Відповіді на екзамен із антропології

1.Предмет і завдання.

Предметом антропології є вивчення варіацій фізичного типу людини в просторі і часі.

Основне завдання антропології - простежити процес переходу від біологічних закономірностей до соціальних.

2.Зародження антропологічних знань в античний час і добу середньовічча.

Перші спроби віднайти взаємозв'язок між різними явищами органічного й неорганічного світу, визначити місце люди- ни у природі та висвітлити процес появи на Землі найдавніших представників людського роду зробили античні мислителі. Так, давньогрецький філософ Анаксімандр (610—546 pp. до н. е.), який виводив усе живе від першооснови буття — безмежного ("апейро- ну'% пов'язував виникнення людини з водою, вважаючи, що спо- чатку людське тіло мало рибоподібну форму. Припущення про природне походження людей висловлювали також Демокріт (бл. 470— 380 pp. до н. е.) та Емпедокл (490—430 pp. до н. е.). За Емпедоклом, усе живе походить із мулоподібної маси, зігрітої внутрішнім вогнем Землі. Вириваючись на поверхню, цей вогонь іноді виштовхував кавалки глини, які набували певної форми. Так спочатку з'явилися рослини, згодом — тварини, причому "голови виходили без шиї, руки рухались без плечей, очі блукали без лобів". Окремі органи випадково з'єднувалися між собою силою любові — "філії". Це призвело до того, що "з'явилося багато істот з двома обличчями й подвійними грудьми, народжений биком — з головою людини, і навпаки". Під дією сил ворожості та розпаду ("нейкосу") ці чудовиська гинули. І лише ті істоти, які змогли пристосуватися до середовища і розмножуватися, вижили.

Вершиною наукового вчення про людину в давній Греції є творчість Арістотеля (384—322 pp. до н. е.). У працях "Історія тварин", "Про частини тварин", "Про виникнення тварин", "Про душу" він уперше класифікував усі відомі на той час живі організми (близько 500 видів) і чітко визначив місце людини в органічному світі. На його думку, вона належить до особливої сукупності ("роду") вищих тварин — живородних ссавців, які вкриті волоссям, дихають 11 Від спостережень до науки легенями і перебувають на найвищому щаблі "драбини істот". Арістотель указав на ті особливості, завдяки яким людина посідає панівне становище у природі, а саме: прямоходіння, здатність мислити, членороздільне мовлення, наявність руки, яка "стає і кіітем, і копитом, і рогом, так само як і списом, мечем і будь-якою іншою зброєю та інструментом..." Поряд із людьми на "драбині істот" він розмістив мавп, наголосивши на спільних рисах їхньої фізичної будови.

У середньовічній Європі вивчення природи й людини було забо- ронене церковною та світською владою. Церква визнавала лише те, про що писалося у Біблії, оскільки авторитет священної книги важив більше, ніж усі сили людського розуму. Цей постулат проголосив відомий богослов-проповідник IV — першої половини V ст. Авгус- тин. Відтак жорстоко переслідувались усі, хто піддавав сумніву 13 Від спостережень до науки оіблійну оповідь про створення перших людей. Так, у 1619 р. за ііїмпуваченням у чаклунстві та єресі в Тулузі був спалений живцем італійський філософ Л. Ватні, який у трактаті "Про гідні подиву гасмниці природи, цариці й богині смертних" у дуже обережній формі та нібито з осудом писав про спорідненість людини з мавпою. Заборонялися й анатомо-медичні дослідження. За порушення цієї заборони на вогнищі загинув іспанський учений XVI ст. Л/. Сер- /»('///, який вивчав кровообіг людей і тварин. Лише заступництво французького короля врятувало життя А. Везалію — авторові праці "Про будову людського тіла" (1543). Усі рукописи уславленого лікаря й анатома були спалені, а його самого відправили на покуту до Єрусалима. Повертаючись звідтіля, він загинув під час корабель- ної аварії.