31

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ОРІЄНТАЦІЇ І ВІДБОРУ У ЛЕГКІЙ АТЛЕТИЦІ…………………………………………………………………………...4

1.1 Вихідні поняття проблеми…………………………………………………4

1.2 Етапи і критерії спортивного відбору………………………….………….8

1.3 Фактори, що обумовлюють спортивний результат у легкій атлетиці та їх використання в процесі відбору………………………………………………...14

РОЗДІЛ 2. ВІДБІР І ОРІЄНТАЦІЯ В ЛЕГКІЙ АТЛЕТИЦІ………………..19

2.1 Відбір легкоатлетів і прогнозування їх здібностей…………………….19

2.2 Фізіологічні показники, використовувані при відборі в різні види легкої атлетики..……………………………………………………………………………20

2.3 Вплив спадковості на морфофункціональні показники і фізичні якості………………………………………………………………………………...23

Висновки....…………………………………………………………………….26

Список використаної літератури……………………………………………..27

ВСТУП

Проблема здібностей хвилювала людей ще в далекій давнині. Поняття про здібності в науковий обіг вперше ввів давньогрецький філософ Платон (428-348 рр. до н. Е.), він же запропонував ідею відбору людей до військової служби за оцінкою їх здібностей за допомогою тестів.

Дискусії ведуться, головним чином, навколо одного питання: чи є здібності вродженими або набутими характеристиками людини?

Одні захищають позицію, згідно з якою і геній, і талант, і здібності - результат виховання, що вроджені можливості у всіх людей абсолютно однакові. Інші дослідники роблять висновок про спадкову зумовленість здібностей.

Проблема відбору в спорті у світовій літературі висвітлена досить широко, накопичені значні експериментальні дані які характеризують істотні аспекти відбору в окремих видах спорту. Разом з тим, питання спортивного відбору відносяться до числа недостатньо вивчених і продовжують залишатися центральною проблемою дитячо-юнацького спорту.

Відбір - обов'язкова складова частина підготовки спортивного резерву.

Дослідження, зроблені в нашій країні в останні 15-20 років, дозволили розробити програми відбору, що зіграли позитивну роль у справі підготовки спортивних резервів.

Великий інтерес до цієї проблеми пояснюється бурхливим зростанням спортивних результатів і настільки високим їх рівнем, що наблизитися до них і перевищити цей рівень може далеко не кожен. Звідси виникає проблема пошуку фізично обдарованих людей, які могли б показувати високі спортивні результати в умовах жорсткої конкурентної боротьби, є характерною особливістю сучасного спорту.

Відбір в легкій атлетиці включає в себе наступний ряд факторів: спадковість, морфофункціональні показники, швидкісно-силові показники, антропометричні особливості (зріст, вага, основні пропорції тіла), рухові здібності, рівень розвитку фізичних якостей, та їх відповідність основним біодинамічним особливостям легкоатлетів, медико-біологічні особливості, психічні якості спортсмена і т.д.

У процесі багаторічного відбору велике значення набуває оцінка показників які відображають рівень функціональних можливостей різних систем організму. Вік та стать, характер обміну речовин, ступінь психоемоційного напруження, стану внутрішнього та зовнішнього середовища і багато інших чинників які роблять помітний вплив на величину ЧСС у спокої. Також можна враховувати при відборі функції легень, що визначаються наступними показниками: життєва ємність легень (ЖЕЛ), дихальний об'єм (ДО), резервний об'єм видиху (РОР), глибиною і частотою дихання, МПК, ЖЕЛ, темп приросту і т.д.

Розділ 1. Теоретичні питання орієнтації і відбору у легкій атлетиці

1. Вихідні поняття проблеми

Здібність - сукупність анатомо-фізіологічних і психічних властивостей, що дозволяє порівняно легко добиватися успіху в тій чи іншій діяльності, природне обдарування, схильність до чого-небудь. Здібності виникають в процесі розвитку і проявляються в певній діяльності. В основі формування і вдосконалення здібностей, в тому числі і спортивних, лежать біологічно закріплені передумови розвитку - задатки [8, с. 6].

Задатки - це вроджені анатомо-фізіологічні та психо-фізіологічні особливості нервової системи, органів почуттів, мозку, рухового апарату, пропорцій тіла, біологічна інерція [8, с. 6].

В існуючій літературі немає єдності в розумінні терміну «задаток». Останнім часом при його аналізі та інтерпретації пропонується враховувати наступні моменти:

1. Задаток слід розуміти як генетичне утворення, яке формується в результаті виникнення зиготи (клітина, що утворюється при злитті двох статевих клітин в процесі запліднення; із зиготи розвивається нова особина). У той же час природа і механізм прояву диплоїдного набору хромосом поки ще недостатньо ясні;

2. Задаток впливає на програму розвитку, формуючи морфологічні особливості організму (особливості будови тіла, композицію м'язових волокон, капіляризація м'язів, особливості будови сенсорних систем і т.д.);

3. Задаток впливає на функціональні особливості, специфіку адаптації, переважну схильність до вдосконалення аеробного, анаеробного та анаболічного метаболізму при руховій діяльності;

4. Задаток визначає розвиток координаційних можливостей, здатність центрально-нервових механізмів керувати роботою м'язів, окремих ланок тіла, взаємодією функцій;

5. Задаток впливає на формування психофізіологічних властивостей індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності як якісної специфіки особистості [3, с. 7].

Задаток впливає на величину розвитку ознаки, яку в генетиці визначають як «нижня і верхня межа спадкових можливостей» даного індивідуума [18, с. 117].

Талант - визначні природні здібності [18, с. 117].

Англійський учений Ф. Гальтон ще в середині ХІХ століття дійшов до висновку про те, що видатні особистості володіють обов'язковим набором певних якостей. Однією з характерних особливостей геніальної людини, на його думку, є внутрішнє, природжене, невичерпне, нестримне джерело енергії, у що б то не стало пробивається назовні. Інша, не менш важлива особливість видатної особистості - здатність до важкої праці. Разом з тим успіх в кожній галузі забезпечує людині не універсальна обдарованість, а специфічні якості розуму і характеру, і нарешті, наявність якогось внутрішнього властивого йому стимулу.

Міркування Гальтона повністю можна віднести до спортивної діяльності. Однак необхідно враховувати ще один украй важливий і характерний для спорту фактор: попередній вибір конкретної діяльності [18, с. 115].

Відбір - система організаційно-методичних заходів комплексного характеру, що включають педагогічні, соціологічні, психологічні та медико-біологічні методи дослідження, на основі яких виявляються задатки здібності дітей, відповідні специфіці певного виду спорту [8, с. 7].

Відбір переслідує дві основні мети: зменшення витрат часу та коштів на навчання тих, від кого можна очікувати найбільшої продуктивності в спортивній діяльності, з одного боку. З іншого боку орієнтація в правильному виборі майбутніх занять, визначення напряму пошуку.

Спортивна орієнтація - комплекс заходів спрямований, на підбір для людини тих видів спорту, які найбільш відповідають його бажанням, схильностям та здібностям [8, с. 7].

Є й інше пояснення (викладу) даного поняття. На думку В.М. Волкова, В.П. Філіна (1983), спортивна орієнтація - система організаційно-методичних заходів, що дозволяють намітити напрямок спеціалізації юного спортсмена в певному виді спорту.

Спортивна селекція - система заходів, що передбачає періодичний відбір кращих спортсменів на різних етапах вдосконалення [8, с. 7].

Різноманіття видів спорту розширює можливості індивіда досягти майстерності в одному з видів спортивної діяльності.

На думку М.М. Мінаєвої (1982) при прогнозуванні спортивних здібностей необхідно керуватися наступними загальними положеннями.

1. Спортивні здібності багато в чому залежать від спадково обумовлених ознак, які відрізняються стабільністю, консервативністю. Тому при прогнозуванні спортивних здібностей слід звертати увагу, перш за все на ті відносно мало мінливі ознаки, які обумовлюють успішність майбутньої спортивної діяльності;

2. Оскільки роль спадково обумовлених примар максимально розкривається при пред'явленні до організму що займається високих вимог, то при оцінці діяльності юного спортсмена необхідно орієнтуватися на рівень показників вищих досягнень;

3. Вивчення консервативних спадкових ознак при визначенні спортивних здібностей необхідно для виявлення тих показників, які можуть істотно змінюється під впливом тренування. При цьому для підвищення ступеня точності прогнозу необхідно приймати до уваги, як темпи зростання показників, так і їх вихідний рівень;

4. У зв'язку з розвитком окремих функцій і якісних особливостей, мають місце певні відмінності в структурі прояву здібностей спортсменів в різні вікові періоди. Особливо чітко ці відмінності спостерігаються у тих хто займаються в технічно складних видах спорту, в яких високих спортивних результатів досягають вже в дитячому та підлітковому віці і в яких вся підготовка спортсмена, від новачка до майстра спорту міжнародного класу, протікає на тлі складних процесів формування юного спортсмена;

5. Структура спортивної діяльності досить складна й різноманітна. Тому при визначенні здібностей необхідно комплексне вивчення всіх істотних для даного виду спорту факторів, від яких залежить успішний прояв цієї діяльності;

6. Визначення спортивної придатності повинно здійснюватися комплексно на основі застосування педагогічних, медико-біологічних, психологічних та соціологічних методів дослідження.

З усього вищевикладеного можна зробити наступний висновок. Проблема відбору дітей полягає в тому, що з роками покоління міняється, міняються і статура, конституція тіла людини, що обов'язково має враховуватися при відборі і повинні бути створені загальноприйняті критерії, за якими в подальшому буде проводитися відбір.