- •1.Предмет, об'єкт і завдання методики викладання психології.
- •2. Учіння як діяльність. Структура учбової діяльності.
- •3. Загальна характеристика процесу навчання.
- •5. Психологія активних методів навчання. Основні концепції та класифікація.
- •8. Проблемність як принцип навчання. Умови створення проблемної ситуації.
- •9. Класифікація методів інтерактивного навчання.
- •10. Евристична бесіда. Методика проведення.
- •11. Методи групової дискусії. Методика проведення ділових дискусій.
- •13. Особливості застосування метод "круглого столу".
- •15. Соціально-психологічний тренінг та методика його проведення.
- •17. Лекційна форма навчання. Загально-дидактичні вимоги до побудови лекційного курсу.
- •19. Семінарські заняття: види, завдання, методика проведення.
- •20. Лабораторні заняття: завдання, підготовка структура.
- •23. Методика підготовки та критерії оцінки курсової роботи.
- •24. Методика підготовки та критерії оцінки дипломної роботи.
- •25. Методичні особливості викладання історії психології.
- •31. Робота з підручником та вивчення наукової літератури.
- •32. Особливості роботи з психологічною літературою при заочному навчанні.
- •33. Традиційна та інноваційна стратегії управління учбово-виховним процесом
- •34. Культура інноваційної освіти
- •35. Психологічні особливості традиційного та інноваційного навчання.
- •36. Зміст діяльності студентів-психологів протягом виробничої практики
- •37. Звітна документація та облік практики
- •42. Проблемна та евристична бесіда в курсі психології.
- •43. Проектування лекції та семінару як учбова задача в курсі.
- •5. Робота з науковою та навчальною літературою, інформаційними та довідковими матеріалами.
- •44. Системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти
- •46. Інновації проведення семінарських занять у внз. Використання активних методів навчання
- •48 Перевірка учбової діяльності студентів
- •49. Методи і форми організації контролю знань студентів
- •50. Критерії і норми оцінки знань студентів
- •51. Рейтингова система оцінки знань
- •52, Культура студенстської наукової роботи
- •53. Вибір і затвердження теми наукового дослідження
- •54. Задум і організація дослідження
- •55. Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис
- •56. Літературне оформлення дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •57. Підготовка до захисту та захист дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •59. Вимоги до викладача як керівника практики
- •58. Резумування тексту як учбова задача
- •60. Методика проведення усного опитування
49. Методи і форми організації контролю знань студентів
Найбільш ефективними методами перевірки й контролю успішності студентів є такі:
метод спостережень викладача за роботою студентів під час аудиторних та позааудиторних занять;
методи усної перевірки та контролю знань;
метод письмових робіт;
метод практичних робіт;
метод програмованого контролю - машинного й безмашинного.
Основні форми організації перевірки знань студентів у сучасних вузах
Основними формами організації перевірки знань студентів у сучасних вузах є, насамперед:
індивідуальна перевірка;
фронтальна перевірка;
самоконтроль;
рейтингова система.
50. Критерії і норми оцінки знань студентів
Визначити об'єктивно рівень оволодіння людиною знаннями і способами діяльності, як свідчить педагогічний досвід, дуже важко. Щоб полегшити виконання цього завдання, пропонується розділити два поняття, що перебувають у нерозривному взаємозв'язку, - критерії оцінки й норми оцінки:
критерії оцінки - це ті положення, урахування яких є обов'язковим при виставленні тієї чи іншої оцінки;
норми оцінки - це опис умов, на які має опиратися педагог, виставляючи студентові оцінку.
Особливо важливо розкрити критерії оцінки, оскільки їх аналіз є аналізом об'єкта перевірки. Виставляючи студентові ту чи іншу оцінку, педагог має ураховувати:
характер засвоєння вже відомого знання (рівень усвідомлення, міцність запам'ятовування, обсяг, повноту й точність знань);
якість виявленого студентом знання (логіку мислення, аргументацію, послідовність і самостійність викладу, культуру мовлення);
ступінь оволодіння вже відомими способами діяльності, уміннями й навичками застосування засвоєних знань на практиці;
оволодіння досвідом творчої діяльності;
якість виконання роботи (зовнішнє оформлення, темп виконання, ретельність і т. ін.).
Норми оцінок. Оцінки «відмінно» заслуговує студент, який виявив усебічні, системні й глибокі знання навчально-програмового матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додатковою літературою, що рекомендована програмою. Оцінки «добре» заслуговують студенти, які виявили повне знання навчально-програмового матеріалу, успішно виконують передбачені програмою завдання, засвоїли основну літературу, рекомендовану програмою. Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчили системний характер знань із дисципліни і здатні до їх самостійною поповнення й оновлення у ході подальшої навчальної роботи і професійної діяльності. Оцінки «задовільно» заслуговує студент, що виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою. Як правило, оцінка «задовільно» виставляється студентам, що припустилися огріхів у відповіді на іспиті і при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність усунути ці огріхи. Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив прогалини у знаннях основного навчально-програмового матеріалу, припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінка «незадовільно» ставиться студентам, які неспроможні продовжити навчання чи приступити до професійної діяльності після закінчення вузу без додаткових занять із відповідної дисципліни.
