![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •О.В.Федик
- •Тема 1. Історичні етапи вивчення сексуальності людини
- •Тема 2. Закоханість і кохання. Шлюбні стосунки………………
- •Тема 3. Розвиток сексуальності протягом життя……
- •Тема 4. Соціокультурні та психологічні аспекти чоловічої й жіночої сексуальності…………………………………………………
- •Тема 1. Історичні етапи вивчення сексуальності людини
- •Запитання та завдання:
- •Доісторичний етап
- •Етап спостереження та накопичення знань із проблем сексуальності
- •Етап формування досексологічних знань із психології сексуальності
- •Етап формування сексологічних знань
- •Розвиток вітчизняної сексології
- •Тема 2. Закоханість і кохання. Шлюбні стосунки.
- •Запитання і завдання:
- •Типи кохання (що залежать від об'єктів любові)
- •Основні функції сім’ї.
- •Психологічні типи сексуальних партнерів.
- •Стадії розвитку шлюбу.
- •Тема 3. Розвиток сексуальності протягом життя
- •Запитання і завдання:
- •Парапубертатний період (від народження до 6—7 років)
- •Психосоціальний розвиток дитини за е.-г. Еріксоном
- •Психологічні аспекти сексуальності дитини у парапубертатному періоді
- •Передпубертатний період (від 6-7 до 11-12 років)
- •Психосексуальний розвиток за 3. Фрейдом
- •Психосоціальний розвиток за е.-г. Еріксоном
- •Психологічні аспекти сексуальності у передпубертатному періоді
- •Пубертатний період (12-17 років)
- •Психосексуальний розвиток особистості у пубертатному періоді за 3.Фрейдом
- •Психосоціальний розвиток особистості у пубертатному періоді за е.Г.Еріксоном
- •Психологічні аспекти сексуальності у пубертатному періоді
- •Сексуальні фантазії та мастурбації у пубертатному періоді
- •Період статевої зрілості (18-55 років)
- •Психосоціальний розвиток особистості у період статевої зрілості за е.Г.Еріксоном
- •Психологічні аспекти сексуальності у період статевої зрілості
- •Розвиток сексуальності в юнацькі роки (18—20 років)
- •Психологічні особливості сексуальності в період ранньої зрілості (20-40 років)
- •Психологічні особливості сексуальності в середньому віці (40-55 років)
- •Інволюційний період (від 55 років)
- •Психосоціальний розвиток особистості в інволюційному періоді за е.-г. Еріксоном
- •Психологічні аспекти сексуальності в інволюційному періоді
- •Тема 4. Соціокультурні та психологічні аспекти чоловічої й жіночої сексуальності
- •Запитання та завдання:
- •Соціокультурні аспекти сексуальності
- •Тема 5. Чотирифакторна системна концепція сексуального здоров'я
- •Запитання і завдання:
- •Роль психологічних чинників у генезі порушення сексуального здоров'я
- •Механізми психологічного захисту
- •Роль сексуальної просвіти у забезпеченні статевого здоров'я
- •Тема 6. Психопрофілактика порушень сексуального здоров'я. Система та принципи психопрофілактики.
- •Запитання і завдання:
- •Психопрофілактика сексуальної дисфункції у чоловіків і жінок
- •Психопрофілактика сексуальної дисгармонії подружньої пари
- •Тема 7. Порушення статевої самосвідомості. Порушення статевої переваги.
- •Порушення статеворольової поведінки
- •Порушення статевої переваги
- •Тема 8. Сексуальні розлади. Психогенні сексуальні розлади.
- •Сутність сексуальних розладів.
- •Причини виникнення сексуальних розладів
- •Тема 9. Дослідження структури особистості сексологічних хворих та лікування сексуальних розладів Діденко с.В., Козлова о.С. Психологія сексуальності: Підручник.- к.:Академвидав,2009.-с.261-268.
- •Терапія сексуальних розладів
- •Основні принципи терапії сексуальних порушень
- •Література
Порушення статеворольової поведінки
Поведінка особистості значною мірою визначається соціальними чинниками. Суспільство приписує людині і моделі поведінки, притаманні даній статі, тобто статеворольову поведінку. Нормативним стереотипом фемінін-ної поведінки вважаються м'якість, поступливість, здатність до співчуття й т. ін.
Статеворольова поведінка та її сполучення на біогенному рівні й на рівні Я-концепції багато в чому визначає сексуальність людини, а її неузгодженість на цих рівнях призводить до внутрішньоособистісного конфлікту і нерідко — до розвитку сексуальних перверсій.
Можливі такі сполучення статеворольової поведінки на зазначених рівнях: 1)фемінінна поведінка на біогенному рівні та гіперфемінінна на рівні Я-концепції; відповідно 2) гіперфемінінна та фемінінна поведінка; 3)фемінінна і маскулінна поведінка; 4) маскулінна поведінка на біогенному рівні та фемінінна на рівні Я-концепції; 5) маскулінна поведінка на тому й на другому рівні; 6) гіперфемінінна поведінка на біогенному рівні й на рівні Я-концепції.
Порушення статеворольової поведінки жінок, як і чоловіків, може змінюватися в бік загострення особливостей статевої ролі — тоді спостерігається гіперрольова (гіперфемінінна) поведінка, або може трансформуватися, набуваючи якостей, властивих чоловічій статі — тоді формується маскулінна поведінка в жінок. Статева самосвідомість при цьому залишається правильною.
Трансформація статеворольової поведінки відбувається на етапі формування її стереотипу, зазвичай у результаті впливу негативних мікросоціальних чинників: неправильного виховання, порушення статевих ролей чи негативних характерологічних особливостей батька, матері чи обох батьків. Якщо дівчинка виховується під впливом батька, в ізоляції від матері, в неї може сформуватися маскулінний стереотип поведінки. Це може відбитися й на формуванні сексуальності, призводячи до появи садистичних тенденцій.
Формування гіперрольової поведінки також пов'язане в основному з мікросоціальними чинниками й особливостями соціокультурного розвитку. Для жінок із гіперрольовою поведінкою характерні конформність, підпорядкованість. У підлітковому та юнацькому віці така поведінка включається до структури статевого потягу, що може призводити до формування перверсії (мазохізму).
Стереотипи статеворольової поведінки в наш час уже не мають таких чітких меж і такого значення у спілкуванні людей, як раніше, хоча статево-рольові очікування продовжують існувати. Дедалі частішими стають спроби людей інтегрувати у своєму житті й діяльності маскулінну та фемінінну поведінку. Ця тенденція дістала назву андрогінії (термін, що відображає гнучкість у статеворольовій поведінці).
Андрогінія дає змогу жінці поводитись адекватно ситуації, не обмежуючись статеворольовим стереотипом, реалізуючи свої інтереси, прагнення, потреби незалежно від того, що суспільство може приписувати таку поведінку чоловічій статі. Андрогінні особистості, як свідчить низка сучасних досліджень, мають більш високий рівень соціального захисту й самооцінки, ніж ті, чия поведінка суворо обмежена рамками статеворольового стереотипу, їхня сексуальна поведінка більш розкута, вони позитивніше ставляться до сексу й менше схильні до критики та засудження сексуальної поведінки інших людей. Свобода від жорсткого стереотипу дозволяє жінкам-андрогінам повніше реалізувати всі емоційні й чуттєві можливості сексуального життя.
У сучасному суспільстві, таким чином, можна відзначити тенденцію до розширення меж традиційних стереотипів статеворольової поведінки, що, однак, не знімає проблеми негативної ролі її порушень у становленні сексуальності і статевого життя людини.