- •1.Предмет, об'єкт і завдання методики викладання психології.
- •2. Учіння як діяльність. Структура учбової діяльності.
- •3. Загальна характеристика процесу навчання.
- •5. Психологія активних методів навчання. Основні концепції та класифікація.
- •8. Проблемність як принцип навчання. Умови створення проблемної ситуації.
- •9. Класифікація методів інтерактивного навчання.
- •10. Евристична бесіда. Методика проведення.
- •11. Методи групової дискусії. Методика проведення ділових дискусій.
- •13. Особливості застосування метод "круглого столу".
- •15. Соціально-психологічний тренінг та методика його проведення.
- •17. Лекційна форма навчання. Загально-дидактичні вимоги до побудови лекційного курсу.
- •19. Семінарські заняття: види, завдання, методика проведення.
- •20. Лабораторні заняття: завдання, підготовка структура.
- •23. Методика підготовки та критерії оцінки курсової роботи.
- •24. Методика підготовки та критерії оцінки дипломної роботи.
- •25. Методичні особливості викладання історії психології.
- •31. Робота з підручником та вивчення наукової літератури.
- •32. Особливості роботи з психологічною літературою при заочному навчанні.
- •33. Традиційна та інноваційна стратегії управління учбово-виховним процесом
- •34. Культура інноваційної освіти
- •35. Психологічні особливості традиційного та інноваційного навчання.
- •36. Зміст діяльності студентів-психологів протягом виробничої практики
- •37. Звітна документація та облік практики
- •42. Проблемна та евристична бесіда в курсі психології.
- •43. Проектування лекції та семінару як учбова задача в курсі.
- •5. Робота з науковою та навчальною літературою, інформаційними та довідковими матеріалами.
- •44. Системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти
- •46. Інновації проведення семінарських занять у внз. Використання активних методів навчання
- •48 Перевірка учбової діяльності студентів
- •49. Методи і форми організації контролю знань студентів
- •50. Критерії і норми оцінки знань студентів
- •51. Рейтингова система оцінки знань
- •52, Культура студенстської наукової роботи
- •53. Вибір і затвердження теми наукового дослідження
- •54. Задум і організація дослідження
- •55. Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис
- •56. Літературне оформлення дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •57. Підготовка до захисту та захист дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •59. Вимоги до викладача як керівника практики
- •58. Резумування тексту як учбова задача
- •60. Методика проведення усного опитування
11. Методи групової дискусії. Методика проведення ділових дискусій.
Дискусія - це метод формування суджень, оцінок, переконань, який базується на обміні думками. Знання, одержані в ході зіткнення думок, різних точок зору, завжди відрізняються високою мірою узагальнення, стійкості і гнучкості. Цей метод навчає мислити самостійно, розвиває здатність до виваженої аргументації.
Розрізняють такі види дискусій:
а) дискусія, що виникає під час вирішення певноїпроблеми у поясненні навчального матеріалу;
б) дискусія, скерована на формування певних переконань;
в) дискусія, метою якої є обгрунтування наукових положень, що вимагають попередньої підготовки студентів за першоджерелами.
Групова дискусія дозволяє її учасникам почувати себе включеними в процес прийняття рішень, що послабляє опір нововведенням.
Дискусія дозволяє зіставити протилежні позиції і тим самим допомогти її учасникам побачити різні грані проблеми. Якщо рішення ініційоване групою, підтримане присутніми, його значення зростає і воно перетворюється ,у групову норму. Існують різні форми групових дискусій: нарада, "брейнстормінг" ("мозкова атака"), "круглий стіл", "метод 635", "метод синектики" тощо. 12. Особливості застосування "Мозкового штурму".
Брейнштормінг - метод стимулювання творчої активності і продуктивності. За звичайних умов обговоренню і вирішенню проблем, виникненню новаторських ідей перешкоджають контрольні механізми свідомості, що блокують потік цих ідей під тиском первинних стереотипних форм прийняття рішень. Для того, щоб зняти дію цих факторів, проводиться засідання групи, кожний із членів якої висловлює на запропоновану тему будь-які думки, не контролюючи їх хід і не оцінюючи їх як істинні чи хибні, беззмістовні або дивні. Після першого туру "штурму" загальна маса висловлених ідей аналізується з розрахунком на те, що серед них є декілька найбільш вдалих, які приведуть до практичного вирішення проблеми.
Запропонував А.Осборном. Дискусія проходить у два етапи: на першому діють "генератори ідей", задача яких – висунути якнайбільше пропозицій, нехай навіть самих фантастичних і, на перший погляд, неприйнятних, а на другому етапі ініціатива переходить до "критиків", чия роль складається в аналізі висловлених ідей, виборі "раціональних зерен" і виробленню на їхній основі нового рішення або у визначенні найкращої альтернативи. Такий хід дискусії плідний, оскільки дозволяє уникнути критичного розбору ідей відразу після їхнього висловлення і тим самим дозволяє перебороти скутість, викликану можливою негативною реакцією учасників дискусії, створює творчу атмосферу. Можна виділити наступні стадії підготовки і проведення мозкової атаки: підготовка приміщення, розміщення учасників дискусії; характеристика аналізованої проблеми; вироблення максимальної кількості її рішень; добір найбільш раціональних ідей для подальшого пророблення; розробка альтернативних рішень проблеми. Різновидом брейнсторминга є ''метод 635". Це метод з фіксованим числом учасників і визначеною процедурою взаємодії. Шість учасників висувають три ідеї, що надходять до інших учасників, що доповнюють їх новими трьома ідеями, і так п'ять разів. Складається бланк збору ідей по "методу 635".