53. Вибір і затвердження теми наукового дослідження

Вихідним пунктом написання курсової, дипломної та кваліфікаційної робіт є вибір проблеми дослідження і його теми. Слід пам'ятати, що від правильного обрання теми та складеного плану залежить якість виконання роботи.

Тематика курсових, дипломних (кваліфікаційних) робіт розробляється на кафедрах навчального закладу, і студенти вибирають із списку, що є на кафедрі, ту чи іншу тему. Але вони й самі можуть запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, відповідності фахові, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми. У більшості випадків дипломна робота студента є продовженням курсової.

Курсова та кваліфікаційна роботи можуть мати реферативний і дослідницький характер. У першому випадку робота має теоретичний характер і пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій тощо. Студент повинен узяти з літератури основний мате­ріал, який стосується проблеми, що вивчається, дати оцінку вивченим роботам, висловити свою точку зору; зв'язно, грамотно й логічно обгрунтувати вибрану тему, зробити наукові або методологічні висновки.

У другому випадку, коли робота має дослідницький характер, студент використовує як науково-методичну літературу, так і свої спостереження і факти, результати експерименту, якщо він проводився, може висувати власні гіпотези й т. д. Курсова та кваліфікаційна роботи такого типу повинні мати теоретичну частину (30- 40% загального обсягу), аналіз і узагальнення наукових даних та висновки.

Слід зауважити, що до дипломних та кваліфікаційних робіт висувається ряд вимог. Основні з них такі:

• актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням сучасної школи;

• вивчення та критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з теми;

• вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми і її практичного стану, а також передового педагогічного (при наявності - й власного) досвіду;

• чітка характеристика предмета, мети й методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

• узагальнення результатів, обгрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових, дипломних та кваліфікаційних робіт покладається на завідуючих кафедрами. Безпосереднє керівництво за виконанням курсової, дипломної і кваліфікаційної робіт здійснюється науковим керівником із числа професорсько-викладацького складу тієї кафедри, на якій студент проводить дослідження.

54. Задум і організація дослідження

Специфіка курсової й особливо дипломної та кваліфікаційної робіт студента вузу полягає у тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки, набувають певних навичок використання сучасних наукових методів дослідження. Як правило, дослідження у форматі дипломної чи кваліфікаційної ро­боти складається з шести етапів.

Перший етап включає обгрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми.

Об'єктом дослідження є сукупність зв'язків, відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню у даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження більш вузький, ніж його об'єкт.

Визначення теми й мети дослідження має два структурних елементи, які збігаються: об'єкт дослідження і кінцевий результат. При цьому мета має і третій елемент (шлях досягнення кінцевого результату), який відсутній у формулюванні теми. Сутність указаних елементів формується опосередковано змістом відомих елементів наукового дослідження.

Другий етап дозволяє визначити завдання дослідження на основі проведеного літературного огляду стану проблеми, яка вивчається, під кутом зору його мети.

Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети й конкретного об'єкта дослідження.

Для проведення літературного огляду з теми дослідження доцільно перш за все скласти план і продумати його структуру. План повинен відтворювати основний зміст огляду, а структураформу його втілення..

Перелік питань, що розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного, тобто в розділі здійснюється дедукція основного питання (теми дослідження) до більш конкретних питань, які являють собою завдання дослідження.

Третій етап включає відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом педагогічної теорії. Вона має формуватися як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок про існування об'єкта, про зв'язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формуватися так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту. Гіпотеза по праву вважається головним методологічним стержнем будь-якого дослідження.

Четвертий етап включає розробку програми й методики експериментального дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, у якому вказані послідовність і зміст етапів експериментального дослідження.

Методика містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження?

Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана - призводить до помилок, унаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити ніяких висновків.

Методика містить: характеристику об'єкта і предмета дослідження, виклад методів дослідження, вказівку на кількість дослідів (експериментів) із точки зору необхідності їх точності та надійності, називає умови проведення досліджень (лабораторні, в обстановці природного спілкування і т. д.), дає вказівки про прилади, апаратуру; порядок проведення експерименту й запис його результатів; способи обробки, оформлення експериментальних даних.

П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів експериментального дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

Шостий етап - літературне оформлення дипломної й кваліфікаційної робіт і підготовка до захисту.

Проведена дипломником широка аналітична робота (згідно з викладеними вище рекомендаціями) дозволяє йому приступити до складання розгорнутого плану- конспекту наукової роботи, який у стислому узагальненому вигляді відтворює основний зміст її складових частин (вступу, назви і змісту розділів чи глав, висновків). Після погодження плану-конспекту з керівником автор приступає до практичної роботи над реалізацією плану.