- •Тема 1 Засади організації податкової системи України
- •Тема 2 Податок на додану вартість
- •Тема 3 Акцизний збір і мито
- •Тема 4 Податок на прибуток підприємств
- •Тема 5 Фіксований сільськогосподарський прибуток
- •Тема 6 Податок з доходів фізичних осіб
- •Шкала оподаткування прибутковим податком громадян
- •Визначення розміру несплачених податків, за що передбачено карну відповідальність згідно ст. 212 кку
- •Тема 7 Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва
- •Тема 8 Плата за землю
- •Ставки плати за землю
- •Тема 9 Плата за ресурси та послуги
- •Тема 10 Збори до фондів державного соціального страхування
- •Тема 11 Інші податки
- •Ставки податку
- •Тема 12 Розвиток податкової системи України
- •Список рекомендованої літератури
Ставки плати за землю
Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.) |
Середня ставка податку (коп. за 1м2) |
Коефіцієнт, що застосовується в Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування |
ДО 0,2 |
1,5 |
|
від 0,2 до 1 |
2,1 |
|
від 1 до 3 |
2,7 |
|
від 3 до 10 |
3,0 |
|
від 10 до 20 |
4,8 |
|
від 20 до 50 |
7,5 |
1,2 |
від 50 до 100 |
9,0 |
1,4 |
від 100 до 250 |
10,5 |
1,6 |
від 250 до 500 |
12,0 |
2,0 |
від 500 до 1000 |
15,0 |
2,5 |
від 1000 і більше |
21,0 |
3,0 |
Щодо земель сільськогосподарського призначення, ставки встановлюються у відсотках від грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь і диференціюються для ріллі, сіножатей та пасовищ і для багаторічних насаджень.
За земельні ділянки в межах населених пунктів ставки податку із земель, грошову оцінку яких визначено, встановлюються у відсотках від грошової оцінки. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не визначено, використовуються середні ставки (в копійках за квадратний метр) для населених пунктів, розміри яких диференціюються залежно від чисельності населення. В свою чергу, середні ставки, встановлені Верховною Радою України, також можуть диференціюватись відповідними сільськими, селищними, міськими Радами, виходячи з функціонального призначення і місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок. У населених пунктах, віднесених до курортних, встановлюються підвищуючи коефіцієнти до середніх ставок. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками, гаражами, дачами громадян, а також надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства тощо справляється в розмірі 3% суми земельного податку. Податок за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25%.
Податок за земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі відповідного земельного податку.
Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п’ятикратному розмірі.
Щодо земель, розташованих поза межами населених пунктів, ставки земельного податку встановлюються:
для підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення – з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;
для залізничного транспорту, Збройних Сил України – у розмірі 0,02% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області та ін.
Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, справляється у розмірі 50% в від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.