Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори з історії 1 курс.docx
Скачиваний:
249
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
378.03 Кб
Скачать

52. Західноукраїнські землі під час революції 1848—1849 pp.

У 1848—1849 pp. в більшості європейських країн відбулися революційні події. Завдяки революції майже повсюдно було покінчено з панщиною та різними формами середньовічної залежності селян, що зумовило вперше в історії широку участь народних мас у політичному житті. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях очолила верхівка греко-католицького духовенства, яка разом з українською інтелігенцією 2 травня 1848 р. у Львові створила першу українську національну організацію — Головну Руську Раду (ГРР). її головою став греко-католицький єпископ Г.Яхимович. Рада взяла на себе функції українського наці-онального уряду і представляла інтереси українського населення Галичини перед центральним уря-дом протягом 1848-1851 pp.15травня1848 р. Рада почала видавати «Зорю галицьку»-першу у Львові газету українською мовою. У відозві до українського народу, яка була надрукована в першому номері газети, Рада проголосила, що українці Галичини і Наддніпрянщини — це єдиний народ. З ініціативи ГРР було прийнято національну символіку галицьких українці- синьо-жовтий прапор та герб із зобра-женням золотого лева на синьому тлі.Рада свою діяльність спрямовувала на проведення культурно-національних реформ для українського населення Австрійської імперії з метою за безпечення віль-ного національного розвитку українського населення Східної Галичини.Влітку 1848 р. у містах і селах Східної Галичини і Буковини виникли місцеві руські ради. Вони вимагали відокремлен-ня Східної Галичини(української)від Західної(польської)та перетворення її на окрему провінцію,тобто її націо-нально-територіальної автономії, демократизації народної освіти, запровадження навчання в усіх навчальних закладах рідною мовою тощо. Правлячі кола Австрії, ігноруючи більшість вимог укра-їнських народних мас, все ж погодились на запровадження 1848 р. навчання українською мовою в народних школах та викладання цієї мови як обов'язкового предмета в гімназіях. На початку 1849 р. було відкрито кафедру української мови і літератури у Львівському університеті,яку очолив Я. Голо-вацький.Революційні події1848 р.дали поштовх піднесенню антифеодального руху.Селяни відмовля-лися від виконання панщини та інших повинностей і вимагали скасування кріпосного права.Загроза масового селянського повстання змусила правлячі кола Австрії провести радикальні зміни в аграрних відносинах. Імператорським указом від17квітня1848 р.було оголошено звільнення селян від панщини та інших повинностей на користь дідичів у Галичині. З 1.07.1848 р.дію указу поширено на Буковину. Згідно з ухвалою Угорського сейму (березень 1848 p.), підтвердженою імператорським указом(2 бе-резня 1853 p.),стало вільним і селянство Закарпаття.Суть селянської реформи зводилася до ліквідації юридичної залежності селянина від поміщика;наділення селян землею,яка переходить у їхню влас-ність;сплати селянами поміщикам вартості феодал повинностей. Формально селяни мали зберегти за собою землі, якими користувалися до реформи,але під час роздачі наділів поміщикам були відведені кращі землі. До того ж селяни мусили сплачувати поміщикам за користування лісами та пасовищами, якими до реформи користувалися безкоштовно. Суттєво підривала селянське господарство і сплата викупу за ліквідацію феодальних повинностей. Показово, що навіть у цьому питанні виявлялася імперська дискримінація: галицький селянин сплачував суму втричі більшу, ніж чеський, і в п'ять разів більшу, ніж німецький. Однак скасування вотчинної влади феодала, перетво-рення селянина на власника,отримання ним громадянських прав(обирати і бути обраним,самостійно визначати місце проживання тощо)сприяло перетворенню селянства на самостійну політичну силу, започаткувало новий політичний етап боротьби населення Галичини,Буковини та Закарпаття за своє соціальне та націонал визволення,відкривало шлях до еволюційної модернізації аграрного сектора та переходу його на шлях утвердж вільних ринкових відносин.Революц поклала поч демократичним реформам у суспільному житті.Конституційною грамотою від25квітн1848 р.Австрія була проголош конституційною монархією,в якій законодавчу владу мали виконувати спільно імператор і парламент,декларовано демократичні свободи(свободу особи,віросповідання,друку тощо)усім народам гарантовані непоруш-ність їх національності й мови.22.07.1848р.у Відні був скликаний загальноімперський парламент,який розпочав підготовку конституції. Був вироблений її проект, який передбачав перетворення Австрій-ської монархії у федерацію вільних і рівноправних націй.Проте в умовах спаду революції уряд 7 березня 1849 р.розпустив парламент, оголосивши 4 березня так звану октруйовану (даровану зверху) конституцію від імені нового імператора Франца-Йосифа І.Нею в Австрії було відновлено централізовану монархію, але продекларовано національну рівноправність. Після реставрації абсолютизму було відмінено конституцію, розпущено рейхсрат і ГРР в Галичині. Незважаючи на поразку, революція 1848-1849 pp. в Австрії привела до ліквідації кріпосницької залежності селян, ліквідації панщини та інших феодальних повинностей, що створило умови для розвитку капіталізму і нових суспільних відносин на західноукраїнських землях. Помітні зрушення відбулися і в культурно-освітній сфері, розбудивши національну самосвідомість української громадськості.