- •1.Предмет, об'єкт і завдання методики викладання психології.
- •2. Учіння як діяльність. Структура учбової діяльності.
- •3. Загальна характеристика процесу навчання.
- •5. Психологія активних методів навчання. Основні концепції та класифікація.
- •8. Проблемність як принцип навчання. Умови створення проблемної ситуації.
- •9. Класифікація методів інтерактивного навчання.
- •10. Евристична бесіда. Методика проведення.
- •11. Методи групової дискусії. Методика проведення ділових дискусій.
- •13. Особливості застосування метод "круглого столу".
- •15. Соціально-психологічний тренінг та методика його проведення.
- •17. Лекційна форма навчання. Загально-дидактичні вимоги до побудови лекційного курсу.
- •19. Семінарські заняття: види, завдання, методика проведення.
- •20. Лабораторні заняття: завдання, підготовка структура.
- •23. Методика підготовки та критерії оцінки курсової роботи.
- •24. Методика підготовки та критерії оцінки дипломної роботи.
- •25. Методичні особливості викладання історії психології.
- •31. Робота з підручником та вивчення наукової літератури.
- •32. Особливості роботи з психологічною літературою при заочному навчанні.
- •33. Традиційна та інноваційна стратегії управління учбово-виховним процесом
- •34. Культура інноваційної освіти
- •35. Психологічні особливості традиційного та інноваційного навчання.
- •36. Зміст діяльності студентів-психологів протягом виробничої практики
- •37. Звітна документація та облік практики
- •42. Проблемна та евристична бесіда в курсі психології.
- •43. Проектування лекції та семінару як учбова задача в курсі.
- •5. Робота з науковою та навчальною літературою, інформаційними та довідковими матеріалами.
- •44. Системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти
- •46. Інновації проведення семінарських занять у внз. Використання активних методів навчання
- •48 Перевірка учбової діяльності студентів
- •49. Методи і форми організації контролю знань студентів
- •50. Критерії і норми оцінки знань студентів
- •51. Рейтингова система оцінки знань
- •52, Культура студенстської наукової роботи
- •53. Вибір і затвердження теми наукового дослідження
- •54. Задум і організація дослідження
- •55. Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис
- •56. Літературне оформлення дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •57. Підготовка до захисту та захист дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •59. Вимоги до викладача як керівника практики
- •58. Резумування тексту як учбова задача
- •60. Методика проведення усного опитування
60. Методика проведення усного опитування
Усний контроль - спосіб найбільш широко використовуваний викладачами загально технічних і спеціальних дисциплін. В його основі - достатньо широкі питання, які ведуть за собою затрати часу на одного студента від п'яти до п'ятнадцяти (інколи і більше) хвилин. Викладач по суті працює тільки з одним студентом. За допомогою усного опитування можна контролювати засвоєння на любому рівні. Цей метод оперативний і результати контролю стають відомими студентам і викладачу вході опитування. Можливість несамостійного виконання студентами завдання при цьому способі контролю зведена до мінімуму.
Під час опитування доцільно уникати прийомів, що вимагають великих витрат часу. Нераціональна, наприклад, тривала бесіда з безліччю додаткових питань одному учню, велика, надто докладна розповідь учня, запис на дошці громіздких текстів і докладних схем, таблиць. Опитування, проведене на початку уроку, містить запитання і завдання з попередньої темі уроку, а також запитання, що готують учнів до сприйняття нового матеріалу (актуалізуючи). Бажано, щоб опиту¬вання носило тематичний характер, наприклад, з розвитку якої-не-будь проблеми. Учитель відбирає для перевірки матеріал, значимий за змістом і складний для засвоєння. До основного запитання ставить додаткові, внутрішньо пов'язані з основним. Формулювання запитань має бути простим і точним, зрозумілим дітям. Досвідчений учитель починає урок з постановки запитань класу: Яку гему вивчаємо? Про що йшла мова на попередньому уроці? Що в змісті матеріалу було найголовнішим? Потім учитель переходить до опитування, що може проводитися по-різному. Але в будь-якому випадку опитування має на меті не тільки оцінку і корекцію знань, але й їхнє закріплення і збагачення, розвиток пізнавальних здібностей учнів. Якість відповідей учнів і виконання завдань залежить від вимог учителя, наприклад: давати відповіді короткі, вичерпні, логічно правильно побудовані; робити записи в зошитах акуратні, без граматичних помилок; розповідь підтверджувати посиланнями на документи й ілюстрації підручника і т. д. Під час опитування учні можуть залучатися до рецензування розгорнутих відповідей однокласників. Варто враховувати, що учні 5-7-х класів не завжди можуть відповісти на складні запитання, що вимагають співвіднесення розповіді вчителя і тексту підручника. Спочатку їх треба навчити відповідати на питання, що передають зміст підручника.
Іноді опитування з попереднього матеріалу доцільніше провести не на початку уроку, а в ході заключної бесіди з вивчення нового. В іншому випадку - воно є відсутнім. Його не проводять, якщо на попередньому уроці тема закінчилася і були підведені підсумки її ви¬вчення, тепер же починається нова тема; якщо матеріал попереднього уроку не пов'язаний з новою темою.
