Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
62
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
564.74 Кб
Скачать

2.9. Договірна діяльність у сфері підприємництва

Невід'ємною складовою співробітництва в сфері підприємництва є угода, тобто економіко-правова форма досягнення підприєм­ницької мети. Згідно зі ст.41 Цивільного ко­дексу України (далі - ЦКУ), угодами визна­ються дії громадян та організацій, спрямова­ні на встановлення, зміну чи припинення правовідносин юридичних і фізичних осіб в сфері підприємницької діяльності.

Отже, угода - це будь-яка домовленість між підприємцями, в основі якої лежить комерційний інтерес. Результатом угоди як процесу обміну на компенсаційній основі є задоволення всіх учасників угоди, досягнення поставлених ними комерційних цілей чи одержання в результаті обміну цінностями користі, вигоди.

Поняття «договір» визначають через поняття «угода», бо він є її різновидом. Договором вважають угоду двох чи кількох осіб, спрямовану на виникнення, зміну чи припинення прав і обов'язків. Керуючись загальним визначенням договору, слід зауважити, що господарським вважають такий цивільно-правовий договір, в якому обидва партнери чи хоча б один з них є юридичною або фізичною особою, а також згідно з яким передаються товари, виконуються роботи чи надаються послуги з ме­тою здійснення підприємницької діяльності чи іншої мети, не пов'язаної з особистим (сімейним, домашнім) споживанням. Усі ділові взаємовідносини між суб'єктами під­приємницької діяльності регламентуються законодавством і тими умовами, які вони передбачили в договорі. Успіх такої комерційної операції залежить від того, який до­говір укладено й оформлено. Практика показує, що саме від договору залежить нор­мальне функціонування підприємства, його захищеність від несумлінних партнерів, взаємовідносини з податковими та іншими органами контролю.

Основними напрямками співробітництва можуть бути сфера виробництва, това­рообміну, торгівлі, фінансових відносин.

У сфері виробничих відносин використовуються такі форми співробітництва, як організація спільних підприємств; організація змішаних підприємств; виробнича коо­перація; лізинг; проектне фінансування; ліцензування; управління за контрактом; під­рядне виробництво тощо.

Основними формами співробітництва в сфері товарообміну (зустрічна торгівля) є бартер, бартерні операції; зустрічні постачання; комерційна тріангуляція (бартерні операції, у яких беруть участь три і більше сторін); операції з давальницькою сирови­ною (толінг) тощо.

У сфері торгівлі застосовуються наступні форми взаємин: звичайна угода; фор­вардна угода; угода про передачу інформації; угода про встановлення прямих виро­бничих зв'язків; угода типу «спот»; угода про експорт-імпорт товару тощо.

Взаємодія підприємців у сфері фінансових відносин в основному зводиться до факторингу і комерційного трансферту в залежності від сфери, у рамках якої здійс­нюються відносини підприємців (національна, міжнаціональна чи міжнародна).

Відповідно до ст.179 ГКУ майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсь­ко-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обо­в'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого само­врядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати його зміст на основі:

  • вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій роз­суд будь-які умови договору, що не суперечать чинному законодавству;

  • приблизного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам гос­подарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним догово­ром, або доповнювати його зміст;

  • типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть від­ ступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

  • договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Істотні умови господарського договору визначаються ст. 180 ГКУ.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передба­чених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істот­ними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменуван­ня (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обо­в'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у ст.15 ГКУ, а у разі їх від­сутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист ін­тересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому ГКУ, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарсь­кому договорі можуть бути передбачені доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що по­рушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний ор­ган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господар­ські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умо­ви укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушен­ня, які мали місце під час дії договору.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначено ст.181 ГКУ.

Господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного до­кумента, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження при­йняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої ст.181 і повертає один примі­рник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники прото­колу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у прото­колі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (прото­колом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, засновано­го на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона-виконавець за договором, що в установленому по­рядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважа­ються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов госпо­дарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки та­ких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Особливості укладання попередніх договорів визначені ст.182 ГКУ.

За попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укла­сти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім догово­ром. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторо­ни, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено ст. 188 ГКУ.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не до­пускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встанов­лений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розі­рвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗПІЗНАННЯ ТЕРМІНІВ

Розпізнайте, яку економічну категорію характеризують наведені нижче визначення. Обґрунтуйте свою відповідь.

Зашифрованими економічними категоріями є:

- агентська діяльність;

- аукціон;

  • виставка-ярмарок;

  • державне підприємництво;

  • договір;

  • завдання підприємницької діяльності;

  • інтрапренерство;

  • комерційний агент;

  • об'єкт підприємницької діяльності;

  • організаційна культура підприємництва;

  • підприємець;

  • підприємництво;

  • підприємницьке середовище;

  • підприємницький дохід;

  • приватне підприємництво;

  • суб'єкт підприємницької діяльності;

  • товарна біржа;

  • торговельно-біржова діяльність;

  • угода;

- фондова біржа.

1. Підприємець, який взаємодіє із споживачем, державою, найманими пра­цівниками, партнерами по бізнесу. Людина, взаємодіюча з іншими учасниками ринкових взаємовідносин -

2. споживачами, державою, діловими партнерами, найманими працівниками -для отримання в результаті своє діяльності прибутку

Додатковий дохід від управління, одержуваний підприємцем завдяки його

3. природним якостям чи особливому вмінню аналізувати і по-новому комбі­нувати фактори виробництва в залежності від зовнішніх умов

4. Економічне оточення, яке сполучає елементи економічного волевиявлення, наявність підприємницького корпуса, домінування ринкового типу еко­номічних зв'язків і узгоджує їх з можливістю формування підприємницького капіталу і використання необхідних ресурсів.

Розвиток духу підприємництва усередині існуючого підприємства, яке по-5. лягає в створенні відповідних передумов для розвитку новаторських під­приємницьких ідей

Підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської дія­льності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє

7. Суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженнями, основаними на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво від імені та в інтересах особи, яку представляє

8. Особлива форма економічної активності, заснована на інноваційному самостійному підході до виробництва і постачання на ринок товарів, що при­ носять підприємцю дохід і усвідомлення своєї значимості як особистості

9. Виготовлена продукція, виконана робота чи надана послуга, - все, що може задовольнити потреби і пропонується на ринку для придбання, викори­стання і споживання.

10. Комплексна характеристика розвиненості тієї чи іншої соціально-економічної підприємницької структури, властивих їй типу і форми органі­зації діяльності людей, рівня їхніх організаційних знань (цінностей), нави­чок (традицій), умінь, мислення і свідомості

11. Форма здійснення бізнес-процесів від імені підприємства, заснованого державними органами управління, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на управління державним майном, чи органами місцевого самоврядування

12. Активна інноваційна діяльність від імені приватного підприємства чи підприємця (якщо така діяльність здійснюється без найму робочої сили, у формі індивідуальної трудової діяльності)

13. Комплекс завдань, виконання яких забезпечує успіх інноваційної діяльнос ті підприємця та формує ефективність сталих чи наново здійснюваних процесів виробництва чи посередницької діяльності

14. Будь-яка домовленість між підприємцями, в основі якої лежить комерцій­ний інтерес

15. Акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відпо­відно до ГКУ, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі

16. Особливий суб'єкт господарювання, який надає послуги в укладенні бір­жових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям

17. Угода двох чи кількох осіб, спрямована на виникнення, зміну чи припинен­ня прав і обов'язків

18. Спеціально організований, періодично діючий у певних місцях ринок, де угоди купівлі-продажу укладаються шляхом цінового змагання між покуп­цями

19. Організація та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам го­сподарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утво­реною господарською організацією - товарною біржею

20. Публічна демонстрація досягнень будь-якої галузі господарства з метою купівлі-продажу товарів (послуг), а також для забезпечення тривалого пе­ребування товаровиробників (продавців) у підприємницькому середовищі, а також створення та укріплення їхнього позитивного іміджу

ТЕСТОВІ ВПРАВИ

Дайте відповідь на наступні тестові запитання:

1. Визначте, як називають процес (феномен, діяльність, систему), властиво­сті якого можна охарактеризувати так: «Підприємець в ході цієї діяльності вико­ристовує новітню техніку і технологію, по-новому організує працю, використовує нетрадиційні підходи в управлінні, що має привести до зниження індивідуальних витрат виробництва, на базі яких установлюється ціна. Він також прагне до мак­симально ефективного налагодження маркетингової діяльності, вивчення ринку постачальників і споживачів, передбачає за ступенем платоспроможності спожи­вачів попит на виготовлюваний продукт, у результаті чого має одержати біль­ ший прибуток, ніж інші бізнесмени. До того ж підприємець постійно ризикує, не уникаючи відповідальності, йде на ризик свідомо, щоб одержати більший дохід як компенсацію за докладені зусилля»?

а) підприємництво;

б) бізнес;

в) інтрапренерство;

г) інноваційна діяльність.

2. Яке, на Вашу думку, наведене нижче визначення підприємницької діяльності найбільш повно відтворює всі її особливості та характерні риси?

а) діяльність, пов'язана зі здійсненням визначених функцій (зокрема, плануван­ня, організація), а також із здійсненням безперервного, постійно відновлюваного

відтворення товарів (надання послуг) з метою задоволення економічних, соціа­льних і екологічних потреб суспільства (його членів) і одержання прибутку;

б) самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяль­ність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

в) процес реалізації особливих здібностей індивіда, що виражається в раціона­льному поєднанні факторів виробництва на основі інноваційного ризикового під­ ходу для отримання виправданого підприємницького доходу;

г) це особливий вид діяльності, заснованої на самостійній ініціативі, відповідальності й інноваційній підприємницькій ідеї для одержання прибутку;

д) особлива форма економічної активності, конкретна форма забезпечення самозайнятості частини населення і створення нових робочих місць;

е) засіб реалізації потреб особистості в незалежності, багатстві, престижній ро­боті, положенні в суспільстві.

3. Що, на Вашу думку, лежить в основі ефекту підприємницької діяльності?

а) підприємницька ідея;

б) новаторська ініціативна діяльність;

в)бажання і можливості підприємця;

г)отримання прибутку як результату підприємницької діяльності.

4. Які з наведених нижче факторів не належать до тих, що впливають на ефективне формування внутрішнього підприємницького середовища?

а) соціокультурні фактори;

б) формулювання цільової мети підприємницької діяльності;

в) підбір працівників належного професійно-кваліфікаційного рівня;

г)обґрунтування вибору організаційної структури підприємства;

д)еколого-економічні фактори; е) маркетингові ринкові дослідження;

є) політичні фактори;

ж) споживачі.

5. Які з наведених нижче факторів не належать до тих, що впливають на ефективне формування зовнішнього підприємницького середовища?

а) соціокультурні фактори;

б) постановка мети підприємницької діяльності;

в) науково-технічні розробки;

г) постачальники;

д) ділова репутація (імідж) підприємства; е) маркетингові ринкові дослідження;

є) політичні фактори;

ж)споживачі;

з) вибір технології виробництва.

6. Хто з провідних науковців-економістів вважав, що в основі підприємництва лежить раціональна етика протестантизму, а світогляд, моральність вплива­ють на діяльність підприємця?

а) Ж.-Б.Сей;

б) Й.Шумпетер;

в) М.Вебер;

г) Дж.М.Кейнс;

д) П.Друкер.

7. Хто з провідних науковців-економістів вважав, що в основі підприємництва лежить інноваційна діяльність, а право власності на підприємство не є його істотною ознакою?

а) Ж.-Б.Сей;

б) Й.Шумпетер;

в) М.Вебер;

г) Дж.М.Кейнс;

д) П.Друкер.

8. Що лежить в основі інтрапренерства?

а) створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

б) стимулювання і реалізація підприємницьких можливостей співробітників на ос­нові використання ресурсів і організаційно-виробничого потенціалу підприємства;

в) всі зазначені вище передумови.

9. Що представляє собою підприємницьке середовище?

а) ринок, ринкову систему відносин, а також особисту волю підприємця, тобто його особисту незалежність, що дозволяє прийняти конструктивне дійове підприємницьке рішення;

б) суспільна економічна ситуація, що включає ступінь економічного волевиявлення, наявність (чи можливість появи) підприємницького корпуса, домінування ринкового типу економічних зв'язків, можливість формування підприємницького капіталу і використання необхідних ресурсів;

в) обидві відповіді вірні.

10. Які з наведених нижче елементів є об'єктами підприємницької діяльності?

а) інноваційна діяльність (дослідження, розробки, технічні послуги);

б) виробнича діяльність (з виготовлення товарів і надання послуг);

в)торговельно-посередницька діяльність;

г)виготовлена продукція;

д) виконана робота (надана послуга);

е) все, що може задовольнити потреби і пропонується на ринку для придбання, використання і споживання.

11. Яке з наведених визначень характеризує комерційного агента?

а) суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повнова­женнями, основаними на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво від власного імені, але за рахунок та в інтересах особи, яку представляє;

б) суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженнями, основаними на агентському договорі, здійснює комерційне посеред­ництво від імені та в інтересах особи, яку представляє;

в) суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повнова­женнями здійснює комерційне посередництво від власного імені та за власний рахунок та для задоволення власних потреб й інтересів особи, яку представляє;

г) правильної відповіді немає.

12. Яке з наведених визначень товарної біржі найбільш повно розкриває її зміст?

а) постійно діючий оптовий ринок чистої конкуренції, на якому за певними пра­вилами укладаються угоди купівлі-продажу на якісно однорідні і взаємозамінні товари;

б) особливий суб'єкт господарювання, який є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням і надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозиції на това­ри, а також товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє здійсненню пов'язаних з ним торговельних операцій; в) обидві відповіді повні;

г) правильної відповіді немає.

13. Яке з наведених визначень фондової біржі найбільш повно розкриває її зміст?

а) організаційний, постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди купівлі- продажу цінних паперів;

б) акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до ГКУ, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі;

в)обидві відповіді повні;

г) ) правильної відповіді немає.

14. Що є передумовою припинення підприємницької діяльності відповідно до Господарського Кодексу України?

а) власна ініціатива підприємця;

б)закінчення строку дії ліцензії;

в) припинення існування підприємця;

г) рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами;

д) всі вказані вище умови є основою припинення підприємницької діяльності.

15. Які складові розкривають зміст операцій в посередницькій діяльності?

а) комерційно-торговельні операції;

б) агентська діяльність;

в) аукціонна діяльність;

г) торги;

д) інноваційна діяльність в сфері виробництва (надання послуг, здійснення робіт); е) біржова діяльність;

є) консигнаційна діяльність;

ж) виставково-ярмаркова діяльність.

16. Хто з провідних теоретиків наукового світу визначив підприємництво як раціональну комбінацію факторів виробництва в конкретному ринковому просторі, а підприємця - як спеціаліста, що організує людей в межах виробничої одиниці, по­стійно знаходиться в центрі процесу виробництва і розподілу, в основі діяльності якого лежить здатність ефективно організувати виробництво і збут продукції?

а)Ж.-Б.Сей;

б) Й.Шумпетер;

в) М.Вебер;

г) Дж.М.Кейнс;

д) П.Друкер.

17. Які з наведених нижче заходів належать до державної підтримки підприєм­ництва з метою створення сприятливих організаційно-економічних умов для його розвитку?

а) надання підприємцям земельних ділянок, передача державного майна, необ­хідного для здійснення підприємницької діяльності;

б) сприяння підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

в) здійснення первісного облаштування неосвоєних територій об'єктами вироб­ничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у

визначеному законом порядку;

г) стимулювання модернізації технології, інноваційної діяльності, освоєння під­приємцями нових видів продукції та послуг;

д) консалтингова підтримка і супровід започаткованих бізнес-процесів;

е) надання фінансової підтримки чи визначених пільг (зазвичай в сфері оподат­ковування) тільки-но створеній структурі;

є) надання технічної, науково-технічної чи технологічної допомоги малопотуж­ним у фінансовому відношенні підприємницьким структурам; ж) всі відповіді правильні.

18. Що є рушійною силою при започаткуванні внутрішньофірмового підприєм­ництва (інтрапренерства)?

а) економічна криза підприємства;

б) необхідність отримання коштів для функціонування і виживання підприємства в структурованому жорсткому конкурентному середовищі;

в) застаріла технологія виробництва продукції і низький показник активної час­ тини основних фондів підприємства;

г) потреба в оновленні техніко-технологічної бази виробництва;

д) бажання отримати додатковий прибуток як винагороду за докладені зусилля; е) наявність у підприємства невикористаних резервів;

є) всі визначені передумови є основою для започаткування інтрапренерства.

19. В чому полягають переваги державного підприємництва перед приватним?

а) специфічні потенційні джерела прибутку, обумовлені відносно великими роз­ мірами державних підприємств, авторитетом і економічною міццю держави;

б) значні і стабільні обсяги закупівель сировини, комплектуючих матеріалів то­ що, які припускають пільгові умови оплати і знижки;

в) широкі можливості залучення кредитних ресурсів на вигідних умовах;

г) значна економія на масштабах виробництва;

д) широкі можливості одержання нового обладнання, включаючи лізингові угоди; е) стійка мережа ділових зв'язків, доступ до джерел вичерпної інформації про потенційні ринки збуту, партнерів, у тому числі закордонних;

ж) все визначене вище відноситься до переваг державного підприємництва пе­ред приватним.

20. На основі чого укладається договір про здійснення будь-якої підприємниць­кої діяльності?

а) примірного договору, рекомендованого органом управління;

б) вільного волевиявлення сторін;

в) типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади;

г) договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих партнерів по бізнесу;

д) досягнення згоди щодо усіх істотних умов щодо здійснення підприємницької

діяльності;

є) погодження предмету, ціни та строку дії договору про здійснення бізнес-процесів; ж) всі вказані вище аспекти є підставою для укладення договору про підприємницьку діяльність.

3

Соседние файлы в папке УКР