stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

глух к чему (разг.) – він глухий і німий на що (до чого).

Ненависть | По ненависти к кому – з ненависті (з ненавиди) до кого; через ненависть до кого.

Ненадлежащий | Ненадлежащим образом – неналежно; не як належить; не так, як належало б; неналежним чином (робом); не як слід; не як треба; не до діла (не до ладу, не до пуття, непутяще).

Ненадобность | Упразднён за ненадобностью – скасовано (скасований) через непотребність (за непротребністю); скасований як непотребний; (іноді) скасовано (скасований) з огляду на непотребність.

Ненастье | Будет, наступает, собирается ненастье – на негоду (на сльоту, іноді розм. на чвирю) береться (кладеться, йдеться); занегоджується. | Наступило ненастье – настала негода (іноді розм. чвиря); пішли негоди; занегодилося; засльотилося (іноді розм. зниж. зачвирилося); сльоти взялися. | Наше счастье — дождь да ненастье – наше щастя, як [тая] трясця. Пр. | Не всё ненастье, будет и вёдро – не все негода, буде й погода (буде й година). Пр. По негоді надійся погоди. Пр. | Сей в ненастье, а убирай в вёдро – сій за негоди (у негоду), збирай за години (за погоди, у погоду). Пр.

Ненасытный | Ненасытная утроба – ненаситна (ненажерлива, зажерлива) утроба; ненажера (ненатля).

Ненахождение | В случае ненахождения адресата… – не знайшовши адресата…; якщо не знайдете (не знайдеш) адресата (не знайдеться адресат)…

Необходимость | В этом нет необходимости – на це (у цьому) нема(є) потреби (конечної, доконечної потреби); (розм.) на це нема(є) краю. | Крайняя необходимость – конечна (доконечна, нагла, нагальна, неминуча) потреба (іноді необхідність) край. | Настоятельная, насущная необходимость – пильна (пекуча) потреба. | По необходимости – з[конечної] потреби; з конечності; (іноді) з необхідності. | Ставить, поставить кого в необходимость – змушувати, змусити (примушувати, примусити, зневолювати, зневолити, приневолювати, приневолити) кого.

Необходимо | Крайне необходимо – край (украй, до краю) треба; конче (доконче) треба; до скруту (аж надто) треба; неминуче треба; неминуча потреба; (розм.) аж-аж треба (треба аж-аж-аж).

Необъяснимый | Необъяснимым образом – [Якось] незрозуміло (нез’ясовно, незбагненно).

Неопределенный | Неопределённое положение – невиразне (непевне) становище. | Неопределённый ответ – непевна (невиразна) відповідь.

Неосновательный | По неосновательным причинам – з недостатніх (з неґрунтовних, іноді

з неповажних) причин.

Неотложный | Крайнє неотложное дело – дуже негайне (невідкладне) діло; край невідкладне діло; дуже негайна (невідкладна) справа.

Неотразимый | Неотразимый голос – чарівний голос. | Неотразимый рок – непереможна (непоборна, необорна, невідхильна, неминуча) доля; непоборний (невідхильний) фатум; так на віку [неминуче] судилося (кому).

Неохота | Мне неохота идти, ехать… – мені неохота (не хочеться) іти, їхати…; я не маю охоти іти, їхати… | Он пошёл с большой неохотой – він пішов дуже неохоче (з великою неохотою, з великою нехіттю). | Такая на меня неохота напала – така мене нехіть узяла.

Неповадно | Чтобы было неповадно (делать что) кому – щоб не кортіло кого (кому);

(іноді) щоб невнадно було кому.

Непогода | Собирается на непогоду – на негоду йдеться (береться, збирається, заноситься, кладеться).

Непокрытый | С непокрытой головой – простоволосий. [Він сидів коло керма, розхристаний і простоволосий. Кучер.] | Ходить с непокрытой головой – (про жінку) Ходити простоволосою (незапнутою, без хустки, без очіпка); (образн. глум.) волоссям (головою) світити.

Непонимание | По незнанию и непониманию – через незнання та нетямучість; знезнавки та з нетямучості. | По непониманию – через нерозуміння (з нерозуміння); з нетямучості (знетямки).

Непостижимый | Это уму непостижимо (разг.) – [Розумом] цього не збагнути, не збагнеш (не осягнути, не осягнеш, не зглибити, не зглибиш).

Непочатый | Непочатый край работы – непочате поле праці (рідше непочатий край роботи); сила (сила-силенна) роботи; і геть-то багато (надзвичайно багато) праці (роботи); кінця-краю немає роботі.

309

Російсько-український словник сталих виразів

Неправда | [Всеми] правдами и неправдами – [Усіма] правдами й неправдами. | Лучше умереть, чем неправду терпеть – краще вмерти, як кривду терпіти до смерті. Пр. | Неправдой жить – не по правді (неправдою, на неправді) жити; жити кривдою; кривдувати. | Неправдой свет пройдёшь, да назад не воротишься – неправдою (брехнею) світ пройдеш, та назад не вернешся. Пр. Туди брехнею пройдеш, а назад трудно. Пр. Неправдою (брехнею) недалеко зайдеш. Пр.

Неправый | Неправ кто – не має рації хто; неправда чия; (часом) неправду каже хто.

Непредвиденный | По непредвиденным обстоятельствам, причинам – з непередбачених обставин, причин; через непередбачені обставини.

Непривычка | С непривычки, по непривычке – з незвички; не маючи (не мавши) звички. Непригодность | По непригодности – через непридатність.

Непригодный | Непригодный для питья – непридатний до (для) пиття; непитний. | Непригодный ни к чему – ні до чого (ні на що) непридатний (нездатний); (іноді) нікуди не судний.

Неприкосновенность | Неприкосновенность личности – недоторканість особи. Неприкосновенный | Неприкосновенный запас – непорушний запас.

Не принято | Не принято у нас так обращаться – у нас так не поводяться; нема звичаю (незвичайно) так поводитися у нас.

Неприязненно | Смотреть, посматривать неприязненно – неприязно (неприхильно, вороже) дивитися, поглядати; (розм. зниж.) дивитися, поглядати (позирати) зизом (кривим боком, сторч, зашморгом).

Неприязненный | Питать неприязненные чувства к кому – мати неприязні (неприхильні, ворожі) почуття до кого; мати неприхильність до кого, проти кого, неприхильним бути до кого, проти кого; (образн. розм.) важким духом (пеклом) дихати на кого; лихої волі бути на кого.

Неприятельский | У друга пить воду лучше неприятельского мёду – у друга (у приятеля) солодша вода, ніж у ворога мед. Пр.

Неприятность | Причинять, причинить неприятность кому – робити, зробити (чинити, учинити) прикрість (неприємність) кому; завдавати, завдати прикрості (неприємності) кому; (розм. образн.) підвезти воза (візка) кому.

Неприятно | С ним мне неприятно говорить, беседовать – мені з ним неприємно (прикро) розмовляти (балакати); він мені не до розмови (не до мови). | Это ему крайнє неприятно – це йому край (украй, аж надто, геть-то) неприємно (прикро); (розм. ірон.) це йому як хроном під ніс.

Неприятный | Делать, сделать неприятным что – робити, зробити неприємним (немилим, прикрим) що; (докон.) знеприємнити (знемилити) що. [Світ мені знемилила. Барвінок.]

Непробудный | Непробудный пьяница – непробудний (безпробудний, безпросипний, непросипущий, безпрокидний, мертвий, заливний) п’яниця; п’яниголова; (давн.) неминайкорчма; (описово) не виходить (не висихає) з горілки (хто); нема просипу (кому). | Спать непробудным сном – спати непробудним (безпробудним, глибоким, міцним, твердим, камінним, іноді товстим) сном.

Непроглядный | Тьма непроглядная – непроглядна темрява; тьма-темрява (теменна темрява, темнюща темрява); безока пітьма.

Непродолжительный | В [самом] непродолжительном времени – найближчим часом; не в довгому часі; невдовзі (незабаром, іноді незабарі, небавом).

Непроизводительный | Непроизводительная трата времени – непродуктивна трата часу; марнування часу.

Непротивление | Непротивление злу [насилием] – непротивлення злу [насильством].

Непроходимый | Непроходимая глупость (разг. фам.) – несосвітенна дурість (глупота); (про вчинок, слово — звичайно) дурна дурниця. | Непроходимый дурак, непроходимая дура (фам.) – несосвітенний (непроторенний) дурень, несосвітенна (непроторенна) дурка; дурний, дурна як пень (як колода, як ступа); дурний, дурна аж світиться.

Нерадение | По нерадению (устар.) – через недбалість; з недбальства.

Неразумие | Сделать по неразумию что – зробити через нерозум що; зробити з нетяму (з дурного розуму) що.

Нерв | Взвинчивать нервы – грати на нервах. | Расстраивать, расстроить [себе] нервы –

псувати, зіпсувати (розладнувати, розладнати) [собі] нерви. | Трепать, мотать нервы кому – шарпати нерви кому; сотати нерви з кого; (розм. образн.) варити воду з кого; не давати жити кому.

310

Російсько-український словник сталих виразів

Нерешительность | Быть в нерешительности – вагатися; (іноді образн. розм.) не знати, на яку (на котру) ступити; бути (стояти) на двох дорогах. | Проявить нерешительность – завагатися; виявити нерішучість (незважливість); не наважитися (на що).

Несдержанный | Несдержанный кто – нестриманий (нестримливий, нездержливий) хто. [Непосидючої вдачі був дідна язик нездержливий. Кониський.]

Несколько | Рассказать в нескольких словах – розказати (розповісти) кількома (декількома) словами.

Несметный | Несметное количество (число, множество) – незліченна (незчисленна) кількість; безліч (безлік, без ліку, без числа, без лікуміри); незчисленно; сила (велика сила, страшна сила, страшенна сила, незліченна сила, сила-силенна, сила-силюща, силеча); тьма (тьма-тьмуща, тьма-темрява, зрідка тьми-тем); мла; гибіль (до гибелі); до напасті; до смутку; (образн.) хмара (хмара хмарою, як хмар); як зір(ок) на небі; як цвіту весняного (як цвіту по весні); як трави; як листя; як мурави (як мурашви); як сарани; як черви; як (що) піску; як сміття; (чортів) тиск; хоч греблю (гать) гати; аж кишить; (іноді) як маку.

Несмолкающий | Долго несмолкающие аплодисменты – тривалі (довготривалі) оплески (аплодисменти).

Несмотря | Несмотря на… – незважаючи на…; без огляду на…; дарма що…; хоч (хоча) й…; з усім тим; попри що; (іноді) проте (а проте); а втім; але (але ж); однак (одначе). [Хоч і сухо було цього літа, а проте врожай зібрали чималий. З нар. уст.] | Несмотря ни на что

– незважаючи (невважаючи) ні на що (на будь-що); хоч би там що.

Несогласие | В знак несогласия – на знак незгоди. | Вследствие несогласия, по несогласию – через незгоду. | Между ними вечные несогласия – між ними стала (постала, зайшла) незгода (незлагода, розрада). | Пошли несогласия – пішло на (у) нелад (на розлад, у розлад). | Прекратить несогласия – припинити (втихомирити) незгоду (незлагоду).

Несогласный | Петь несогласным хором – співати не в лад (незграйно, незлагоджено).

Несолоно | Несолоно хлебавши (разг. шутл.) – піймавши облизня; шилом патоки вхопивши (закуштувавши); облизавши макогона.

Несообразность | Говорить несообразности – плести щось неподобне (неподобні речі, нісенітниці); плетеники плести; казати (говорити) таке, що й купи не держиться.

Несостоятельность | По несостоятельности – через неспроможність (нестатки); через нестійність (необґрунтованість).

Неспособность | За неспособностью – через нездатність.

Нестись | Корабль несётся по ветру – корабель лине за вітром. | Несётся слух – чутка йде.

Нести | Из-под полы несёт – з-під помосту (підлоги) тягне (виє, дме). | Куда несёт тебя нелёгкая? – куди несе тебе лиха година (хвороба, враг, вража мати, вража сила, нечиста сила, нечистий)? | Нести бремя работы – нести тягар праці; відбувати роботу (працю). | Нести возмездие за что – покутувати що; каратися за що. | Нести заботы о ком, о чём –

піклуватися (клопотатися) ким, чим, за (про) кого, за (про) що. | Нести издержки за что

– платити за що. | Нести наказание за что – приймати (відбувати) кару за що. | Нести небылицы – верзти (плести, правити, провадити) небилиці (нісенітниці). | Нести обязанности – виконувати (справляти, іноді відбувати) обов’язки, повинність. | Нести ответственность за что – відповідати за що; бути відповідальним за що; нести відповідальність за що. | Нести, понести ерунду (вздор, дичь, глупости) (разг.) – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати); теревенити; дурниці (дурницю, дурне) говорити (молоти, верзти, верзякати, торочити, правити, городити, плести); нісенітниці (нісенітницю, ні се ні те, не знати що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу) плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити); плетеники плести; нісенітниці вигадувати; казнащо патякати; клепати (тіпати, витіпувати) язиком; городити; говорити (казати) таке, що ні пришити, ні прилатати (нікому дурно дати); говорити (казати) таке, що й купи не держиться (що й на голову не налізе); смаленого дуба плести (правити); сон рябої кобили (сірої кішки) розказувати; (тільки докон.) наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груші [а на осиці кислиці]. | Нести своё – провадити (правити, товкти, торочити) своєї (своє). | Нести убыток (потерю) – мати втрати (збитки); зазнавати втрат (збитків); утрачатися. | Нести чем от кого, от чего – тхнути (відгонити, пахнути) від кого, від чого чим; чути чим від кого, від чого. [Від тебе дьогтем чути. Руданський.] | Он несёт тяжелую службу – він на важкій (тяжкій) службі; він має важку (тяжку) службу.

Нестоящий | Нестоящая вещь – нічого не варта річ; нікчемна річ; нікчемне. |

311

Російсько-український словник сталих виразів

Нестоящий человек – нікчемна людина; нікчема (нікчемник, нікчемниця).

Несть | Несть числа кому-нибудь – без ліку кого, чого; нема(є) ліку кому, чому; безліч (сила-силенна) кого, чого.

Несчастье | Внезапное несчастье – нагле лихо; лиха напасть. | В несчастье – при лихій годині; під лихий час; у нещасті; у [лихій] пригоді. | Впасть в несчастье – потрапити (попасти(ся)) в біду; зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди); зійти на біду; знещасливіти (знедоліти). | Друзья познаются в несчастье – у пригоді пізнавай приятеля. Пр. У нещасті пізнавай приятеля, а в щасті ворога. Пр. Поки щастя, доти й приятелі. Пр. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Пр. Де щастя впало, там і приятелів мало. Пр. Поки щастя в плузі, поти щирість у друзі. Пр. | К вящему несчастью – на ще більше нещастя (лихо); ще й гірше (ба й гірш(е)) від того. | К моему несчастью – на моє нещастя (на мою біду, на моє лихо, на моє безголів’я); мені на нещастя (мені на біду, мені на лихо, мені на безголів’я). | К несчастью, на несчастье – [Як] на нещастя; [як] на лихо; [як] на біду; на жаль. | Не было бы счастья, да несчастье помогло – коли б (якби) не нещастя, не було б і щастя. Пр. І в нещасті щастя буває. Пр. Немає злого, щоб на добре не вийшло. Пр. Лихо не без добра. Пр. | По несчастью – через нещастя; через лиху (нещасливу) пригоду. | Пошло на несчастье – на лихо (на горе, на біду, на безголів’я) пішло (пішлося). | Произошло несчастье – сталося (скоїлося) нещастя (лихо); сталася (скоїлася) біда. | Случилось несчастье с кем – спіткало (побило) лихо кого; сталася пригода з ким; [упала] пригода на кого; упало безголів’я на | Товарищ по несчастью – товариш у нещасті; товариш у недолі.

Несчастный | Делать, сделать несчастным кого – робити, зробити нещасним кого; знещаслювати, знещасливити (унещасливлювати, унешасливити) кого. | Куда тебе несчастному! – де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! | Несчастная судьба – лиха (нещаслива, нещасна, безщасна, нужденна, гірка) доля; недоля (бездолля); безталання; (образн.) щербата доля. | Несчастный случай – нещасний (нещасливий) випадок; [лиха] пригода; (діал.) лиховина.

Нетерпение | Ждать с нетерпением – чекати (ждати) нетерпляче (з нетерпінням). | Не сидится от нетерпения – не сидиться з нетерплячки; бере непосидячка (кого). | Нетерпение охватывает, охватило (одолевает, одолело, разбирает, разобрало) кого –

нетерпеливиться, нетерпеливилося (нетерпиться, нетерпілося) кому; нетерплячка бере, узяла (нападає, напала) кого; нетерпіння бере, узяло (нападає, напало) кого; нетерпець (нетерпій) бере, узяв (нападає, напав) кого; кортить, закортіло (зниж. свербить, засвербіло) кому, кого; (розм.) невидержка кому; (образн. розм.) [аж] вариться хто.

Нетленный | Нетленная память, слава (книжн.) – невмируща (неминуща, нетлінна) пам’ять, слава.

Нетрезвый | В нетрезвом виде – нетверезий (нетверезим) бувши; напідпитку (під чаркою) [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яний бувши; під п’яну руч.

Нетрудоспособность | По нетрудоспособности – через непрацездатність; бувши непрацездатним; непрацездатним бувши.

Нет | А почему [бы] и нет? – а чом би й ні?; а чом(у) не так? | А то нет? (разг.) – а хіба ні?; а хіба не так? | Возражений нет – заперечень нема(є). | Где только его нет – де тільки його нема; Де (й) не посій, то вродиться. Пр. | Да нет! – та ні!; ба ні!; та де! Дела нет кому до чего.Байдуже кому про що; діла нема(є) кому до чого. | И в помине нет кого, чего – і (с)помину (згадки) про (з а) кого, про (за) що нема(є); і в заводі кого, чого нема(є); ані знати кого, чого; і зазором не видати кого, чого. | На нет и суда нет – як нема, то й дарма. Пр. На нема і суду нема. Пр. Як є, то розійдеться, а нема, то обійдеться. Пр. | Нет дыма без огня – нема диму без вогню. Пр. Диму без вогню не буває. Пр. Де не горить, там ся не курить. Пр. Де вода, там і верба. Пр. Де верба, там і вода. Пр. | Нет и нет, нет да нет (разг.) – нема та й нема; (іноді) не йде та й не йде. | Нет как нет – як нема, так нема; нема та й нема; як від(од)різано. [То було щодня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. Сл. Гр.] | Нет-нет да и… (разг.) – нема-нема та й…; (а) часом (коли-не-коли) трапляється (буває), що й…; час від часу (від часу до часу). | Нет ничего выше, лучше…, как… – нема в світі, як…; нема [в світі] над що; нема(є) нічого вищого, кращого…, як… | Нет - так нет – як (якщо) нема, то й нема. | Нет (того), чтобы (разг.) – нема (того), щоб. | Нет худа без добра – лихо не без добра. Пр. Нема лиха без добра (без щастя). Пр. Немає злого, щоб на добре не вийшло. Пр. | Ни да ни нет – (а)ні так, (а)ні ні; не так і не ні; ні сяк, ні так. | Пироги с нетом (шутл.) – пироги з таком; нізчимні пироги. | Сводить, свести на нет (разг.) – нема що (нема чого) (й) казати; нічого й казати; що й казати; годі (шкода, не варт) і казати; шкода й мови; і мови про те нема. | Совершенно нет чего – [Анічогісінько нема(є) чого; [геть] зовсім нема(є) чого; нема й крихти чого; і заводу (і на позір) нема

312

Російсько-український словник сталих виразів

чого. | Сходить, сойти, сводиться, свестись на нет – сходити, зійти нанівець (нінащо, на ніщо); зводитися, звестися (переводитися, перевестися) нінащо (на ніщо); іти, піти внівець; (розм. зниж.) зійти на пси; (іноді, наприклад, про голос) сходити, зійти на нуль; помалу (поволі) змовкати, змовкнути (згасати, згаснути). | Так нет же – так (іноді дак) ні(ж); так же ні; та ні ж, та ж ні. | Уже нет чего – вже нема(є) чого; (образн.) вітер має що. | Чего [только] нет – чого-чого нема; чого [тільки] нема.

Неуважение | Оказывать, оказать неуважение кому – чинити, учинити (давати, дати) зневагу кому; зневажати, зневажити кого. [Дали зневагу матері. Сл. Гр.]

Неудача | Постигла [полная] неудача кого – спіткала (спостигла, спобігла, зуспіла) [цілковита] невдача кого; упала (цілковита) невдача на кого; [геть] зовсім ((у)край) не пощастило (не поталанило, не пофортунило) кому; (образн.) урвалася нитка (урвався бас) кому. | Потерпеть неудачу в чём – зазнати невдачі в чому; (глузл.) піймати (ухопити, з’їсти) облизня; ухопити шилом патоки; облизати макогона; поживитися, як сірко паскою (як пес макогоном); ухопити, як собака обметиці; (іноді) халявки попекти; (переважно в сватанні) гарбуза з’їсти (покуштувати, дістати, взяти, покотити).

Неудобство | Чувствовать неудобство перед кем – почувати себе незручно (ніяково) перед ким.

Неузнаваемость | До неузнаваемости – до невпізнання (до непізнання); так, що й не впізнати (що й пізнати не можна).

Неузнаваемый | Он стал неузнаваемым – він став не(в)пізнанний; він змінився до не(в)пізнання; він став такий, що й не пізнати (що й пізнати важко); він став такий, що й пізнати не можна (годі).

Неумение | За неумением – не вміючи; не знаючи. | За неумение платят – за невміння платять дорого; за невміння деруть реміння [від потилиці до п’ят].

Неуместный | Неуместный вопрос – недоречне питання; питання не до речі (не до діла, не до ладу).

Нечаянность | По нечаянности – ненавмисне (неумисне); не хотячи; ненароком.

Нечего | Делать нечего (как вводное слово) – нічого не вдієш. | Делить нам нечего –

ділити нам нема(є) чого (нічого); нам батьківщини не ділити. | Нечего греха таить – ніде (нема де) правди діти; ніде (нема де) гріха потаїти; треба (слід) щиро визнати. | Нечего и говорить – нема(є) чого (годі, шкода) й казати (говорити, балакати); шкода й слова (й мови); нема (й) мови; нема (й) слова. | Нечего мне говорить – нема чого розводитися; нема чого багато говорити. | Нечего сказать (ирон.) – нема чого й казати; нічого казати; нівроку. | [Об этом] и думать нечего; нечего и думать – [Про це] нема чого (нічого) й думати (й гадати); і думати не треба; шкода й гадки. | От нечего делать – знічев’я; аби щось робити; аби скоротати час.

Нечистый | На руку нечист (нечистый) кто – на руку нечистий (хапкий) хто; шахраюватий (злодійкуватий) хто; має нечисті руки (пальці) хто; має довгу руку (лапу) хто. | Нечистая совесть – нечиста совість (нечисте сумління); (іноді) несвітле око. | Нечистый дух, нечистая сила (миф.) – нечистий [дух]; нечиста (вража) сила; лихий; мара.

Нечто | Сказать нечто – сказати щось (дещо); (іноді розм.) сказати веремію. [Сказав би веремію, та здумав, що говію. Номис.]

Нешуточный | Нешуточное дело (разг.) – не абищо; не жарти; не іграшки; (розм.)

непереливки.

Не | Вовсе не… – зовсім не…; ані не; [аж] ніяк не… | Не без того – не без того; мабуть; є в тому щось. | Не будь этих звуков – коли б (якби) не ці звуки; коли б (якби) не було цих звуків. | Не будь я – нехай я не буду; коли б (якби) я не був. | Не за что – нема(є) за що. | Не сегодня, так завтра – [Як] не сьогодні, то завтра. | Не стоит благодарности – нема за що дякувати; без дяки. | Не то будет, не то нет – може бути, може й ні; чи то буде, чи то ні. | Не то дождь, не то снег – чи то дощ, чи то сніг. | Не тут-то было – де там; та ба. | Сделайте, не то я откажусь – зробіть, а то я відмовлюсь.

Нигде | Решительно нигде – аніде; [геть] зовсім ніде.

Нижайший | Нижайшее почтение! – моє поважання!; моє шанування!; найуклінніше поважання!

Ниже | Всё ниже и ниже – (як прикм.) [Усе] нижчий та (і) нижчий; щораз(у) (чимраз, дедалі) нижчий; (як присл.) [усе] нижче та (і) нижче; щораз(у) (чимраз, дедалі) нижче. | Как можно ниже – (як прикм.) Щонайнижчий (якнайнижчий, найнижчий, як(о)мога нижчий); (як присл.) щонайнижче (якнайнижче, найнижче, як(о)мога нижче). | Ниже всех – найнижчий (найменший); (іноді) нижчий (менший) за всіх (від усіх). | Ниже всякой критики кто, что – нижчий, нижча, нижче за всяку (за будь-яку) критику хто, що;

313

Російсько-український словник сталих виразів

нижчий, нижча, нижче від усякої (від будь-якої) критики хто, щ о; не вартий, не варта, не варте будь-якої (ніякої) критики хто, що. | Ниже стоимости, себестоимости – дешевше (нижче) від вартості, собівартості. | Он ниже меня ростом – він нижчий (менший) за (від, проти) мене (ніж я) на зріст. | Пять, десять… градусов ниже нуля – п’ять, десять… градусів нижче (від) нуля; п’ять, десять… градусів під нулем. | Становится, стал ниже кто – нижчає, понижчав хто; робиться, зробився (стає, став) нижчий хто. | Становиться всё ниже и ниже – щораз (чимраз) нижчати; дедалі (все) нижчати; все нижчати й нижчати. | Тоном ниже – на [один] тон нижче. | Удовольствие ниже среднего – не дуже велика (невелика, мала) втіха (приємність). | Это ниже вашего достоинства – це нижче від вашої гідності (за вашу гідність).

Низвести | Низвести [с неба] на землю кого – звести (спустити) [з неба] на землю кого.

Низкий | Низкий поклон – низький уклін (іноді поклін). | Низкий человек (перен.) – ница (підла) людина; ницак. | Низкого роста кто – низький (малий, невисокий) на зріст хто; низькорослий хто. | Он низкого мнения о ком, о чём – він низької (невисокої) думки (гадки) про кого, про що.

Низко | Низко пасть (перен.) – низько впасти; зледащіти; (образн. розм.) пуститися берега.

Низ | Было, да на низ сплыло – було, та за водою пішло (попливло). Пр. | В самом низу – аж на споді; на самому споді.

Никакой | И [больше] никаких!; (и) никаких гвоздей! (разг.) – і (та й) край!; та й годі!; та й квит!; (і) ніякого нічого!

Никак | Как-никак – як-не-як; хоч і як там; сяк чи так. | Никак нельзя – ніяк (аж ніяк) не можна. | Никак нет (устар.) – ні; зовсім ні; аж ніяк.

Никогда | Лучше поздно, чем никогда – краще (ліпше) пізно, ніж ніколи. Пр. | Никогда в жизни – зроду; зроду-[з]віку; ні зроду; ні зроду-[з]віку; ніколи в світі; ні в світі.

Никой | Никоим образом – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом); жодною мірою; ні в якій мірі; ні в якому (у жодному) разі; [аж] ніяк.

Никто | Никто не ведает, где (как) бедный обедает – ніхто не віда(є), що бідний обіда(є).

Пр. Ніхто не баче, як сирота плаче (а як заскаче, то всяк побаче). Пр.

Никуда | Никуда не годная вещь – зовсім (геть) непридатна (негодяща) річ; непотріб; (розм. жарт.) надібок у піч. | Никуда не годный кто – ні до чого (ні на що, нікуди) не здатний (не придатний) хто.

Никудышный | Стать никудышним – знікчемніти.

Никчемный | Стать никчемным [человеком] – знікчемніти; стати нікчемою.

Нипочем | Ему всё нипочём (разг.) – він ні про що і гадки, і думки не має; йому ні про що ані гадки; йому все байдуже (дарма); йому за все байдуже (байдужісінько). | Ему нипочём сделать что – йому за іграшки (за іграшку, дурниця, дрібниця) зробити що.

Нирвана | Погрузиться в нирвану – поринути (запасти) в нірвану.

Нисколько | Это меня нисколько не касается – це мене анітрохи (і трохи, аж ніяк, зовсім) не обходить (не дотикається); моя хата скраю. | Я нисколько не обижаюсь – я нітрохи (анітрохи, і трохи, аж ніяк, зовсім) не ображаюся.

Нисходящий | Идти по нисходящей линии – іти спадною лінією; іти вниз; (іноді) іти спадно. | Нисходящая линия родства – спадна лінія споріднення; низове коліно роду.

Нитка | Белыми нитками шито (перен.) – білими нитками шито; пальці знати. | Вытянуться в нитку (разг.) – [Охлянути, аж] витягтися, як шнур(ок); стати як волосинка (як соломинка); стати (вишикуватися) ключем (низкою). | Куда иголка, туда и нитка – куди голка, туди й нитка. Пр. Куди корова, туди й теля. Пр. | На живую нитку – на живу нитку; нашвидку; на швидку руку (на швидкуруч); похапцем. | Обирать, обобрать кого до [последней] нитки – обдирати, обдерти, обідрати (оббирати, обібрати) кого до [останньої] нитки (до шерстинки, до цурки). | По нитке дойдёшь (и) до клубочка – дійдеться (лрийдеться) ниточка до клубочка. Пр. За ниткою дійдеться до клубка. Пр. | По нитку рубеж – по цей дуб миля. Пр. | Промокнуть до нитки – промокнути (вимокнути, змокнути) до рубця (до рубчика, геть до рубчика); промокнути (змокнути) як хлющ(а). | С миру по нитке — голому рубашка – з миру по нитці — голому сорочка. Пр. З хати по нитці

— сирота у свитці. Пр. З миру по крихтіголому пиріг. Пр. Зернинка до зернинки — от і ціла мірка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр. | Этой нитке конца не будет – цієї нитки не пересотаєш; цій тяганині кінця(-краю) не буде.

Ниточка | Висеть (держаться) на ниточке (перен.) – висіти (триматися, держатися) на волосинці (на волоску, на павутинці, на ниточці); тіль-тіль триматися; ледь-ледь держатися. | Ходить [как] по ниточке (разг.) – ходити [як] по шнуру (по струнці).

314

Російсько-український словник сталих виразів

Нить | Ариаднина нить – аріаднина нитка. | В одну нить – водносталь (водносталку); в одну нитку. | Красной нитью проходить (тянуться) – проходити (тягтися) червоною ниткою (як червона нитка); геть усе пронизувати (що). | Овладеть нитью разговора – опанувати розмову (запанувати в розмові); узяти (забрати) у свої руки нитку розмови. | Потерять нить разговора – упустити (утратити) нитку розмови; утратити зв’язок у розмові. | Путеводная нить – провідна нитка. | Тянется нить разговора – ведеться (плететься, сотається) розмова (балачка).

Ниц | Лежать ниц – лежати ниць (ницьма, долілиць).

Ничего | Ему, ей… ничего не стоит (сделать что-либо) – йому, їй… не важко (легко, не трудно); йому, їй… нічого не варт. | Из ничего сделать, создать… что – зробити, створити… що з нічого. | Ничего! – дарма!; байдуже!; нічого! | Ничего не значит – нічого не важить; не має ніякої ваги; дарма (пусте, дурниця). | Ничего не могу поделать – не дам ради (рахуби) ніякої; нічим не зараджу. | Ничего не поделаешь, не попишешь – нічого не вдієш (не зробиш); нема ради (поради); та ба! | Ничего подобного! (разг.) – нічого схожого (подібного)!; нічого такого!; і не подібне! | Ничуть не бывало – Див. ничуть. | Он, она… ничего себе (разг.) – він, вона… нічого собі; він, вона… нічогенький (-ка); він, вона… нівроку (собі). | Превратиться, обратиться в ничто – обернутися (повернутися, перевернутися) на Ніщо (в ніщо). | Решительно, совершенно, ровно, ровным счётом ничего – (а)нічогісінько. | Ему ничто не удаётся – йому не щастить (не таланить, не фортунить) ні в чому; йому ніщо не вдається; йому ніщо не йде в лад (до пуття). | Ничем его не проймёшь – його нічим не діймеш (не дошкулиш). | Считать за ничто кого – ні за що (за ніщо) мати кого; не поважати (не шанувати) кого; (іноді образн.) мати кого за устілку. | Это ничто в сравнении с чем – це ніщо проти чого; це ніщо у порівнянні з чим; це ніщо, коли (якщо) рівняти його з чим (до чого).

Ничтожество | Превращаться, превратиться в ничтожество – нікчемніти, знікчемніти (занікчемніти); зводитися, звестися (переводитися, перевестися, зійти) нінащо (на ніщо).

Ничтоже | Ничтоже сумня(ше)ся (книжн. устар.) – анітрохи не вагаючись; без найменшого вагання (сумніву).

Ничуть | Ничуть не бывало – зовсім ні; аж | Ничуть не сержусь, не люблю… – (а)нітрохи (ні трішечки, аж ніяк) не серджуся, не люблю…

Нищенство | Добыть нищенством что – вистарцювати (застарцювати, настарцювати, вижебрати, нажебрати) що. | Заниматься нищенством (нищенствовать) – старцювати; жебрачити (жебрати, жебрувати); з торбами (з торбою, з довгою рукою, по жебрах, на жебри, за проханим хлібом) ходити; попідвіконню ходити.

Нищета | Впавший в нищету – зубожілий (озлиднілий, змізернілий). | Впадать, впасть в нищету – доходити, дійти до вбозтва (до злиднів); переводитися, перевестися на | Доводить, довести кого до нищеты – доводити, довести кого до вбозтва (до злиднів, до жебрацтва, до жебрів); убожити, зубожити кого. | Духовная нищета (перен.) – духовне убозтво (духовна убогість, духовна злиденність). | Жить в нищете – жити у злиднях (в убозтві); злиднювати; голодні злидні годувати; за проханим (за жебраним) хлібом жити.

Нищий | Делать, сделать нищим кого – робити, зробити старцем (жебраком) кого; убожити, зубожити кого; пустити на жебри кого; пустити з торбою (з торбами) (по світу) кого. | Нищая братия – жебрущі братчики (люди); жебруще браття (зниж. жебруща братва); старці, жебраки; (збірн.) старецтво (старчота, жебрацтво, жеброта, іноді розм. дідова). | Нищий духом – убогий духом; убогодухий (душеубогий). | Нищий умом – бідний (убогий) на розум. | Сделаться нищим – стати старцем (жебраком); піти у старці (у жебраки); піти попідвіконню; піти на жебри (на жебраний, на проханий хліб).

Ни | Во что бы то ни стало – будь-що-будь; хоч би [там] що; хоч би що [там] було; (іноді) на чім би то не стало; чого б то не коштувало; за всяку ціну. | Где бы ни… – хоч би де (хоч де б); де б не… | Где ни… – хоч би де (хоч де б); де не… | Как бы то ни было – хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь. | Какой ни есть – будь-який (абиякий); який припаде (трапиться); хоч і який; хоч би там який; який не є. | Когда бы то ни было – будь-коли (абиколи); коли припаде (коли трапиться). | Кто бы ни…; что бы ни… – будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)… | Куда (как) ни кинь/всё клин – куди киньусе клин. Пр. Куди кинь, то все клин (а все наверх дірою). Пр. Як не мостися, а все мулько. Пр. Сюди гаряче, і туди боляче. Пр. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти.

Пр. | Ни во что не ставить кого, что – ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; (іноді образн. розм.) мати кого за устілку. | Нигугу – (а)нічичирк; (а)ні пари з уст; ані мур-мур. | Ни дать, ни взять (разг.) – (як прикм.) Викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, розм. нестеменнісінький); (як присл.) достоту (достеменно, нестеменно). | Ни единый – жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один

315

Російсько-український словник сталих виразів

(ні однісінький); (застар.) ніже єдиний. | Ни за грош; ни за понюшку табаку – ні за цапову душу; ні за понюх табаки. | Ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-[з]віку. | Ни за что, ни про что – ні за що, ні про що; дарма; дурне. | Ни из короба, ни в короб – ані з коша, ані в кіш. Пр. Ні сюди, ні туди. Пр. | Ни кожи, ни рожи – ні з очей, ні з плечей. Пр. Гарна, як свиня в дощ. Пр. | Ни к селу, ни к городу – ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні (в)пало; ні в тин, ні в ворота; [і геть-то] не до речі; недоречно; як Пилип з конопель; (згруб.) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки. | Ни к чему – ні до чого; ні на що; ні на віщо. | Ни к чему не способен – ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний; (образн.) не вміє й шила загострити. | Ни-ни; ни-ни-ни (разг.) – ніні; аніже; аніні; ні-ні-ні. | Ни пикни! (разг.) – ні писни! | Ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі]. | Ни под себя, ни на себя – ані печі, ані лави. Пр. Ні плуга, ні ріллі. Пр. | Ни рыба ни мясо – ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб]. Пр. Ні пес ні баран. Пр. Ні жук ні жаба. Пр. Ні вогню, ні полум’ятільки дим. Пр. Ні брат ні сват. Пр. Ні швець, ні жнець, ні чортзна-що. Пр. Ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець. Пр. | Ни с места – ані руш; (а)ні з місця; ні кроку далі. | Ни с того ни с сего – ні з сього ні з того; ні сіло ні (в)пало; з доброго дива; дурнісінько; гарма-дарма. | Ни то ни сё; ни два ни полтора – ні се ні те; ні сякої ні такої; (жарт.) ні теє ні онеє. | Ни тот, ни другой – ні той, ні той; ні той, (а)ні другий. | Что ни год – рік у рік; щорік (що не рік). | Что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший… – щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…

Новинка | В новинку что кому – новина (новинка) що кому, для кого. Новолуние | В новолуние – на молодику (на молодиці); на новий місяць (на нову).

Новоселье | Праздновать новоселье – справляти входини (вхідчини); справляти новосілля.

Новость | Быть в новость – бути за новину (бути новиною). | Вот [ещё] (что за) новость (новости)! (разг.) – от (ото) [ще] новина (новини)!; що за новина (новини)!

Новшество | Что это за новшество в вашем учреждении? – що це за новини (за нові звичаї) у вашій установі? | Являющийся новшеством – новинний.

Новый | Вписать новую страницу во что – уписати нову сторінку в що. | Открыть новую страницу в чём – (роз)почати нову сторінку чого, в чому; (роз)почати новий етап чого, в чому. | Старый друг лучше новых двух – над друга старого нема [в світі] нікого. Пр. Для приятеля нового не кидайся (не пускайся, не цурайся) старого. Пр. Старий хліб кращий (ліпший, луччий), як новий. Пр.

Нога | Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга. | Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили). | Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти. | Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти). | Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати). | Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій | Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким. | Валить с ног – валити з ніг. | Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг). | Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому. | Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого. | В ногах правды неї (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте. | Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг). | Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги). | Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі). | Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати. | Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться). | Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися. | Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди. | Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки. | Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто. | Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати). | За глупой головой и ногам непокой –

316

Російсько-український словник сталих виразів

за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр. | Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого. | Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові). | Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок. | Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися). | Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому. | К ноге! (воен.) – до ноги! | Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання. | Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч). | Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний). | На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто. | На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу. | На свои ноги становиться – свого хліба шукати. | Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути). | Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…). | Ни ногой к кому, куда – ні ногою((а)нікроку) до кого, куди. | Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж. | Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому. | Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди. | Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб. | Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж. | Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.] | Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого. | Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг. | Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися). | Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж. | Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого. | Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому. | Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.] | Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що. | Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми. | Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з- під ніг кому, у кого. | Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися). | Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами. | [Сам] чёрт ногу сломит гделибо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де. | Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі). | Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого. | Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги. | Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути. | Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого. | С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг).

| Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого. | Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки). | Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.] | Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким. | Стоять

317

Російсько-український словник сталих виразів

на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти. | [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто. | Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою. | Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати). | Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться). | Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.

Ноготок | Мал ноготок, да остёр – нігтик маленький, та гостренький. Пр. | Нос с локоток, а ума с ноготок – борода виросла, а розуму (а ума) не винесла. Пр. Під носом густо, а над носом пусто. Пр. Під носом цвіте (половіє, урожай), а в голові ще й не орано. Пр. | С ноготок – як вузлик; малесенький (мацюпусінький).

Ноготь | До конца (до кончиков) ногтей идеалист, эгоист… – наскрізь (до щирця) ідеаліст, егоїст…; (іноді) геть увесь ідеаліст, егоїст… | Прижать к ногтю (подобрать под ноготь) кого (разг.) – прибрати кого до рук; узяти в тісні руки кого; приборкати кого; узяти (убрати) в шори кого. | С молодых (младых) ногтей; от молодых (младых) ногтей (шутл.) – з жовтого дзюба; з пуп’янку (з зеленочку); змалку (з малого малку, змалечку). | С ноготь – (те саме, що) С ноготок. Див. ноготок.

Ноев | Ноев ковчег (перен.) – ноїв ковчег.

Ножка | Козья (собачья) ножка – козяча ніжка. | Остались рожки да ножки (перен.) –

лишилися (зосталися) ріжки та ніжки (самі кісточки, маслачки). | Подставлять, подставить ножку кому (разг.) – (те саме, що) Подставлять, подставить ногу кому. Див. нога. | По одёжке протягивай ножки – по своєму ліжку простягай ніжку. Пр.; живи, як спромога (по спроможності своїй); живи, як кишеня дозволяє (як кишеня витягне).

Ножны | Вложить меч в ножны – укласти меча в піхви.

Нож | Без ножа зарезать кого (перен. разг.) – без ножа зарізати; убита кого [словом]; уразити кого вкрай. | Быть на ножах с кем (разг.) – бути на ножах з ким; ворогувати з ким. | [Всадить] нож в спину кому (перен.) – (устромити, застромити, загнати, угородити, загородити) ножа (ніж) у спину кому; ніж у спину кому; підступний (зрадницький, зрадний) удар кому; завдати зрадного удару кому. | Дело дошло до ножей – дійшлося до ножів. | Как ножом отрезал – як ножем (різцем) відрізав (відтяв); (відмовив) як відрізав. | Как ножом по сердцу кому – як ніжу серце кому. | Под ножом умереть – померти під ножем (під час операції). | С ножом к горлу пристать к кому – пристати з ножем до горла кому; пристати (приступити) з короткими гужами до кого; узяти за петельки кого. | Точить нож на кого – гострити ніж на кого.

Ноль, нуль | Ноль без палочки (разг.) – ніщо; (іноді) нуль без палички. | Ноль внимания (шутл. фам.) – ніякісінької (жодної, ані найменшої) уваги. | Ноль внимания, фунт презрения – не увага, а чиста тобі (а сама) зневага. Пр. Не стільки уваги, як зневаги. Пр. | Свести к нулю что – звести до нуля що; звести (перевести) нанівець (унівець) що.

Номер | Вот так номер! – от так штука!; оце так рахуба! | Выкинуть номер (разг.) –

устругнути (утнути, утяти) штуку; коника викинути. | Этот номер не пройдёт (разг.) – це не вдасться (кому); так не піде; цієї не поспіваєш.

Нормально | Он ведёт себя совершенно нормально – він поводиться цілком нормально (звичайнісінько); він поводиться як цілком нормальна людина.

Норма | Войти (прийти) в норму – прийти до норми (до нормального стану).

Норовить | Всяк Демид себе норовит – усяк Іванець дбає в свій гаманець. Пр. | Норовя себе, понорови и людям – про себе дбати дбай, але й людей не забувай. Пр. Дбаючи про себе, подбай і про людей. Пр.

Норов | Норов не боров, на убой не откормишь – хоч яка лиха людина, та тобі не скотина; на заріз не відгодуєш. Пр. | С норовом кто – норовистий хто; має норов (зноровом) хто; коровник, норовниця хто. | Что город, то норов (что деревня, то обычай) – що край, то й звичай. Пр. Що криниця, то й водиця. Пр.

Носиться | В воздухе носится (перен.) – у повітрі носиться (почувається, відчувається, дається чути); у повітрі пахне. | Носится как курица с яйцом – носиться як курка з яйцем; носиться як дурень з писаною торбою (як дурень із ступою; як кіт з оселедцем); носиться як баба із ступою. | Носятся слухи, что… – ідуть (ширяться, ходять) чутки, що…; йде

318