stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

це так, як від людей чув (чула); кажу про (за) це тільки казане.

Насмарку | Всё идёт, пошло насмарку (разг.) – усе йде, пішло нанівець; усе йде, пішло (зводиться, звелося) нінащо; усе йде, пішло намарне.

Насматривать | Насмотреть девушку – наглядіти (набачити, назнати) дівчину; оком дівчину накинути. [Таки ж у нашому селі назнав я дівчину. Шевченко.]

Насмехаться | Насмехаться над кем, над чем – насміхатися (глузувати, глумитися, кепкувати, лок. кпити) з кого, з чого; на сміх (на глузи, на глум, на кпини) брати (підіймати) кого, що; (іноді) сміхи збивати з кого, з чого. [Давно се діялось колись, ще як борці у нас ходили по селах та дівчат дурили. З громади кпили, хлопців били… Шевченко.]

Насмешка | В насмешку – на сміх (на глум, на посміх); глузуючи (з кого). | Насмешка судьбы – посміх (іноді іронія) долі. | Не давать проходу насмешками – не давати проходу (проступку, просвітку) глузуванням (насмішками); висміювати очі кому. | Подвергать себя насмешкам – виставляти себе на посміх; датися на посміх; сміх з себе робити. | С насмешкой, – глузливо (насмішкувато); глузуючи. | Это насмешка судьбы над ним – це доля глузує (поглузувала) з нього.

Насмешливый | Насмешливое прозвище – глузливе (глумливе) прізвисько; (іноді) прикладка. [Як стали її на сміх піднімати та усякі прикладки прикладати… КвіткаОснов’яненко.]

Насмеяться | Насмеяться вдоволь – насміятися досхочу; попосміятися.

Насморк | Отделаться лёгким насморком – дістав тільки легенький нежить; відбувся легким (легеньким) нежитем. | Получить, схватить насморк – дістати, схопити нежить.

Наставление | Давать, дать, делать, сделать, читать, прочитать наставление кому –

навчати, навчити (повчати, повчити) кого; навчати, навчити на [добрий] розум кого; давати, дати науку кому; давати, дати поради (ради) кому; напучати, напучувати, напутити (напоумляти, напоумити, нарозумляти, нарозумити, настановляти, настановити, наставляти, наставити) кого; (застар.) читати, прочитати (вичитувати, вичитати) молитву (отченаш) кому.

Наставлять | Наставить рога кому (разг.) – наставити (поставити) роги кому. | Наставить ухо (уши) – наставити (нашорошити) вухо (вуха). | Наставлять, наставить на истинный путь (на путь истины) кого – настановляти, настановити (наставляти, наставити) на путь істини (на праведну путь) кого; настановляти, настановити на добру путь кого; напучувати, напучати, напутити на (все) добре кого. | Наставлять, наставить на ум (разум) кого – настановляти, настановити (наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити) на (добрий) розум кого; навчати, навчити розуму кого; напоумляти, напоумити кого.

Настаивать | Он настоял на своём требовании – він обстояв свою вимогу; він домігся того, чого вимагав (на чому наполягав, на чому стояв); (іноді розм. жарт.) він свого торгу добив.

Настойчиво | Настойчиво браться, взяться за это – завзято (наполегливо, уперто) братися, узятися до чого. | Настойчиво стремиться к своей цели – уперто йти (простувати, прямувати) до своєї мети. | Настойчиво требовать – притьмом (наполегливо, уперто, напосідливо, настійно) вимагати.

Настолько | Настолько много, что… – так багато (такого [багато]), що… | Настолько умён, сердит, что… – такий розумний, сердитий, що… | Он настолько вырос, возмужал, ослабел…, что… – він так виріс, змужнів, ослаб (знесилився, занепав на силі)…, що… | Он не настолько беден, богат, чтобы… – він не такий бідний, багатий, щоб…

Настороже | Быть настороже – бути насторожі; (розм.) держатися сторожко; матися (мати себе) на осторозі; бути обережним; пильнувати.

Насторожить | Навострить, насторожить ухо (уши) – Див. ухо.

Настояние | По настоянию кого, чьему – на настійну вимогу чию, кого; на чиє наполягання; за настійною вимогою кого, чиєю; за наполяганням кого, чиїм; з настійної вимоги кого, чиєї; з наполягання кого, чийого.

Настоящее | В прошлом и настоящем – у минулому (колись) і тепер. Настоящий | В настоящее время – тепер; теперішнього часу (теперішнім часом, у

теперішній час, за теперішнього часу; у цей (у сей) час (під цей час, на цей час); (зрідка) нині. | В настоящем году – цього року; сей рік; (іноді) у цьому році. | В настоящих условиях – за теперішніх (за сучасних) умов. | В настоящую минуту – цієї хвилини (у цю хвилину, під цю хвилину). | До настоящего времени – до сього (до цього, до теперішнього) часу; досі (дотепер, донині). | До настоящего времени бывший – дотеперішній. | Настоящим образом – по-справжньому; правдиво; як слід. | Настоящим

299

Російсько-український словник сталих виразів

удостоверяется, что… (канц.) – цим свідчу (свідчимо), що… | По настоящему делу – у цій справі. | Самый настоящий – (най)справжнісінький; чистісінький; щирісінький; (давн.) яснісінький.

Настроение | Будучи в хорошем настроении – мавши добрий (гарний) настрій; у доброму (у гарному) настрої бувши; у (доброму) гуморі бувши; під веселу руч. [Як от під веселу руч, то й пісень співаємо. Сл. Гр.] | Быть не в настроении – не мати настрою; бути не в доброму настрої; бути не в гуморі. | Быть не в настроении делать что – не мати настрою робити що. | Он в хорошем, плохом настроении – у нього добрий (гарний), лихий (недобрий, поганий) настрій; він має добрий (гарний), лихий (недобрий, поганий) настрій; він у [доброму] гуморі, він не в [доброму] гуморі. | Человек настроения – настроєва людина; людина настрою.

Наступать | Медведь наступил на ухо кому – має хто лихий (поганий) музикальний слух; лихий (поганий) музикальний слух у кого; (іноді) ведмідь наступив на вухо кому. | Наступать на пятки кому – наступати на п’яти кому. | Наступать, наступить на горло кому (разг.) – Див. горло. | Наступить на [любимую] мозоль (перен. разг.) – Див. мозоль.

Наступающий | Наступающий день – день, що настає (надходить). | С наступающим Новым годом! – з близьким [уже] Новим роком!

Наступление | Наступление врага нашими частями было отбито – ворожий наступ (наступ ворога) наші частини відбили. | С наступлением весны, осени… – коли (як) настає, наставала, настала, настане (надходить, надходила, надійшла, надійде, приходить, приходила, прийшла, прийде, заходить, заходила, зайшла, зайде) весна, осінь…; з настанням (з початком, з приходом) весни, осені…

Насущный | Забота о хлебе насущном; забота о насущном – турбота (клопіт) про хліб щоденний (насущний); турбота (клопіт) про щоденні (насущні) потреби. | Насущная потребность – пекуча (насущна, (до)конечна) потреба. | Насущный вопрос – насущне (пекуче) питання; питання на часі; пильна справа. | [Хлеб] насущный – хліб щоденний (повсякденний); [хліб] насущний; насущник. | У них и насущного нет – вони й найпотрібнішого (насущного) не мають; у них і найпотрібнішого (насущного) нема(є).

Насчет | Насчёт кого, чего поговорить, побеспокоиться… – поговорити, потурбуватися… про (за) кого, про (за) що.

Насыщать | Насытить любознательность чью – удовольнити допитливість (любов, жадобу [до] знання, цікавість) чию.

Насыщение | Наедаться, наесться до насыщения – наїдатися, наїстися досхочу (до наситу).

Натрепать | Натрепать за волосы кого – наскубти (за чуба, за чуприну, за патли, за чесну гриву) кого; нам’яти чуба кому; начубити кого; (образн.) метелиці (почубеньків, скубки) надавати кому.

Натрубить | Натрубить в уши кому (разг.) – натрубити (натуркати, натуркотіти, натуркотати) [повні] вуха кому.

Натура | [Это] в натуре вещей (устар.) – [Це] звичайна річ. | Привычка — вторая натура

– звичка — то друга натура. Пр. Звичка — що вдача. Пр.

Натянутый | Натянутые отношения – напружені (нещирі, не дуже приязні) взаємини (стосунки, відносини). | Натянутый смех – удаваний (нещирий, вимушений) сміх.

Наука | Без муки нет науки – без муки нема науки. Пр. Не йде наука без бука. Пр. Нема науки без муки. Пр. Доки не намучишся, доти не научишся. Пр. До науки служать і буки. Пр. Піти в науку — треба терпіти муку. Пр. | Наука не пиво: в рот не вольёшь – наука не пиво: в рот не ввіллєш. Пр. | Наука хлеба не просит, а сама хлеб даёт – хто вчиться замолоду — не знає на старість голоду. Пр. | Чем больше науки, тем умнее руки – хто знання має, той і мур зламає. Пр. Що більше науки, то довші руки. Пр. Хто добре вчиться, той добре й робитиме. Пр. | Это тебе (вам…) вперёд наука – оце тобі (вам…) буде наука; оце тобі (вам…) надалі наука.

Наутек | Пуститься, броситься наутёк – кинутися навтіки (навтікача); ударити(ся) навтікача; дременути.

Научаться | Научаться, научиться грамоте – навчатися, навчитися письма (грамоти). | Чему я у вас научусь? – чого я у вас (від вас) навчуся?; чого ви мене навчите?; якого розуму я у вас дійду?

Научать | Научать, научить кого чему – навчати, навчити кого чого. Наученный | Наученный горьким опытом – гірким досвідом навчений.

Научить | Научить, как сделать что-нибудь – навчити, як зробити що; дати навід.

Наущение | Поддаться наущению – датися на підмову (до підмови). | По наущению кого

300

Російсько-український словник сталих виразів

(устар.) – з намови (з підмови, з направи) чиєї, кого; як намовив (як підмовив) хто.

Нахал | Посади нахала у порога, а он под образа сам сядет – ви тільки за дугу, а він уже й на возі. Пр. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Пр. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл. Пр. Звабиш калачем — не відженеш і бичем. Пр.

Нахлобучка | Дать, задать нахлобучку (разг.) – дати, завдати прочуханки (прочухана, нагінки, натруски).

Находиться | Вишь, какой нашёлся! (разг.) – ач (бач, ба, диви), який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! | В мире такого другого не найдётся – у (на) всьому світі такого другого не найти (не знайдеться); світ такого другого не покаже. | Его не озадачишь, всегда найдётся – його не спантеличиш, завжди дасть собі раду (знатиме, що робити, добере розуму, ніколи не розгубиться). | Киев находится на правом берегу Днепра – київ лежить (іноді стоїть) на правому березі (боці) Дніпра. | Находится в опасности кто – у небезпеці хто; загрожує небезпека кому; під небезпекою хто. | Находиться в бедности – жити бідно (убого, злиденно, гірко); жити (перебувати) у злиднях (в убозтві); (образн.) [голодні] злидні годувати, трусити злиднями. | Находиться в ведении, подчинении чьём – бути у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю); підлягати кому. | Находиться в добром здоровье – бути живим-здоровим (у доброму здоров’ї, у доброму здоров’ячку); матися добре; почувати себе добре. | Находиться в живых – бути живим (серед живих). | Находиться в заблуждении – помилятися; бути на хибному шляху.

| Находиться в затруднении (в затруднительном положении) – бути в скрутному (у сутужному, у прикрому) становищі; бути у скруті (у сутузі). | Находиться в [полной] зависимости от кого, чего – бути в [цілковитій] залежності від кого, від чого; [цілком] залежати від кого, від чого. | Находиться в соответствии с чем – відповідати чому. | Находиться дома – бути (в)дома. | Находиться за границей – бути (перебувати) за кордоном. | Находиться на военной службе – бути у війську (на військовій службі); служити у війську. | Находиться при последнем издыхании – доходити (конати, умирати); розлучатися з життям; (розм. образн.) душа на волосинку в кого. | Находиться при смерти – бути при смерті (на смерті, на вмерті); бути на смертельній (на смертній) постелі; бути (стояти) на останній (давн. на Божій) дорозі. | Не нашёлся что сказать, ответить – не добрав (не дібрав) розуму (не знайшов, не зміркував), що сказати, відповісти; збентежився (сторопів, стерявся) і не зміг нічого сказати, відповісти; не здобувся на слово, на відповідь. | Он везде найдётся – він скрізь (у всьому) дасть собі раду (знатиме, що робити); він з усього викрутиться. | Он нашёлся и сумел выпутаться из затруднений – він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища (із скрути, із скруту).

Находить | Дай Бог с умным найти и потерять – дай Боже з розумним загубити, а з дурним не знайти. Пр. З дурним знайдеш, то й не поділишся. Пр. | Еле вас нашёл – ледве знайшов вас; насилу до вас добувся. | За чем пойдёшь, то и найдёшь – чого шукаєш, те й напитаєш. Пр. | Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) найти – краще з розумним [двічі] загубити, як з дурнем [раз] знайти. Пр. Ліпше (лучче) з доброго коня впасти, ніж лихим (поганим) їхати. Пр. | Найти доступ к чьему сердцу – доступитися (добутися) до чийого серця; здобути ласки чиєї (ласку чию, прихильність чию). | Найти общий язык с кем – знайти спільну мову з ким. | Найти себя – знайти себе; збагнути своє призначення (в житті). | [На меня] находит, нашла тоска – [На мене] находить, найшла (нападає, напала, налягає, налягла) нудьга (туга); [мене] оступає, оступила (опадає, опала) нудьга (туга). | На меня нашёл такой стих – така падь на мене пала; такий вітер на мене війнув; таке на мене найшло. | Находить возможным – уважати за можливе; визнавати за можливе (можливим). | Находить, найти вкус, приятность в чём –

добирати, добрати смаку в чому; набирати, набрати смаку до чого; розбирати, розібрати смак у чому; знаходити, знайти втіху (приємність) у чому. | Находить, найти в себе силу для чего – знаходити, знайти в собі силу нащо; здобуватися, здобутися на силу для чого (робити що). | Находить, найти выход [для себя] в чём – знаходити, знайти [собі] вихід (порятунок, раду) у чому; давати, дати [собі] раду (пораду) з чим; зараджувати, зарадити [собі] з чим. | Находить, найти кого виновным, невиновным – уважати (визнавати, визнати, признавати, признати) за винного (за винуватого), за невинного (за невинуватого) кого; признавати, признати чию вину (винність), невинність (невинуватість); признавати, признати винним (винуватим), невинним (невинуватим) кого. | Находить, найти по вкусу кого, что – знаходити, знайти (добирати, добрати) [собі] до смаку (до вподоби) кого, що; уподобати кого, що. | Находить, найти путём расспросов кого, что-нибудь – напитувати, напитати кого, що; допитуватися, допитатися кого (до кого), чого. | Находить, найти своё выражение в чём – знаходити, знайти свій вияв

301

Російсько-український словник сталих виразів

(вираз) у чому; вилитися в чому. | Находить, найти случайно что – знаходити, знайти випадково що; надибувати, надибати що. | Находить, найти удовольствие (наслаждение) в чём – знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому; кохатися, закохатися (милуватися, замилуватися) в чому; кохатися, закохатися (милуватися, замилуватися) в чому; тішитися (утішатися), утішитися чим, з чого. | Находить, найти хорошим, плохим что-нибудь –

визнавати, визнати за гарне (за добре), за лихе (за зле, за погане) що; признавати, признати добрим (гарним), лихим (злим, поганим) що. | Нахожу, что вы правы – уважаю (визнаю), що правда ваша (що ви маєте рацію). | Нашёл друга! – ото приятель! | Нашёл кому поверить – було кому повірити; [не] мав кому повірити. | Нашёл (нашли) дурака – знайшов (знайшли) дурня; аякже! | Нашёл с кем знаться – було з ким знатися; добра знайомість, нема що (чого) казати. | Нашёл у кого спрашивать – знайшов, у кого (кого) питатися; було (мав, не мав) у кого (кого) питатися. | Нашла коса на камень – наскочила ((на)трапила, наткнулася) коса на камінь (та камінь не подається). Пр. Наскочив чорт на біса. Пр. Добрий на доброго й наскочив. Пр. Наскочив удівець на вдову. Пр. Наскочила кулага на врага. Пр. Яке брело, таке й стріло. Пр. | Нашло много людей – понаходило (назбиралося, натовпилося, понатовплювалося) такого (багато) люду (людей). | Не знаешь, где найдёшь, где потеряешь – не знаєш, де заробиш, де проробиш. Пр. Хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. Пр. Якби знав, де знайду, то б туди пішов, а якби знав, де загублю, то б туди не пішов. Пр. | Не нахожу в этом ничего остроумного, опасного –

не бачу (не вбачаю, недобачаю) у цьому нічого дотепного, небезпечного… | Он не находит себе места – він не знаходить собі місця; він не знає де приткнутися (де приткнути себе); (іноді) він ходить, як (мов) неприкаяний; (лок.) він попору не знайде. | По лесу ходит, дров не найдёт – по лісі товчеться, а до дров не допадеться. Пр. По горло в воді, а шукає, де напиться. Пр. | Что это на вас нашло сегодня? – що це сьогодні на вас напало (найшло)?; що це вас сьогодні навідало? | Я нашёл его за работой, за обедом… – я застав його при роботі (за роботою), при обіді (за обідом)…

Начало | Брать своё начало – починатися (зачинатися); брати свій початок (почин, зачин). | В начале года, месяца – на початку року, місяця, на самому початку (на припочатку) року, місяця. | Всякое начало трудно – усе трудно починати. Пр. Кожний початок тяжкий. Пр. У всьому (усьому) початок найтрудніший. Пр. | Давать начало чему – давати початок (почин) чому; починати що. | Для начала – для початку; на початок (на почин). | Доброе начало — полдела откачало – добрий почин (початок) — половина діла. Пр. Добрий початок (почин) до кінця доведе. Пр. Добре почав, добре й скінчив. Пр. Як добре почнеш, то й діло добре піде. Пр. | Жизненное начало – життьова (життєва) основа. | К самому началу – саме на початок; на сам(ий) початок. | Лиха беда — начало – за початок діло становиться. Пр. Найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом). Пр. Аби почати, а там воно й піде. Пр. Важко розгойдатися, а далі легко. Пр. | На коллегиальных, на коллективных началах – на колегіальних засадах (колегіально); на колективних засадах (колективно). | На паритетных началах – на паритетних підставах. | Начало весны – початок весни; провесна (провесінь). | Начало начал – причина причин; джерело джерел; первопочаток; первопричина; першоджерело. | Не дорого начало, а похвален конец – не хвались починаючи, а хвались кінчаючи. Пр. | Нет ни начала, ни конца – нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця-краю); нема(є) початку (почину) і кінця (і краю, і кінця-краю). | От (с) начала до конца – від краю до краю; від початку до кінця. | Под началом чьим, у кого – за (під) проводом (під керівництвом чиїм, під орудою чиєю); під рукою (владою) чиєю, у кого; під зверхністю чиєю, під ким. | Положить начало чему – покласти (зробити) початок чому, чого; започаткувати що; заснувати (закласти) що. | Получать, получить начало от чего – починатися, початися (ставати, стати з (від) чого; походити, піти (виходити, вийти, по(в)стати)з кого; брати, узяти [свій] початок від чого. | По началу – з початку (з почину). | При начале чего – на початку чого. | Путное начало приводит к путному концу – як зачалося, так і скінчилося. Пр. Як добрий почин (початок), то й кінець буде добрий. Пр. | С начала существования мира – відколи постав (існує) світ; як світ стоїть (настав); як світ світом. | С начала существования работы учреждения… – відколи існує, працює установа… | С самого начала – з (від) самого початку (почину); (іноді) з самого першу. | Чему было начало, тому будет конец – що має початок, те має й кінець. Пр.

Начальствующий | Начальствующие лица – начальництво.

Начинание | Благое начинание – добрий почин (добре починання). | Начинания в области чего – заходи в галузі (у царині) чого, якій; заходи коло чого.

Начинаться | И не начиналось что – і не починалося що; і не заснітилося на що (кому). [Минуло їх (років) аж п’ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. Сл. Гр.] | Начинается

302

Російсько-український словник сталих виразів

осень – починається (заходить) осінь; осеніє. | Не нами началось, не нами и окончится –

не за нас це стало, не за нас і перестане; не від нас повелося — не з нами й минеться. Начинать | Как начнёт читать! – як почне (як зачне) читати!; як не почне (як не зачне) читати! | Начал за здравие, а кончил (свёл) за упокой – заспіває весільної, а на журбу зверне. Пр. Добре зачав, лихо скінчив. Пр. | Начинай, да о конце помышляй; начиная дело, о конце думай – починай, та про кінець дбай. Пр. | Не с чем начать – нема(є) з чим (ні з чим) почати; (розм. образн.) нема(є) за що (ні за що) рук зачепити. | Не торопись

начинать, спеши кончать – не швидко начинай, а швидко кінчай. Пр.

Нашествие | Нашествие двунадесяти языков – нашестя дванадесяти (дванадесятьох) язиків.

Нашуметь | Это событие весьма нашумело – ця подія набрала широкого (великого) розголосу; ця подія наробила великого шуму (ірон. шелесту); ця подія мала далекосяжний відгомін (широкий відголос); ця подія прогула мало не на весь світ.

Наш | Где наше не пропадало! – де наше не пропадало! | Знай наших! (разг.) – знай наших!; отак наші!; ось то ми! | И нашим, и вашим – і нашим, і вашим. Двом панам служить (служать). Пр. Покірне телятко дві матки ссе. Пр. | Наша взяла! (разг.) – наше зверху! | Наш брат – наш брат (братчик). | Наше вам! (разг. шутл.) – здорові!; (здоровенькі) були! | Нашего полку прибыло (разг. шутл.) – нашого полку прибуло; нашого брата більше стало; нас побільшало. | Наше счастье — дождь да ненастье – до нашого берега що не пристане, то все казна-що; як не кізяк, то тріска. Пр. Наше щастя — як у тієї курки, що качата водить. Пр. | Наш пострел везде поспел – без нашого Гриця вода не освятиться. Пр. Де з маслом каша, там милість ваша. Пр. Де посій — там і вродиться. Пр. Де й не посій, то вродиться. Пр. | Наш Филат не бывает виноват – дмитрій хитрий (Дмитрикхитрик); з’їв курку, а сказав — [десь] полетіла. Пр. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Пр. | Не нашего поля ягода; не нашего прихода – не нашого поля ягода. Пр. Не нашого тіста книш. Пр. Не нашого пера пташка. Пр. Не нашого пір’я птах. Пр. Не з нашої парафії. Пр. То люди не нашої хати. Пр. | Не нашему брату чета – не нам грішним пара (рівня). | Поживите с наше – поживіть стільки, як ми. | По-нашему – по-нашому (понаському, по-наськи); на нашу думку (гадку); як на нас. | По-нашему вышло, выйдет – на наше вийшло, вийде (впало, впаде). | У них опыт(а) больше нашего – у них досвід більший, ніж (як) у нас; вони мають досвід більший, ніж (як) ми; вони мають досвіду більше, ніж (як) ми. | [Это] наше дело – [Це] наше діло; [це] наша річ; [це] нас стосується (тичеться, обходить). | [Это] не наше дело – [Це] не наше діло (не наша річ); нам нема до цього діла; [це] до нас не стосується (не тичеться); [це] нас не обходить; (жарт. образн.) не наше мелеться.

Наяву | Во сне это или наяву? – чи це вві сні, чи наяву (на яві, в’яві, явма)?

Небесный | Как манны небесной (ждать, жаждать…); манной небесной питаться – як (наче) манни небесної (як манни з неба) (ждати, чекати, прагнути…); як (мов) на манну небесну (чекати); живитися (жити) манною небесною (ласкою духа святого); жити надголодь (обголодь). | Как птица небесная, как птицы небесные (разг. шутл.) – як(о) птаха небесна, як птаство небесне; безтурботний (-на, -не, -ні), (безклопітний, -на, -не, -ні), як птах. | Олух царя небесного – йолоп царя небесного; дурень (дурник) Божий. | Царица небесная! – цариця небесна!; Мати небесна (Божа)! | Царство (царствие) небесное кому

– царство небесне кому; (не)хай царствує хто.

Неблагодарность | Чёрная неблагодарность – чорна невдячність (невдяка). Неблагодарный | Приласкать неблагодарного – приголубити невдячного (невдячника);

(образн.) пригріти гадюку у пазусі (за пазухою).

Небольшой | Ему (ей…) тридцать с небольшим – йому (їй…) тридцять з чимсь (з чимось, з гачком); йому (їй…) трохи над тридцять. | Пять километров с небольшим – п’ять кілометрів з чимсь (з чимось, з гаком).

Небось | Небось [ты] устал, испугался… (разг.) – мабуть (певно(е), десь-певно) ти втомився, злякався…

Небо | Быть (жить, находиться) между небом и землёй – бути (жити) між небом і землею (у повітрі). | Витать между небом и землёй – між небом і землею витати (літати); витати (літати) у хмарах. | Вопиять к небу (книжн. устар.) – волати (кричати) до неба (до небес). | Все мы под небом ходим – усі ми під небом ходимо; всі ми ряст топчемо. | До небес возносить, превозносить кого – підносити до небес (до неба, під саме небо, аж під небо, [аж] над зорі) кого; вихваляти над сонце і місяць кого. | Достигающий неба, возносящийся до неба – небосяжний. | Звёзды с неба хватать – Зорі з неба хапати (збирати); місяця з неба хапати; (ірон.) Усі розуми поїсти. Пр. | Как (как будто, точно…) с неба упал (свалился) – як (наче, ніби) з неба упав (спав); як (наче, ніби) з неба упавши. |

303

Російсько-український словник сталих виразів

Как небо от земли; небо и земля; земля и небо – як небо від землі; як від землі до неба (до зір небесних); небо і земля; земля і небо. | На седьмом небе быть (чувствовать себя)

– бути (почувати себе) на сьомому небі; бути (почувати себе) щасливим аж до неба. | Небеса разверзлись – безодні небесні розкрилися (розступилися). | Небо заволакивают (застилают, облегают) тучи; небо заволакивается (покрывается) тучами – небо затягає (повиває, обгортає) хмарами; небо замощує [хмарами]; небо хмариться (захмарюється); на небі хмариться; (безособове) хмарить; хмариться. | Небо с овчинку (в овчинку) показалось кому (разг.) – [Аж] небо за макове зернятко здалося кому. | Небу жарко будет, станет (разг.) – аж небо зажевріє (загориться). | Под открытым небом –

просто неба; під голим небом (іноді голотич, на голотечі); надворі; (поет.) під ясними зорями. | Попал пальцем в небо – попав пальцем у небо [стромляй далі]. Пр. Лучив у корову, а попав у ворону. Пр. Попав, як сліпий на стежку. Пр. | Призывать небо в свидетели; клясться небом (устар.) – небом свідчитися; присягати(ся) (заприсягати(ся), клястися) небом. | Против неба на земле – просто неба на землі. | Упасть (сойти) с неба на землю – упасти (спасти, зійти) з неба на землю.

Небрежность | По небрежности – через недбальство (недбалість); занедбавши (занехаявши) що. | Явная небрежность – видиме недбальство.

Небылица | Быль и небылица – бувальщина і небилиця; бувальщина й небувальщина; билиця й небилиця. | Небылица в лицах (разг. шутл.) – небилиця (вигадка, нісенітниця); казка (байка) з малюнками. | Он говорит небылицы – він каже небилиці (небувальщину); у нього на вербі груші ростуть, а на осицікислиці; він сон рябої кобили (сірої) розказує.

Неважный | Неважная птица (ирон.) – невелике цабе; невелика цяця.

Невдомек | А мне и невдомёк – а мені й невтямки (невдогад); а мені й байдуже (а я й байдуже); а я й не туди-то; а мені й на думку не спало.

Неведение | В блаженном неведении (быть, пребывать…) (книжн.) – [Бути] у щасливому (у блаженному) невіданні (незнанні). | По неведению – з незнання (з невідомості); через незнання (через невідомість); з несвідомості; через несвідомість; не знаючи (розм. з незнавки).

Невежество | Невежество менее далеко от истины, чем предрассудок – неуцтво (невігластво) не таке далеке від правди (від істини), як забобони.

Невеличкий | Птичка-невеличка, а ноготок востёр – малий пташок-неборак, а дряпне — [то] буде знак. Пр. Мале, а завзяте. Пр.

Неверный | Фома неверный – хома невірний (неймовірний).

Невероятие | До невероятия – (те саме, що) До невероятности. Див. невероятность.

Невероятность | До невероятности – до неймовірності; неймовірно; аж віри не можна по(й)няти; надзвичайно.

Невеста | Христова невеста (устар.) – молода черниця; Христова наречена (молода); Христова засватаниця; стара дів(к)а (панна).

Невесть | Невесть кто, что, какой, куда – не знати (невідь) хто, що, який, куди; хтознахто, -що, -який, -куди; бозна (казна, чорт-зна, чортвіть) -хто, -що, -який, -куди; абихто, -що, -який, -куди. | Невесть сколько – дуже багато; не дуже багато; не дуже (не так-то й) густо.

Невзвидеть | Невзвидел света кто – світ кому потьмарився; потемніло кому в очах (в очу).

Невзирая | Невзирая на… – незважаючи (невважаючи) на…; дарма що…; байдуже що… Невзлюбить | Невзлюбить кого – не злюбити (знелюбити) кого; узяти неприязнь на кого.

Невзначай | Он только разве невзначай правду молвит – він хіба помилившись (хіба помилиться та) правду скаже.

Невзрачный | Становиться, стать невзрачным – миршавіти, змиршавіти (помиршавіти).

Невидальщина | Вот невидальщина; что за невидальщина; какая (экая, эка) невидальщина (разг. устар.) – (те саме, що) Вот невидаль; что за невидаль; какая (экая, эка) невидаль. Див. невидаль.

Невидаль | Вот невидаль; что за невидаль; какая (экая, эка) невидаль – ото (оце так) диво (дивовижа, дивний, новина); ото диво яке (дивовижа яка, дивина яка, новина яка); що то за диво [таке]; що за диво (дивина, дивовижа, новина); ото ще не бачили; Велике диво опеньки! Пр. Ото диво, що чорна корова біле молоко дає! Пр.

Невидимка | Шапка-невидимка – шапка-невидимка.

Невидимо | Видимо-невидимо – Див. видимо.

Невинность | Капитал приобрести и невинность соблюсти – Див. капитал. | Лишить невинности (о девушке) – (по)збавити невинності (дівоцтва, застар. панянства); (застар. лок.) справичити; (опис. застар.) з панянством розлучити кого; (образн. поет.) розвити

304

Російсько-український словник сталих виразів

(зірвати, з(дій)няти) вінець (вінок) кому; вінця позбавити кого; розчесати косу до шлюбу кому. | Лишиться невинности, потерять невинность – утратити невинність (дівоцтво,

застар. панянство); (застар. лок.) справичитися; (образн. поет.) утратити (загубити, згубити, втеряти) вінок (вінець); калину стратити (ламати).

Невинный | Невинная жертва – невинна (безвинна, безневинна) жертва. | Невинное дитя – невинне (безневинне) дитятко; невинятко. | Невинный как дитя – невинний (безневинний, безвинний) як дитя.

Невладеющий | Невладеющий собой – що не має влади над собою; що не володіє (не владає, не керує) собою; несамовладний; не пан над собою (не пан собі).

Невменяемость | В состоянии невменяемости (юр.) – у стані неосудності (у неосудному стані); (розм.) у нестямі; несамовитим бувши. | В состоянии полной невменяемости – у стані цілковитої неосудності; цілком неосудним бувши; (розм.) цілком (зовсім)

несамовитим бувши.

Невмоготу | Невмоготу кому что – не під силу (не до снаги, несила, незмога) кому що. Невозможность | В случае невозможности – якщо не можна [буде]; коли нема(є) (не

буде) змоги; наколи неможливе буде; наколи не можна було б. | До невозможности – до незмоги; над усяку міру; далі нема куди; (фам.) аж-аж-аж. | За невозможностью, из-за невозможности – через незмогу (неспромогу, неможливість); за неможливістю. | Отдаться невозможностью – відмовлятися (відмагатися), покликаючись на неспромогу (на неможливість); вимовлятися неможливістю (неспромогою); відмагатися тим, що не можна (неможливо, нема(є) змоги, спромоги) зробити що. | При невозможности чтонибудь сделать – якщо (коли) не можна (буде) зробити чого, що; якщо (коли) незмога (неспромога) [буде] зробити чого, що.

Невозможно | Это невозможно – це неможлива (неможна) річ.

Невозможный | Делать, сделать невозможным что – унеможливлювати, унеможливити що; робити, зробити неможливим що. | Захотелось невозможного – захотілося (заманулося) неможливого; (жарт.) зах(о)тілося печеної криги (печеного льоду, снігу); зах(о)тілося (забажалося) торішнього снігу (мерзлого в Петрівку).

Неволя | Волею и (или) неволею – [Своєю] волею та й (чи) неволею; з волі і (чи) з неволі; по волі і (чи) по неволі; хотячи й (чи) не хотячи. | Охота пуще неволи – [Своя] охота гірша за неволю (від неволі). Пр.

Невооруженный | Невооружённым глазом – голим (простим) оком; на голе око. Невпопад | Сказать, ответить… невпопад – сказати, відповісти… не до ладу (невлад,

невлучно, не до речі).

Невредимость | В целости и сохранности (невредимости) кто, что – Див. целость.

Невтерпеж | Ждать было невтерпёж – не було вже терпцю далі ждати; несила було ждати (чекати, терпіти ждавши); не було сили ждати (чекати); годі вже було чекати (ждати, терпіти ждавши). | Невтерпёж было, стало кому – не було, не стало сили терпіти кому; терпець у(ві)рвався кому; ретязь увірвався кому.

Невыгодный | В невыгодном свете – у невигідному світлі.

Невыразимый | Нечто невыразимое – щось невимовне (невисловне, несказанне). Невысокий | Быть невысокого мнения о ком – буга невисокої думки про кого; мати не

дуже добру думку про кого. | Невысокого роста – невисокий (невеликий) на зріст. Негодность | За негодностью – через непридатність; за непридатністю. | Приходить, прийти в негодность – робитися, зробитися непридатним (нездатним, негодящим);

непридатніти, знепридатніти.

Негодный | Негодная для питья вода – непридатна до (для) пиття вода; непитна вода. | Негодный к употреблению – непридатний до вжитку (до вживання); невжитий. | Покушение с негодными средствами – замах з нікчемними засобами.

Негодование | Буря негодования – величезне обурення; велика хвиля обурення; буря гострого невдоволення. | Приводить, привести в негодование кого – обурювати, обурити кого.

Недавний | В недавнєє время, в недавнем времени – недавніми часами (недавнім часом); (за) недавніх часів; (за) недавнього часу; недавно (нещодавно). | До недавнего времени – до недавнього часу; донедавна. | Недавнее прошлое – недавнє (свіже) минуле; недавня (свіжа) минувшина. | С недавнего времени, с недавней поры – від (з) недавнього часу; віднедавна (знедавна).

Недалекий | Недалёкий человек; человек недалёкого ума (разг.) – обмежена (бідна на розум, дрібноголова, іноді недоумкувата) людина; людина невеликого (невисокого, недалекого) розуму.

305

Російсько-український словник сталих виразів

Недалеко | Недалеко от чего – недалеко [від] чого. | Недалеко ходить (идти) за примером – недалеко шукати прикладу; недалеко ходити, йти по приклад.

Недальний | Недальнего ума (устар.) – (те саме, що) Недалёкий человек; человек недалёкого ума (разг.). Див. недалекий.

Неделя | Без году неделя (разг. ирон.) – без ночі не тутешній (хто де); (іноді) без року не тиждень; (опис.) дуже короткий час; зовсім недавно. | В конце недели – наприкінці тижня; при кінці тижня; з кінцем тижня. | За неделю перед этим – тиждень тому; тиждень перед цим; перед тижнем. | За неделю (сделать что-либо) – за (у) тиждень. | Каждую неделю –

щотижня (іноді щотиждень); [що] кожного (кожнісінького) тижня; [що] кожний тиждень. | Каждые две, три недели – що другого (кожного другого), що третього (кожного третього) тижня. | Мели, Емеля, твоя неделя – мели, Іване, доки вітер не стане (доки вітру стане).

Пр. Плети, плети, я чув таких, як ти. Пр. Говорив Мирон рябої кобили сон. Пр. | На ближайшей неделе – найближчого тижня; найближчим тижнем. | На будущей (следующей) неделе – другого (наступного) тижня; на тому (на тім) тижні; з неділі. | На позапрошлой неделе – на ген тому (на ген тім) тижні; (часом) на тамтому (на тамтім) тижні; позаминулого тижня. | На прошлой (на прошедшей) неделе, на той неделе – того (минулого) тижня; на тому (на тім, на минулому) тижні. | На этой неделе – цього тижня; на цьому (на цім) тижні. | Неделю тому назад – тиждень тому; перед тижнем. | Проводить, провести неделю где – бути (пробути, перебути) тиждень д є; тижнювати, перетижнювати де. | Святая неделя – великодній тиждень; Великодні свята. | Семь пятниц на неделе у кого – сім п’ятниць на тиждень у кого; сім п’ятниць має на тиждень хто. | Страстная неделя – страсний (білий) тиждень. | Сырная неделя – масниця. | Через неделю – за (через) тиждень.

Недоброе | Чуять недоброе – чути (передчувати) [якесь] лихо; чути (передчувати) [якусь] біду; чути (передчувати) щось недобре.

Недобрый | В недобрый час – недоброї (лихої) години; у недобру (лиху) годину; у недобрий час.

Недоверие | Иметь недоверие к кому – не мати віри (довіри, довір’я) до кого.

Недовольный | Быть недовольным кем-либо, чем-либо – бути незадоволеним (невдоволеним) з кого, з чого; (іноді) мати ремст(ь) на кого; (ірон.) крутити носом від чого. | Недоволен кто – незадоволений (невдоволений) хто; недогода кому.

Недоедание | Ослабеть от недоедания – охляти (охлянути, захлясти, знесилитися, виснажитися) з (через) недоїдання, захарчуватися.

Недолга | (Вот) и вся недолга – та й край; та й годі; та й квит; та й усе. Недомыслие | По недомыслию – з недомислу (через недомисел); з недорозуму; з

недоумства (через недоумство).

Недоразумение | Вышло, произошло недоразумение – сталося непорозуміння. | По недоразумению – через (з) непорозуміння.

Недосмотр | По недосмотру – через недогляд (з недогляду).

Недосол | Недосол на столе, пересол на спине – недосіл на столі, а пересіл на чолі (на голові). Пр.

Недоставать | Недостает кого-либо, чего-либо кому-либо – бракує (не вистачає, не стає) кого, чого кому. | Только этого недоставало, недостаёт (разг.) – тільки цього (того) й бракувало, бракує (не ставало, не стає).

Недостаток | Жить в недостатках – жити в (при) злиднях (у нестатках, при убозтві, в убозтві, убого); злиднювати. | Имеют место (имеются) ещё отдельные недостатки и недочёты – є (маємо) ще окремі хиби й огріхи. | Недостатки в работе – хиби (також вади) в роботі. | Недостаток времени – брак (нестача) часу. | Недостаток в чём-либо –

бракує (не стає) чого; брак (нестача) чого (на що); недостача (нестача) в чому (чого); (образн.) скупо (тонко) на що (чого); (іноді жарт.) посуха на що. [Знать у вас на честь посуха. В нас — на копійки. Руданський.] | Нет недостатка в ком, чём – не бракує кого, чого; є хто, що. | По недостатку чего-либо – через брак чого (за браком чого, через нестачу чого); через те, що бракує, бракувало чого; бо бракує, бракувало чого. | При всех своих недостатках – попри всі свої вади (хиби); з усіма своїми вадами (хибами). | Скрывать недостатки – приховувати; (іноді) личкувати вади (хиби). | У него (у неё…) много недостатков – у нього (у неї…) багато хиб (вад); він (вона…) має багато хиб (вад).

Недостойный | Недостойный внимания, похвалы… – невартий уваги, (по)хвали… | Недостойный поступок – негідний (ганебний) учинок.

Недосуг | За недосугом, из-за недосуга – через брак (за браком) часу; бо було, буде ніколи; (розм.) за нікольством. | Мне недосуг – мені нема коли (ніколи); я не маю часу (не маю

306

Російсько-український словник сталих виразів

коли); мені заніколилося. | Недосуг мне этим заниматься – ніколи (нема(є) коли, нема(є) часу) мені до нього братися (удаватися), коло цього заходжуватися, робити що; я не маю часу цього робити (коло цього заходжуватися, поратися, ходити).

Недоумение | Быть в недоумении – не розуміти (не тямити); бути ні в сих, ні в тих; не знати, на яку (на котру) ступити; (іноді) вагатися; дивуватися. | В недоумении – Непорозуміло; (іноді) здивовано.

Недочет | Имеются ещё некоторые недочёты в работе – є (маємо) ще деякі огріхи (похибки, йоднедойми(тки)) в роботі. | Недочёт денег (и вообще каких-либо предметов) –

недолік грошей (іноді також недобір)… [Стали… лічить: недоліку п’ятдесят… Костомаров. У касі виявлено чималий недолік грошей. З нар. уст. Зубів недолік. Квітка-Основ’яненко.]

Недреманный | Недреманное око (ирон.) – недрімливе (недріманне, невсипуще, пильне) око.

Недруг | Без недруга века не проживёшь – без ворогів у світі не проживеш. Пр.

Недюжинный | Недюжинного ума человек – неабиякого (незвичайного) розуму людина. Нежданно | Нежданно-негаданно – [Цілком] несподівано; неждано-негадано; зненацька. Нежели | Она добрее, нежели сестра – вона добріша за сестру (від сестри, ніж сестра). |

Прежде нежели – перш(е) ніж (як); перед тим як.

Нежность | Телячьи нежности (ирон.) – телячі ніжності (теляче лащення).

Нежный | Нежный возраст, нежные лета – ніжний вік, ніжні літа; дитячий (дитинний) вік, дитячі літа; дитинство. | Нежный пол (устар.) – ніжна (тендітна) стать; ніжний (тендітний) рід; жіноцтво.

Независящий | По независящим от кого, чего обстоятельствам – через незалежні від кого, від чого обставини; з незалежних від кого, від чого обставин.

Незадачливый | Незадачливый день – нещасливий день (нещаслива днина). | Незадачливый человек – безталанна людина.

Незаметно | Время прошло (пролетело) незаметно – час минув (проминув, збіг) непомітно; час не змигнувся.

Незаметный | Незаметным образом – непомітно.

Незапамятный | В незапамятные времена – за непам’ятних часів; непам’ятними часами; за непам’ятної (давньої-предавньої) давнини. | С незапамятных времён – від (з) непам’ятних (з прадавніх) часів; від прадавна (спрадавна, справіку); з найдавніших давен (з давніх-давен, з давнього-давна).

Незваный | На незваного гостя не припасена и ложка – некликаному (непроханому, незваному) гостеві місце за дверима. Пр.

Незнание | По незнанию – з (через) незнання; не знаючи; (іноді) знезнавки. Незрелый | Незрелый умом – розумом недійшлий; на розум неспілий.

Неизвестность | Покрыто мраком неизвестности что (перен.) – укрито (повито) млою (туманом) безвісті що; укрито | Скрыться во мраке неизвестности – зникнути (щезнути, іноді забігти) у безвісті.

Неизвестно | Неизвестно за что – не знати (невідомо) за що.

Неимение | За неимением гербовой пишем на простой (разг.) – не маючи гербового [паперу], вживай простого; не мавши гербового, бери простого. [Нема чобіт — узувай постоли. Пр. Де немає співця — послухаєш горобця. Пр. У нужді й запаска за плахту здається [казала Настя]. Пр. Буває [часом] скриня й за стіл править. Пр. (іноді) На безлюдді й Хома чоловік. Пр.] | За неимением кого, чего – через брак (не(до)стачу) кого, чого; за браком (за не(до)стачею) кого, чого; не маючи, не мавши (бо нема(є), бо не було, бо не буде) кого, чого.

Неискренний | Быть неискренним к кому – бути нещирим (нещиросерд(н)им) до кого; (розм. образн.) нечистим духом дихати на кого.

Неистовство | Приходить, прийти в неистовство – шаленіти, розшаленіти (скаженіти, оскаженіти).

Неймется | Неймётся кому – кортить кого (кому); невидержка кому; бере нетерплячка кого.

Неймет | Видит око, да зуб неймёт – бачить око, та зуб не йме. Пр. Бачать очі, та ба! Пр. їв би паляниці, та зубів нема. Пр. Носом чую, та руками не впійму. Пр. Є сало, та не можна дістативисоко висить. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Видно й хати, та далеко чухрати. Пр. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. Мордується, як собака з воловою кісткою; і не перегризе, і язиком мозку не дістане. Пр. Очі б їли, та губа не може. Пр.

Некоторый | В некотором роде, в некоторой степени – якоюсь (деякою) мірою; у якійсь

307

Російсько-український словник сталих виразів

(у деякій) мірі; до деякої (до певної) міри. | В продолжение некоторого времени – який(сь) (деякий) час; яку(сь) (деяку) часину; протягом якогось (деякого) часу. | Некоторые учёные – дехто з учених; деякі вчені. | Некоторым образом – у якійсь (у деякій) мірі; до деякої (до певної) міри; якоюсь (деякою) мірою; у певному розумінні; якоюсь стороною. | С некоторых пор – з якогось (з деякого, з певного, з котрогось) часу.

Некстати | Некстати пришёл – не до речі (невчасно, невчас) прийшов. | Некстати сказал – не до речі (не до діла, не до ладу) сказав.

Некуда | Девать, деть некуда – діти, подіти нема(є) де (ніде, нема куди, нікуди). | Идти, ехать дальше некуда (перен.) – далі йти, їхати нема куди (нікуди); зайти, заїхати у безвихідь (у сліпий, у глухий кут). | Некуда было пойти – не мав, не мала, не мало, не мали де (куди) піти; не було де (куди) піти; нікуди було піти. | Плюнуть некуда – і курці нема де (ніде) клюнути; нема де й голці впасти; ніде й пальцем ткнути. | Торопиться (спешить) некуда – поспішати (квапитися, хапатися) нікуди (нема куди); не маю, не маємо куди поспішати (квапитися, хапатися).

Неладно | Здесь что-то неладно (разг.) – тут щось негаразд (недобре); тут щось не так. | Неладно скроен, да крепко сшит – хоч не гладко, аби міцно. Пр. Хоч не в лад, та широко ступає. Пр. Хоч погано баба танцює, зате довго. Пр. Хоч непоказний, та міцний (та дужий). Пр.

Неладный | Будь ты неладен! (разг.) – а щоб тобі та бодай тобі!; безголов’я на тебе!; хай тобі грець!; будь ти неладен!

Нелегкий | Во все нелёгкие пуститься – зовсім берега пуститися; піти всіма крутими манівцями; пуститися на бездоріжжя (на всі чотири вітри); у ледащо пуститися. | Дернула (угораздила) нелегкая его – надав йому біс; і надало ж йому; і надав же йому дідько (враг, нечистий). | Куда его нелёгкая занесла? – куди його мара (нечиста сила) понесла (занесла)?; куди його чорти занесли (понесли)?; куди його занесло?; куди він к бісу подівся? | Нелёгкая несёт, унесла, принесла, занесла… кого (разг.) – несе (принесла, занесло…) безголів’я; (лиха година, хвороба) кого; несе (приніс, заніс, поніс) нечистий (дідько, враг, чорт, біс) кого; понесли чорти кого.

Нельзя | Здесь нельзя курить, плевать… – тут курити (палити), плювати… не можна (не вільно). | Здесь одному нельзя управиться – тут самому не можна (несила) впоратися; тут сам один не впораєшся; тут сам цьому ради не даси. | Как нельзя более кстати – якнайдоречніше (щонайдоречніше); якнайучасніше; саме до діла. | Как нельзя лучше, хуже… (разг.) – якнайкраще (щонайкраще), якнайгірше (щонайгірше)… | Нельзя ли? – чи не можна (бува, часом)? | Нельзя сказать, чтобы… – не можна сказати (сказати не можна, не сказати), щоб… [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства. Грінченко.] | Никак, никоим образом нельзя – ніяк (аж ніяк) не можна; ніякою силою не можна; жодною мірою не можна; ані способу. [Ані способу разом поскладати. Руданський.] | Против этого нельзя ничего сказать – проти цього не можна нічого сказати; проти цього годі щось казати. | Чего нельзя, того и хочется – чого не вільно (що заборонено, чого не можна), того й кортить.

Неловкий | Быть, чувствовать себя в неловком положении – бути ні в сих ні в тих; почувати себе ніяково; ніяковіти. | Поставить в неловкое положение кого – поставити в ніякове становище кого; зніяковіти кого; засоромити кого; (іноді) посадити на льоду кого; загнати на слизьке кого.

Нелюб | Нелюба кума, немилы и гостинцы – нелюба кума, немилі й гостинці. Пр. Неметь | Неметь от восторга, от ужаса… (перен.) – з (від) захвату (захоплення,

надпориву) німіти, з (від) жаху німіти.

Немилость | Впасть в немилость – упасти в неласку; відпасти ласки (чиєї).

Немилый | Сделать немилым – знемилити. | Стать, сделаться немилым – стати немилим; знемиліти. [Світ мені став немилим. Сл. Гр.]

Немногий | В немногих словах – у небагатьох словах; небагатьма (кількома) словами; коротко кажучи (казавши). | За немногим остановка – малого (дрібниці) не вистачає (не стає, бракує). | Немногие его понимали – мало хто (небагато хто) його розумів. | Немногим больше чего – не(на)багато (трохи) більше, ніж (як) що. | Немногих учи, а многих слушай – багатьох не вчи, а багатьох слухай. Пр. | Немногого не хватает – мало чого (небагато [чого]) бракує; трохи не вистачає. | Счастье немногим служит – мало хто те щастя має; небагатьом сприяє доля. | Это удовольствие для немногих – це втіха про (для) небагатьох.

Немного | Немного погодя, спустя – трохи згодом; незабаром після; по малій годині; невдовзі.

Немой | Нем как могила (как рыба) – мовчить, як [та] могила; німий як риба. | Он нем и

308