Висновки

Отже, Куликовська битва (Мамаєве або Донське побоїще) – битва руських військ з ординцями 8 вересня 1380 року на території Куликового поля між ріками Дон, Непрядва і Красива Меча (сучасна територія Тульської області).

До часу Куликовської битви російські землі майже півтора століття стогнали під ярмом Золотої Орди. Тяготи іноземного ярма, звичайно, не завжди були однакові − вони тиснули то сильніше, то слабше. Іноді, як це було, наприклад , в роки кривавих усобиць в Орді , залежність від неї слабшала дуже помітно. Але каральні експедиції ординців відновлювали цю залежність, і російські князі знову повинні були бути на уклін в Сарай , вручати дари ханам, князям і мурзам .

Бойові дії Куликовської битви включають три етапи боротьби і переслідування. Перший етап склав бій авангардів: росіян Сторожового і Передового полку з легкої кіннотою Золотої Орди. Потім настав перелом. Відступаючи під ударами російських, монголо-татарська кіннота перекинула свою піхоту і захопила її за собою. Так завершився третій етап битви. Останній етап включає переслідування розбитого війська Мамая. В ході переслідування безліч втікаючих було винищено. У Червоної Мечі російські зупинилися і повернулися назад до Куликового поля. Втік з поля бою і Мамай

Я вважаю, що Донське побоїще було одним з найвидатніших подій в житті як Русі, так і всієї Європи середніх віків. Куликовська битва стала переломним етапом життя російського народу. Ця битва не тільки сприяла, а й закріплювала процес утворення російської централізованої держави .

У цій битві проявилися кращі якості російських людей: стійкість, мужність, хоробрість, готовність жертвувати своїм життям заради національного визволення народу від тяжкого іноземного тягаря.

Російський народ висунув видатного стратега і тактика Дмитра Івановича Донського, полководська діяльність якого склала цілу епоху в історії російського військового мистецтва.

Минуло більше шести століть з того часу , коли російські воїни під проводом великого князя московського Дмитра Івановича здобули перемогу над монголо-татарськими полчищами, очолюваними еміром Золотої Орди Мамаєм, в битві на Куликовому полі , на Дону. За видатний полководницький талант, проявлений у цьому бою, князь Дмитро Іванович був прозваний в народі Донським.

Завдяки Куликовській битві, Русь не тільки скинула з себе важкий вантаж зобов'язання перед монголо-татарами, але також не пустила їх далі, зупинивши на порозі в Європу.

Куликовська битва − найбільша подія в російській історії. Подвиг російських людей на полі Куликовому, що став поворотним моментом в історії, увічнений в літературі та мистецтві , публіцистиці та історичній науці.

Список використаних джерел Джерела

1. Задонщина; Летопесная повесть о побоище на Дону; Сказание о Мамаевом побоище / Предисл. Б. Рыбакова; Послесл. Л. Дмитриева. − М, 1981. – 264 с.

2. Повести о Куликовой битве. Изд. Подгот.: М. Н. Тихомиров, В. И. Ржыга и др. – М.: АН СРСР, 1959 – 511с.

Монографії та статті

3. Азбелев С. Новгородцы на Куликовом поле / С. А. Азбелев // Родина. – 2009. – №9. – С. 37 – 40.

4. Араловец Н. А., Пронина П. В. Куликовская битва 1380г. / Н. А. Араловец, П. В. Пронина. – М., 1980. – С. 289 – 318.

5. Алова Г. Чего мы незнаем о Куликовом поле / Г. Алова // Дорогами тысячилетий: Сборник ист. очерков и статей. – Кн. І. – М., 1987. – С. 270 – 273.

6. Ашурков В. Н. На поле Куликовом / В. Н. Ашурков. – Тула: Приокское книжное издательство, 1976. – 104 с.

7. Буганов В.И. Куликовская битва. Изд. 2-е. – М.: Педагогика, 1985. – 112 с.

8. Буганов В. И. От Куликовской битвы до освобождения от Ордынского ига (1380 – 1480гг.) / В. И. Буганов // Куликовская битва. – М., 1980 – С. 246 – 264.

9. Бескровний Л. Г. Куликовская битва / Л. Г. Бескровний // Куликовская битва. – М., 1980 – С. 214 – 245.

10. Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже XIV – XV вв.). – М.: Наука, 1975. – 130 с.

11. Заремба С. З. Куликовська битва та її історичне значення. – К.: Наукова думка, 1980. – 103 с.

12. Карагалов В. В. Куликовская битва / В. В. Карагалов // Конец ординського ига. – М., 1984. – С. 43 – 59.

13. Карагалов В. В. Куликовська битва та її історичне значення. – К.: Наукова думка, 1980. – 103 с.

14. Куликовская битва: Сб. статей / Под ред. Л. Г. Бескровного. – М.: Наука, 1980. – 319 с.

15. Куликовська битва – героїчна сторінка в історії нашої країни: 600 річчя Куликовської битви // УІЖ. – 1980. – № 9. – С. 30 – 39.

16. Куликовская битва в истории и культуре нашей Родины: материалы юбилейной научной конференции / Б. Рыбаков. – М.: МГУ, 1983. – 311 с.

17. Кирпичников А. Н. Куликовская битва. – Л.: Наука, 1980. – 124 с.

18. Петренко В. Я. Битва на Куликовому полі 8 вересня 1380 року. – УІЖ. – 1980. – № 9. – С. 40 – 48.

19. Сукневич И. И. Битва на поле Куликовом / И. Сукневич // Дмитрий Донский : Хронол. Повестование. – М.: Моя гвардия, 1987. – 175 с.

20. Хорошевич Г. Л. Політичні наслідки Куликовської битви. – УІЖ. – 1980. – № 9. – С. 49 – 58.

21. Хотинський Н. А. История и география Куликового поля. – М.: Знание, 1988. – 64 с.

22. Шабульдо Ф. М. От Битвы у Синих Вод к союзу с Москвой и розгрому полчищ Мамая на Куликовом поле / Ф. М. Шабульдо // Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987. – С. 104 – 134.

Підручники і посібники:

23. Нариси історії Росії: Пер. з рос. / Б. В. Ананьїч, І. Я. Андрєєв та ін.; За заг. ред. О. О. Чубар’яна. – К.: Ніка − Центр, 2007. – 800 с.

24. Павленко Н. И., Кобрин В. Б. История СССР с древнейших времен до 1861 года. – М.: Просвещение, 1989. – 560 с.

25. История России с древнейших времен до конца XVII века / Под ред. А. Н. Сахарова, В. П. Дмитренка. – М.: АСТ, 2001. – 576 с.