48. Антропологічна структура населення Африки.Загальна характеристика.

В антропологічному складі корінного населення Африки виокремлюються такі малі раси: індо-середземноморська, поширена на північ від Сахари; негрська, властива мешканцям Су­дану, центральних регіонів й більшої частини півдня континенту; негрильська, що трапляється у тропічних лісах басейну р. Конго; буиіменська — на південному заході — й ефіопська, яка охоплює більшість населення Сомалійського півострова та Ефіопського нагір’я.

Риси індо-середземноморської раси — однієї з гілок південних європеоїдів — представлені серед землеробської арабської людності й кочових берберських племен, яких античні джерела називали “лівійцями”. Між цими групами відзначені певні відмінності: бер­бери трішки нижчі на зріст, який у кабілів становить близько 165 см, більш широколиці. Крім того, вони характеризуються переважанням прямої спинки носа, яка в арабів часто має випуклу форму, й наявністю світлоокого й відносно світловолосого компонента, по­ходження котрого не з’ясовано.

За багатьма ознаками (кучерява форма волосся, темний колір волосся та очей) представники негрильської раси близькі до сусідніх негрських груп, відрізняючись від них дуже низьким зростом, ще ширшим носом з опуклою спинкою, який помітно випинається з площини обличчя, сильним розвитком волосяного покриву на обличчі й тілі, дещо світлішою шкірою.

За багатьма ознаками (кучерява форма волосся, темний колір волосся та очей) представники негрильської раси близькі до сусідніх негрських груп, відрізняючись від них дуже низьким зростом, ще ширшим носом з опуклою спинкою, який помітно випинається з площини обличчя, сильним розвитком волосяного покриву на обличчі й тілі, дещо світлішою шкірою.

ІІегрська раса загалом характеризується темним забарвлення шкіри, волосся та очей, жорстким, спірально закрученим волоссям, високим прямим і опуклим лобом зі слабко розвинутим надбрів’ям. Обличчя дещо сплощене, вузьке й досить низьке, очні орбіти високі. Ніс широкий, із низьким і сплющеним переніссям, губи товсті, нижня частина обличчя випнута вперед, тобто прогнатна. Третин­ний волосяний покрив розвинутий слабко.

Серед представників негроїдної раси розрізняють кілька типів, пов’язаних з кольором шкіри, який варіює від світло-коричневого до темно-шоколадного; рисами обличчя (насамперед товщиною губ та шириною носа) й довжиною тіла, міжгрупова мінливість котрої становить 162— 180 см. Найбільш темношкірі та високорослі групи — суданці й нілоти, що визначаються також меншою довжи­ною й шириною носа.

Негрильська раса представлена малочисельними пігмейськими племенами. Перші згадки про них містять твори античних авторів — Геродота, Гомера, Гесіода, які приписували їм зріст 50 см (саме слово “пігмей” давньогрецькою означає “лікоть”, а ця міра приблизно складає 46 см). Однак знайомство європейців з пігмеями відбулося лише в 70-х роках минулого століття. Дуже своєрідний комплекс ознак властивий бушменській, або койсанській, расі, представленій бушменами і готентотами. Деякі з них (різко виражена кучерявість й мала довжина волосся на голові, слабко виражений третинний волосяний покрив) зближають їх з негрськими популяціями. Поряд із цим, згаданим групам властивий жовтувато-бурий колір шкіри, який у жінок світліший, ніж у чоло­віків; відносно низьке дещо сплощене обличчя, більш сплощений і менш широкий ніс; зморщеність шкіри обличчя; наявність епікан­туса й добре розвинутої складки верхньої повіки, малий зріст — трохи вище 150 см у чоловіків. Жінкам властиве характерне випи­нання сідниць, пов’язане з жировими відкладеннями (стеатопігія).

Значні контингенти африканської людності належать до ефіоп­ської раси. Сформувавшись на перетині індо-середземноморських і негрських типів, вона поєднує в собі їхні риси, а саме: темний колір шкіри, відтінки котрого варіюють від світло-коричневого до темно­шоколадного; темне забарвлення очей і волосся, що має кучеряву або дрібнохвилясту форму; слабкий розвиток третинного волосяного покриву. Обличчя вузьке, ніс здебільшого неширокий, із досить високим переніссям. Губи середньої товщини, прогнатизм вираже­ний слабко. Форма голови, як правило, доліхокефальна. вищий за середній або високий (165— 174 см), кінцівки видовжені. Різні варіанти цієї раси представлені серед сучасних сомалійських, судан­ських і кенійських груп.

. Особливе місце на антропологічній карті Африки займає насе­лення о. Мадагаскар — мальгаші, фізичний тип яких склався за участю негроїдних груп і популяцій південноазійського поход­ження, що з’явилися тут у 1 тис. до н. е. На заході острова перева­жають негроїдні, в центральних і південних регіонах — монголоїдні риси.

У Південно-Африканській Республіці поряд з негроїдними наро­дами нині мешкають великі групи європеоїдів — здебільшого на­щадки колишніх колоністів — бурів (голландців) та англійців, а також багато вихідців з Індії та інших азійських країн.