Заборони двічі притягати до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення

індивідуалізації --всі громадяни держави рівні перед законом у тому розумінні, що є носіями рівних прав та рівних обов'язків. Отож, невиконання цих обов'язків повинно тягти за собою в принципі однакову, рівну правову відповідальність.

Мета юридичної відповідальності - безперешкодне здійснення суб'єктивних прав та досягнення правозначущого результату право­мірною поведінкою суб'єктів (учасників) суспільних відносин.

Мета юридичної відповідальності виражається у таких завданнях:

• запобігання правопорушенням і підтримання правопорядку;

• притягнення правопорушників до відповідальності;

• відновлення порушених прав;

• виховання в особи настанов на правомірну поведінку та підви­щення правової свідомості суспільства;

• виправлення й перевиховання правопорушників.

Мету юридичної відповідальності визначають її функції.

Функції юридичної відповідальності-основні напрями юридич­ного впливу на правопорушника та інших осіб з метою охорони й захис­ту правопорядку та виховання суб'єктів права, котрі вчинили або можуть вчинити правопорушення.

Основні функції юридичної відповідальності:

1. охоронна (запобіжна) - полягає у попередженні правопору­шень, їх профілактиці;

2. захисна (відновлювальна) - полягає у відновленні неза­конно порушених суб'єктивних прав, примусовій реалізації невиконаних юридичних обов'язків. Особливо виявляється у цивільно-правовій відповідальності (відновлення майнового права, відшкодування моральної шкоди);

3. каральна (репресивна) - виражається у встановленні пев­них обмежень прав правопорушника, позбавленні його пев­них благ (матеріальних, нематеріальних) як кари за вчинення неправомірних соціально шкідливих діянь, що є водночас захистом від таких діянь особи і суспільства;

4. виховна - поляга: а) у вихованні громадян у дусі поваги до закону; б) у виправленні й ресоціалізації засуджених; в) у інформуванні громадян (особливо тих, хто перебуває на межі правомірної і неправомірної поведінки) про виявлені, припи­нені, розкриті правопорушення задля того, щоб вони усвідом­лено вели себе правомірно.

У разі застосування до особи примусових заходів карального (репресивного) характеру діє принцип презумпції невинуватості -припущення, згідно з яким обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Це важлива конституційна гарантія охорони прав особи, що виклю­чає необгрунтоване обвинувачення і осуд.

4.6. Реалізація юридичної відповідальності. Підстави виключення, обмеження і звільнення від юридичної відповідальності.

Підстави юридичної відповідальності - сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальністьл*ажушвою (притяг­нення до відповідальності) і об'єктивно необхідною (настання відпо­відальності).

Підстави притягнення до юридичної відповідальності - сукуп­ність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою:

1. наявність складу правопорушення (фактична підстава);

2. наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення (нормативна підстава).

Підстави настання юридичної відповідальності - сукуп­ність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність об'єктивно необхідною:

1) наявність здійснення суспільно шкідливої або суспільно небезпечної поведінки, тобто юридичного факту вчинення правопо­рушення (фактична підстава);

2) наявність норми права, що забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції (нормативна підстава);

3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності -можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права (наприклад, передання неповнолітнього під нагляд батьків). У законах можуть міститися вказівки про обставини, що виключають відповідальність (стан крайньої необхідності, необхідної оборони або перебування в стані неосудності);

4) наявність правозастосовного (процесуального) акта, що набрав чинності, - рішення компетентного органу, який накладає юридичну відповідальність (процесуальна підстава).

Стадії механізму покладання юридичної відповідальності:

1) стадія загального стану - виникнення підстав для притягнення до юридичної відповідальності;

2) стадія притягнення до юридичної відповідальності - встановлення суб'єкта правопорушення і дослідження обставин вчи­нення протиправного діяння;

3) стадія встановлення юридичної відповідальності – ухвалення рішення про вид і міру відповідальності;

4) стадія настання юридичної відповідальності – накладання стягнення або виконання покарання.

Підстави виключення юридичної відповідальності:

1) стан особистості правопорушника, визначений як неосудний (неосудність особи, що доведена в судовому порядку; недосягнутий вік, що встановлений законом);

2. відсутність суспільної небезпеки (шкідливості) діяння у випадках захисту суб'єктом своїх прав (необхідна оборона і крайня необхідність);

3. відсутність у діянні елементів складу правопорушення (об'єктивно протиправне діяння (казус), тобто діяння безви­нне; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження);

4) заподіяння шкоди при затриманні особи, що скоїла злочин; обгрунтований ризик;

5) скасування акта, що установив юридичну відповідальність тощо.