22. Буддизм: віровчення та культ.

Буддизм – одна з трьох світових релігій. Виник в Стародавній Індії 6-ом-5-му столітті до н.е. Засновник – Сіддхартха Гуатама (Будда) походив з царського роду племені шакьев. За легендою батько Сіддхартхі дуже любив свого сина і намагався не допустити в його свідомість думки про страждання, про погане, негарному. Одного разу царевич зустрів старезного діда і дізнався про старість. Він став міркувати про сенс життя і одного разу пішов з дому, ставши жебракуючих аскетом. Протягом шести років він поборював свою плоть, поки не навчився обходиться одним зернятком на день і не навчився цілий день сидіти в медитації. Але одного разу він зрозумів, що це не правильний шлях і залишив своїх друзів-аскетів. Одного разу сидячи під деревом Бодхи на Будду зійшло одкровення і він відчув себе просвітленим.

Буддизм асимілював елементи брахманізму, даосизму та інших релігій. В Індії розчинився в індуїзмі, сильно вплинувши на нього. Головний принцип навчання – принцип свободи і відсутності авторитетів. У центрі буддизму – вчення про чотири благородні істини: існує страждання, його причина, стан звільнення і шлях до нього. Страждання і звільнення – суб’єктивні стани і водночас якась космічна реальність; страждання – стан неспокою, напруженості, еквівалентне бажанню і одночасно пульсація дхарм (первинних елементів буття); причина страждання – як безпочаткове рух дхарм, що створює нескінченні спади і підйоми, так і безмірна прив’язаність людини до життя, до задоволення своїх чуттєвих пристрастей. Шлях – це вісімковій шлях позбавлення від страждань. Страждання можна припинити ще у справжньому житті. Для цього неободимо направити волю усередину, на огиду нашого «Я» від предметів зовнішнього світу, на руйнування як егопрівязанності до світу, так і головної ілюзії внутрішнього життя людини – абсолютність його «Я».

23. Назвати основні ступені вдосконалення буддизму.

В буддизмі існує вісім ступенів вдосконалення: правильна віра, правильна рішучість, правильна мова, правильна поведінка, правильний спосіб життя, правильне зусилля, правильний напрям думки і правильне зосередження. Звільнення (нірвана) – стан непов’язаності особистості зовнішнім світом і одночасно припинення хвилювання дхарм. При цьому буддизм заперечує потойбічне звільнення; тут немає душі як незмінної субстанції – людське «я» ототожнюється з сукупним функціонуванням певного набору дхарм, немає протиставлення суб’єкта та об’єкта, духу і матерії, немає бога як творця і безумовно вищої істоти.

У ході розвитку склався культ Будди і бодхісатв, ритуал, з’явилися сангхи (чернечі громади) і т.д.

24.Назвати чотири великі Істини Буддизму.

Життя є страждання; причиною страждання є бажання; подолання страждання - вивільнення від бажань; шлях спасіння – наближення до нірвани.

25. Основні напрямки буддизму.

Махаяна (велика колісниця) – північний буддизм (Китай, Японія). Підкреслює риси толерантності та етичного вчення буддизму і висуває ідеал бодхісатви. Нірвана розуміється як абсолютна реальність, яку ототожнюють з органічною спільністю всіх речей – Дхармакаей (космічне тіло Будди). Проголошення божественного будди призвело до появи складного культу, виникнення ритуалу. Основні філософські школи: йогагари і Мадхьяміка.

Хінаяна (мала колісниця) – південний буддизм (Цейлон, Бірма, Лаос, Таїланд). Нірвана прийняла форму особистого вдосконалення, незалежно від будь-яких зовнішніх умов, – ідеал архата. Розвинула вчення про дхармах. Основні школи: Саутрантіка, вайбхашіка.

Ламаїзм – тибетської-монгольська форма буддизму (плюс Непал, Індія, СНД). Титул первосвященика ламаїстської церкви в Тибеті – Далай-лама введений в 16-му столітті.