19. Семінарські заняття: види, завдання, методика проведення.

Семінарське заняття - форма навчального заняття, за якої викладач організовує дискусію з наперед визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

При виставленні оцінки беруться до уваги підготовлені студентами реферати, їхні виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.

Розрізняють семінарські заняття за змістом та формами проведення.

За змістом:

• дослідницькі;

• пізнавально-наукові (реферати, виступи на основі опрацьованої літератури);

• проблемні (аналіз проблемних ситуацій);

• пізнавально-практичні.

За формами проведення:

• фронтальні (аналіз матеріалу попередньої лекції);

• семінар із підготовленими доповідями;

• комбінований.

Семінарське заняття включає такі основні аспекти: організаційний; вступне слово викладача; висвітлення та обговорення питань за планом семінару; підведення підсумків із кожного питання; заключне слово викладача.

Семінарські заняття сприяють розвитку пізнавальної активності й самосвідомості студентів більшою мірою, аніж будь-які інші форми організації навчання, вони вчать студентів умінню висловлювати й аргументувати свої думки, вмінню критично аналізувати аргументи опонентів. Семінарські заняття розвивають логічне мислення, спонтанне мовлення, сприяють глибшому засвоєнню фундаментальних знань, формуванню переконань, виробленню активної життєвої позиції.

20. Лабораторні заняття: завдання, підготовка структура.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача особисто проводить експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень.

В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, в наукових лабораторіях).

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять здебільшого не дозволяється.

23. Методика підготовки та критерії оцінки курсової роботи.

Курсові роботи – це роботи, що виконуються з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання, та їхнього застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Курсові роботи можуть бути дослідницького (теоретичний вступ, формулювання гіпотез, опис експериментального дослідження, аналіз фактичного матеріалу, висновки) та теоретичного характеру (опис наукових фактів, виявлення основних ідей, аналіз, систематизація, узагальнення даних у наукових працях, висновки про теоретичне та практичне значення роботи).

Специфіка курсової роботи полягає в тому, що студент в процесі написання досягає двох цілей: науково-дослідної та навчально-виховної.

Є шість етапів написання курсової роботи:

1) вибір, затвердження та обгрунтування теми дослідження; вибір об’єкта та предмету дослідження; визначення теми і мети дослідження; окреслення основних завдань дослідження;

Об’єкт дослідження – це сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії та практики, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження – це ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому визначенню і є головним для конкретного дослідження. Предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об’єкт.

На цьому етапі також визначається структура курсової роботи. До неї входять вступ, теоретична основа дослідження, практичне значення роботи, висновки та рекомендації, додатки та список використаних літературних джерел.

Якщо в роботі присутній експеримент, обов’язково висувається гіпотеза, яка підтверджується або спростовується у висновках.

2) передбачає своєрідне написання теоретичного розділу дослідження. Тут визначаються і інтерпретуються основні результати огляду літературних джерел.

3) Включає відпрацювання гіпотези і теоретичних передумов дослідження. Це є своєрідне написання другого розділу дослідження. Якщо дослідження має експериментальну частину, то в другому розділі повинне бути описане технологічне обгрунтування вибору тієї чи іншої методики; повинна бути представлена структура експерименту. Якщо робота теоретичного плану, то другий розділ представляє власну концепцію тієї проблеми, яку вивчає дослідник. Такох обов’язково до кожного з розділів вказуються висновки.

4) якщо робота експериментального плану, то четвертий етап дослідження передбачає обробку наукових результатів.

5) передбачає аналіз результатів, а також формулювання висновків та результатів.

Четвертий та п’ятий етапи дослідження передбачені лише для роботи експериментального плану.

6) оформлення загальних висновків по роботі, літературне оформлення роботи та підготовка до захисту.

Захист для курсових робіт передбачає двох-трьох чоловік відповідної кафедри і триває не більше 4-х хвилин. Супровідним документом до курсової роботи є відгук наукового керівника.

Критерії оцінки курсової роботи:

1) актуальність тематики;

2) відповідність її сучасному стану певної галузі науки;

3) перспективність розвитку та практичного використання;

4) вивчення та критичний аналіз монографічної й періодичної літератури з теми;

5) характеристика історії досліджуваної проблеми та її практичного стану на сучасний момент;

6) чітка характеристика предмету, мети й методів дослідження; опис та аналіз проведених експериментів;

7) узагальнення результатів, їх обгрунтування, висновки та практичні рекомендації;

8) дотримання всіх вимог до зовнішнього оформлення роботи.