2.7. Культура підприємницької діяльності

Одним з факторів впливу на формуван­ня належного підприємницького середовища, урахування якого особливо актуалізується на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні, є культура. Культурне середови­ще структурно підрозділяється на зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє культурне середовище є складовою частиною макросередовища, що впливає на поведінку суб'єктів підприєм­ництва.

Внутрішнє культурне середовище відноситься до мікросередовища і впливає як на формування взаємовідносин всередині самого підприємства, так і з діловими пар­тнерами. Склад культурного середовища характеризується сукупністю таких факто­рів, як політика, технологія, освіта, мистецтво, цінності і відносини, релігія, мова, пра­вознавство, соціальний статус. Так, вивчення політики може допомогти зрозуміти по­тенціал суспільного внеску тієї чи іншої країни в діловий клімат підприємства. Стабі­льність політичного клімату, характеристики угруповань, партій, що підтримують за­кордонний бізнес чи навпаки перешкоджають йому, ступінь впливу кожного з угрупо­вань - фактори, що дають змогу оцінити ступінь підприємницького ризику в політич­них відносинах. Вивчення технології може дати інформацію про потенціал ринку, сту­пінь розвиненості його інфраструктури, ступінь розвитку науки і нововведень, дослі­дити науковий потенціал. Порівняльний аналіз освіти і мистецтва допомагає при ви­вченні грамотності і її впливу на технічне і професійне навчання, а також на ефекти­вність ринкових взаємозв'язків і підприємницьких відносин. Освітній рівень формує відношення до цінностей, які доцільно визначати при формуванні і розвитку підпри­ємницької діяльності.

Для успішного здійснення підприємницької діяльності необхідно враховувати та­кож розвиненість і роль релігії в кожній країні, де планується організація бізнесу. Обов'язковою вимогою сучасного здійснення бізнес-процесів є знання декількох мов. Англійська мова є домінуючою, оскільки щонайменше % ділового листування здійс­нюється цією мовою. Разом з тим, є країни (як наприклад Франція), де прагнуть спіл­куватися тільки своєю мовою. Це варто враховувати при організації бізнес-комунікацій підприємцям, бізнесменам, діловим людям. Не завадить в підприємниць­кій діяльності і обізнаність щодо основ правознавства. Порівняння і знання різних си­стем законодавства може сприяти розумінню традицій бізнесу в різних країнах, що може допомогти уникнути конфліктів, а в разі потреби - звернутися до органів право­вого захисту.

Не менш важливим є дослідження соціальної стратифікації населення, щоб установити, чи існує помітна різниця між вищими, середніми і нижчими класами і яке їхнє відношення до підприємництва. Дослідження і знання соціальних особливостей громадських організацій дозволяють установити, чи будуть вони сприяти, чи проти­стояти успіху в діяльності підприємця в конкретних соціальних умовах.

Відтак, організаційна культура - це комплексна характеристика розвиненості тієї чи іншої соціально-економічної структури, властивих її типу і форми організації життя і діяльності людей, рівня їхніх організаційних знань (цінностей), навичок (тра­дицій), умінь, мислення і свідомості. Культура підприємницької діяльності залежить від культури кожного співробітника підприємства й, у першу чергу, від організаційної культури керівника. Культурний підприємець повинен уміти моделювати, бачити обрії здійснюваної ним підприємницької діяльності, спонукати до роботи і стимулювати роботу інших, втілювати в життя підприємницькі ідеї, вміти в будь-яких ситуаціях приймати ґрунтовні рішення і брати за це відповідальність.

Найважливішим фактором культури підприємця є його кваліфікація як менедже­ра і як фахівця, що припускає знання ним філософії всієї технології, економіки й ін­струментарію підприємництва.