86 Тема 5. Психологічні особливості підлітка

чи, навпаки, успіхів у спілкуванні з товаришами в особливостях власної особис­тості (Н.І. Гуткіна).

Характерна для молодшого школяра рівновага позитивних і негативних само­оцінок поступається місцем різкому невдоволенню собою, що поширюється як на навчальну діяльність, так і на систему взаємин з оточуючими загалом. Можна говорити про своєрідну кризу самооцінки, більшою мірою притаманну хлопчи­кам.

Виникає інтерес до себе та оточуючих, прагнення зрозуміти особливості людини та її взаємини з іншими людьми, мотиви її вчинків та переживання. Яск­раво виражена установка на порівняння себе з іншими. Особливо це стосується вчинків, адже саме у них виражається ставлення людини до чогось або ж до когось.

Розмірковування підлітка про себе, про своє життя не абстрактні, як це харак­терно для ранньої юності, а стосуються передусім того, що.відбувається з ним, його стосунків з іншими людьми, життєвих планів тощо.

Приблизно в 11-12 років виникає інтерес до свого внутрішнього світу, у по­дальшому відбувається поступове ускладнення й поглиблення самопізнання. Завдяки інтенсивному інтелектуальному розвитку з'являється схильність до са­моаналізу. Образи "Я", що створює у своїй свідомості підліток, відображають усе багатство його життя. Уявлення про фізичне "Я", свій розум, здібності у різ­них сферах, силу характеру, товариськість, доброту та інші якості, інтегруючись, утворюють когнітивний компонент "Я-концепції" підлітка. З ним тісно пов'я­зані оціночний і поведінковий компоненти. Для підлітка важливо не просто знати, який він насправді, але й розуміти, наскільки значущими є його індивідуальні особливості. їх оцінка істотно залежить від системи цінностей, що складається завдяки впливу родини й однолітків.

Підліток оцінює власні вчинки, прагнучи осмислити їх наслідки в майбутньо­му. Він намагається зрозуміти свої особливості, усвідомити власні недоліки, що зумовлено потребою правильно будувати взаємини з дорослими й однолітками, відповідати вимогам інших людей та своїм власним. Останнє зумовлює доміную­чу орієнтацію підлітка на позитивне в іншій людині (точніше, на те, що він вважає таким), готовність брати з неї приклад. Орієнтація на певні зразки багато в чому визначає зміст нової системи життєвих цінностей та загальну спрямованість фор­мування особистості підлітка.

У цьому віці привабливими можуть стати зовнішні ознаки дорослості, в яких підліток вбачає характерні риси й переваги цього статусу (куріння, випивка, до­росла мода в одязі, косметика, форми відпочинку, флірт тощо). Освоєння подіб­них ознак часто ототожнюється з утвердженням і демонстрацією власної дорос­лості найлегшим шляхом—через наслідування.

5.4. Формування особистості підлітка 87

Поступово розширюються і поглиблюються уявлення підлітків про себе, од­нак інших людей вони поки що оцінюють повніше й правильніше, ніж себе. Осо­бливо це стосується тих, із ким у них склалися близькі стосунки.

Підлітки відкриті для спілкування з людьми—однолітками й дорослими, а замкнутість зумовлена відчуттям, що їх не розуміють, переживанням несправед­ливості чи неповаги щодо себе.

У цьому віці особливо яскраво виражена залежність від думки та ставлення оточуючих. Підлітки намагаються демонструвати свої кращі риси, заслужити схвальні відгуки—особливо від тих, чия думка для них важлива. Страх виявити незнання або невміння може стати причиною надмірної сором'язливості та не­впевненості в собі, набути хворобливого характеру. Усе це часто маскується на­пускною розв'язністю, бравадою й грубістю, які покликані прикрити внутрішню невпевненість.

Цей вік характеризується емоційною нестабільністю та імпульсивністю пове­дінки. Підлітки часто спочатку діють, а вже потім думають про наслідки, хоча усвідомлюють при цьому, що варто було б вчинити навпаки.

Ганна Фрейд так описує особистісну нестабільність у підлітковому

віці: "Підлітки винятково егоїстичні, вважають себе центром Всесвіту і єдиним об'єктом, гідним уваги, та водночас у жоден із наступних періодів свого життя вони не здатні на таку відданість і самопожертву. Вони всту­пають у пристрасні любовні взаємини —лише для того, щоб обірвати їх так само раптово, якірозпочали. Зодногобоку, вони з ентузіазмом включа­ються у життя співтовариства, а з іншого—прагнуть самотності. Вони вагаються: сліпо підкорятися обраному лідеру чи зухвало бунтувати проти будь-якої влади. Вони егоїстичній корисливі, та водночас сповнені піднесе­ного ідеалізму. Вони аскетичні, але раптово поринають у примітивну розпу­сту. Іноді їхня поведінка щодо інших людей груба і безцеремонна, хоча вони неймовірно чутливі. їхній настрій коливається між сяючим оптимізмом і найпохмурішим песимізмом. Іноді вони працюють із невичерпним енту­зіазмом, а іноді повільні й апатичні".

Помітного розвитку набувають вольові якості — наполегливість, цілеспря­мованість, вміння долати перешкоди і труднощі тощо.

Підлітки, на відміну від молодших школярів, здатні не тільки на окремі вольові дії, але й на вольову діяльність. Вони вже в змозі самі поставити перед собою мету та спланувати її досягнення.

Недостатність волі полягає передусім у тому, що, проявляючи величезну на­полегливість в одному виді діяльності, підлітки можуть не виявляти її в інших видах.

Ще Л.С. Виготський зазначав, що у підлітків найчастіше спостерігається не слабкість волі, а слабкість цілей, коли підліткам просто немає заради чого долати

88