Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Релігієзнавство в запитаннях і відповідях.docx
Скачиваний:
25
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
67.62 Кб
Скачать

56. Формування уявлень про свободу совісті.

Поняття совісті як відповідальності людини за свої вчинки з’явилося ще в Стародавній Греції. Перші спроби заявити про свої права висловило дворянство в 13 столітті. Мова, правда йшла в основному про право на справедливий суд. У 14 столітті в 95 тезах М. Лютера вже можна знайти узагальнення всіх вимог, які висувала опозиція церкви: свобода совісті, безперешкодне поширення Священного Писання, свободи релігійних спілок, вільна проповідь. Тобто гасла свободи віросповідання можна розглядати як перші політичні вимоги свободи слова, зібрань, друку, совісті. Всі люди народжуються вільними і рівними, всі мають однакові права на розвиток своїх сил і здібностей, кожному повинна гарантуватися надійний захист закону, всі мають право на свободу совісті та віросповідання.

57. Чи знайомі ви з законодавством про релігійні організації?

23 квітня 1991 – Закон УРСР «Про свободу совісті та релігійні організації».

28.06.1996 р. Стаття 35 Конституції України говорить: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти – одноосібно чи колективно – релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, воно повинно бути замінене альтернативною (невійськовою) службою. “

У статті 24 записано: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних або інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».