Висновок

Франція, так само як і інші індустріально розвинені країни, пройшла довгий історичний шлях перш, ніж там була створена сучасна соціальний захист населення і вироблені основні напрямки соціальної політики.

Президентські вибори 1995-го р. поклали початок новому періоду в історії Франції. Необхідно відзначити, що в період перебування Жака Ширака при владі в 1995 - 2005 рр. соціально - політичний розвиток Франції вийшло на новий якісний щабель.

У період з 1995 по 2005 рр. здійснювалися різні програми допомоги молоді та надання їй пільгових кредитів для здобуття вищої та середньої, загальної та професійної освіти. У свою чергу, це якісно відбилося на поліпшенні забезпечення французької економіки висококваліфікованими трудовими ресурсами.

У розглянутий період у Франції величезна увага приділялася розвитку охорони здоров'я. У сфері медичних наукових досліджень, у розвитку фармацевтичної промисловості, а також у підготовці медичних кадрів Франція домоглася таких вражаючих успіхів, що за оцінкою фахівців вийшла на перше місце в світі з розвитку охорони здоров'я.

Система охорони здоров'я у Франції є однією з найкращих і прогресивних. Це стосується і ступеня підготовки кадрів і рівня оснащеності медичних установ. Страхова медицина дає людям можливість піклуватися про своє здоров'я, приймати лікування на найвищому рівні, якщо це необхідно. Держава зацікавлена ​​у збереженні здоров'я нації.

Однак, в останні роки соціально - політична система Франції, як, втім і всіх інших промислово розвинених країн, зіткнулася з низкою серйозних труднощів. У великій мірі ці труднощі пов'язані з браком фінансового забезпечення.

Всі ці досягнення стали можливі завдяки правильній політиці Жака Ширака та його уряду. Значну роль тут також зіграли величезні бюджетні асигнування, а також вкладення приватного капіталу в усі сфери соціального розвитку.

У 2007 р. Ж. Ширак іде з посади президента, залишивши французькому народові чотири послання, які вважає найважливішими. Перше - заклик «ніколи не піддаватися екстремізму, расизму, антисемітизму та іншим формам нетерпимості. Два інших - пам'ятати про особливу роль Франції в Європі і світі. Але головний заклик «Вірити у французьку модель і не здавати її подешевше».

Так Ширак не запам'ятався як лідер великих реформ - він взагалі, взагалі здається, почувався впевненіше в боротьбі, ніж після перемоги. Ж. Ширак прийняв Францію в кризовому стані в 1995 р. і, загалом, в приблизно в такому ж і залишив. Країна при ньому не подолала своїх традиційних слабкостей, не навчилася жертвувати заради економічної ефективності якістю життя та багато іншого. Але є й зворотний бік: демократія при Шираку витримала спокуса екстремізмом, і зберегла своє обличчя і гідність. Це досить багато для початку ХХІ століття.

Висновки

Франція, так само як і інші індустріально розвинені країни, пройшла довгий історичний шлях перш, ніж там була створена сучасна соціальний захист населення та вироблені основні напрямки соціальної політики.

Президентські вибори 1995-го року поклали початок нового періоду в історії Франції. Необхідно відзначити, що в період знаходження Жака Ширака при владі в 1995-2007 рр. соціально - політичний розвиток Франції вийшов на новий якісний щабель.

У період з 1995 по 2007 рр.. здійснювалися різні програми допомоги молоді та надання їй пільгових кредитів для здобуття вищої та середньої, загальної та професійної освіти. У свою чергу, це якісно позначилося на поліпшенні забезпечення французької економіки висококваліфікованими трудовими ресурсами.

У розглянутий період у Франції величезну увагу було приділено розвитку охорони здоров'я. У сфері медичних наукових досліджень, у розвитку фармацевтичної промисловості, а також у підготовці медичних кадрів Франція домоглася таких вражаючих успіхів, що за оцінкою фахівців вийшла на перше місце в світі з розвитку охорони здоров'я.

Однак, в останні роки соціально - політична система Франції, як, втім і всіх інших промислово розвинених країн, зіткнулася з низкою серйозних труднощів. У великій мірі ці труднощі пов'язані з браком фінансового забезпечення.

Всі ці досягнення стали можливі завдяки правильній політиці Жака Ширака та його уряду. Значну роль тут також зіграли величезні бюджетні асигнування, а також вкладення приватного капіталу в усі сфери соціального розвитку.

У 2007 році Ж. Ширак іде з посади президента, залишивши французькому народові чотири послання, які вважає найбільш важливими ». Перше - заклик «ніколи не піддаватися екстремізму, расизму, антисемітизму та іншим формам нетерпимості. Два інших - пам'ятати про особливу роль Франції в Європі і світі. Але головний заклик «Вірити у французьку модель і не здавати її дешевше».

Так Ширак не запам'ятався як лідер великих реформ - він відчував себе впевненіше в боротьбі, ніж після перемоги. Ж. Ширак прийняв Францію в кризовому стані в 1995 році і, загалом, в приблизно в такому ж і залишив. Країна при ньому не подолала своїх традиційних слабкостей, не навчилася жертвувати заради економічної ефективності якістю життя і багато іншого. Але є і зворотний бік: демократія при Шираку витримала спокусу екстремізмом, і зберегла своє обличчя і гідність. Це досить багато для початку 21 ст.

Базуючись на аналізі складових економічного розвитку Франції за останні десятиріччя, можна зробити висновок, що, незважаючи на спади та підйоми, в цілому, в економіці країни зберігається тенденція до зростання.

Серед ключових напрямків сталого економічного зросту країни необхідно виділити наступні:

- прагнення до концентрації і централізації капіталу, його експорту та імпорту;

- інтернаціоналізація виробництва з одночасним скороченням впливу держави на всі рівні економіки;

- імпорт технологічних розробок.

Франція ґрунтовно інтегрована у світове господарство. Основними сферами зовнішньоекономічної діяльності є експорт послуг і сільськогосподарської продукції та експорт товарів (переважно важкої промисловості), з одночасним зміцненням позицій цілого ряду французьких компаній у світовому виробництві.

Незважаючи на добрі політичні стосунки між Україною та Францією рівень торгово-економічних відносин має реальні потреби та можливості для росту. Перспективи розвитку французько-українських ділових зв'язків об'єктивно існують, і безсумнівно великі. Вони можуть бути значно більшими, якщо Україна зуміє використати деякі елементи французького досвіду у виборі свого власного шляху розвитку, розв'язання складних економічних проблем, неминучих при створенні національної ринкової економіки.

Детально аналізуючи французький досвід трансформації економіки і підвищення ефективності окремих і окремих її секторів, переконуєшся в необхідності раціонального використання Україною окремих його компонентів. Формування ринкових відносин в Україні дозволить їй поступово наблизитися до рівня промислово розвинених країн. На цьому етапі досвід Франції, що спирається на власні сили в боротьбі за життєво важливі інтереси національної економіки, винятково важливий для України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Арзаканян М. Ц. Жак Ширак. - Москва, 2007. - … с.

2. Байзакова К. Вопросы европейской безопасности и обороны во внешней политике Франции // Европейский Союз и Центральная Азия. - Алматы, 2000

3. Бесчастний В.М. Конституційне (державне) право зарубіжних країн, 2007.

4. Большаков В. П'ятий президент п'ятої республіки.

5. Буланов Д.І. Ядерная стратегия Франции.1996 с.3

6. Бурыгин С. М., Непомнящий Н. Н., Шейко Н. И. Замки Франции. Путешествие в глубь истории. -- М.: Вече, 2008.

7. Василенко И. Административно-государственное управление в странах запада: США, Великобритания, Франция, Германия. -- М.: Логос, 2001.

8. Весь світ. - М., Література. - 1996 Енциклопедичний словник.

9. Виноградов В. А. Экономические преобразование во Франции накануне ХХІ века. Москва, 1999.

10. Домінік Де Вільпен Крик Горгульї.

11. Економічне положення Франції // БИКИ. - 1998. - №70.

12. Дорожня карта” українсько-французьких відносин // Офіційний вісник України, 2006. - № 37. - с. 2571.

13. Жискар д'Эстен В. Власть и жизнь / Пер. с фр. Москва, 1990.

14. Загрязкина Т. Ю. Франция сегодня. -- М.: КДУ, 2008.

15. Зленко А.М. Дипломатія і Політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б.П.Бублик, В.А. Мурликін. - Харків: Фоліо, 2003.- 559с

16. Коломийцев В. Ф. Франсуа Миттеран: политик и человек // Новая и новейшая история. 1991. №1.

17. Конспект лекцій. Всесвітня історія ХХ століття.

18. Країни світу: Стислий політико-економічний довідник. // М., - 1997.

19. Крешимбене Симона. Франция. -- М.: АСТ, 2003.

20. Крылов Дмитрий, Бетаки Василий, Кассел Елена, Великсон Борис. Франция. -- М.: Эксмо, 2008.

21. Крутоголов М.А. Президент Француської республіки Москва 1999.

22. Лозовицький О.С. США - Франція - Європа: стратегічне партнерство і конкурентна боротьба в контексті системних суперечностей атлантизму // Людина і політика. - 2003. - № 3. - с. 20 - 29.

23. Лозовицький О.С. Франція перед вибором - досвід минулих змін чи майбутній ризик нестабільності? // Правознавство. - 2007. - № 10. - с. 1 - 8.

24. Малая энциклопедия стран // под ред. Сиротенко Н.Г., Мендилеева В.А. - Харьков. - 2000г.

25. Макарчук В. С. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Київ, 2000р.

26. Макашева К. Процесс европейской интеграции и позиция Франции // Европейская интеграция и права человека. -Алматы, 1998.

27. Матеріали до засідання комісії Україна-Франція з питань економічного співробітництва // МЗС України. - Київ. - 2000 р.

28. Моро-Дефарж Ф. Введение в геополитику. - М.: Конкорд, 1996.

29. Перспективы развития французской экономики // БИКИ. - 1998. - №135.

30. Плісецький Д.Е. Франція. Особливості і проблеми сучасного економічного розвитку - №30. - 1998р.

31. Понятин Э.Ю. «Франция на рубеже тысячелетий»

32. Пресняков В.Ю., Шулюкин Н.Е. Франция // М., Международные отношения. - 1998.

33. Преображенская А. Парламентские выборы 1997 г. во Франции // МЭМО. 1998. №1.

34. Прокоф'єв В. Новий господар Єлисейського палацу.

35. Регулювання фінансових ринків у Франції // Цінні папери України. - № 34 - 1999.

36. Романов О. М. Президент велів підривати Москва, 2003.

37. Смирнов В. П. Франция в ХХ веке: Учеб. пособие. Москва, 2001.

38. Страхов М. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Харків, 1999р.

39. Трубайчук А., Шевченко В. Шарль де Голль. Киев, 1997.

40. Франция: рынок вперед // МЭ и МО. - №8. - 1998. - с. 93-96.

41. Харитонова С. В. Франція, як вона є. Москва, 1998. - с. 21 - 27

42. Шаповалова О.І. Вплив європейської інтеграції на національний політичний контекст у Франції / О.І. Шаповалова // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Вип. 39. - К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2007. - С. 96-108.

43. Шаповалова О.І. Місце Європи у французькій зовнішньополітичній ідентичності в постбіполярний період / О.І. Шаповалова // Політологічний вісник: Зб-к наук. праць. - Вип. 36. - К.: «ІНТАС», 2008. - С. 268-281.

44. Шаповалова О.І. Політико-інституційний рівень стратегії Франції щодо НАТО / О.І.-Шаповалова // Стратегічна панорама. - 2007. - № 3. - С. 191-196.

45. Шаповалова О.І. Стратегічне та політичне значення розміщення елементів американської системи ПРО в Центральній Європі: позиція Франції / О.І. Шаповалова // Політологічний вісник: Зб-к наук. праць. - Вип. 34. - К.: «ІНТАС», 2008. - С. 317-329.

46. Шевченко О. О. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Київ, 1994р.

47. Шимов В. С. Вн політика и партии во Франции (1969 - 1981). М, 1994.

Арзаканян М. і Калмикова М.

Морозова Н. « Жак Ширак. Хвороба і політика »,

Єрмакова Н. « Франція заручилася з Шираком » і

Сабова А. « Третій лідер голлизма »

Бальшакова В. «П'ятий президент п'ятої республіки»,

Коваленко О. «Ж. Ширак – п'ятий президент п'ятої республіки», Романова А. «Президент велів підривати»,

Прокоф'єва В. «Новий господар Єлисейського палацу».

Гріншпун С. [ 6 ], та інших авторів.

Дані статті можна знайти в журналах «Педагогіка», « Адукация i вихаванне », «Дошкільне виховання», «Перспективи».

книзі «Система освіти у Франції та організація її адміністрації».

з книги Харитоновой С. В. « Франція як вона є».

книгу «Загальні відомості про систему охорони здоров'я у Франції».

«Крик горгулі», Домінік де Вільпен