засмучус, якщо щось не сюiадасться у стосунках iз дiловим партнером. 19. Я настiльки втомлюся на роботi, що вдома вамагаюся спiлкуватяся якнайменше. 20. Через нестачу часу, втому або напруження часто придiляю партнеровiменше нiж треба, увагя 21. Iнодi звичайнiсiнькi ситуацii спiлкування ва роботi виютикають роздратування. 22. Я спокiйно сприймаю обгрунтованi претензii Iэартнерiв.

23. Спiлкування з партнерами спонукало мене Цуратися людей.

24. При згадцi про деяких колег по роботi або

партнерiв у мене Псу€ться настрiй.

25. Конфлiкти або розбiжностi з колегами

вiднiмають багато сил i емоцiй.

26. Менi все важче встановлювати або

пiдтримувати контакти з дiловими партнерами.

27. Обстановка на роботi менi здаеться дуже

Важкою, складною.

28. у мене часто виникають Тривожнi чекання,

пов’язанi з роботою:

щось повинно статися, як би не Припуститися

Помилки; чи эможу эробити все, як слiд; чи

не скоротять тощо.

29. Якщо партнер менi неприемний, я намагаюся

обмежити час спiлкування з ним або менше

прядiляти йому увагв.

30. У спiлкуваннi на роботi я дотримуюся

принципу: ‘не роби людям добра, не

одержиш зла..

31. Я охоче розповiдаю домаТвнiм про свою

роботу

32. Бувають днi, коли мiй емоцiйний стан

негативно вПлива€ на результатах роботи (менше

роблю, Знижусться якiсть, тралляються конфлiкти).

33. Часом я почуваю, що слiд ВИЯВИТИ до партнера

емоцiйну чуйнiсть, але не можу.

34. Я дуже переживаю за свою роботу

35. Партнерам тю роботi вiддаеш увагя i турботи

бiльше, ттiж одержустл вiд них ВдячносТi.

36. Коли эгадую про роботу менi зазвичай стас не

по собi: починас колоти в дiлянцi серця,

пiдвищусТься Тиск, З’яВляеться головний бiль.

37. у мене добрi сТосунтсм з безпосереднiм керiвником.

38. Я часто радiю, коли бачу, що моя робота

приносить користь людям.

39. Останнiм часом (або як завжди) мене

переслiдують невдачi в роботi.

40. Деякi сТорони (факти) мо€ роботи викликають

глибоке роэчарування, зневiру.

41. Бувають днi, коли контакти з партнерами

складаються гiрше, нiж звичайно.

з новими силами, у доброму настроi.

4б. Я iнодi ловлю себе на тому, що працюю

з партнерами автоматично, без душi. ,47. По роботi зустрiчаються настiльки неприемнi

не витрачай нерви, бережи здоров’я.

59. Iнодi йду на роботу з важким почуттям: як усе

набридло, нiкого б не бачити i не чути.

60. Пiсля напруженого робочого дня я почуваюся

погано.

61. Контингент партнерiв, iз якими я працюю,

дуже важкий.

62. Iнодi менi здасться, що результати мосi роботи

не вартi тих зускль, якi я витрачаю.

так

42. Я роздiляю погляди й iнтереси дiлових угнерiв (суб’сктiв дiяльностi) гiрше, нiж звичайно.

.. Утома вiд роботи призводить до того, що я иамагаюся обмежити слiлкування з друзями знайомими.

44. Я зазвичай виявляю iнтерес до особистостi

тлартнера крiм того, що стосусться справи. 45. Зазвичай я приходжу на роботу,

люди, що мимоволi бажа€ш iм чого-небудь поганого.

48. Пiсля спiлкування з неприемними партнерами

в мене бувас погiршення фiзичного або психiчного

самопочутгя.

49. На роботi я вiдчуваю постiйнi фiзичнi або

психологiчнi перевантаження.

50. Успiхи в роботi надихають мене.

51. Ситуацiя на роботi здасться менi безвихiдвою

(майже безвихiдною).

52. Я втратяв спокiй через роботу

53. Протягом останнього року була скарга

(були скаргя) на мою адресу з боку партнера (iв).

54. Менi вдасться берегги нерви завдяки тому, що

багато з того, що вiдбувасться мiж мною i партнерами,

я не беру близько до серця.

55. Я часто йду з роботи з негативними емоцiми.

56. Я часто працюю черезсИлу.

57. Колись я був бiльш чуйним i увюкним

до парТнерiв, нiж тепер.

58. У роботi з людьми еруюся принципом:

63. Якщо б менi поталанило з роботою, я був

би щасливiшим.

64. Я в розпачi через те, що на роботi в мене серйознi

проблеми.

65. Iнодi я чиню щодо своiх партнерiв так, як

не хотiв бп, щоб чинили стосовно мене.

бб. Я засуджую партНерiв, що розраховують

на особливу легкiсть спiлкування, увагу

67. Найчастiше пiсля робочого дня в мене

не вистачас сил на хатнi справи.

68. Звичайно я кваплю час: скорiше б робочий

день скiнчився.

69. Стани, прохання, потреби партнерiв мене

щиро хвилюють.

70. Працюючи з людьми, я ставлю нiби екран, що

захищас вiд чужих страждань i негативних емоцiй.

71. Робота з людьми(партнерами) дуже

роэчарувала мене.

72. Щоб вiдновити сили, я часто приймаю лiки.

73. Я правило, мiй робочий день проходить

спокiйно i легко.

74. МоТ вимоги до виконуваноТ роботи вище за тi,

що зумовленi обставинами.

75. Моя кар’ера склалася вдало.

76. Я дуже нервуюся через усе, що пов’язане зроботою.

77. деяких iз своТх постiйних партнерiв я не хотiв

би бачити i чути.

78. Я схвалюю колег, що цiлком присвячують себе

людям (партнерам), забуваючи про власнi iнтереси.

79. Моя втома на роботi мало позначасться (нiяк

не позначасться) на спiлкуваннi з домашнiми i друзями.

80. Якщо трапляеться нагода, я придiляю партнеру

менше уваги, але так, об вiн цього не помiтив.

81. Мене часто пiдводять нерви у спiлкуваннi

з людьми на роботi.

82. до всього (майже до всього), що вiдбувасться

на роботi, я втратив iнтерес, живе почуггя.

83. Робота з людьми погано вплинула на мене як

професiонала — зробила нервовим, элим, притупила

емоцiТ.

84. Робота з людьми пiдривас мос здоров’я.

.,О6ро6карезультатiв. Результати обробляються вiдповiдно до

ц:

1) визначаеться сума балiв окремо для кожного з 12 симптомiв

.вигоряння (бали вказанi в дужках у ключi);

2) пiдрахову€ться сума показникiв симятомiв для кожноТ з трьох мування евиюряння

.) знаходиться показник синдрому *емоцiйного вигоряНня* — фса показникiв усiх 12 симптомiв.

Ключ до опитувальника:

, НАПРУЖЕННЯ

. 1. Переживання псмхотравмуючи.х обставин: + 1(2), + 13(3),

-37(3), +49(10),+61(5),-73(5).

Чезадоеоленiсть собою: -2(3), + 14(2), +26(2), -38(10), -50(5), +74(3).

3агиаяi сть до юй,твси: +3(10), + 15(5), +27(2), +39(2), +51(5), 1), -75(5).

4. Тривога i девресiя: +4(2), +16(3), +28(5), +40(5), +52(10), ‘64(2), +76(3).

*РЕ3ИСТЕНЩЯ*

1. Неадеквав,ме вибiрхоее емоцiйне реагуваюiя: +5(5), -17(3),

- ), +41(2), +53(2), +65(3), +77(5).

2. Емоцiйно-моральна дезорiбюлацiя: +6(10), - 18(3), +30(3),

.i(5), +54(2), +66(2), -78(5).

3. Розшгiре,аiя сфери економii емоцiй: +7(2), + 19(10), -3 1(2), 43(5), +55(3), +67(3), -79(5).

4. Редуiщiя ярофесiйiшхобов’язiав: +8(5), +20(5), +32(2), -44(2), ‘3), +68(3), +80(10).

, 4ВИСНАЖЕННЯI

1. Емоцiйiаiй дефiцшв: +9(3), +21(2), +33(5), -45(5), +57(3), - 69(10),+81(2).

2. Емщiйвавiдчуженiсть:+10(2), +22(3), -34(2), +46(3), +58(5),

+70(5), +82(10).

3. Особистiсаа вiдчужеiйсiвь (деперсошзлiзацiя): + 11(5), + 23(3), З(3), +47(5), +59(5), +71(2), +83(10).

т-4. Псахосоматвчнi та всмхоеегетативнi порушення: +12(3), ‘фi4(2). +36(5), +48(3), +60(2), +72(10), +84(5).

Iнтерпретацiя резулыаа,вiв. Методика дас детальыу картипу синдрому ‘емоцiйного вигоряНня*. Емоцiйне вигоря ния не вироблений особистiстю механiам психологiчного захиу форми повного або часткового виключення емоцiй у

•iдповiдь на вибiрковi психотравмуючi впливи. Емоцiйне ви‘Оряння € по сутi надбаним стереотипом емоцiйноi, профе сiйноi поведiнки. Слiд звернути увагу васамперед на окремi

симптоми. Показник вираженостi кожного симптому мае межi вiд О до 30 балiв:

9 i менше балiв — симптом не склався;

10—15 балiв — симптом у станi становления;

16 i бiльше балiв — симптом склався.

Симптоми з показниками 20 i бiльше балiв належать до домiнуючих у фазi або в синдромi в цiлому.

Подальший аналiз — це усвiдомлення фаз розвитку стресу — 4напруженвя, врезистенцii та 4виснажен1iя. У кожнiй з них оцiнка можлива в межах вiд О до 120 балiв. За кiлькiсними показниками можна эробити висновок про ступiнь сформованостi кожноiфази:

36 i менше балiв — фаза не сформувалася;

37—60 балiв — фаза на стадii формування;

61 i бiяьше балiв — фаза сформована.

Пiдсумовуються одержанi результати за такою схемою:

4 якi симптоми домiнують;

4 якими домiвуючими або сформованими симптомами супроводжусться виснаження

(чи можна пояснити *виснажен11я чинникамi’ професiйнЫ дiялыiостi, що ввiйшли до симптоматики 4вигорявня*, суб’ективними чинниками тощо;

4 який симптом (якi симптоми) найбiльше ускладню€(ють) емоцiйний стан особистостi;

4 у яких напрямах слiд впливати на виробничi обставини, щоб эменшити нервове напружевня:

4 якi ознаки i аспекти поведiнки самоi особистостi потрiбно коригувати, щоб *емоцiйне виюряння не ускладнювало iй жиi-гя, професiйну дiяльнiсть i спiлкування з партнерами.

Вмзначеякя лсихiччих ст’овiв особистос,лi

за метод кою М. О. Кургансьхого

Обяаднання:бланк опитувальника, олiвець або ручка.

Методика проведения: Педагогу пропонусться заповнвти анкету-блаик, визначивши кiлькiсно (вiд 1 до 7 балв) наявнiсть у себе тiсi чи iншоi характеристики з двох полюсiв. Потрiбну цифру слiд обвести олiвцем чи ручкою.

Бланк олктувальюлка до методики М. О. Курганського

дайте оцiнку сво€му психiчному стану в даний момент за кожною з ознак, зазначених на бланку. Обведiть кружечком вiдповiдну цифру вiд О доз у лiвiй або в правiй половинi кожного рядка залежно вiд вираженостi ознаки.

Обробка результатiв. Результати пiдраховуються за ключем:

•. емоцiйний тонус 1 234567.

:2. -.

.3. емоцiйний тонус 1 2 3 4 5 67.

4.iнтерес7б5432 1.

5. психiчна активацiя 7 654 3 2 1.

6. комфортнiсть 1 234567.

- 7.—.

8.iнтерес 1234567.

9. комфортвiсть 7 654 32 1.

10. психiчна активацiя 1 2 34 5 67.

11.напруження 123456717.

12. психiчна активацiя 7 654 32 1.

13. —.

14. емоцiйний тонус 765432 1.

15.iнтерес 7654321.

16.напруження7б54з2 1.

17. —.

18. напруження 1 234 567.

19. —.

20. комфортнiсть 1 234 567.

Кiлькiснi оцiнки за окремими параметрами пiдсумовуЮтьсЯ.

опочутгя добре ний

сiяний

аiсний

омлений

турботвий

ркений

.._...й настрiй дюрий окiйний канвя вiдпочити вний сил

,,ркувати важко Безучасний Напружений Витривалий Байдужий З6удженй 3адоволений

Самопочуа-гя погане

Пасивни й

Уважний

Смутний

Вiдлочилий

Стурбований

Швидкий

Розсiяний

добрий настрiй

Млявий

Роэдратований

Важашiя працювати

Знесилений

Мiркувати легко

Захоплений

Роэслаблений

Стомлений

Схвильований

Сонливий

Незадоволений

Iнтервретацiярезулыватив. Кожний пiддослiдний може одержати за окремою шкалою вiд З до 21 бала. При цьому високий ступiнь психiчно активацii, iнтересу, емоцiйного тонусу та комфортностi роэташований у межах вiд З до 8 балiв, середнiй — вiд 9 до 15 балiв, низький — вiд 16 до 21 бала. Ступiнь вираженостi напруження, навпаки, с високим за кiлькiстю набраних балiв вiд 16 до 21, тобто при поганому емоцiйному станi пiддослiдний одержус велику кiлькiсть балiв.

Загалом слiд зауважити, що пiд психiчними станами в iвтерпретацii цi€i методики розумi€ться цiлiсна картина психiчного функцiонуваяня за обмежений промiжок часу. Представлення цього функцiонування у свiдомостi iндивiда реалiзусться у сщооцiнювання стану, що в багатьох випадках визначас традицiйнi назви психiчних стаяiв (псиХiчнОi активностi, комфортностi, напруження, рiвня емоцiйного тонусу та iнтересу).

Маценко Виктор

Iнливiдуальний розвиток дитини. — К.: Главник, 2007.— 128 с. (серiя «Бiблiотечка соцiального прадiвника).

МЭб

18В1 966-8774-14-О

Методика оцiнки рiвня Нервово-психiчноi стiйкостi iндивiда

(за ВА. Бодальовим)

Методика призначена для початкового орiснтовного вия влення осiб iз прикметами нервоВо-психiчно нестiйкостi (НП Н). Вона до помагас виявити окремi початковi, передзахворювальнi ознаки по руiлень особистостi, а також оцiнити вiрогiднiсть Н розвитку й про яву в поведiнцi й дiяльностi людини.

Методика мiстить 84 запитання (мiркування), на кожне з них обстежений дас вiдповiдь «так» або «нi». Результати вiдобража ються кiлькiсними показниками (у балах), на основi яких роб лять висновок щодо рiвня нервово-лсихiчно стiйкостi. Аналiз вiд повiдей дас змогу уточнити окремi бiографiчнi Вiдомостi, особли

Бiблiотечка соцiального працiвника iндивiдуальний розвиток Дитини

востi поведii-iки та стану психiчноi дiяльностi людини в рiзних ситуацiях.

Обстежусться одночасно 25-ЗО осiб протягом 20 хи. !нструкцiя. Перед вами анкета з 84 запитаннями (мiркуванi-iя ми). Послiдовно ознайомлюючись з нею, треба вирiшити, яка вiд повiдь — < чи «нi» — точнiше характеризус вас. У вiдповiднiй клiтинцi реестрацiйного аркуша поставте + («так») або — («нi Працюiiте швидко, не замислюючись, i самостiйно. Не пропускай те запитань. Про результати обстеження вас повiдомлять конфiде нцiйно.

1. Iнодi менi в голову приходятьтакi нехорошi думки, iцо краще про них не розповiдати.

2. у дитинствi в мене була така компанiя, де всi намагалися завжди й у всьому стояти один за одного.

3. Iнодi на мене нападас смiх або плач, з якими нiяк не можу впоратися.

4. Бували випадки, що я не дотримував (ла) обiцянок.

5 у мене часто болить голова.

6. Iнодi я кажу неправду.

7. Раз на тиждень без будь-якоi причини раптово вiдчуваю жар у всьому тiлi.

8. Бувас, що розмовляю про речi, у яких не розбираюсь.

9. Бувас, що серджуся.

[ Тепер менi важко сподiватися на те, що я чогось досягну в жяггi.

11. Бувас, що вiдкладаю на завтра те, що можна зробити сього днi.

12. Я охоче беру участь у всiх зборах та iнших громадських захо дах.

13. Найважча боротьба для мене О боротьба iз самим собою.

14. М’язовi судоми й посiпування в кiене бувають луже рiдко.

15. Менi байдуже, що зi мною буде.

16. Iнодi, коли погано почуваюся, буваюдратiвливим.

17. у гостях поводжуся за столом краще, нiж дома.

18. Коли менi не загрожус штраф i машин поблизу нема, можу перейти вулицю в не установленому мiсцi.

19. Уважаю, що жигггя в моiй сiм’i таке ж гарне, як i в бiльшостi моТх знайомих.

20. Менi часто кажуть, що я запальний (а).

21. Закрепи в мене бувають рiдко.

22. у ГР я переважно хочу виграти.

23. Останнi кiлька рокiв переважно почуваюся добре.

24. Зараз моя вага постiйна (не повнiшаю й не худну).

25. Менi приемно мати серед знайомих впливових людей, це нiби надас менi ваги у власних очах.

26. Я б не дуже переймався, коли б у когось iз мосТ сiм’Т були неприемностi через порушення закону.

27. 3 моТм розумом дiються негаразди.

28. Мене хвилюютъ сексуальнi статевi) питания.

29. Коли намагаюся шось сказати, то часто помiчаю, що в мене тремтять руки.

30. Руки в мене такi ж спритнi й меткi, як i ранiше.

31. Серед моТх знайомих с люди, котрi менi не подобаються.

32. думаю, шо я людина приречена.

33. Я сварюся зi членами мосТ родини дуже рiдко.

34. Бувас, що я з ким-небудь трохи плiткую.

35. Часто ба сни, про якi краще нiкому не розповiдати.

36. Траплялося, iцо пiд час обговорення деяких питань я осо бливо не замислювався (лася) i погоджувався (лася) з думкою iнших.

37 у школi я засвоював (ла) матерiал повiльнiше за iнших.

38. Моя зовнiшнiсть мене влаштовус.

39. Я цiлком упевнений (а) у собi.

40. Раз на тиждень або частiше я дуже збуджений (а) або схви льований (а).

41. Хтось керус мо думками.

42. Щодня випиваю дуже багато води.

43. Бувас, iцо грубий або неприемний жарт викликас в мене смiх.

44. Найщасливiшим (ою) я буваю на самотi.

45. Хтось намагасться вплинути на ноТ думки.

46. 3 дитинства люблю казки Андерсена.

47. Серед людей я зазвичай почуваюся самотнiм (ою).

48. дратус, коли мене пiдганяють.

49. Я дуже легко нiяковiю.

50. Я легко втрачаю терпiння у взасмодiТ з людьми.

51. Менi часто хочеться вмерти.

52. Траплялося, я кидав (ла) розпочату справу, бо вважав (ла), що не впораюся з нею.

53. Майже щодня трапляеться таке, що лякас мене.

54. до питань релiгiТ я байдужий (а).

55. Прикмети поганого настрою бувають у мене рiдко.

56. Я заслуговую на сувору догану за власнi вчинки.

57 у мене були дуже незвичайнi мiстичнi, нереалънi пережи вания.

58. МоТ переконання й погляди непохитнi.

59. У мене бувають перiоди, коли через хвилювання втрачаю сон.

60. Я людина нервова й легко эбуджуюся.

61. Здаються, що нюх у мене такий, як i в iнших (не гiрший).

62. Усе в мене виходить погано, не так, як треба.

63. Я майже завжди вiдчуiзаю сухiсть у ротi.

64. Я майже завжди почуваюся втомленим (ою).

65. iнодi вiдчуваю, що близький (а) до нервового эриву.

66. Мене дуже дратус, що забуваю, куди кладу речi.

67. я дуже уважно ставлюся до того, ЯК одягаюся.

68. Пригоднидькi розповiдi менi подобаються бiльше нiж роэпо вiдi про кохання.

69. Менi дуже важко пристосуватися до нових умов жигггя, ро боти. Перехiд до нових умов житгя, роботи, нанчання здасться менi нестерпно важким.

70. Менi здасться, що саме стосовно мене часто поводяться не справедливо.

71. Я часто почуваюся несправедливо ображеним.

72. Моя думка не завжди збiгасться з думкою iнших.

73. Я часто вiдчуваю втому вiд життя, i менi не хочеться жити.

74. На мене частiше звертають увагу, i-iiж на iнших.

75. У мене бувас головний бiль i запаморочен через пережи ван ня.

76. Часто в мене бувають перiоди, коли нiкого не хочу бачити.

77. Менi важко прокинутися в потрiбний час.

78. Якщо в мых негараздах хтось винен, я не залишаю його без покарання.

79. Удитинствi я був (ла) вередливим (ою), вразливим (ою).

80. Мецi вiдомо, що родичi лiкувались в невропатологiв, психiа трiв.

81. Iнодi я приймаю валерiану, кодын, еленiум i iншi заспокiй ливi засоби.

82. Маю родичiв, якi перебувають у в’язницi.

83. У мене бували приводи в мiлiцiю.

84. я залишався (лася) у школi на другий рiк.

[ час обстеження спостерiгають за поведiнкою кожного, а в разi потреби роблять позначки. Обробляс результати група, що скла дасться з 4-5 помiчникiв.

Ресстрацiйний аркуш

Ключ для опрацювання методики

Наименування шкали

Шкалавiдвертостi

Шкала нервово-

психiчноiстiйкостi

Шкала

неврiвноваженостi

Змiст

вiдповiдеи

Нi(--)

Так (+)

Нi (—)

Порядковiномери запитань вiдповiдно до шкали

Опрацювання рекомендують проводити за допомогою трьох тра фаретiв iз прозорого матерiалу, на якi начосять сiтку за розмiрами ресстрацiйного аркушу. Прорiзи в кожному трафаретi повиннi збi гатися з номером запитань вiдповiдно до таблицi ключiв. Один тра фарет призначений для пiдрахунку балiв за шкалою вiдвертостi, а два за шкалою нервово-психiчноТ стiйкостi (для оцiнки позитивних вiдповiдей).

Якщо в обстежуваного за шкалою вiдвертостi набирасться бi льше нiж 10 балiв, використовувати й аналiзувати цi данi не ре комендують, а причини невiдвертостi треба з’ясувати в процесi бесiди.

Показник за шкалою нервово-психiчнЫ стiйкостi визначають шляхом додавання кiлькостi плюсiв, виявлених за трафаретом для позитивних вiдповiдей, та кiлькостi мiнусiв за вiдповiдями, якi збi гаються. Результат оцiнюють за таблицею 4.

ЕмоцiТ виражають оцiнне ставлення до умов житгсвыдiяльностi та подiй i вiдрiзняються ступенем усвiдомлюваностi. Воин мають

кiлькiснi та якiснi характеристики: iнтенсивнiсть, тривалiсть, знак i модальнiсть.

Сума iнфо- рмативиих

вiдловщеи

за шкалою

ППС

Оцiнка результа

пв за 10-

бальною шкалою

Група

ППС

Характеристика

ППС групи

Про

гвоз

5

6

10

9

1

Висока НЯС,

эриви майже

меможливi

Дуже

сприя

тливий

7-8

9-10

11-13

8

7

6

11

Хороша НПС,

эривинало-

ймовiрнi

Сирия-

тливий

14-17

18-22

23-28

5

4

3

111

Задовiльна

НПС, зриви

можливi, особ-

ливо в екстре

мальнвх ситу

ац

Мало-

сирия-

тливий

29-32

33

2

1

I

Незадовiльна

НПС,висока

ймовiрнiсть

1-IерВово-

психiчних зри

вiв. € потреба

додаткового

обстеження у

психiатра, не

вропатолога

Не-

сприя

тливий

Почуття як одна з основних форм переживань вiдрiзмяються вiдносною стiйкiстю.

Почуггя пов’язанi ве тiльки з потребами, а й iз знаниями люди ни, i визначають спрямованiсть особистостi. Окрему групу склада ють ВИ почуггя, що формуються в процесi онтогенезу i соцiалi зацi особистостi. до них належать моральвi, iнтелектуальнi, прак тичнi та естетичнi почутгя.

У даному роздiлi викладено методики дослiдження настро ситуативнЫ й особистiсно тривожностi та емоцiйного вiдгуку на переживання iнших.

доелiдження iндивiдуальних особливостей емоцiйноi

спрямованостi учня

Емоцiю можна розглядати як оцiнку в формi переживання iнфо рмацi про зовнiшнiй та ввутрiшнiй свiт, яка надходить в мозок. Емоцi характеризуються силою, довготою, своерiдн iстю перебi гу.

Залежно вiд того, яка iнформацiв викликас бiльш сильнi переживання, емопi на iнтелектуальнi, моральнi, естетичнi й т. iи.

Роданов Б.!. (1978) видiляс такi гругiи емоцiй.

1. Рома — прагнення до всъого незвичайного, тасмиичо го, небуденного.

2. Акiзитивнi — це тi, що виникають у зв’язку з iнтересом до накопичення, колекцiонуваивя речей, якi виходять за межi прак тично потреби в них.

3. Гiраксичнi — переживания, яю викликаються дiяльнiстю, ус пiхами чи невдачами в процесi здiйснення та завершения.

4. Глоричнi — пов’язанi з потребою в самоствердженнi, славою. Типова iдя них емоцiйна ситуацiя — < лаврiв<>.

5. Тедонiстичнi— пов’язанi iз задоволенням потреби в тiлесному та душевному комфортi.

6. АльтруТстичнi — виникають на основi потреби в сприяннi, допомозi, покровительствi iншим людям.

7. Гностичнi — пов’язаi-ii з потребою в переробцi, осмисленвi iнформацii.

8. Пугнiчнi — похiднi вiд потреби в перебореннi небезпеки, на основi якоi виникас iнтересдо боротьби.

9. Комунiкативнi— виникають на основi потреби в спiлкуваннi.

10. Естеоччаi— виникають вiдспiлкування з прекрасним.

дослiдження провiдного типу емоцiй

Мето: визначення провiдного типу емоцiй учня.

Матерiальне забезпечення.

1. Бланки «Тест ВЕС (визначення емоцiйво спрямованостi)».

2. Ключ до тесту.

3. Аркуш паперу.

Процедура дослiдження. Учням роздають бланки тесту (перелiк переживань), i воин виконують завдання за iнструкцiсю.

iнструкцiя. «Виконайте, будь ласка, в указанiй послiдовностi наступмi завдання».

1. Уважно прочитайте перелiк переживань, iцо наводяться ниж че, i запишiть номер того з них, яке ви найбiльше любите вiдчувати. Якщо пiлком впевненi в правильностi свос вiдповiдi, обведiть за писаний номер колом.

Таблиця 4

Характеристика рiвнiв i визначення груп нервово-психiчноI стiйкостi

(ППС) юнакiв 18-22 рокiв за результатами методики

Iндивiдуальний розвиток дитиви

Бiблiотечка соцiального працiвника

2. Решту номерiв розтаыиуйте праворуч, у ряд, в порядку перева ги вiд найбiльш до найменш приемного. Необхiдмо включити всi номери.

3 Вiддiлiть вертикальною рискою номери тих емопий, ЯКИМ явно вiддасте перевагу перед iншими.

9874652 Зразок:1 103

Пер елiк переживань

1. Почутгя незвичайного, таемничого, невiдомого, яке з’явля еться в незнайомiй мiсцевостi, обстановцi.

2. Радiсне хвилювання, нетерпiння п час придбання нових ре чей, предметiв колекцiонування, задоволення вiд думки, що неза баром iх стане ще бiльше.

З. Радiсне эбудження, пiднесення, захолленi-iя, коли робота йде добре, коли бачиш, що домагасшся успiшних результатiв.

4. Задоволення, гордiсть, пiднесення духу, коли можеш довести свою цiннiсть як особистiсть, або перевагу над суперниками, коли тобою широ захоплюються.

5. Веселiсть, безтурботнiсть, гарне ф самопочуття, насо лода вiд смачно жi, вiдпочинку, невимушено? обстановки, безлеки 1 безтурботностi жиi-гя.

6. Почутгя радостi i задоволення, коли вдакться эробити щось присмие для дорогих тобi людей.

7. Гарячий iн насолода при пiзнаннi нового, при ознайом леннi з вражаючими науковими фактами. Радiсть та глибоке задо волення при осягненнi сутi явищ, пiдтвердженнi ваших здогадок i уявлень.

8. Бойове эбудження, почуття ризику, захоллення ним, азарi гострi вiдчутгя вхвилинуборотьби, небезпеки.

9. Радiсть, гарний настрiй, симпатiя, вдячнiсть, коли спiлкусш ся з людьми, яких поважасш та любиш, коли бачиш дружбу i взасморозумiння, коли сам одержусш схвалення з боку iнших лю дей.

10. Свосрiдне солодке 1 красиве почуггя, що виникас при сприй няттi ярироди чи музики, вiршiв та iнших творiв мистецтва.

Ключ до тесту ВЕС. 1 — романтичнi емоцй. 2 — акизитивнi, З — праксичнi, 4 — глоричнi, 5 — гедонiстичнi, б — альтру 7 — гностичнi, 8 — пугнiчнi, 9 — Комунiкативнi, 10 — естетичнi.

дослiдження iвдивiдуальних особливостей емоцiйного вiдгуку учня

Мета дослiдження: визначення рiвня емпатичних тенденцiй. Мааiерiали та обла днання: модифiкований тест-опитувальник iii и их теи щенцiй, розроблений А. Меграбяном i Н. Епштей ом блаик для иi та ручка.

Процедура дослiдження. дослiдження за допомогою тесту-опи тувальника емпатичних тенденцiй можна проводити в груповому варiантi чи пропонуючи вiдповiдати на нього одному дослiджува ному.

Кожному учаснику дослiдження видаеться тест-опитувальни к, який мiстить 33 твердження, котрi вiдображають тi чи iншi ситу ацi?, що можуть викликати спiвчуття, спiвпереживання пiд час спiлкування та цзасмодi з людьми, з продуктами ?хнъо? дiяльностi, з живою та неживою природою. Крiм цього, кожен отримус блаик для вiдповiдей з нумерацiсю вiдповiдних опитувальн ику тверджень i два варiанти можливих вiдповiдей: «Так» i «Нi». Бланки лия вiд повiдей бажано не пiдписувати, а певним чином пронумерувати, щоб потiм визначити респондента, зб при цьому дого до

iнструкцiя дослiджуваному. «Тест мiстить 33 твердження. Про читайте i дайте Вiдповiдi, пригадуючи чи передбачаючи, якi почуття в подiбних ситуацiях виникали чи могли б виникнуги особисто у вас. Якщо вашi переживання, думки, реакц вiдповiдають запро понованим у твердженнi, тов бланку вiдповiдей навпроти вiдповiд ного номера, що збiгаеться з номером твердження, пiдкреслiть вiд повiдь «Так», а якщо вони iншi, тобто, не вiдповiдаютьтвердженню, то пiлкреслiть вiдповiдь «Нi». Пам’ятайте: в опитувальнику немас «гарнИх» чи «погавих» вiдпов Не намагайтеся сво?ми вiдповi дями створити присмие враження. Свою лун ку висловлюйте вiльно i вiдверто, тiльки в такому разi ви отримасте достовiрнi да про сво? психологiчнi особливостi. Краше давати ту вiдповiдь, яка першою спаде на думку. Кожне наступне твердження читайте пiсля того, як дасте вiдйовiдь на попереднi, старайтеся також не залишати наве денi гтитання-ттзердження без вiдповiдi. Якщо у вас виникнуть якi небудь запитання, пов’язанi iз заповнениям блвнку, задайте ?х експериментаторовi перед тин, як почнете роботу над тестом-они тувальником. Якщо все зрозумiло, починайте давати вiдповiдi<>.

Тест -опитувальник

1. Т’4енi стае прикро, коли я бачу, шо незнайома людина почува еться серед людей самотньо.

2. Люди оеребiльшують здатнiсть тварин розумiти 1 переживатИ.

З. Менi неприемно, коли люди не вмiють стримуватися 1 вiдкри то проявляють сво? почутгя.

4. Мене дратус в нещасних людях те, що вони самi себе жалi ють.

5. Коли хто-небудь поруч зi мною нервуеться, я також починаю нервувати.

б. я вважаю, що плакати вiд щастя нерозумно.

Iндивiдуальний розвиток дитини

7. Я беру близько до серця проблеми своiхдрузiв.

8. Часом пiснi про любов викликають у мене свльнi переживання.

9. Я дуже хвилююся, коли доводиться повiдомляти людям не присмнi для них звiстки.

10. На мiй настрiй дуже впливають люди, якi оточують мене.

11. Я вважаю iноземцiв «холодними» i байдужими.

12. Я хотiв би знайти професiю, пов’язану iз спiлкуванням з людьми.

13. Я не засмучуюся, коли моiдрузi роблять необдуманi вчинки.

14. Менi дуже подобасться спостерiгати, як люди приймають подарунки.

15. На мою думку, самотнi люди похилого вiку недоброзичливi.

16. Коли я бачу людину, яка плаче, то дуже засмучуюсь.

I 7. Слухаю-й деякi пiснi, я почуваюся часом гцасливою людиною.

18. Коли я читаю книжку (роман, повiсть тоiцо), то так пережи ваю, нiби все, про iцо читаю, вiдбувасться насправдi.

19. Коли я бачу, що з кимось погано поводяться, то завжди сер джуся або переживаю, буваю невдоволеним.

20. Я можу не хвилюватися, навiть якшо всi навколо хвилюються.

21. Я кщо мiй товарищ чи моя подруга починають обговорювати зi мною своi проблеми, я намагаюся перевести розмову на iншу тему.

22. Менi неприемно, якщо люди схлипують i плачуть, коли ди вляться кiнострiчку.

23. Чужий смiх мене не заражас.

24. Коли я приймаю рiшення, почутгя iнщихлюдей на нього, як правило, не вiiливають.

25. Я втрачаю душевний спокiй, якiдо оточуючi чимось пригнi ченi.

26. Я хвилююся, якiцо бачу людей, якi легко засмучуються че рез дрiбницi.

27. Я дуже засмучуюся, коли бачу страждання тварини

28. Безглуздо переживати те, що вiдбувасться в кiно або про що читаеш у книжцi.

29. Я дуже засмучуюся, коли бачу безпорадних людей похилого вiку.

30. Чужi сльози викликають у мене роздратуванi-iя а не спiвчугггя.

31. Я дуже переживаю, коли дивлюся фiльм.

32. Я можу залишатися бай.дужим (байдужою), коли iншi хви люються.

33. Малi дiти плачуть без причин.

Обробкарезулыватiв. Мета обробки результатiв: одержання iнде ксу емпатiйностi (або емпатичних тенденцiй) дослiджуваного.

Бiблiотечка соцiального Працiвника

Щоб отримати iндекс емпатiйностi, потрiбно пiдрахувати кiль кiсть вiдгiовiдей, що збiгаються з таким ключем:

«Так»: 1,5,7,8,9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31;

«Нi»: 2, 3,4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 28, 30, 32, 33.

Таким чином, iндекс емпатiйностi (iе) е сумою, отриманою за запитаннями-твердженнями, ]цо передбачають вiдповiдь «Таю>, i — за запитаннями-твердженi-iями, якими передбачено вiдповiдь «Н i». дая визначення рiвня емпатичних тенденцiй пропонусться таблиця iнтерпретацii iндекса Iе iз врахуванням вiку та статi учiiя.

Рiвнi емпатичних тенденцiй

Високий Середнiй —

33—25 24—17 —

33—29 28—22

Якщо iндекс емпатiйностi виявився мен шим запропонованого для iнтерпретацii в таблицi, то дослiлжуваного потрiбно попросити ше раз вiдповiсти на запитання тесту, знову пояснивши умови його виконання. При повторному тестуваннi важливо поспостерiгати за реакцiею того, хто вiдповiдас, щоб переконатися в адекватностi те стово У разi повторения результату, рiвень емпатич них тенденцiй вважають дуже низьким.

Аналiзрезультатiв. Емоцiйна чутливiсть па хвилювання iнших, яка в психологi називаеться емпатiею, належить до моральних гiочуттiв. Емпатiя у формi спiвчуття або 1]ереживання, чи то спiв радiсть, чи спiвсмуток, пов’язана з умiнням людини «проника ти» в чуттевий свiт iнщих. У рiзноманiтних життевих ситуацiях емоцiйна чутливiсть залежить вiд адекватностi сприймаi-iня пе реживань людей i емоцiй тварин, а також вiд уявлеiiня про при чини, якi Iх викликали. Така чутливiсть стае спонукальною си лою, спрямованою на допомогу iншим. Тому, пiд час аналiзу ре зультатiв дослiдження потрiбно враховувати вплив соцiокульту рних традицiй.

Дуже часто юнаки в якiйсь мiрi приховують своi переживан ня i не завжди схильнi Iх рефлексувати, тому, в таблицi для iнтер претацii рiвнi емпатичних тенденцiй у юнакiв i дiвчат вiдрiзня ються.

Розвиток емоцiйноi чутливостi залежить вiд багатьох факторiв, серед яких ступ актуалiзацii потреб у добробутi iнших людей, вмiння правильно сприймати невербальну iнформацiю про стан людини або твари ни за позою, мiмiкою, жестами, iнтонацiсю голо су тоiцо, а також — вiд житгевого досвiду, вiд характеру вихован ня в сiм’iта школi.

Стать

Ю на к и Дiвчата

п

Низький

16—8

21—1

68

69

Iндивiдуальний розвиток дитини

Бiблiотечка соцiального ПраЦiвника

Найбiльш вiрогiдно, що емоцiйна чутливiсть визначаеться спря мованiстю особистостi, яка виражаеться емпатичними теi-щенцiям и.

Треба звернути увагу й на тих осiб, котрi мають високий рiвень емпатичних теi-iденцiй, тобiо, iз коефiцiснiом 3О—33, простежити особливостi стосункiв з ними друзiв по нанчанню. Справа в тому, iцо емоцiйно чутли них учнiв можуть експлуатувати его ви хованi особи, котрi користуються хньоюдобротою, створюючи цим самим основу для реалiзацi власно мети.

Особливо часто це спостерiгасться в конкурентних взасмодiях. для емоцiйно чугливихучнiв важливо вмiти вiдсто5Iти себе вумовах зiткнення з iндивiдуалiзмом, з корисливiстю iнших. Iiотрiбна про грама вироблення прийомiв емоцiйного захисту iдиференцiйоване ставлення до суперникiв тадо спiвробiтникiв.

Вивчення iндивiдуальних особливостей тривожноСтi учня

Три вожнiсть можна розглядати як емоцiй но- вольову властивiсть особистостi учня, оскiльки емоцiя тривоги, почутгя тривожностi в нiй пов’язанi зi здатнiстю регулювати свiй стан, тобто, здатнiстюдо саморегуляцй.

Мета дослiдження:оцiнка рiвня реактивны та особистiсны три вожностi.

Матерiали та обла д,чання: бланк iз надрукованими на обох сто рiнках шкалами самооцiнки та з iнструкцiями, розробленими

Ч. д. Спiлбергом та Ю. Л. Ханiним, ручка або олiвець.

Процедура дослiдження. дослiдження рiвня тривожностi в даний момент, тобто, реактивны тривожмостi й особистiсмоТ, як стiйкы характеристики учня, можi-а проводити методом самооцiнки iнди вiдуально i в групi. дослiдник роздас кожному учасниковi бланк зi шкалам и самооцинки i пропонус вiдповiсти згiдно з iнструкцiями на надрукованi на обох сторiнках бланка запитання. Вiн також нага дус, що вiдповiдати потрiбно самостiйно, i в ходi роботи пильнус за виконанням вимог. Якщо в когось виникають запитаi-о-iя, то можна ше раз звернути увагу на iнструкцiю i вказати, що на кожне запи тання можливi 4 варiанти вiдповiдей, якi вiдрiзняються за ступенем iятенсивiiостi прояву вказаного в запитаннi стану.

Блат для вiдповiдей

Прiзвище, iм’я та по батьковi

дата

iнструкцiя. Прочитайте уважно кожне з наведених нижче ре чень i закреслiть вiдповiдну цифру праворуч, залежно нш того, яке у вас самопочуття в цей момент. Над запитаннями донго не зами слюйтесь, тому що <правильних> або «неправильних вiдповiдей немас».

70

Речення

Нi це не

так

Можли-

во,так

Правильно

Зовсiм

правильно

1.Яспокiйний

2. Менi нiiцо не загро- жус

З.Янапружений

4. Я вiдчуваю жаль

5. Я почуваюся вiльно

б.Яприкровражений

7. Мене хвилюютъ мож- ливi невдачi

8. Я вiдчуваю, шо вiдпо- чин

9. Я стривожений

ю. я вiдчуваю внутрi- шмс задоволення

Г1.Явпевненийусобi

12.Янервую

]3.Янезнаходжусобi мiсця

14.Язбентежений

15.Яневiдчуваюскуто- стi, напруженостi

1б.Язадоволений

17.Ястурбований

18.Ядужезбудженийi менi нiяково

19. Менiрадiсно

20. Менi приемно

21. Я вiдчуваюзадово- ления

22. Я швидко стомлюю- ся

23. Я легко можу запла- кати

24.Яхотiвбибутита- ким же щасливим, як i iншi

25. Нерiдко я програю тому, що повiлъно при ймаю рiшення

Iндивiдуальний розвиток дитини

Бiблiотечка соцiального працiвника

Нi, це не так

Можливо, так

Прави льно

Зовсiм правильно

26. Звичайно я вiдчуваю себе бадьорим

27. Я спокiйний, холоднокровний, зiбраний

28. Очiкуванi труднощi дуже три вожать мене

29. Я луже переживаю через дрiбницi

зо. я ил ком щасливий

31.Яберувсеблизько до серця

32. Менi не вистачае впевненостi в собi

33. Звичайно я вiдчуваю себе безпечно

34. Я намагаюсь уникати критичних ситуацiй

35• у мене бувае хавдра

36. Я задоволений

37. Всiлякi дрiбницi вiдволiкають i хвилюють мене

38. Я луже переживаю своi роэчарування, довго не можу про них забути

39. я врiвноважена люди на

40. Мене охоплюе сил ьний неспокiй, коли я думаю про своТ справи

Обробка резулыватiв. Завдання м обробки результатiв е отримання 1 оказника реактивноi й особистiсно тривожностi.

Показник реактивноiтривожностi (РГ) пiдраховують за форму

лою: РТ Х — Х. + 35,

де Х, — сума закреслених цифр за пунктами шкали 3, 4, 6, 7, 9, 12,

13, 14, 17, 18;

Речення

Х — сума реiлти закреслених цифр на лиiзьовому боцi бланка, тоб топуi-iктiв 1,2,5,8,10,11,15,16,19,20.

Показник особистiсно тривожностi (ОТ) визначаеться за фор мулою: ОТ = Х — Х + 35

де Х сума закреслених цифр на бланку за пунктами шкали 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40, Х — сума решти закре слених цифр на зворотному боцi бланка, тобто цифр за пунктами

21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.

Аналiз результатiв. Реактивна чи ситуативна тривожнiсть характеризусться напруженiстю, неспокоем, нервовiстю. Якiцо вона велика, то в людини порушусться увага, а iнколи i тонка координа цiярухiв.

Особистiсна тривожнiстъ — це стiйкий стан. Вона характеризус схильнiсть людини сприймати значну кiлькiсть ситуацiй як загроз ливi, реагувати на них станом тривоги. Дуже висока особистiсна тривожнiсть безпосередньо пов’язана з наявнiстю невропатичного конфлiкту з емоцiйними та нервовими зривами, iз психосоматич ними захворюваннями. Тому повiдомляти результати цъого дослiду при стороннiх заборонено, а сам дослiджуваний мае дiзнатися про рiВень тривожностi в коректнiй формi. При цьому, важливо в роз мовi з ним пiдкреслити, що тривожнiсть не с цiлком негативною рисою. Певний рiвень тривожностi — природна i обов’язкова особ ливiсть активноi особистостi. 1] ри цьому е оптимальний для кожнЫ людини рiвень «корисноi тривоги». Оцiнити рiвень тривожностi за допомогою показникiв реактивноi й особистiсноТтривожностi мож- на таким чином:

до 30 — низька тривожнiсть;

31—45 — помiрнатривожi-iiсть;

46 та бiльше — висока тривожнiсть.

Тривожнiсть в учня — досить поширене явище. Значнi вiдхилен ня вiд рiвня пом iрноi Тривожностi можугь вказувати на те, що в люди- ни виникас тривожнiсть у ситуацiях оцiнки П компетентностi. Тодi слiд переглянути значимiсть даноi ситуацiТ i знайти для себе обгрунтування, яке эменшус П суб’ективну значимiсть. Крiм цього, слiд перенести свою увагу i зробити акцент на осн исленнi дiяльностi. Одним iз напрямкiв у складаннi рекомендацiй для даного випадку можуть стати пошук вправ для саморегуляцi створення психологiч ноi пiдтримки для формування почутгя впевненостi в успiху.

На вiдмiну вiд високоi тривожностi, низька вимагас уваги до мотивiв дiяльностi та пiдвишення почутгя вiдповiдальностi. Iнодi низька тривожнiсть у показниках тесту може приховувати за собою захисний психологiчний механiзм витiснення реально тривожностi чи бажання «показати себе з кращого боку».

Бiблiотечка соцiального працiВника

ВИВЧЕННЯ ЩдиВщУАльНих ОСОБЛИВОСТЕЙ

ВОЛЪОВИх ПРОЦЕСТВ УЧНЯ

Воля — це людська здатнiсть, яка проявляеться в самодетермi нацi i в саморегуляцi людиною свое дiяльностi та рiзноманiтних гiсихiчних процесiв. Вона здiйснюсться через мимовiльщт i усвiдом лену форму мотивацi iЗсихологiчним Механiзмом мимовiльнЫзмi

-iи спонукання с змiна змiстудiТ. Тому, за вольовим зусиллям сто эсоблива активнiсТь, яка вдбувасться у внутрiшньому гIланi свiдо ‘Iостi, коли мобiлiзуються всi можливостi людини.

Воля реалiзусться у формi спонукальнЫ та гальмуючо актив яостi психiки. Завдяки вольовiй регуляцii, пiзнавальнi ПСИХiЧНi про цеси переходять у розряд мимовiльних i стають можливими зусил зя, що дозволяють людинi здiйснюВати цiлеспрямовану дiяльнiсть.

ДП, якi контролюються i регулюються волею, бувають простими й складн ими. Залежно вiд того, наскiльки iндивiдрозумiс значения вос вольовоi акТивностi, чи приписус Вiдповiдальнiсть ЗОВНiШНiМ обставинам чи, навпаки, своiм зусиллям i здiбностям, визначасть ся його локус контролю.Оцiнюючи людину за критерiсм волъова — слабовiльна, потрiбно враховувати П здатнiсть створювати додат ковi спонукання до дб через змiни змiстовоi сторони критерiю. Вiд цього залежить iНiцiацiя дiй, а Також сила, Темп, швидкiсть, трива лiсть роботи, подолання зовнiшнiх i внутрiiвнiх (ПСИХОЛОГiЧНИХ) пе решкод. Оскiльки вольова регуляцiя Визначасться смисловими змi нами свiдомостi, то нона залежить вiд таких комгIоненТiв особис тостi, як свiтогляд, характер смислово сфери, переконанiсТь.

За критерiями дiяльностi, видiляються вольовi якостi, до яких належать наполегливiстъ, рiшучiсть, енергiйнiсть, впертiсть тощо.

Дослiдження еуб’ективного КОНТРОЛЮ

Мета дослiдження: визначення локусу суб ‘ективного контролю.

Матерiали та обла д тест-опитувальник, розроблений Е. Ф. Бажiним та iн. на основi шкали локусу контролю дж. Рогггера, бланк для вiдповiдей, ручка.

Про цедура дослiдження. Методика дослiдження дозволяс порiв няно швидко й ефективно визначити рiвень сформованостi суб’ск тивного контролю як в однiсi, так, водночас, i в кiлькох осiб. Кож- ного дослiджуваного належить забезпечити iндивiдуальним текс том опитувальника i бланком для вiдповiдей з нумерацiею твер джень, яка вiдповiдас Тексту опитувальника.

[ ц/я дослiджуваному. «Запропонований вам опитувальник мае 44 Твердження. Прочитайте Iх i дайте вiдповiдь, чи згоднi ви з даним твердженням, чи нi. Якщо згоднi, тов бланку для вiдповщей

перед вiдповiдним номером поставте знак (+), якщо н — знак (—). Пам’ятайте, що в тестi немас правильних> i неправильних вiдповiдей. Свою думку висловл юйте вiдверто. Надавайте перевагу тiй вiдповiдi, яка перша спала вам на думку

Опитувальник

1. Просування по службових сходинках бiльше залежить вiд сприятливого збiгу обставин, нiж вiд здiбностей людини.

2. Бiлъшiсть розлучень виникас тому, що люди не захотiли при стосовуватись один до одного.

3. Хвороба — справа випадку: якщо масш захворiти, то вже i-ii чин не зарадиш.

4. Люди стають самотнiми тому, шо самi не виявляiоть iнтересу i дружнього ставлення до оточуючих.

5. Здiйснення моiх бажань часто залежить вiд удачi.

6. Даремно докладати зусиль для того, щоб завойовувати сим патiТ iнших людей.

7. Зовнiшнi обставини (батьки, добробут) впливають на сiмейпе щастя не менше, нiж стосунки подружжя.

8. Я часто вiдчуваю, що мало вили ваю на те, iцо вiдбувасться зi мною.

9. Як правило, керiвництво виявлясться бiльш ефективним, коли повнiстю контролюють ди пiдлеглих, а не покладаються на Тхню самостiйнiсть.

10. МоТ оцiнки в школi часто залежали вiд випадкових обставин (наприклад, вiд настрою вчителя), а не вiд мых власних зусиль.

11. Коли я вланую, то здебiльшого вiрю, що эможу здiйснити сны плаi-iи.

12. Те, що багатьом людям здасться успiхоМ чи удачею, насправдi е результатом тривалих цiлеспрямованих зусиль.

13. Думаю, шо правильний спосiб життя ноже бiльше допомог ти здоров’ю, нiжлiкарi талiки.

14. Якщо люди не пiдходять один одному, то як Он вони не нама галися налагодити сiмейне жи воин все одно не зможуть цього эробити.

15. Тедобре, що я роблю, звичайно бувас гiдно оцiнене iншими.

16. Дiти виростають такими, якими Тх виховують батьки.

17. Думаю, що випадок чи доля не вiдiграють великоТролi в Мо ему життi.

18. Янамагаюся не планувати наперед, тому що багато зале- жить вiд того, як складуться обставини.

19. Мы оцiнки в школi залежали переважно вiд мых зусиль 1 вiд ступеня пiдготовки.

20. у сiмейних конфлiктах и частiше вiдчуваю провину за со бою, нiж за гiротилежною стороною.

21. Жи-ггя бiльшостi людей залежить вiд збiгу обставин.

22. Я надаю перевагу такому керiвництву, при якому можна са мостiйно визi-iачати, що i як робити.

23. Думаю, що мiй спосiб жи нi в якiй мiрi не с причиною мо хвороб.

24. Як правило, саме невдалий збiг обставин заважас людям домоггися успiху в своiх справах.

25. Врештi-решт, за погане керiвництвоустановою вiдповiдають самi люди, якi в нiй працюють.

26. Я часто вiдчуваю, ню нiчого не можу змiнити в стосунках, якi склалися в сiм’Т.

27. Якщо я луже захочу, то зможу привернути до себе будь-кого.

28. На пiдростаюче поколiння впливае так багато всiлякмх об ставин, що зусилля батькiв у вихованнi часто виявляються нерезу льтативними.

29. Те, що зi мною траплясться, — це справа мо власних рук.

30. Важко бувас зрозумiти, чому керiвники дiють так, а не iнакше.

31. Л iодина, яка не змогладосягти успiху у своiй роботi, швидше всього, не доклала достатньо зусиль для цього.

32. Найчастiше я можудомогтися вiд членiв мост сiм’iтого, що я захочу.

у неприсмностях i невдачах, якi траплялися в моему жи бiльше були виннi iвшiлюди, нiжя.

34. Дитину завжди можна вберегги вiд застуди, якщо за нею доглядати i правильноПодягати.

35• У складних обставинах я вважаю за краще зачекати, поки проблема розв’яжеться сама по собi.

36. Успiх це результат наполегливоУ працi, i вiн мало залежить вiд випадку чи вiд удачi.

37. Я вiдчуваю, що вiд мене бiльше, нiж вiд iвших, залежить щастя моеi сiм’i.

38. Менi завжди було важко зрозумiти, чомуя подобаюсь одним людям i не подобаюсь iншим.

39. Я завжди падаю перевагу прийняттю рiшень i самостiйним дiям, а не сподiваюся на допомогу iнших людей чи на долю.

40. На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, незважаючи на всi й намагання.

41. у сiмейному житгi бувають такi ситуацй, якi неможливо змi нити навiть з найбiдьшим бажанням.

42. Здiбнi люди, якi не зумiли реалiзувати своу можливостi, ма ють звинувачувати в цьому тiльки самих себе.

43. Багато мо успiхiв були можливi тiльки завдяки допомозi iншихдюдей.

44. Бiлъшiсть невдач у моему життi були вiд невмiння, в не знания або вiд лiнощiв i мало залежали вiд удачi чи вiд невдачi.

Обробкарезультааiiв. Мета обробки результатiв: отримання по казника докусу суб’сктивного контролю, тобто, ооказыика загаль ны iнтернальностi (ю). Це — сума спiвпадiнь вiдповiдей дослi джуваного з вiдповiдями, якi наведено в ключi.

Ключ

«+» (эгоден): 2,4, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 22, 25, 27, 29, 31, 32, 34, 36, 37, 39, 42, 44

(не эгоден): 1, 3, 5,6, 7, 8, 9, 10, 14, 18, 21, 23, 24, 26, 28, 30, 33, 35, 38,40,41,43

Аналiз результат/в. Локус контролю — це характеристика вольо вы сфери людини, яка вiдображас 11 схидънiсть приi 1 исуюти вiдповi дальнiсть за результати свос дiядьностi зовнiшнiм силам або влас ним здiбностям i зусиллям. Приписування вiдповiдальностi за ре зультатi4 своыдiяльностi зовнiцiнiм силам називасться екстерналь ним, або зовнiшнiм, локусом контролю, а приписування вiдповiда льностi власним здiбностям i зусйллям — iнтернальним, або внутрi шнiм, локусом контролю.

Таким чином, можливi два полярних тип и особистостей залеж но вiддокалiзацii контролю: екстерналъний та iн гернальний. Будь якiй людинi властива певна позицiя на континiумi вiд екстерналь ного до iнтернального типу.

екстернальний

Отриманий у процесi обробки резу нтролю (‘о) розшифровусться так:

iнтернальний

льтатiв показник локусу ко

Величина ю

Локус контролю

0—21

Екстернальний

22—44

Iнтернальний

У цiлому, чим бiльша величина iнтернальностi, тим меi екс тернальнiсть.

Локус контролю, характернийдлялюди сунiверсальним сто совно будь-яких типiв подiй i ситуацiй, з якими iй доводиться сти катися. Один i той же тип контролю проявлясться як у разi невдач, так i в разi досягнень, причому, це спостерiгасться в рiзноманiтних сферах житгсдiяльностi суб’екта.

Для певного рiвня локусу контролю користуються такими ме жами шкали iнтернальностi

Показник iнтернальНостi (

Рiвень локусу контролю

0— 1

Низький рiвень iнтернальностi

12—32

Середнiй рiвень iнтернальностi

33—44

Високий рiвень iнтернальностi

При низьковурiвнi iнтернальнос майже не бачать зв’язку мiж свЫм и дiями i важливими для них подiями життя. Вони не вва жають себе здатними контролювати розвиток подiй i вважають, iцо бiльшiсть х с результатом випадку чи вчиикiв iнших людей. Тому екстернали> емопiйно нестiйкi, схильнi до неформального спiлку вания i поведiнки, слабкокомунiкабельнi, у них поганий самокон троль i висока напруженiсть.

Високий р/вен ь iноiернальностi вiдповiдак високому рi нию суб’ек тивного контролю над будь-якими значущими нипадками. Люди, якi мають такий локус контролю, вважають, iцо бiльшiсть важли них подiй в хньому житгi — результат хнiх власних дiй, що вони мож ними керувати i вiдчувають вiдповiдальнiсть i за цi подii i за те, як складасться хнс життя в цiлому. «Iнтернали» з високими показниками суб’сктивного контролю мають емоцiйну стабiльнiсть, воин впертi, рiшучi, вiдрiзняються комунiкабельнiстю, значним са моконтролем i стриманiстю.

Середн/йрiвень /нтернальностi властивий для бiльшостi людей. Особли востi хнього суб’сктивного контролю можуть деiцо зн iню ватися залежно вiд того, здасться людинi ситуацiя складною чипро стою, присмною чи неприсмною тощо. Хоча хня поведiнка i психологiчне по-IуТгя вiдповiдальностi за не залежать вiд конкрет них соцiальних ситуацiй, усе ж можна i в них встановити перевагу того чи iншоголокусу контролю.

Таким чином, суб’сктивний локус контролю пов’язаний з вiд чутгям люди ною свос сил и, вiдповiдальностi за те, що вiдбувасться iз самоповагою, iз соцiальною зрiлiсТю i самостiйнiстю особистостi. Тому, складаючи рекоменда для самовдосконалення, потрiбно враховувати, що:

4 конформна, поступлива поведiнка в бiлыiiiй мiрi притаманна людям з екстернальним локусом контролю; iнтерiiали менш схильнi вiдкорятися тисковi (думкам, емоцiям та iн.) iнщих людей;

4 людина з iнтернальним локусом контролю краiце працюс на сам отi;

4 iнтернали бiльш активно шукають iнформацiю, як правило, бiльше ознайомленi iз ситуацiсю, нiж екстернали;

4 в iнТерналiв бiльш активна, нiж в екстерналiв, позицiя щодо свого здоров’я.

Дослiдження показало: iнтернал и бiлыв популярнi, займа ють сприятливу позицiю в системi мiжособистiсних стосункiв.

мiшi.

Особи з iнтерНальним локусом контролю надають перевагу не директианим методам виховання i психокорекцii. А в роботi з екс терналами важливо звертати увагу на тривожнiсть та депресiю.

дослiдження iндивiдуальних особливостей наполегливостi

I ДИАГНОСТИКА РАЗВИТИЯ ЭМОЦМОНАЛъНО-ВОЛЕВОИ СФЕРЫ ЛИЧНОСТИ

В разделе представлены два опросчнка уровня тревожчости - С. Спилбергера и дж. Тейлор, диагностирующих тревожность как индивидуальную подверженность стрессу и как черту личности.

В контексте теоретического подхода Бд. додочова им разработан опросник типов общей эмоциональной направленности ли’юiюостнi, типы которой определяются в зависи мости от переживаний, к которым человек более чувствителеi-i.

В разделе представлен также бланковьюй тест определения уровня настойчивосты личности.

ЛИЧНОСТНАЯ ШКАЛА САМООЦЕI-IКИ С. СПI4ЛБЕРГЕРА *

Методика позволяет определять уровень тревожнюостн люючюiостiю, как индивидуальной чувствительности к стрессу и как черту личности. характеризуiощуюся склонностью испьютуемого в той или иной степени испытывать в большинстве ситуаций страх, опасе ние.

Инструкция испьютуемому. Прочитайте внимательно каждое -из приведенных ниже предложений и зачеркните соответстююунощую цифру справа в зависимости от того, как вы себя чувствуете обычно. Над вопросами долю’о че задумьнiнайтесь, поскольку правиль ных и неправильных ответов нет.

1.?4 2 3.Почтн 4 6.Почти

пп никогда всегда

1. Я испьггываю удовлетворение i 2 3 4

2. Я быстро устаю 1 2 3 4

3. Я легко могу заплакать i 2 3 4

4. Я хотел бы стать таким же счастливым 1 2 3 4

как и другие.

5. Бывает, что я проигрываю из-за того, 1 2 3 4

что недостаточно быстро принимаю

решение.

6. Я чувствую себя бодрьхм 1 2 3 4

7. я спокоен, хладнокровен и собран 1 2 3 4

8. Ожидание трудностей очень тревожит 1 2 3 4

меня.

9. Я слишком Переживаю из-за пустяков 1 2 3 4

10. Я вполне счастлив 1 2 3 4

11. я принимаю все слишком близко к 1 2 3 4

сердцу

12. Мне не хватает уверенности в себе 1 2 3 4

13. я чувствую себя в безопасности i 2 3 4

14. Я стараюсь избегать критических 1 2 3 4

ситуаций и трудностей

15. УменябЫиваетхандра 1 2 3 4

16. я бываю доволен 1 2 3 4

17. Всякие пустяки отвлекают и 1 2 3 4

волнуют меня

18. Я так сильно переживаю свои i 2 3 4

разочарования, что потом не могу о них

забыть

19. я уравновешенный человек 1 2 3 4

20. Меня охватывает сильное беспокойство 2 3 4

когда я думаю о своих делах и

заботах

Опросник состоит из двух подшкал: измерение тревож,iостн как свойства личности и как эмоционального состояния.

Обработка; Из суммы ответов на вопросы 2, 3, 4, 5, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 20 вычитается сумма ответов на вопросы 1. 6, 7, 10. 13, 16, 19. К Полученной разности прибавляется цифра 35, Суммарный показатель по шкале Спнлбергера до 30 баллов низкий уровень тревожности; от 30 до 45 — средний; выше 45 — высокий уровень тре вожности.

Учащимся с высоким уровнем тревожiiости следует уделять особое внимание, осуществ лять мероприятия ПО Созданию системы психологической помощи.

ШКАЛА дЖ. ТЕЙЛОР*

Служит для Оценки общего уровня тревожiюстн, опасения (страха).

Инструкция испытуемым: Прочитайте внимательно каждое из приведенных ниже утве-

ждений и поставьте в бланке ответов “да”, в случае, если утверждение относится к Вам,

“нет” — если вы с этим не согласны, В случае затруднений возможен ответ “не знаю”.

1. Обычно я спокоен и вывести меня из себя нелегко.

2. Мои нервь’ расстроены не больше чем у других людей.

3. У меня редко бывают запоры.

4. У меня редко бывают головные боли.

5. я редко устаю.

б. я почти всегда чувствую себя вполне счастливым.

7. я уверен в себе.

8. Практически я никогда не краснек

9. По сравнению с моими друзьями в счита себя вполне смелым человеком.

ю. я краснею не чаще чем другие.

11. У меня редко бывают сердцебиение и одьилка.

12. Обычно МОИ руки и ноги достаточно теплые.

юз. я застенчив не более чем другие.

14. Мне не хватает уверенности в себе.

15. Порой мне кажется что я ни на что не годеюi.

16. У меня бывают периоды такого беспокойства, что я не могу усидеть на месте.

17. Мой желудок сильно беспокоит меня.

18. У меня не хватает духа вынести все предстоящие трудности.

19. Я хотел бы быть таким же счастливым как другие.

20. Мне кажется порой, что передо мной iюагромождеюiы такие трудности, которые мне не преодолеть.

21. Мне нередко Снятся кошмарньюе сююi.ю.

22. Я замечаю, что мои руки начнiюаiоi дрожать, когда я ююытаюсь что - нибудь сделать.

23. У меня чрезвычайно беспокойный н iiрерю,iвнстьюй сои.

24. Меня весьма тревожат возможные неудачи.

25. Мне приходилось испытывать страх в тех сЛучавх, когда я точно знал, что мне ничего не угрожает.

26. Мне трудно сосредоточиться на работе или на каком - нибудь заседании.

27. Я работаю с большим напряжением.

28. Я легко прихожу в замешательство.

29. Почти все время я испытываю тревогу из - за кого - нибудь или чего - нибудь.

30. Я склонен принимать все слишком всерьез.

31. Я часто плачу, у меня глаза на мокром месте.

32. Меня нередко мучают приступы рiюоты и тошiiоты.

33. Раз в месяц у меня бывает расстройство стула (ИЛИ чаiце).

34. Я часто боюсь, что вот - вот iiокрасююеюо.

35. Мне очень трудно сосредоточнтi на чем - либо.

36. Мое материальное положение весi,ма беспокоит Меня.

37. Нередко я думаю о таких вещах, о которi,iх ни с кем не хотелось бы говорить.

38. У меня бывали периоды, когда тревога ЛнiiнаЛа мени сна.

* Мврицкук В.Л., Блудов юО.М.. [ ВА., Серова Л.К. Методики психодиагнос тики в спорте. — М.; Просвещение, 1984. — 1 9i с.

39. Временами, когда я нахожусь в замешательстве у меня появляется Сильная потли ность и это чрезвычайно смущает меня.

40. даже в холодные дни я легко потсю.

41. Временами я Становлюсь таким возбужденным, что мне трудно заснуть.

42. Я человек легко Возбудимый

43. Временами а чувствую себя Совершенно бесполезным

44. Порой мне кажется, что моя нервная Система расшатана и я вот - вот выйду из себя.

45. Я часто ловлю себя на том, что меня что то тревожит.

46. Я гораздо чувствителыН чем большинство людей.

47. Я почти все Время ИСПЫТЫВаЮ чувство голода.

48. Иногда я расстраив сь из - за Пустяков.

49. Жизнь для меня Всегда связана с необычным вапряжеi

50. Ожидание всегда нервирует меня.

Обработка: Каждый ответ, совПадаЮщ с ключом оценивается в 1 балл, при неоп ределенном ответе ставится 0,5 балла. Показател раижируются следующим образом: от О до б баллов — низкая тревожность от б до 20 баллов — средная, выше 20 баллов — высокая.

Ключ для обработки: Вопросы i - 12 — ответ “нет’,

13 - 50 “да’.

дает возможность выделять типы общей ЭмО направленiiост альтруис тической, практической, гиостической ЭСтетической

Инструкция испытуемому: Внимателн,iiо ирочесть перечень приятных переживаний (класс “А”) и выписать на Отдельный лист под Соответствующим номером класса “А” номера тех из них, которые Вам прнятiньн или более свойствентны тнгвiчньн те. с дав- них пор чаще других у Вас возникают.

Номер наиболее Приятного из уже выделенных подчеркнуть а под номером наиболее часто испытываемого поставить заметнун<, точку.

Эту же процедуру проделать с перечннем Неприятных переж

Эту же процедуру Повторить с классОм “в”.

Класс ‘

Приятные аереживания.

1. А Радость, удовлетворение восхищенн блаi’ороднн,нм поступком другого человека,

2. П Жажда деятельности.

3. Э Радость, предВкущенн чего - то прият

4. Г Веселье, без хорошее самочувстн

5. ГН Горячий интерес к познанию чего то нового.

6. П Радость плОдотворнОю труда.

7. ГН Жажда Открытий.

8. А Радость, удовлетворение, перетюлннВнощ душу, когда удается сделать хорошее людям,

9. Э Сладкое, томительное чувство при 1юсорннГщ чего - либо гiрекраснно (хорошей музьнки, Природы и тд.).

10.ГН Ликовани когда удаетс решить трудную или интересную задачу, вопрос,

* додонов Б.И, Направленн и корреспонндирунон, Свойство личности /1 Вопросы психоЛогии, 1974. — ?4. 6,

11. Г Наслаждение приятным физическим ощущением от тепла, солнца, Вкусной пищи.

12. Г Любовь к комфорту, роскоши.

13. П Радость в предвкушенни труда.

14. Г Наслаждение безмятежностью существования.

15. г Чувство неги (сладкая жизнь).

Неприятные оереживания.

1. А Сострадание, жалость к людям.

2. П Раздражение от бездеятельности.

3. П Раздражение при необходимости заниматься скучной работой.

4. Э Чувство неудовлетворенносты, когда не находишь красоты вокруг.

5. ГН Подавленность, страдание из - за неудовлетворешности в Сфере поанания.

6. А Обида на неблагодарность.

7. П Раздражение из - за того, что попусту оотраченно время.

8. п Раздражение при виде беспоряд1га (в вепщх, обстановке, организации дела).

9. А Возмущение иравственно .. недостойным поведением.

10. ГН Отврдщение к косности (в суждениях людей, в книгах, лекциях).

11. А Отчаянне. когда человек, к которому ты расположен не понимает тебя.

12. Г Страх перед пустой жизнью, одинючеством.

13. Г Подавленность, когда остаеiвн,ся один.

14. А Раздражение, когда вндннi проявление героизма. нежелание считаться с другим человеком.

Класс “В”

Прияоiные еережввсiнвя.

1. А Радость от сознания личной полсэнюсти окружающим.

2. п Жажда удач и успехов в игре, делах. яьвiолннеюiии личных планов.

3. Э Удовлетворение, когда способен видеть, нюсюiринимать. чувствовать прекрасное.

4. ГН Удовлетворение от постоянного обоганнненння зннанню4ямн.

5. Э Радостное внутреннее возбуждение, когда удается самому создать что то прекра сное.

6. А Сострадание, сочувствие, жалосгн, к себе.

1. Э Восторг, радость при виде красивого человека яли пейзажа.

8. Э Благоговение при виде шедевра искусства.

9. Э Удовлетворение, если окружающая обстановка соответствует твоим Эстетическим вкусам.

10. ГН Удовлетворение при решения трудной задачи.

11. П Радость, чувство удовлетворения. когда перед тобой открывается возможность полезной деятельности.

12. Э Острое ощущение единства себя с природой, красоты я радости бытия.

13. п Удовлетворение, когда намеченные дела вьноолэюяюотся, ты справляешься с ними хорошо.

Неприятные аережив

1. Э Переживание того, что вокруг тебя люди грубьне, вульгарнюые, некрасивые.

2. ГН Удовлетворенность своямя зннанюяямя.

3. Г Чувство раздражеяия и iнеариязiнн к окружаноюцям. кОI’ла у небя плохое настрое ние.

4. Э Болезненное нноспряятне ннаруюннсiнин онрмонннн, красоты в окружаюонцем мире.

ИССЛЕДОВАНИЕ ТИПОВ

ОБЩЕЙ ЭМОЦИОНАЛЬН НАПРАВЛЕННОСТИ ЛИЧНОСТИ*

5. А Острое переживание, когда ты обидел человека.

ГРИШИН_ЛУШИН