29 Інформаційне право

Др. Міхаель Клопфер, Професор в Університеті ім. Гумбольдта м. Берлін

у співробітництві з

Д-ром Андреасом Нойном, Адвокат в м. Берлін

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО

від

Др. Міхаеля Кльопфера

Професор в

Університеті ім. Гумбольдта м. Берлін

із співробітництвом

Др. Андреаса Нойна

Адвокат в м. Берлін

Видавництво Бек, Мюнхен 2002

Передмова

Інформаційне право є специфічним пов’язаним з інформацією правом інформаційного суспільства. Хоча за допомогою такого визначення не можна знайти дійсно чіткого відокремлення дефініції, а скоріше можна визначити тільки напрямок, в якому ми повинні шукати потрібну дефініцію. У всякому разі стає зрозумілим, що не вся правова система інформаційного суспільства уявляє собою інформаційне право, а є інформаційно специфічною частиною права. При цьому сучасна електронна техніка відіграє центральну роль, тому, наприклад, інтерент-цивільне право, право про захист даних, право телекомунікацій і право інформаційних і комунікаційних послуг займатимуть одне з важливих місць в цій праці. З іншого боку інформаційне право і його тутешнє представлення не вичерпується правовими питаннями Інтернету тощо, хоча вони, у зв’язку з їх (частково) новим виглядом, є особливо захоплюючими. Залучення до великих взаємозв’язків інформаційного права прояснює деякі актуальні на сьогодні питання нового ІТ-права, їх фактичні масштаби і передусім їх ідейне і систематичне закріплення в охоплених цим правом зв’язках.

Інформаційне право є більш старішим ніж сучасні інформаційні технології. Це проявляється, наприклад, у представленому тут урахуванні права преси і телерадіо, перед яким, у зв’язку з новою інформаційною технікою, постають нові питання (наприклад відносно їх розмежування). Саме також і інформація завжди тримала разом різні групи, цілі суспільства і держави, чому (як нам надає можливість припускати 8 заповідь) правові норми стосовно інформації є такими ж старими як і саме право. Тому представлені тут частини відносно інформаційного конституційного права, інформаційного цивільного права і передусім інформаційного кримінального права переважно звертаються до регулювання, яке виникло задовго до часів сучасної інформаційної техніки, але яке все більше ними розвивається і змінюється.

Не зважаючи на його історичні коріння інформаційне право тільки сьогодні отримує його нову структуру і надзвичайне значення. Це звичайно є наслідком сучасних інформаційних технологій – але не тільки: підвищення значення інформаційного права є також наслідком підвищеного усвідомлення шансів і ризиків інформації взагалі, із конфліктами, які виникають на цій основі, і які врешті решт повинні бути вирішені правовими засобами. Таким чином в сучасному інформаційному праві відображаються також змінені уявлення сучасних суспільств і держав стосовно вільного руху інформації з одного боку і інформаційних рестрикцій („таємниці” тощо) з іншого боку. Це проявляється в даній праці в розділах стосовно права доступу до інформації і права про захист таємниці, а також знову ж таки стосовно захисту даних.

Звичайно, що таке широке розуміння інформаційного права, яке сильно виходить за рамки права Інтернету, веде до виникнення питання можливості його представлення в одній книзі. Звичайно, що вона не може претендувати на закінчену повноту в розумінні охоплення всіх частин інформаційного права, а повинна обмежуватись найважливішими частинами. Але також і в них у зв’язку із згаданим загальним обсягом залишатимуться не обговореними багато деталей і викладених в іншій літературі позицій. Хоча ще більш важким є питання стосовно того, чи отримало інформаційне право у представленому тут широкому розумінні необхідний масштаб систематизованої форми та контінуітетності, щоб (у всякому випадку

відносно серцевини) можна було говорити про правову галузь із певним мінімальним змістом. Розпочата поряд з цим попередня діяльність відносно підготовки Інформаційного кодексу (ІК) і покладена в її основу ухвала 62 З’їзду юристів Німеччини у всякому випадку свідчить про те, що для цього бачаться можливості і необхідність. В такому сенсі книга може розглядатись як внесок до подальшого формування власної правової галузі інформаційного права.

Праця не могла б виникнути без моїх співробітників. В першу чергу треба відзначити мого колишнього асистента, пана Адвоката Др. Андреаса Нойна, Берлін, який довгий час і дуже активно опікувався підготовчою працею для цієї книги. Йому я винний щиру подяку. Також я повинен подякувати моїм асистентам Роберту Гейне і Франкі фон Цешвіц, а також Торстену Дубе, Дореен Шорк, Тіму Веберу і Грегору Кутцшбах з їх цінну співпрацю. Нарешті я хотів би подякувати моїм студентським співробітникам, а саме панам Карстену Альслебену, Фабіану Куасту і Маттіасу Краузе за їх відчутну підтримку.

Книга враховує правове становище на початок вересня 2001 року, в окремих випадках і понад цей відрізок часу. Пропозиції і критику прошу надсилати на мою адресу: Університет ім. Гумбольдта м. Берлін, Дослідницький центр Технічне право, Унтер ден Лінден 10-11, 10099 Берлін, телефон: (030) 2093-3331, факс: (030) 2093-3438, е-пошта: michael=kloepfer@rewi.hu-berlin.de.

Берлін, у березні 2002 Міхаель Клопфер