§ 4 Основоположні ідеї і структурні принципи правової інформацій-

йної системи 118

А. Попереднє зауваження 118

В. Опції регулювання і моделей для правової інформаційної системи 120

І. Генеральні підходи унормування 120

ІІ. Специфічний для галузі підхід і інтегрований загальний підхід 122

С. Інформаційна справедливість як основоположна ідея інформаційного

права 124

І. Інформаційно-правова свобода для можливо більшої кількості гро-

мадян 125

ІІ. Справедливе врівноваження між різними інформаційними інтереса-

ми 125

ІІІ. Свобода інформації і рестрикція 126

IV. Відкритий доступ до публічного формування думки 127

V. Рівний доступ до інформації 128

VI. Подолання Digital Divide 128

VII. Забезпечення інформацією 129

1. Завдання публічно-правового телерадіо в дуалістичній системі 129

2. Обов’язок на універсальні послуги для підприємств телекомуні-

каційних і поштових послуг 129

VIII. Захист від надлишкової інформаційної влади 130

ІХ. Мінімальні вимоги до інформаційного змісту 131

Х. Справедлива інформаційна процедура 132

ХІ. Перешкоджання (не-)правовим оазисам 132

D. Принцип забезпечення 132

І. Загальне 132

ІІ. Приклади 133

1. Превентивні елементи сучасного права про захист даних 133

2. Представлення перевірених і підтверджених концепцій безпеки

як передумова для дозволу/визнання 134

3. Превентивне право про особливі картелі 134

4. Забезпечення покриття на майбутнє для можливих обов’язків на

відшкодування шкоди 135

Е. Принцип спричинення як керівна ідея для визначення відповідальності та

нарахування коштів 135

F. Принцип кооперації (Public-Private-Partnership) як керівна ідея виконання

завдань 137

І. Широкий поділ завдань між державою і суспільством 137

1. Відповідальність за зміст тих, хто надає інформаційні послуги 138

2. Відповідальність управомоченого на виховання 138

3. Самозахист 139

ІІ. Зобов’язання держави на здійснення незапобіжних заходів і на

створення імперативних влювлюючих мереж у випадку відмови сус-

льних механізмів 139

ІІІ. Суспільна саморегуляція 140

1. Загальне 140

2. Окремі приклади механізмів саморегуляції 140

а) Управління назвами і номерами в Інтернеті 140

b) Приватно-економічні самостійні зобов’язання на основі ко-

дексів поведінки (Codes of Conduct) 141

аа) Приклади 141

bb) Правові сумніви 142

сс) Можливості державної рецепції 143

dd) Альтернативні механізми вирішення спорів 144

IV. Регулювання саморегулювання? 145

G. Субсидіарність і децентралізація як керівні ідеї вертикального поділу зав-

дань 145

Н. Змінні зв’язки між правом – технікою – економікою як частини системи

інформаційного суспільства 146

І. Вільна конкуренція як основна умова інформаційних заходів в мо-

делі ринку 146

ІІ. Зв’язок інформації і інформаційного права з технікою 146

ІІІ. Динаміка технічного і економічного розвитку як детермінанти інфор-

маційного права: примус до відкритості для майбутнього і гнучкості 147

IV. Конституційно-прийнятний розвиток техніки і підтримка економіки

як функції інформаційного права 147

І. Місце поділу між державним і суспільним регулюванням: технічне встанов-

лення регулювання завдяки нормам і стандартам 148

І. Приватне унормування і німецьке право 148

1. Значення і функції 148

2. Пріоритети і відкриті технічні стандарти 149

3. Зрозумілість права і фактична керівна сила 149

4. Екскурс: державні форми технічного встановлення регулювання 151

5. Конституційно-правові настанови 152

6. Окремі приватні організації унормування 152

а) Німецький Інститут з питань нормування з. т. (DIN) 153

аа) Організаційна структура 153

bb) Орган і цілі інформаційно-технічного унормування 153

сс) Підтримка застосування норм 153

b) Німецька Електротехнічна комісія в DIN і VDE (DKE) 154

7. Процедура і склад органу унормування 154

8. Супроводження державою процесу унормування 155

а) Договір між DIN і Федеративною Республікою Німеччина 155

b) Бюро з питань оцінки наслідків запровадження техніки (ТАВ)

при Німецькому Бундестазі 155

с) Федеральне відомство з питань безпеки в інформаційній тех-

ніці (BSI) 156

d) Ініціатива „Дигітальне телерадіо” (IDR) Федерального уряду 156

ІІ. Так звана „нова концепція” ЄС 157

1. Європейська гармонізація технічних норм 157

а) Тільки основоположні технічні вимоги безпеки 157

b) Конкретизація через визнані приватні органи унормування 158

аа) CEN та CENELEC 158

bb) ETSI 158

с) Процедуральні гарантії за допомогою права 159

аа) Директива про прозорість 159

bb) Принцип територіальної репрезентації в європейському

процесі унормування 160

d) Публікація вказівок на норми в Офіційному віснику ЄС 160

2. Оцінка відповідності товару або послуги сертифікованими і акре-

дитованими установами 162

ІІІ. Рецепція європейських норм німецьким правом 162

1. Проголошення про обов’язковість 163

2. Заперечення припущення 163

IV. Міжнародне унормування 164

1. Міжнародна організація стандартизації (ISO) і Міжнародна

електротехнічна комісія (ІЕС) 164

2. Спільний ISO/IEC технічний комітет з інформаційних технологій

(JTCI) 164

3. Moving Picture Coding Experts Group (MPEG) 165

V. „Інтернет-унормування” 165

1. Internet Engineering Task Force (IETF) 165

2. World Wide Web Consortium (WBC) 166

VI. Де-факто (всесвітні) стандарти 167

VII. Екскурс: унормування шляхом ITU-телекомунікаційного стандарти-

заційного сектору (ITU-T) 168

VIII. Резюме 169