33. Законодавче регулювання оплати праці. Облік персоналу та використання робочого часу. Склад фонду оплати праці та визначення серед­ньої заробітної плати.

Система оплати праці регулюється Кодексом законів про працю (КЗпП) та системою угод, що укладаються на відповідних рівнях: генеральна угода, галузева (регіональна) угода, колективний договір та індивідуальний трудовий договір. Основним законодавчим актом у сфері трудових відносин є Кодекс законів про працю. Він регулює трудові відносини працівників усіх підприємств незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності. На державному рівні між Кабінетом Міністрів України та об'єднаннями профспілок укладається Генеральна угода. Нею регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема, щодо мінімальних соціальних гарантій з оплати праці і доходів всіх соціальних груп. Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми щодо нормування і оплат» праці з урахуванням галузевої специфіки. Галузева угода укладається між відповідним галузевим міністерством та Центральною Радою профспілки галузі. Як правило, укладається вона на рік. Цією угодою можуть бути передбачені такі положення: додаткові права чи обов'язки для роботодавців і працівників окремої галузі, вищий, ніж передбачений законодавством чи Генеральною угодою розмір мінімальної заробітної плати, міжкваліфікаційні співвідно-шення розмірів тарифних ставок робітників різних розрядів, мінімальні розміри доплат і надбавок тощо. На кожному підприємстві ведеться облік особового складу на підставі первинних документів: наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу, наказ (розпорядження) про надання відпустки, Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору та ін. Відомості про кожного працівника фіксуються в особовій картці (фТ-2) Кожному працівнику працівнику табельний номер. За яким він числиться в табелі обліку робочого часу та у всіх документах на зарплату. Облік використання робочого часу ведеться в табелях обліку використання робочого часу, в річних табельних картках тощо, (фТ-12, фТ-1З). Якщо ф. Т-13 використовується тільки для обліку робочого часу, то ф Т-12 призначена для розрахунку заробітної плати. До табеля включають усіх постійних і тимчасових працівників. Занесених у списків склад п-ва. Табелі відкривають або по п-ву в цілому (невеликі п-ва.) або по його структурних підрозділах і категоріях працюючих. Відмітки в табелі обліку використання робочого часу про причини відсутності на роботі, про тривалість робочого дня, про наднормативну роботу та ін. відхилення від нормальних умов праці роблять лише на підставі оформлених належним чином документів (листки непрацездатності, листки простоїв, довідки про виконання державних або громадських обов'язків, наказ про відрядження тощо.). Облік використання робочого часу здійсн. двома способами: ● методом суцільної реєстрації ● за відхиленнями (відміткою тільки неявок, запізнень, понаднормового часу, про гудвіл тощо) У другому варіанті по закінченні місяця підраховують загальний календарний фонд робочого часу, час невиходів та ін. втрат. Від загального календарного фонду віднімають усі витрати і одержують фактично відпрацьований час. Норма робочого часу (40 годин на тиждень). Скорочено тривалість робочого часу для певних категорій працівників: ● у віці від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень; ● у віці від 15 до 16 років і учнів у віці від 14 до 15 років, що працюють в період канікул - 24 години на тиждень; ● зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці - не більше 36год. на тиждень та ін. Для окремих категорій працівників може встановлюватися ненормований робочий день, за якого за виробничої необхідності допускається виконання роботи понад встановлену тривалість робочого дня без додаткової оплати або компенсації відгулом.

Склад фонду оплати праці та визначення середньої з/п. Фонд оплати праці: основної і додаткової. До основного фонду оплати праці: з/п за виконану роботу на основі розцінок, та видів ставок та. посадових окладів, вартість в натуральній оплаті відповідно за діючого законодавства, доплати до посадових окладів, проф. набавки керівникам за високі досягнення, доплати за знання іноземних мов, за сполучення, за збільшення обсягу виконаних робіт, за стаж роботи, вислугу років передбачені чинним законом. До додаткової (за рахунок прибутку) надбавка передбачені док-м; одноразові заохочувальні виплати, винагороди за підсумками роботи за рік; виплати за вислугу років, стаж роботи, які не передбачені чинним законом. Середня з/п визначається для оплати праці у випадках: чергових, додаткових відпусток, компенсації за невикористану відпустку, тимчасової непрацездатності, відпустки з вагітністю, пологами. Розрахов. сума з/п за 6 місяців поділ. на к-сть відпрацьованих днів. Якщо менше 2 місяці, якщо не менше відпрацьований час. Не беруться до уваги суми відпускних, відпустки.