Сегеда С. Антропологiя (2001)

6 0 Програма й методика<г антропологічних досліджень

Вік дітей та підлітків можна визначити з точністю до одного року на підставі строків закостеніння скелета, прорізування зубів, а також розмірів кісток.

За відсутності патологічних відхилень переднє тім'ячко на черепі закривається на другому-третьому місяці життя, а заднє — до 1,5 — 2 років. До цього ж часу на лобовій кістці часто зберігається метопічний шов. Молочні зуби або щойно прорізались, або прорізались іще не повністю.

Увіці 3—6 років уже можна бачити перший корінний зуб (моляр), однак він ще не займає свого місця у зубному ряді. В цей час зростаються всі частини хребтового стовпа.

Увіці 7—8 — 12—14 років прорізується більшість зубів. До 14— 16 років зростаються клубова, лобкова й сіднична кістки, утво-

рюючи одну тазову кістку. В 15— 18 років із тілом зливається нижній епіфіз плечової кістки й верхні епіфізи ліктьової та променевої кісток. Дещо пізніше — зазвичай у 17—20 років — із діафізами зростаються голівка й нижній епіфіз великогомілкової кістки.

У віці 20— 24 років спостерігається зрощення з тілом голівки плечової кістки, нижніх епіфізів кісток передпліччя та верхніх епіфізів кісток гомілки.

До 24—25 років формування скелета загалом завершується (в жінок дещо раніше, ніж у чоловіків).

Співвідношення між віком дітей і підлітків та розмірами плечової, променевої, стегнової та великогомілкової кісток див, у табл. 3.

Біологічний вік дорослої людини визначається з точністю до п'яти років. При цьому враховуються строки облітерації черепних швів, стертість зубів, вікові зміни посткраніального скелета.

6 1 І Визначення віку й статі за кістками скелета

Таблиця З

Середня довжина, мінімальні та максимальні розміри (в мм) епіфізів довгих кісток (за М. Стоукалом та X. Ханаковою)

Зрощення швів, за Б. Никитюком, починається в задній частині стрілового шва (частіше у чоловіків) або на бічних відділах вінцевого шва'(частіше у жінок),. Ступінь облітерації швів на кожній окремій ділянці оцінюється за п'ятибальною схемою, запропонованою Р. Мартіном, а саме: 0 — облітерація відсутня; 1 — початок зрощення; 2 — часткова облітерація; 3 — виражена облітерація; 4 — повна облітерація. Повне зрощення швів здебільшого відбувається у похилому віці, однак іноді вони не заростають до глибокої старості.

Найточніші результати отримують при огляді внутрішньої поверхні черепної кришки.

Стертість зубів оцінюється в балах, що визначаються за шкалою, запропонованою О. Зубовим.

6 2 Програма й методика антропологічних досліджень

2«Л

w v <Г50-59

970*79

Строки облітерації швів

Різці та ікла

0 — відсутність стертості, чітко видно горбики різального краю;

1 — на різцях стерті горбики різального краю; на іклах

трохи зашліфований або заокруглений головний горбик;

6 3 І Визначення віку й статі за кістками скелета

2 — на різальному краї різців з'являється вузька смужка дентину, на іклах — точка дентину на головному горбику;

3 — утворення широкої дентинної площадки (на різцях

— видовженої, на іклах — округлої форми); 4 — стирання коронки приблизно до половини її висоти; 5 — повне стирання коронки до шийки.

Моляри і премоляри

0 — відсутність слідів стирання, зуб прорізався недавно;

1 — на деяких ділянках коронки спостерігаються зашліфовані поверхні, верхівки горбиків згладжені й округлені;

2 — поява точок оголеного дентину на верхівках горбиків;

3 — стирання всіх виступаючих частин коронки, внаслідок чого утворюються великі ділянки відкритого дентину; емаль зберігається лише у центральній ямці та в міжгорбикових борозенках;

4 — повне стирання емалі, вся жувальна поверхня складається з оголеного дентину;

5 — стирання коронки до половини її висоти;

6 — повне стирання коронки до шийки.

Залежність між віком та ступенем стертості зубів показана в табл. 4. При цьому слід мати на увазі, що значна стертість зубів, властива черепам зі стародавніх поховань, не завжди свідчить про старечий вік небіжчика. Іноді вона спричинювалася характером харчування (вживанням грубої їжі) або видом діяльності.

У зрілому віці на кістках, надто на краях тіла спинних хребців, з'являються патологічні наростки — остеофіти. Крім того, в місцях прикріплення м'язів розростається кісткова тканина.

Вікові зміни добре простежуються по голівках плечових кісток. У 40— 50 років на їхніх поверхнях виникають дрібні шершавості, які в 50—60 років поширюються по всій площині. Після 60-ти років поверхня голівки стає пористою.

Аналогічні зміни відбуваються і в інших довгих трубчастих кістках.

У старечому віці часто спостерігається прижиттєве випадання зубів, що супроводжується атрофією зубних комірок. При цьому кут гілки нижньої щелепи стає тупішим, а підборіддя висувається вперед.

yv 97 . Програма й методика антропологічних досліджень

Часто до рук дослідника потрапляє не весь скелет, а лише череп, що значно утруднює визначення статі. Слід мати на увазі, що статевий диморфізм у будові черепа має відносний характер: жіночий череп із неолітичного поховання може бути масивнішим, ніж чоловічий з могильника доби середньовіччя. Це спонукує до врахування ступеня вираженості статевих відмінностей у конкретній краніологічній серії.

Статеїзі відмінності із будові черепа:

/ — чолонічий череп; 2 — жіночий череп

Зазначимо, що в дитячому та юнацькому віці статевий диморфізм у будові скелета має характер слабо виражених тенденцій. Із високим ступенем вірогідності стать можна визначити у змужнілому та зрілому віці.

yv 97 . Програма й методика антропологічних досліджень

аурікуляре, auriculare (аи) — точка на корені слухового відростка скроневої кістки, яка міститься над серединою зовнішнього слухового отвору;

базіон, basion (b) — нижня точка переднього краю великого потиличного отвору в медіальній площині;

брегма, bregma (b) — місце з'єднання лобової і тім'яної кісток;

вертекс, vertex (v) — найвища точка склепіння черепа в медіальній площині;

глабела, glabella (g) — найбільш виступаюча вперед у медіальній площині точка надперенісся, де лобова кістка утворює більш чи менш виражену опуклість;

гнатіон, gnathion (gn) — найнижча точка нижньої щелепи в медіальній площині;

гоніон, gonion (go) — точка на зовнішній поверхні нижньої щелепи, яка міститься на вершині кута, утвореного тілом і гілкою нижньої щелепи;

дакріон, dakryon (d) — точка на внутрішній стінці очної орбіти в місці сходження лобової, слізної й верхньощелепних кісток;

ектокоихіон, ektokonchion (ek) — точка перетину зовнішнього краю очної орбіти з лінією, проведеною з максилофронтале паралельно верхньому краю орбіти;

еуріон, еигуоп (еи) — найвіддаленіша від медіальної площини точка на бічній поверхні черепа (на тім'яній або скроневій кістці);

зигіон, zygion (zy) — найбільш виступаюча точка на виличній дузі;

зигомаксиляре, zygomaxillare (zm) — найнижча точка на виличнощелепному шві;

ініон, іпіоп (і) — точка перетину медіальної лінії із зовнішньою потиличною горбистістю;

інфрадентале, infradentale (id) — точка на верхньому краї альвеолярного відростка нижньої щелепи між двома внутрішніми різцями;

коронале — найвіддаленіша в медіальній площині точка на вінцевому шві;

лакрімале, lacrimale (la) — точка на внутрішній стінці орбіти в місці сходження верхнього кінця слізної кістки з лобно-слізним швом;

лямбда, lambda (I) — точка перетину лямбдоподібного та стрілового швів;

максилофронтале, maxillofrontale (mf) — точка перетину внутрішнього краю очної орбіти з лобово-щелепним швом;

мастоїдале, masfoidale (ms) — точка на вершині соскоподібного відростка;

метопіон, metopion (т) — точка в місці перетину лінії між верхівками лобових горбів із медіальною площиною;

Основні краніометричні точки на черепі:

1 — ІІШЛЯД спереду; 2 — вигляд ибоку; J — іяігляд ззаду; 4 — ІШІ ляд з ос поїш ЧЕРЕПА

назіон, nasion (п) — точка перетину носолобового шва з медіальною площиною;

назоспінале, nasospinale (ns) — точка перетину лінії, що сполучає нижні краї грушоподібного отвору з медіальною площиною;