Тема 9. Тлумачення правових норм
1. Поняття, необхідність і загальна характеристика тлумачення правових норм.
1.1. Поняття, мета та значення тлумачення правових норм.
Тлумачення правових норм - складний інтелектуально-вольовий, спрямований на зясування обсягу та точного змісту правових норм і в більшості випадків роз’яснення змісту норм права є з метою найбільш правильної реалізації права.
Характерні риси:
Діяльність, пов’язана з інтерпретацією не довільних правових джерел, а лише тих, в яких містяться норми права. Об’єктом тлумачення виступає правова норма, яка міститься в формально юридичних джерелах права.
Метою тлумачення правових норм є правильна реалізація правових приписів.
У встановлених випадках тлумачення правових норм здійснюється компетентними органами держави.
Реалізується тлумачення, коли йому необхідно надати обов’язкової сили, закріплюється в інтерпретаційно-правовому акті.
Як правило, тлумачення правових норм розглядається як єдність з’ясування і роз’яснення. Уяснення —це перший та обов’язковий елемент тлумачення права, який полягає у з’ясуванні суб’єктом тлумачення змісту правових норм «для себе».
Роз’яснення здійснюється вже не «для себе», а для інших учасників суспільних відносин, коли суб’єкт інтерпретації в усній або письмовій формі виражає своє розуміння дійсного значення відповідних правових норм. Результати роз’яснення переважно об’єктивуються ззов- ні у відповідних юридичних актах, науково-практичних коментарях,рекомендаціях тощо .
Мета тлумачення - правильне й однакове розуміння норм права та правильне й однакове застосування і реалізація норм права. Мета тлумачення — вірне і точне розуміння та застосування закону, виявлення його сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Воно покликано протидіяти будь-яким спробам відійти від змісту правових норм, протиставити букву і дух закону, виявити зміст того, що сформулював законодавець. Основною ідеєю, що має втілювати вчення про тлумачення, є ідея охорони і всебічного зміцнення законності. Тлумачення не вносить і не повинно вносити зміни і доповнення в чинні норми. Воно покликане лише пояснювати те, що сформульовано у законі.
Значення тлумачення.
Розроблення нових юридичних приписів неможливе без тлумачення, оскільки у розвинутій системі законодавства більшість норм, що видаються, так чи інакше пов'язана з уже існуючими законодавчими положеннями. Великого значення набуває тлумачення і для створення зводів законів, зібрань і довідників із законодавства, для обліку нормативних актів. Процес тлумачення є необхідним при реалізації правових норм органами суду, прокуратури, господарськими судами, іншими державними органами, при укладанні угод і договорів господарськими структурами, в діяльності партій, громадських об'єднань тощо.
У процесі тлумачення встановлюється зміст норми права, її основна мета і соціальна спрямованість, можливі наслідки дії певного акта, виявляються суспільно-історичні обставини його прийняття, умови, у яких відбувається тлумачення, тощо.
Тлумачення має особливе значення для працівників правоохоронних органів, оскільки застосування права для них є одним з основних обов'язків, тією формою, у якій втілюється їх діяльність.
Проте тлумачення є необхідним і для громадян, оскільки відомо, що незнання закону, не звільняє від відповідальності.
1.2. Необхідність (підстави) тлумачення правових норм.
Необхідність тлумачення норм права обумовлюється причинами:
Не повне охоплення правовими нормами фактичних обставин життя;
Невизначений, абстрактний характер норм права;
Наявність в джерелах права спеціальних термінів, оціночних понять, складних юридичних конструкцій, які потребують тлумачення;
Нечіткість, схематичність, помилковість викладу норм права в джерелах права, які настають в результаті недобросовісності суб’єктів правотворчості;
Необхідність випливає з банкетного викладу норм права;
Правова норма діє лише в зв’язку з іншими нормами права;
Недосконалість правотворчої техніки;
Необхідністю забезпечення органічної єдності «духу» і «букви»
Закону;
системністю норм права, що зобов’язує суб’єкта тлумачення
враховувати взаємозв’язок і взаємозумовленість норм права (наприклад, зв’язок між загальними та спеціальними, конкретизуючими,спеціалізованими правовими нормами).
Є такі основні підходи тлумаченя норм права:
Статичний і динамічний. У межах статичного підходу дійсне значення норми права з моменту її
ухвалення і протягом всього періоду її чинності визнається незмінним у часі. За такого підходу в процесі тлумачення підлягає з’ясуванню значення норми права, що було вкладено в неї органом, який її ухвалив, на момент прийняття ним відповідного юридичного акта.
За динамічного підходу в теорії тлумачення права дійсне значення норм права може еволюціонувати з перебігом часу. Правотлумачна діяльність спрямована на з’ясування «волі актуального законодавця», тобто значення,що надається правовій нормі суспільством на відповідному етапі розвитку з урахуванням потреб соціуму та мінливих умов суспільного життя. При розкритті дійсного значення норм права слід ураховувати соціально-політичні зміни, що сталися з моменту ухвалення юридичного акта, та розкривати їх зміст відповідно до вимог сьогодення.
При цьому слід мати на увазі, що первинний зміст норми права, яка виступає об’єктом тлумачення, визначається правотворчим органом під час ухвалення відповідного юридичного акта та виражається в його «букві». Тому дійсне значення норми права, що інтерпретується, має виходити з тексту юридичного акта як форми її існування та не може повністю відриватися від свого текстуального виразу. Розкриття «духу»
закону можливе лише у межах його «букви». Інакше правотлумачна діяльність може перетворитися на пряму правотворчість та призвести до стирання меж між різними правовими формами діяльності держави і компетенцією відповідних державних органів та установ.
1.3. Функції тлумачення правових норм.
- Пізнавальна. Вона випливає з самого змісту, сутності тлумачення, під час якого суб'єкти пізнають право, зміст правових приписів
- Конкретизуюча. При тлумаченні правові приписи, як правило, конкретизуються, уточнюються з урахуванням конкретних обставин.
- Сигналізаційна Тлумачення нормативних актів дозволяє виявити їх недоліки технічного й юридичного характеру. Це є «сигналом» про необхідність удосконалення норм.
- Регламентуюча. Тлумаченням у формі офіційного роз'яснення неначе завершується процес нормативної регламентації суспільних відносин. Це означає, що громадяни й організації, а також органи держави і посадові особи, які застосовують право, повинні керуватися не тільки юридичними нормами, а й актами їх офіційного тлумачення.
- Правозабезпечувальна. Деякі акти тлумачення видаються для забезпечення єдності та ефективності правозастосовчої практики. Таким є, наприклад, роз'яснення Центральної виборчої комісії щодо порядку застосування норм закону про вибори.
1.4. Структура інтерпретаційно-правової діяльності.
Структурні елементи системи тлумачення норм права:
1) об'єкт тлумачення норма права, що виражена в приписах законів і підзаконних актів, нормативних договорів та інших форм права, а також у правоположеннях проектів нормативно-правових актів, які підготовлені до прийняття;
2) суб'єкт тлумачення - органи держави, посадові особи, громадські організації, окремі громадяни;
3) предмет тлумачення - зміст (смисл) тексту юридичного акта в цілому або його частини (статті, пункту, абзацу);
4) мета тлумачення - правильне й однакове розуміння норм права та правильне й однакове застосування і реалізація норм права.