Розділ 2. Відбір і орієнтація в легкій атлетиці

2.1 Відбір легкоатлетів і прогнозування їх здібностей

У переважній більшості видів легкої атлетики світові досягнення настільки високі, що повторити їх, а тим більше перевищити досягнення під силу тільки талановитим атлетам. У зв’язку з цим особливо важливе значення має відбір здатних легкоатлетів. З його допомогою можна вирішити проблеми підготовки спортивного резерву, без якого не було б прогресу в спорті.

Як показали спеціальні дослідження, новачки вибирають вид спорту поза залежністю від наявних у них здібностей. Більшість із тих, що займаються, прийшли в секції за порадою шкільного вчителя (28,3 %). Отже, перший ступінь в організації процесу відбору – налагодження міцних зв’язків тренерського складу, колективу фізичної культури з учителями загальноосвітніх шкіл. Учитель фізичної культури й тренер з легкої атлетики повинні вести тривалі спостереження (за спеціальною програмою) за учнями 5-8 класів. Результатом таких спостережень може стати своєрідна характеристика фізичного розвитку, фізичної підготовленості рекомендовану в легкоатлетичну секцію. Практичний досвід свідчить: якщо відбір здійснюється на основі тривалих спостережень, то надалі відсів різко скорочується[27, с. 45].

На всіх стадіях спортивного відбору головну роль відіграватимуть контрольні іспити для виявлення рівня розвитку рухових здібностей і основних фізичних якостей [3, с. 76].

Багато фахівців вважають, що особливе значення у визначенні потенційних можливостей юних легкоатлетів мають темпи їхнього спортивного вдосконалення в одному чи декількох видах вправ. Встановлено, що найбільш здібними виявляються ті діти і підлітки, що швидко прогресували протягом перших півтора років занять. Юні спортсмени не завжди мають високий вихідний рівень розвитку фізичних якостей, проте обганяють своїх однолітків за темпами росту результатів

Доцільніше всього контрольні іспити за ідентичною програмою проводити через кожні 6 місяців занять (скажімо, у квітні-травні і вересні-жовтні) [2, с. 99].

Приклад: вихідний результат у бігу на 100 м дорівнював 13,4 сек. Щоб визначити темпи росту результату за 6 місяців, проставляємо відповідні цифрові значення. При цьому в дужках у чисельнику з більшого результату віднімаємо менший.

Якщо контрольні іспити проводилися 2-3 рази з однаковим інтервалом, то підраховуються темпи росту на кожному з етапів. Встановлено: для новачків-легкоатлетів, що обрали спеціалізацію в швидкісних і швидкісно-силових видах (спринт, стрибки, метання), гарним темпами розвитку швидкості та стрибучості за перші 1,5 року занять будуть показники 10,5-12,5 %

Отже, особливо важливе значення має відбір здібних легкоатлетів. За його допомогою можна розв’язати проблеми підготовки спортивних резервів, без яких неможливий прогрес у спорті.

2.2 Фізіологічні показники, використовувані при відборі в різні види легкої атлетики

Величезне значення при відборі дітей в ДЮСШ має оцінка стану їх здоров'я. З фізіологічних показників головні - це параметри, які характеризують стан здоров'я (відсутність спадкових захворювань: хвороби серця, порушення обміну речовин, психологічні розлади, травми опорно-рухового апарату) [8, с. 46]. На думку багатьох дослідників і особливо фізіологів, важливим моментом медичного огляду відбираються для занять спортом дітей є зіставлення паспортного і біологічного віку. Рано дозріваючий підліток-акселерат може виявити спочатку дуже швидкі темпи розвитку рухових якостей, а потім зупинитися у розвитку. У пізно дозріває реторданта може спостерігатися зворотні картині, він може несподівано зробити стрибок і визначити акселерата. Зазвичай статеве дозрівання вважається раннім, якщо перші його ознаки з'являються у дівчаток у віці 8-9 років, а у хлопчиків - в 10 років [8, с. 46]. До середнього варіанту темпу статевого дозрівання у дівчаток припадає початок появи перших його ознак в 10-11 років при загальній тривалості 5-6 років, а у хлопчиків початок процесу у віці 12-13 років і завершення його до 18 років. Про пізньому початку статевого дозрівання свідчить поява перших його ознак у дівчаток в 13 років і пізніше, а у хлопчиків - в 15 років. Існує система оцінки (у балах) біологічного віку спортсменів, розроблена Т.С. Тімакової і М.Т. Белякова. Тренери можуть з достатньою для практичних цілей з точністю встановити ступінь біологічного розвитку за статурою, так як існує, на їхню думку, тісний зв'язок між типом статури і протіканням статевого дозрівання.

Вік та стать, характер обміну речовин, ступінь психоемоційного напруження, стану внутрішнього та зовнішнього середовища і багато інших чинників роблять помітний вплив на величину ЧСС у спокої [8, с. 46].

У процесі тренування, особливо аеробної витривалості, ЧСС у спокої помітно знижується і може досягати 40 уд/хв і навіть менше. У швидкісно-силових видах легкої атлетики таке зниження не спостерігається. Велика потреба організму, що росте в кисні вимагає збільшення роботи серця для забезпечення достатнього припливу крові до тканин. Величини СОК і МОК кровообігу є інтегральними і найбільш важливими показниками діяльності серцево-судинної системи, що відображають її функціональні можливості. Тому для оцінки функціонального стану серця їх визначення має важливе значення. Величини СОК і МОК у дітей з віком підвищуються, СОК при цьому змінюється в більшій мірі, ніж МОК [19, с. 134].

У дітей з високим фізичним розвитком величини СОК і МОК найбільші. Менші розміри серця і менша потужність серцевого м'яза у дітей та підлітків не дозволяють СОК і МОК збільшуватися при напруженій м'язовій роботі в такій же мірі, як у дорослих [19, с. 134].

Також можна враховувати при відборі функції легень, що визначаються наступними показниками: життєва ємність легень (ЖЕЛ), дихальний об'єм (ДО), резервний об'єм видиху (РОВ), глибиною і частотою дихання, МСК. ЖЄЛ в середньому у хлопчиків - 2600 мл, у дівчаток - 2530 мл. Менші показники характеризують менші можливості дихальної системи. Високі показники ЖЕЛ, МСК і швидкості відновлення частоти пульсу після навантажень дають підставу для оптимістичних прогнозів перш за все щодо представників всіх циклічних видів [19, с. 135].

На другому етапі багаторічного відбору велике значення набуває оцінка показників, що відображають рівень функціональних можливостей різних систем організму. Особливо прогностичних є темп приросту показників максимального споживання кисню, ЖЕЛ, МОК і т.д.

Рання правильна оцінка вираженості м'язової маси та її співвідношення з іншими тканинами, тобто оцінка компонентного варіювання, дають можливість прогнозувати майбутній м'язовий і силовий тип дитини з метою успішної спортивної орієнтації [17, с. 114].

З психофізіологічних показників: особливості центральної нервової системи (сила, врівноваженість, рухливість), особливості темпераменту (сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік) і особистісні особливості стійкі емоційні стани, цілеспрямованість, готовність переносити великі фізичні зусилля і психічні напруги, здатність долати зовнішні і внутрішні труднощі, є фактори, що визначають успішність досягнення спортсменом високих результатів [17, с. 114].

Так само чималу важливу роль відіграє рівень розвитку інтелекту дитини.

Для успіху в спринтерському бігу необхідно мати здатність до концентрації уваги на виконуваних рухах, вміти докладати максимум зусиль, виявляти високий рівень самовладання; стрибунам, метальників - мати сміливість, рішучістю у діях, правильної оцінки можливостей.

Висновок, величезне значення при відборі дітей в ДЮСШ має оцінка стану їх здоров'я. З фізіологічних показників головні - це параметри, які характеризують стан здоров'я (відсутність спадкових захворювань: хвороби серця, порушення обміну речовин, психологічні розлади, травми опорно-рухового апарату), вік і стать, характер обміну речовин, ступінь психоемоційного напруження, стану внутрішньої та зовнішнього середовища ЧСС, величину СОК і МОК кровообігу, серцево-судинна система, життєва ємність легень (ЖЕЛ), дихальний об'єм (ДО), резервний об'єм видиху (РОВ), глибиною і частотою дихання, МСК.