5. Особливості політичної системи України.

Політичну систему України можна охарактеризувати:

1. відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися в не стабільну внаслідок поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, у т.ч. й в середині державного механізму;

2. система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;

3. молода самостійна система, яка фактично не має достатньо ефективних сучасних традицій та досвіду самостійного функціонування;

4. централізована, з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;

5. система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування сучасного суспільства;

6. перехідна від закритої до відкритої;

7. система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації;

8. перехідна від не правового до правового типу;

9. легітимна для більшості населення;

11. миролюбна, неагресивна;

12. позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;

11. система, яка поки що не здатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту всіх основних верств населення, але яка зберігає елементи „соціальної держави";

12. світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);

13. етатизована (одержавлена);

14. система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;

15. система з політичним домінуванням певних соціальних верств „реформованої традиційної номенклатури", нової „номенклатури" та ін.