- •1.Предмет, об'єкт і завдання методики викладання психології.
- •2. Учіння як діяльність. Структура учбової діяльності.
- •3. Загальна характеристика процесу навчання.
- •5. Психологія активних методів навчання. Основні концепції та класифікація.
- •8. Проблемність як принцип навчання. Умови створення проблемної ситуації.
- •9. Класифікація методів інтерактивного навчання.
- •10. Евристична бесіда. Методика проведення.
- •11. Методи групової дискусії. Методика проведення ділових дискусій.
- •13. Особливості застосування метод "круглого столу".
- •15. Соціально-психологічний тренінг та методика його проведення.
- •17. Лекційна форма навчання. Загально-дидактичні вимоги до побудови лекційного курсу.
- •19. Семінарські заняття: види, завдання, методика проведення.
- •20. Лабораторні заняття: завдання, підготовка структура.
- •23. Методика підготовки та критерії оцінки курсової роботи.
- •24. Методика підготовки та критерії оцінки дипломної роботи.
- •25. Методичні особливості викладання історії психології.
- •31. Робота з підручником та вивчення наукової літератури.
- •32. Особливості роботи з психологічною літературою при заочному навчанні.
- •33. Традиційна та інноваційна стратегії управління учбово-виховним процесом
- •34. Культура інноваційної освіти
- •35. Психологічні особливості традиційного та інноваційного навчання.
- •36. Зміст діяльності студентів-психологів протягом виробничої практики
- •37. Звітна документація та облік практики
- •42. Проблемна та евристична бесіда в курсі психології.
- •43. Проектування лекції та семінару як учбова задача в курсі.
- •5. Робота з науковою та навчальною літературою, інформаційними та довідковими матеріалами.
- •44. Системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти
- •46. Інновації проведення семінарських занять у внз. Використання активних методів навчання
- •48 Перевірка учбової діяльності студентів
- •49. Методи і форми організації контролю знань студентів
- •50. Критерії і норми оцінки знань студентів
- •51. Рейтингова система оцінки знань
- •52, Культура студенстської наукової роботи
- •53. Вибір і затвердження теми наукового дослідження
- •54. Задум і організація дослідження
- •55. Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис
- •56. Літературне оформлення дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •57. Підготовка до захисту та захист дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •59. Вимоги до викладача як керівника практики
- •58. Резумування тексту як учбова задача
- •60. Методика проведення усного опитування
5. Робота з науковою та навчальною літературою, інформаційними та довідковими матеріалами.
Незалежно від наявності чи відсутності фондових лекцій кафедри викладачеві обов’язково слід опрацювати всю необхідну літературу, що висвітлює тему, на яку буде читатися лекція. Пошукова робота певною мірою полегшується за рахунок того, що у навчально-методичних комплексах вказується вся обов’язкова і рекомендована література. Безумовно, бажано, щоб викладач не обмежувався тільки тим, що призначається для слухачів і курсантів, а мав у своєму арсеналі значно більший обсяг матеріалу за рахунок бюлетенів передового досвіду, авторефератів дисертацій, публікацій періодики, наукових видань, користувався Інтернет.
З точки зору методики викладання, найбільш доцільно розпочати роботу з визначення ключових понять теми та їх тлумачення у словниках різних типів (енциклопедичних, лінгвістичних тощо).
6. Систематизація матеріалів і підготовка моделі тексту лекції. Це один з самих відповідальних моментів підготовки.
Зазвичай матеріалу завжди буває більше, ніж необхідно для однієї лекції. Тому велику роль відіграє попередній відбір. Тут необхідно бути прискіпливим і відкинути все другорядне або слабо пов’язане з темою. Спроба так чи інакше “втиснути” в лекцію як можна більше фактичного матеріалу – характерна помилка молодих лекторів. Часто це приводить до того, що лекція перетворюється в зведення фактів, в ній не залишається місця для головного – для аналізу, узагальнень, висновків.
Підготовка теоретичної частини виступу, відбір фактів, їх аналіз та узагальнення, побудова логічної системи аргументації – це другий етап підготовки лекції. Він завершується створенням “макету” майбутньої лекції – тексту. На цьому етапі лектор визначає об’єм відомостей, котрі він повідомить слухачам (курсантам, студентам).
. Проектування семінару як учбова задача
Загальна схема дій викладача при підготовці і проведенні семінарського (практичного) заняття
Продумування цілі семінару за даною темою.
Вибір та формування питань семінару.
Формування основних питань семінару.
Формування додаткових питань для розгортання обговорення на семінарі.
Формування практичних завдань для підготовки студентів до семінару.
Постановка основних питань перед групою
Заслуховування виступів, запитань і реплік студентів, постановка чергового основного і додаткових питань для обговорення.
Втручання в хід обговорення у формі реплік, зауважень, запитань, поправок, доповнень і пояснень
9. Підведення підсумків семінару і постановка завдань на майбутнє.
10. Оцінка міри досягнення мети.
11. Висновки на майбутнє (для вивчення чергової теми).
Що є з методичного боку продумуванням плану семінару? Викладач в думках або на папері намічає свій задум, обдумує кінцевий результат: які знання мають бути засвоєні глибше і які уміння відпрацьовуватимуться на занятті. Відбір і формулювання питань для розгортання дискусії цілком підкорятиметься задуманій меті. Вони входять в основні питання плану семінарського заняття, конкретизуючи їх. Студенти приходять на семінарське заняття після відповідної підготовки за заданими в плані семінару питаннях-завданнях, і в кожного з них по одних і тих же питаннях обов'язково буде своя власна думка. Тепер лише від викладача, від його методики залежить, як їх розворушити, щоб вони без ніяковості, без сумнівів у власній правоті поділилися своїми думками.