Тема 10. Реалізація та застосування правових норм

1.2. Поняття та значення реалізації правових норм.

Реалізація правових норм – втілення приписів правових норм в правомірній поведінці суб’єктів суспільних відносин.

Реалізація права має надзвичайно велике значення, і вона тісно пов'язана із правомірною поведінкою суб'єктів су­спільних відносин. При допомозі цих двох процесів реалізу­ються суб'єктивні права і обов'язки учасників суспільних відносин. Реалізація права необхідна для розв'язання спорів між учасниками суспільних відносин. Вона здійснюється в випадку скоєння правопорушень. Вона також необхідна в випадку здійснення з боку держави контролю за законністю і доцільністю дій (діяльності) учасників суспільних відно­син. Наприклад, реєстрація статутів громадських, коопера­тивних і приватних організацій. Значення реалізації полягає в переведенні правових норм із сфери необхідного в сферу реального життя. Значення реалізації норм права підвищуєть­ся із введенням автоматизованих систем управління. При їх допомозі можна профамувати сам процес застосування пра­вових норм.

В результаті реалізації права завершується механізм право­вого регулювання. В процесі реалізації права здійснюється перевід правових приписів в фактичну поведінку учасників суспільних відносин. Результатом реалізації права являється правомірна поведінка людей, направлена на вирішення со­ціально-економічних, політичних та інших завдань, задово­лення потреб і інтересів учасників суспільних відносин.

Реалізація права здійснюється через певний механізм. Його можна зрозуміти, якщо використати системний, функціо­нальний і соціологічний (діяльнісний) підходи. Елементами системного підходу являються юридична надбудова і форми взаємодії правових актів, які характеризуються ознаками законності. В юридичну надбудову входять правосвідомість, норми права і акти застосування права. Вони реалізуються в правовідносинах через видання і застосування актів. Цей процес завершується станом законності і правопорядку в суспільстві. Через механізм здійснюється реалізація суб'єктив­них прав і обов'язків учасників суспільних відносин.

1.3. Основні форми реалізації правових норм. Прості (безпосередні) форми реалізації правових норм.

За рівнем і глибиною реалізації правових норм:

• Реалізація загальних правових положень

• Реалізація норм-правил поведінки

За суб’єктним складом

• Індивідуальна Індивідуальна реалізація полягає у можливості окремої особи самостійно, не вступаючи у відносини з іншими суб’єктами, здійснювати свої юридичні права і обов’язки.

• КолективнаКолективна ж реалізація, навпаки, потребує для цього поєднання зусиль декількох осіб.

За складністю і характером

• Проста

Дотримання

Виконання

Використання п.н.

• Складна (застосування п.н.)

Дотримання правових норм – форма реалізації забороняючої правової норми, яка полягає в утриманні від забороненої правом поведінки.

Характерні риси:

• В основному-пасивна форма поведінки

• Універсальна форма реалізація реалізації права

• Стосується забороняючи правових норм

• Здійснюється поза конкретними правовідносинами

• В більшості випадків ця форма проходить природно, звичайно, непомітними і без будь-якої фіксації.

Виконання правових норм – форма реалізації зобов’язуючої п.н., яка проявляться у формі активної або пасивної поведінки.

Характерні риси:

• Передбачає, як правило, активну поведінку суб’єктів

• В більшості випадків ця форма реалізації передбачає фіксацію

• Має імперативний характер

• Стосується зобов’язуючої п.н.

• Використання правових норм – форма реалізації уповноважучої правової норми, яка передбачає реалізацію суб’єктивно права і здійсненюється шляхом активної активної поведінки суб’єктів.

Характерні риси:

• Добровільний характер

• Стосується уповноважучої правової норми

• Реалізується шляхом активної поведінки

• Передбачає фіксацію в деяких випадках

• Реалізується суб’єктивне право.

• Форми реалізації норм права залежно від ступеня активності:

1) активна - суб'єкт права здійснює активні дії. Способами активних дій є використання дозволів (прав) або виконання обов'язків (участь у мітингах і демонстраціях та інші конституційні права);

2) пасивна - суб'єкт права утримується від здійснення певних дій, за які встановлюється юридична відповідальність. Способом пасивних дій є дотримання заборон, а також використання дозволів (прав). Пасивна форма реалізації норм права властива також для дозвільних норм, що закріплюють фізичні й духовні права і свободи особи (право на життя, честь, гідність, особисту недоторканність, свободу світогляду тощо).

• Форми реалізації норм права залежно від порядку реалізації:

1) добровільна - суб'єкт права самостійно і добровільно реалізує норми, що надають йому дозволи (права), покладають на нього обов'язки і заборони (тобто здійснюється трьома способами - дотриманням заборон, виконанням обов'язків і використанням дозволів (прав);

2) примусова - суб'єкт права здійснює покладені на нього обов'язки у примусовому порядку (тобто здійснюється одним способом - виконанням обов'язків, лише частково - дотриманням заборон).

• Форми реалізації норм права залежно від визначеності у часі:

1) негайна (взяття під варту злочинця);

2) тривала строкова (обов'язок наймача квартири вносити оплату у визначений термін);

3) тривала безстрокова (обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги).