2.3. Форми здійснен­ня підприємницької діяльності

Аналізуючи різні точки зору щодо визна­чення сутності підприємництва, можна зроби­ти висновок, що як соціально-економічний феномен підприємницька діяльність пред­ставляє собою реалізацію особливих здібно­стей індивіда, що виражається в раціональ­ному поєднанні факторів виробництва на ос­нові інноваційного ризикового підходу для отримання виправданого підприємницького доходу. Під підприємницьким доходом тут ва­рто розуміти додатковий дохід від управління, одержуваний підприємцем завдяки його природним якостям чи особливому вмінню ана­лізувати і по-новому комбінувати фактори виробництва в залежності від зовнішніх умов.

З огляду на те, що підприємницька діяльність пов'язана зі здійсненням визначе­них функцій, таку діяльність можна охарактеризувати як процес планування, органі­зації і здійснення безперервного, постійно відновлюваного відтворення товарів (на­дання послуг) з метою задоволення економічних, соціальних і екологічних потреб су­спільства (його членів) і одержання прибутку.

Підприємницька діяльність може здійснюватися в таких формах:

- безпосереднє виробництво будь-якого товару (продукту, послуги);

- виконання посередницьких функцій з товароруху від виробника до споживача. У рамках такого поділу праці сформувалася типологія підприємницької діяль­ності, яка представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Типологія підприємницької діяльності

Підприємництво є особливим видом економічної активності через обов'язкову наявність етапу, пов'язаного з підприємницькою ідеєю - результатом розумової дія­льності, яка згодом набуває матеріалізованої форми. Відтак схематично здійснення виробничої підприємницької діяльності можна зобразити таким чином (рис. 2.2):

2.2. Загальна схема підприємницької діяльності

Що стосується підприємництва в сфері посередництва, тут потрібні деякі пояс­нення, зокрема щодо його складових елементів.

Відповідно до ст.295 ГКУ агентська діяльність є підприємницькою діяльніс­тю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтере­сах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Агентські відносини виникають у разі:

• надання підприємством на підставі договору повноважень комерційному аген­ту на вчинення відповідних дій;

• ухвалення підприємством укладеної в його інтересах угоди агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юри­дична особа), який за повноваженнями, основаними на агентському договорі, здійс­нює комерційне посередництво. Підприємці, які діють від власного імені, але в інте­ресах особи, яку вони представляють, не є комерційними агентами.

Важливе місце в організації підприємницької діяльності займають біржі, аукціо­ни, торги, виставки, ярмарки.

У ринковій інфраструктурі біржова торгівля дає змогу концентрувати попит і пропозицію на товарну продукцію в межах певної території без ввезення туди цих то­варів. Відповідно до ст.278 ГКУ здійснення торговельно-біржової діяльності має за мету організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам госпо­дарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною госпо­дарською організацією - товарною біржею.

Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозиції на товари, товарних цін, ви­вчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Во­на є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печат­ку зі своїм найменуванням. Товарна біржа створюється на основі добровільного об'­єднання заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товар­ної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає:

• порядок її створення;

• склад засновників, їх обов'язки;

• розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Державна реєстрація товарної біржі здійснюється так, як і для будь-якого суб'єкта го­сподарювання. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Вона здійснює свою діяльність за принципами рівнопра­вності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосуван­ня вільних (ринкових) цін.

Ст.280 ГКУ визначає такі права та обов'язки товарно/біржі:

• встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

• встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

• встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

• створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

• засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів за торговельними угодами;

• розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

• укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

• видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

• вирішувати інші питання, передбачені законом. Товарна біржа зобов'язана:

• створювати умови для проведення біржової торговлі;

• регулювати біржові операції;

• регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

• надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні, інші послуги;

• забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є осно­вним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в по­рядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам-громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання дору­чень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

Припинення діяльності товарної біржі відбувається за рішенням загальних зборів членів біржі, а також за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відпові­дно до ГКУ, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.

Фондова біржа створюється засновниками - торговцями цінними паперами в порядку, встановленому законом. Торговці цінними паперами мають право здійсню­вати такі види посередницької діяльності:

• виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з органі­ зації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом;

• купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними папера­ ми від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;

• купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними папера­ ми від свого імені та за свій рахунок.

Торговець цінними паперами, який має ліцензію на здійснення будь-якого виду посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів, не може безпосе­редньо або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом. Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:

• цінними паперами власного випуску;

• акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад 5% статутного фонду.

Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійсню­вати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а та­кож виконувати функції депозитарію. Фондова біржа набуває статусу юридичної осо­би з дня її державної реєстрації відповідно до закону.

Діяльність фондової біржі припиняється за умови, якщо кількість її членів протя­гом встановленого законом строку залишається меншою, ніж мінімальна кількість, визначена законом, а також в порядку, встановленому для припинення діяльності го­сподарських товариств, якщо інше не передбачено законом.

У ряді країн деякі сировинні і продовольчі товари продаються і закуповуються на товарних аукціонах - спеціально організованих, періодично діючих у певних міс­цях ринках, де угоди купівлі-продажу укладаються шляхом цінового змагання між по­купцями. На аукціоні здійснюється торгівля товарами, які мають індивідуальні влас­тивості. Аукціони також мають деякі особливості. Так, зокрема, під час підготовки аукціону володар товару доставляє його на склад аукціону і активно готує до реалі­зації (друкує каталоги, проводить рекламні акції, групує лоти з партій товарів з подібними властивостями). Під час огляду покупці мають всебічно ознайомитися з това­рами, перевірити їх якість та інші властивості за запропонованим каталогом. Голо­вною стадією аукціону є торг, під час якого власне і здійснюється купівля-продаж товарів. По закінченні торгів оформляється аукціонна угода у вигляді контракту. Пе­ревага аукціонної торгівлі полягає в тому, що вона зручна і для постачальників, і для покупців завдяки зосередженню великої кількості різних товарів і залученню великої кількості покупців. В Україні аукціони мають національний характер.

У міжнародній практиці торги (публічні і закриті) посідають особливе місце і но­сять змагальний характер купівлі-продажу товару або одержання підрядів (розміщення замовлень) на виконання певних робіт. Застосування торгів дає змогу ефективніше здійснювати закупки товарів (надання послуг) порівняно з традиційними засобами, отримувати додаткові гарантії, економити кошти та час. Форма торгів є прийнятною ще й тому, що вона дає змогу залучити стійкі у фінансовому відношенні підприємства, що суттєво зменшує для покупців ризик невиконання постачальником своїх зобов'язань.

Сучасна практика здійснення торгів характеризується рядом особливостей:

- зростанням кількості учасників торгів;

- зростанням кількості торгів на нові види обладнання, технології, послуги тощо; - переорієнтацією торгів з цінових факторів на пільгові умови фінансування;

• участю у торгах невеликих фірм, що сприяє розширенню подібної діяльності;

• розвитком методів кількісного аналізу тендерної діяльності.

В Україні торги більш відомі як тендери, але пріоритетного значення для вітчи­зняних підприємств вони поки що не набули.

Великого значення в підприємницькій діяльності набуває така форма посеред­ництва як участь у виставках-ярмарках. Якщо раніше виставка була лише публічною демонстрацією досягнень будь-якої галузі господарства, а ярмарки проводились ли­ше з метою купівлі-продажу, то нині вони набули багато споріднених рис і діють як періодичні ринки, де зустрічаються покупець і продавець.

За територіальним поділом сфера виставково-ярмаркової діяльності включає: - всесвітні, або «глобальні» виставки-ярмарки;

- континентальні виставки-ярмарки; - регіональні виставки-ярмарки; - місцеві виставки-ярмарки.

За сучасних умов функціонування вітчизняних підприємств однією з найважли­віших проблем підприємців виступає якнайтриваліше забезпечення свого перебу­вання у «підприємницькому середовищі», а також створення та укріплення позитив­ного іміджу. У цьому напрямку система торговельних виставок-ярмарок опрацювала високоякісні засоби, забезпечуючи розповсюдження й одержання широкого спектра економічних, технічних, комерційних повідомлень. Крім того, реклама, зв'язки із гро­мадськістю надають значні переваги для просування товарів і послуг, що робить ви­ставки-ярмарки незмінним помічником кожного підприємця. Так, промислові галузі, здатні експонувати інвестиційні товари і технології, виявляють виставкову активність з метою поширення інформації, тоді як галузі, зосереджені на виробництві товарів широкого вжитку, навпаки, прагнуть брати участь в ярмарках-виставках, які можуть обіцяти комерційний успіх безпосередньо.