Висновок

Виховання підростаючого покоління складає важливу задачу будь-якої соціальної системи. Але в розвиненому суспільстві формування нової людини як особистості, що володіє високими моральними якостями, творчим ставленням до дійсності, громадською активністю, перетворюється на головне завдання, будучи необхідною умовою його побудови.

Найважливішим елементом культури і цивілізації людства є творчість. А передумовою творчості є креативність, яка в сучасному світі розцінюється як особистісна здатність до творчості.

Необхідність враховувати у вихованні поколінь креативності очевидна, адже універсальний потенціал креативності може бути реалізований як на шляхах творення, так і на шляхах руйнування. Серед сучасних технічних пристроїв практично немає таких, які не могли б використовуватися на шкоду людині, хоча багато хто, і розроблялися, здавалося, лише для її блага.

Шляхи і долі творчого потенціалу визначаються, насамперед, тим, як особистість поводиться зі своїм творчим потенціалом. Особливості особистості можуть стати нездоланною перешкодою для реалізації навіть самого грандіозного творчого потенціалу, але сильна і внутрішньо багата особистість може і в якійсь мірі компенсувати недолік обдарованості.

Аналіз життєвого шляху видатних творців все більше призводить дослідників до висновку про те, що праця, здатність до навчання і захопленість своєю справою грають більш важливу роль, ніж власне обдарованість. Креативність це всього лише чинник особистості, зовсім не гарантує її успіх, але за певних умов вона може призвести до грандіозних досягнень.

Тому не варто розділяти ці три поняття (особистість, креативність, творчість), а необхідно знайти їх взаємодія, гармонію, як у вихованні успадкованих поколінь, так і у вихованні самих себе

Список використаної літератури

1. Адлер Г. CQ или мускулы творческого интеллекта / Г. Адлер – М.: Торговый дом Гранд, 2004. – 489 с.

2. Актуальні проблеми психології. Проблеми психології творчості та обдарованості / За редакцією В. О. Моляко. – Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. - Житомир, 2006. – 195 с.

3. Большаков В., Нейковський С. Болонський процес: плюси і мінуси // Інформаційний вісник АН ВШ України. 2007. № 2, С. 46-52.

4. Березина Т.Н Интеллект и креативность - Эдип, 2008, № 3, С. 92-101.

5. Гегель Г. Наука логики. В 3 т. М., 1970. Т.1.

6. Делез Ж, Гваттари Ф. Что такое философия? М.; С.Пб., 1998.

7. Клепко С.Ф. Інтегративна освіта і поліморфізм знання. - К.; Харків, 1998.

8. Лосева А. А. Психологическая характеристика одаренности: Учебное пособие для вузов / А. А. Лосева – М.: Академический проект, 2004. – 176 с.

9. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи // Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – випуск 3 (50). – Полтава, 2006. – С.215-219.

10. Максимова С. В. Творчество: созидание или деструкция? / С. В. Максимова – М.: Академический проект, 2006. – 224 с.

11. Матюшкин А. М. Мышление, обучение, творчество / А. М. Матюшкин – М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: МОДЕК, 2003. – 720 с.

12. Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI століття / Авт. кол.: В.Литвин (кер.), В.Андрущенко, А.Гуржій та ін. - К., 2004.

13. Павлюк Р.О. Креативність як складова частина професійної підготовки майбутніх учителів// URL http://www.rusnauka.com/16_NPM_2007/Pedagogica/22154.doc.htm (8 лютого 2008).

14. Скотний В.Г. Філософія: історичний і систематичний курс. - К., 2005.

15. Туриніна О. Л. Психологія творчості / О. Л. Туриніна – К.: МАУП, 2007. – 160 с.

16. Шумакова Н. Б. Обучение и развитие одаренных детей / Н. Б. Шумакова – Москва–Воронеж, 2004. – 336 с.

17. Rick Smyre. On Searching for New Genes: A 21st Century DNA for Higher Education // URL http://www.newhorizons.org/future/smyre4.htm (8 лютого 2008).

18. http://www.go-top10.com/bank-statey/kreativnist-shlyah-do-uspihu-yak-rozvinuti-kreativnist.html