Ознаки зловживання правом:

1. наявність в особи суб'єктивного права (зловживати можна тільки суб'єктивним правом);

2. діяльність особи, що спрямована на реалізацію цього права;

3. використання цього права всупереч його соціальному призначенню і заподіяння цим використанням шкоди суспільним чи особистим інтересам; застосування таких форм його реаліза­ції, що виходять за встановлені законом межі;

4. відсутність порушення конкретних юридичних заборон (їх додержання) або невиконання обов'язків (їх виконання), тобто невиразність протиправності поведінки як юридичної ознаки правопорушення;

5. юридичні наслідки не традиційні: відсутня юридична відпо­відальність, що характерна для правопорушення - юридична відповідальність настає тільки у разі встановлення факту зло­вживання суб'єктивним правом, а це можливо, коли зловжи­вання правом заподіює істотну шкоду інтересам, що охороня­ються законом.

Будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Зловживання суб'єктивним правом - це вико­ристання суб'єктивного права з порушенням меж його дії, ненор­мальне (марне, незвичайне, шкідливе, аморальне) здійснення права, яке виражається в недозволених конкретних діях, що запо­діюють шкоду іншій особі чи загрожують чужому праву.

Види зловживання правом за правовою кваліфікацією:

• правомірне (легалізоване, але аморальне чи недоцільне): явно не виходить за межі встановленого законом суб'єктивного права, зовні правомірне, однак виражається в соціально шкід­ливій поведінці правомочної особи - заподіює шкоду неохоронюваним законом відносинам (замовчування ЗМІ сус­пільно значущої інформації або передбачення в публікації судового рішення);

• протиправне (неправомірне, нелегалізоване): явно виходить за межі встановленого законом обсягу суб'єктивного права, є соціально небезпечним, винним діянням (журналіст, зло­вживаючи свободою ЗМІ, може здійснити такі злочини, як наклеп, образа, породження національної, расової або релі­гійної ворожнечі).

Види зловживання правом (в Англії і США зловживання правом термінологічно звучить як "шкідливість"):

приватна сфера - задим­лення території сусіда; розміщення на сусідній землі виробництва, що створює підвищений шум;

публічна сфера - дії, що стосуються інтересів суспільства.

Види зловживання правом за галузевою ознакою:

у сфері консти­туційного права ("чорний піар", використовуваний у передвибор­ній агітації);

у сфері сімейного права (фіктивні шлюби; зловжи­вання батьківськими правами - заподіяння фізичної, психічної, моральної шкоди дитині);

у сфері цивільного права (зловживання домінуючим становищем на ринку; підкуп службовців конкурен­том; несумлінна реклама з метою створення умов для збуту това­рів) та ін.

Види зловживання правами за їх субординацією в правовому регулюванні:

1) зловживання матеріальними правами;

2) зловживан­ня процесуальними правами (можливе на будь-якій стадії судового провадження).

Види зловживання правом за суб 'єктивною стороною:

• необережне — вчиняється без наміру, але об'єктивно спричи­няє настання шкоди (відмова члена сім'ї наймача житлового приміщення без наміру та будь-яких причин дати згоду на його обмін);

• навмисне - вчинене с наміром нашкодити іншій особі; най­більш відомим видом зловживання цивільним правом є ш и к а н а, що полягає у здійсненні навмисних дій в галузі договірних, зобов'язальних та інших цивільно-правових від­носин з наміром заподіяти іншій особі майнову шкоду (змен­шення або втрата доходу потерпілим) та моральну шкоду (зазіхання на гідність, ділову репутацію тощо).

При зловживанні суб'єктивним правом поведінка суб'єкта права полягає в створенні ситуації, яка лише має видимість закон­ної. Особа, чиї права і законні інтереси порушені, почуваєть­ся особливо неспроможною і беззахисною. Довести зловживання суб'єктивним правом дуже складно або просто неможливо. Залеж­но від обставин конкретної справи настають такі наслідки зловжи­вання правом: визнання його наслідків недійсними, заборона дій, припинення здійснення суб'єктивного права без його позбавлен­ня тощо. Запобігання і припинення зловживання правом входить до компетенції всіх державних органів. Стримування зловживан­ня правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними виявами правової поведінки, що завдають шкоди особі, суспіль­ству, державі.

Зловживання правом слід відрізняти від перевищення прав (нена­лежного здійснення прав).

Об'єктивно протиправне діяння - протиправне соціально шкід­ливе діяння (дія або бездіяльність) особи, що не становить скла­ду правопорушення, але здобуває негативне реагування держави у вигляді примусових заходів. Це, як правило, діяння неделіктоздатних осіб, а також невинні діяння деліктоздатних осіб (випадкові дії, що мають зовнішні ознаки правопорушення, але позбавлені елемента вини - "казус").

Об'єктивно-протиправне невиконання особою юридично­го обов'язку щодо додержання встановлених заборон і виконання обов'язків є правовою аномалією. Зовні правові аномалії виража­ються в конфлікті між волею суб'єкта права і волею, закріпленою в нормах права, але їх не можна зводити до правопорушень, хоч вони можуть перерости в них.