8. Проблемність як принцип навчання. Умови створення проблемної ситуації.

Проблемне навчання - це система методів і засобів, що забезпечують можливість творчої участі студентів у процесі засвоєння нових знань, формування у них творчого мислення та пізнавальних інтересів.

Головною функцією проблемного навчання є розвиток творчого мислення та творчого підходу до діяльності. Воно опирається на мотиви інтелектуального спонукання, ставлячи студента в позицію дослідника, творця. Студент сам з інтересом "шукає" знання, яких йому не вистачає, долаючи пізнавальні труднощі, задовольняючи й розвиваючи свій інтерес до пошуку нового.

Суть проблемної ситуації.

Прийнято виділяти дві сторони проблемної ситуації.

Перша сторона-її часто називають предметно-змістовою - полягає у суперечності між знанням і незнанням. Важливо виділити цю суперечність і з'ясувати її.

Для цього потрібно:

а) визначити наявність знань чи способів діяльності, необхідних, але недостатніх для розв'язання суперечностей;

б) визначити, яких саме знань чи способів діяльності не вистачає у студента для розв'язання виділеної суперечності, тобто відділити невідоме від відомого (отримати "знання про знання").

Маючи певну основу для вирішення завдання, а також знання про власне незнання, той, хто пізнає, усвідомлює, що вихід із складного становища може бути знайдений.

Інша сторона проблемної ситуації - її часто називають мотиваційною - полягає у тому, що перша - предметно-змістова сторона повинна містити в собі особистісний інтерес для студента. Тільки за наявності інтересу, пізнавальної потреби проблема може бути "прийнята" до наступного вирішення. Це означає, що проблемна ситуація за таких умов перетворилася для студента на проблему, проблемне завдання.

Саме в цьому полягають труднощі переводу проблемної ситуації у проблему чи проблемне завдання. Незважаючи на те, що останні завжди містять проблемну ситуацію, не кожна проблемна ситуація стає проблемою чи проблемним завданням. Тут є дві головні причини: або пізнавальні запитання зрозумілі студенту за змістом, але недостатні для подальшого пошуку, або ж ці запитання доступні, але не прийняті студентом.

Наголошуємо, що проблемне запитання, проблемне завдання або приймаються студентом (аудиторією), або не приймаються. В останньому випадку проблемної ситуації навіть не виникає. Проблема приймається студентом лише тоді, коли вона опирається на наявні у нього знання і коливін починає розуміти, що їх недостатньо для розв’язання проблеми.У змісті проблемної ситуації надзвичайно тісно взаємопов'язані питання інтуїції та знання, свідомого й підсвідомого.

Слід зазначити, що творче мислення характеризується особливими процедурами, включаючи й інтуїцію у вигляді конкретних розумових операцій, що не підлягають опису. Розвиток творчого мислення, оволодіння його досвідом можливі лише у процесі вирішення творчих завдань. У вищій школі проблемне навчання може застосовуватися на різних етапах процесу навчання - на етапі здобування студентами нових знань (проблемні лекції), на етапі закріплення (дослідницька й, частково, пошукова діяльність студентів на семінарських, практичних, лабораторних заняттях), у процесі виконання курсових і дипломних робіт.