1. Предмет і завдання дисципліни «економічна діагностика»

1. Поняття та особливості економічної діагностики

Термін «діагностика» (від грецького «diagnosticos» - здатний розпізнавати) запозичений з медицини і означає вчення про методи і принципи розпізнавання хвороб і встановлення діагнозу. Тобто, діагностика – це процес всебічного дослідження об’єкту діагнозу з метою отримання висновку про його стан.

Подібно медицині, в економіці термін «діагностика» почав широко використовуватись відносно недавно і вживається найчастіше як синонім дослідження, вивчення причин (факторів) впливу на підприємницьку діяльність.

Зважаючи на порівняно малий строк використання даного терміну в економіці, сьогодні існують різні визначення поняття «економічна діагностика» (табл. 1.1). Як бачимо, наведені в таблиці визначення за своєю головною сутністю принципово не відрізняються.

Різні точки зору висловлюють фахівці і щодо місця діагностики в системі «економічна діагностика-економічний аналіз».

За думкою одних авторів економічна діагностика є частиною економічного аналізу, яка виокремилась із останнього внаслідок суттєвого посилення значення діагностичної функції аналізу.Щодо інших його функцій – пошукової та оцінювальної, то вони, безумовно, залишаються невід’ємним елементом аналізу і не втратили сьогодні своєї значущості.

В той же час інші автори вважають, що економічний аналіз входить в систему економічної діагностики у вигляді аналітичних методів.І з цим також можна погодитись, якщо згадати, що аналіз (від грецького «analysis» - розділяти, розчленовувати) – це метод наукового дослідження (пізнання) явищ і процесів, в основі якого лежить вивчення складових частин досліджуваної системи.

Зважаючи на вищенаведене, можна сказати, що обидві думки є коректними, взаємодоповнюючими, не містять принципових протиріч, а отже, не слід їх розглядати як такі, що протистоять одне одному.

Таблиця 1.1

Різновиди визначень поняття «економічна діагностика»

Термін	Визначення
Економічна діагностика	Оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів, неповної інформації з метою виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків ухвалення поточних управлінських рішень
	Систематичний збір, відображення, аналіз і опрацювання даних спеціальними методами в різних аспектах виробничо-господарської діяльності підприємства
	Сукупність методів якісного і кількісного аналізу, методів прогнозування й оцінки ефективності використання ресурсів підприємства для досягнення цілей розвитку бізнесу з урахуванням зовнішніх обмежень у рамках стратегічної зони господарювання
	Комплексна аналітична оцінка всіх сфер діяльності підприємства та чинників макро- і мікросередовища з позицій досягнення максимально можливого економічного результату і ефективного використання обмежених економічних ресурсів
	Система цільового економічного аналізу. спрямованого на оцінку стану його об’єкта та предмета, яка дозволяє визначити характер відхилень або порушень від нормального ходу господарських процесів і явищ та оцінити фінансовий стан підприємства на підставі типових ознак
	Процес оцінки (на основі комплексу методичних прийомів) стану об’єкта предмета, явища або процесу управління, який надає можливість виявити слабкі місця
	Процес розпізнавання і визначення негативних (кризових) явищ у діяльності підприємства на основі помічених локальних змін, встановлених залежностей, а також особливо помітних явищ поточної діяльності
	Вивчення стану господарюючого суб’єкта, вплив факторів розвитку соціально-економічних процесів та виявлення відхилень від нормального розвитку
	Агрегований синтетичний висновок про стан досліджуваного об’єкту, який здійснюється на основі різної аналітичної інформації, її синтезу та зіставлення
	Спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу господарського процесу на основі типових ознак, властивих даному порушенню
	Сукупність досліджень з визначення цілей функціонування підприємства. способів їх досягнення і виявлення недоліків

Загальним для економічної діагностики та економічного аналізу є те, що вони використовують:

• єдину методологію;

• єдиний інструментарій;

• єдині категорії;

• єдині функції (оцінювальна, пошукова, діагностична).

Що ж стосується особливостей економічної діагностики то вони пов’язані, перш за все, зі зміною умов функціонування підприємств, обумовленою переходом до ринкової економіки.

На відміну від планової, в ринковій економіці підприємство здійснює свою діяльність в конкурентному середовищі, нестабільних і часто невизначених умовах, за відсутності повної зовнішньої інформації. Це вимагає від керівництва підприємств проведення постійного моніторингу ситуацій і подій, передбачення або швидкого і досить точного встановлення характеру порушень, прийняття відповідних управлінських рішень, запровадження упереджуючих заходів.

З огляду на вищенаведене, можна назвати наступні особливості економічної діагностики:

1. процес діагностики це не одноразова дія, а постійна систематична діяльність в часі і просторі, ефективність якої значною мірою обумовлюється нагромадженим досвідом. Тобто, іншими словами, це аналітичний процес постійного моніторингу;

2. базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень є комплексний аналіз підприємства;

3. система економічної діагностики базується на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного аналізуна інформаційній базігосподарського облікута звітності;

4. окрім традиційних методів економічного аналізу, більш необхідних для оперативного управління, яке відповідає за тактику підприємств, економічна діагностика використовує також якісні методи аналізу, зокрема, експертні методи, що є більш пристосованими для рішення задач стратегічного управління;

5. об’єктом економічної діагностикиє сфери діяльності підприємства, що характеризують його, так би мовити,«ззовні», дозволяють оцінити позиції підприємства на ринку. Такими сферами економічної діагностики підприємства є: конкурентне середовище, стратегічні позиції, конкурентоспроможність, вартість, виробничий потенціал, фінанси, економічна безпека, корпоративна культура, як показник ділової репутації.

В економічному аналізі звичайно виконується оцінка підприємства, умовно кажучи, «зсередини», а отже, об’єктами аналізу є виробництво, асортимент, якість продукції, брак, ритмічність виробництва, персонал та ефективність його використання, основні та оборотні засоби, собівартість і т. ін.;

6. зміна зовнішніх умов функціонування підприємств, про що йшла мова вище, обумовлює меншу точність та вірогідний характер оцінок, отримуваних за результатами діагностики;

7. постійна загроза кризових явищ обумовлює посилення прогностичних, антикризових, попереджувальних функцій діагностики. В цьому зв’язку одним з важливих напрямів в економічній діагностиці є фінансова діагностика і діагностика банкрутства.

Слід зазначити, що в останній час під впливом розвитку суспільних відносин економічний аналіз зазнав суттєвих трансформацій [_Чумаченко_]:

• ширше використовується принцип управління за відхиленнями;

• підвищується оперативність аналізу;

• центр уваги переноситься від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів, тобто простежується відхід від формальної точності результатів аналізу;

• ширше використовуються додаткові джерела інформації поряд з використанням зовнішньої та внутрішньої звітності;

• створюються аналітичні групи з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів для забезпечення комплексності економічного аналізу;

• розширюється використання в економічному аналізі вибіркових даних.

Все це свідчить про поступове зближення традиційного економічного аналізу та сучасної економічної діагностики.

2. Предмет, об'єкт, мета та завдання економічної діагностики. Зв’язок економічної діагностики з іншими дисциплінами

Економічна діагностика як дослідницький, пошуковий, пізнавальний процес, має свій предмет, який з розвитком самої науки конкретизується і видозмінюється.

Стосовно до підприємства на нашу думку більш сучасним та вдалим є таке його визначення.

Предметом економічної діагностики – кількісна характеристика та якісна ідентифікація стану підприємства [Гетьман].

Предмет даної дисципліни тісно пов’язаний з його об’єктом та суб’єктами.

Об’єктом економічної діагностики є власно підприємство як цілісна високоорганізована система з усіма її функціональними підсистемами.

Суб’єктами економічної діагностикиє його виконавці, як зовнішні по відношенню до підприємства (акціонери, комерційні банки, органи державної та місцевої влади, і т. ін.), так і внутрішні (аналітичні служби підприємства).

Мета економічної діагностики діяльності підприємства полягає в установленні стану підприємства за допомогою реалізації комплексу дослідницьких аналітичних процедур.

Завдання економічної діагностики призначені реалізувати її мету. Основними з них є наступні:

• ідентифікація реального стану підприємства;

• виявлення змін у стані підприємства в просторово-часовому вимірі;

• встановлення основних факторів, що викликали зміни у стані підприємства та визначення їх впливу;

• прогноз основний тенденцій розвитку;

• узагальнення результатів діагностики;

• обґрунтування заходів, управлінських рішень, спрямованих на налагодження діяльності підприємства, запобігання або зменшення впливу небажаних відхилень від заданого режиму функціонування.

Структура дисципліни «Економічна діагностика», взаємозв’язки та послідовність викладення складових елементів діяльності підприємства наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структурно-логічна схема вивчення дисципліни «Економічна діагностика»

Економічна діагностика тісно пов’язана з багатьма науковими дисциплінами.

Теоретичною і методологічною основою усіх економічних наук, в тому числі і економічної діагностики, є філософія і економічна теорія.

Базовими для використання в економічній діагностиці є загальнонаукові філософські категорії, зокрема, діалектичний метод дослідження, основними принципами якого є рух, розвиток, саморозвиток, взаємообумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, перехід кількості в якість.

До загально методологічних наук, які розкривають основи суспільного виробництва, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва, озброюють майбутніх фахівців в галузі економіки системою економічних категорій і показників, відносяться «Політична економія», «Макроекономіка», «Мікроекономіка».

Серед конкретних економічних наук, з якими пов’язана економічна діагностика, - «Економіка підприємства», «Планування і контроль на підприємстві», «Стратегія підприємства», «Фінансовий менеджмент», «Стратегічне управління підприємством», «Управління потенціалом підприємства», «Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків».

До методичного апарату і інструментарію економічної діагностики залучаються відповідні засоби дисциплін «Статистика», «Бухгалтерський облік», «Економічний аналіз», «Менеджмент», «Маркетинг», «Економічна інформатика».

3. Види економічної діагностики. Принципи та методи економічної діагностики

Все розмаїття видів економічної діагностики можна класифікувати за різними групувальними ознаками. В навчальній літературі та у економічних наукових виданнях зустрічаються різні точки зору фахівців щодо подібної класифікації.

Один з варіантів класифікації видів економічної діагностики представлено на рис. 1.2.

За рівнем діагностованого

об’єкта

Глобальна

Макродіагностика

Мікродіагностика

Залежно від явищ, що підлягають фіксації

Внутрішня

Зовнішня

Структурна

За об’єктом діагностики

Функціональна

Організаційнанізаційна

За тематикою й осяжністю

Комплексна

Тематична

Експрес-діагностика

За періодичністю проведення

Систематична

Систематична

Епізодична

Систематична

Етіологічна

Залежно від характеру дослідження

Симптоматична

Кількісна

За формою оцінки результатів

Якісна

Рис. 1.2. Види економічної діагностики

Короткий опис наданих на рис. 1.2 видів діагностики наведено нижче.

Глобальна діагностика охоплює світовий рівень, макродіагностика – національний рівень,мікродіагностика – рівень підприємства.

Внутрішня діагностика передбачає оцінку характеру порушень нормального ходу виробничо-господарської діяльності підприємства;зовнішня діагностика – це оцінка підприємства з позицій сприйняття його зовнішніми учасниками ринку (потенційними інвесторами, комерційними банками і т. ін.). З цією метою визначається інвестиційна привабливість, платоспроможність, фінансова стійкість підприємства та ін.

Структурна діагностика заснована на декомпозиції («розкладенні» вихідної ситуації на частини, зведення складної задачі до декількох простих) досліджуваного об’єкта та вивченні структурних характеристик його елементів;функціональна діагностика – досліджує процес функціонування (діяльності) підприємства;організаційна діагностикає технологією аналізу стану підприємства, яка допомагає встановити особливості соціально-психологічного клімату в колективі, стиль та методи керівництва, виявити проблемні моменти в робочому процесі, підготувати рекомендації по оптимізації діяльності.

Комплексна діагностика (інакше можна назвати її детальною діагностикою) передбачає докладне аналітичне дослідження, що дає глибоке розуміння поточної ситуації і є основою для визначення стратегії перетворень, так і здійснення конкретних поточних заходів для досягнення запланованих результатів;тематична діагностика – докладне аналітичне дослідження. здійснюване за певним напрямом діяльності підприємства;експрес-діагностика– коротке дослідження різних аспектів діяльності підприємства.

Систематична діагностика передбачає постійне дослідження змін фінансово-економічного стану підприємства;епізодичнадіагностика(точкова)діагностика заснована на різних спеціальних дослідженнях стану підприємства.

Етіологічна діагностика означає систему аналізу економічної діяльності підприємства, що побудована за принципом «від причини до симптому». тобто за принципом зосередження основної уваги дослідника на встановленні причинно-наслідкових зв’язків між подіями внутрішнього та зовнішнього середовища господарювання. така система дає змогу передбачити розвиток позитивних чи, навпаки, деструктивних процесів на підприємстві;симптоматична діагностика– це система аналізу, що передовсім фіксує позитивні чи негативні вияви різноманітних чинників, а потім досліджує їхні причинно-наслідкові зв’язки. За створення такої системи на підприємстві аналітики основну увагу приділяють достовірності та повноті фіксації змін внутрішнього та зовнішнього середовища. тобто система працює за принципом «від симптому до причини».

Кількісна діагностика передбачає виходить з необхідності визначення кількісних характеристик техніко-економічного стану підприємства, метою якої є вимір, порівняння результатів виробництва, рівня витрат, встановлення кількісної міри впливу різних факторів;якісна діагностиказаснована на якісних порівняльних оцінках стану підприємства, метою якої є виявлення особливостей даного стану і його внутрішніх взаємозалежностей.

Економічна діагностика, як і будь-яка інша економічна дисципліна, базується на певних принципах.

Основні принципи економічної діагностики:

• інтегрованість у загальну систему аналізу - органічна убудованість економічної діагностики в загальну систему аналізу;

• науковий характер досліджень– базування на положеннях діалектичної теорії пізнання, економічних законів розвитку виробництва, орієнтація на використання сучасних, достатньо теоретично обґрунтованих методик діагностики;

• комплексність– охоплення всіх ланцюгів і всіх аспектів діяльності, всебічне вивчення причинних залежностей в економіці підприємства;

• системність– розгляд досліджуваних об’єктів як складних динамічних систем, що складаються з низки елементів, певним чином пов’язаних між собою і зовнішнім середовищем. Такий підхід орієнтує аналітиків на розкриття цілісності об’єкта, на виявлення різноманітних типів взаємозв’язків та зведення їх в єдину картину;

• об’єктивність – використання достовірної, перевіреної інформації, що реально відображує об’єктивну дійсність, а також методів та заходів, що мінімізують суб’єктивність аналітика чи неточність оцінок;

• конкретність – конкретне цільове спрямування кожного етапу діагностики;

• точність – відтворювання реальних економічних процесів на прийнятному для підприємства рівні;

• дієвість - максимальна орієнтація на превентивні (попереджувальні) заходи;

• своєчасність – постійне врахування динамічності господарської діяльності;

• ефективність (доцільність, економічність) – порівняння позитивних наслідків від діагностики з витратами на її проведення.

Ефективність і якість результатів діагностики діяльності підприємства в значній мірі визначається якістю і досконалістю методологічної бази.

Ключовими елементами методологічного забезпечення є:

• методи і процедури діагностики;

• система показників та методичні підходи до їх розрахунку;

• джерела інформації;

• рекомендації по узагальненню та правила надання результатів діагностики (таблична, графічна) для прийняття рішень. .

Методологія економічної діагностики, як і будь-якої іншої науки, являє собою органічну єдність трьох структурних елементів:

1.Теорія і методологія філософії, соціології і економіки.

В основі цього структурного елемента лежать теорія пізнання, діалектика, теорія функціонування ринкової економіки.

2. Загальнонаукові методи пізнання.

Цей структурний елемент включає в себе розвинуту систему загальнонаукових методів – спостереження, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і т.д.

3. Локальна (специфічна)система методології.

Стосовно до специфіки предмета економічної діагностики в даному структурному елементі знаходять свою конкретизацію і розвиток перші два елементи методології.

Використовують наступні методи економічної діагностики:

• аналітичні,засновані на безконтактних дослідженнях за допомогою статистичної інформації, використання комплексного економічного аналізу (групування, відносні і середні величини, ланцюгові підстановки, індексний метод, балансовий метод, багатовимірний факторний аналіз та ін.).

• експертні, засновані на узагальненні оцінок та інформації, наданих експертами на основі контактних досліджень (методи інтерв’ю, сценаріїв, опитування, комісій, мозкової атаки, дерева цілей, Дельфи та ін.).

• динамічне програмування– обчислювальний метод розв’язання задач за допомогою використання математичних моделей.

• лінійне програмування – математичний метод, заснований на оптимізації досягнення кількісно визначеної мети.

4. Інформаційне забезпечення економічної діагностики

Одним з важливих факторів ефективного процесу діагностики економічного стану підприємства є його інформаційне забезпечення.

Інформацію для економічної діагностики поділяють на декілька типів (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Типи інформації для економічної діагностики [Чумаченко]

Тип інформації	Характеристика
Факт	Інформація про подію або умову, що їх можна безпосередньо спостерігати та аналізувати (наприклад, виробництво, продаж). Така інформація є основою для діагностики і повинна накопичуватись в бази даних з різних джерел.
Оцінка	Ґрунтується на висновках, зроблених щойно чи колись у минулому. В силу дії різних причин не завжди є достовірною і може мати різні похибки. За результатами оцінки формується база даних для прогнозування майбутнього, особливо коли використовуються експертні системи.
Прогноз	Частково ґрунтується на аналогії і частково на тому, що прийнято називати «здоровим глуздом». Для прогнозування використовуються різні методи і моделі (екстраполяційні, системно-структурні та ін.), знання експертів у конкретній сфері.
Конфіденційна інформація	Інформація, як і джерело її отримання, не підлягає розголошенню і має різний рівень надійності. До неї відносять інформацію про плани конкурентів, про науково-технічні досягнення, можливі зміни в законодавстві стосовно виробництва, торгівлі. податків тощо.
Чутки	Є не дуже надійним джерелом інформації, але можуть спричинити зміни на ринку, навіть якщо зміст їх не відповідає дійсності.

Все розмаїття економічної інформації поділяють на групи за різними ознаками (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Класифікація економічної інформації [Чумаченко]

Групувальна ознака	Вид інформації	Підвид інформації
За стадіями управління	нормативна планова облікова аналітична прогнозна
За місцем утворення	внутрішня зовнішня
За рівнем доступності	конфіденційна відкрита
За стадіями перетворення	вхідна
	вихідна	проміжна результатна
За стабільністю	постійна умовно-постійна змінна
За насиченістю	достатня недостатня надлишкова
За ознакою	якісна кількісна
За якістю	точна приблизна (орієнтовна) сумнівна, що підлягає перевірці
За способом фіксації	усна
	документальна	паперовий носій машинний носій
За елементами структури	реквізит показник масив потік

Можливі джерела інформації про діяльність підприємства для проведення економічного діагностування наведені на рис. 1.3.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Внутрішні

Зовнішні

Облікові

Облікові

Бухгалтерська звітність

Матеріали ревізій та внутрішнього аудиту

Відкрита інформація офіційних джерел та засобів масової інформації, звітів, довідників, реклам, Інтернету

Фінансова

звітність

Протоколи виробничих нарад, зборів трудових колективів, комісій, засідань правління

Інформація державних та недержавних національних

та міжнародних

інформаційних служб

Статистична

звітність

Накази та розпорядження керівного складу, доповідні та пояснювальні записки

Оперативно-технічна звітність

Довідники для службового користування

Не конфіденційна та конфіденційна інформація, отримана від носія інформації у довірчому порядку

Програми, плани, проекти розвитку підприємства

Податкова

звітність

Патенти, ліцензії

Рис. 1.3. Різновиди джерел інформації про діяльність підприємства [для самост. вивчення]

Для забезпечення ефективної організації проведення економічної діагностики використовувана інформація повинна відповідати певним вимогам (табл.1.4).

Таблиця 1.4

Вимоги до інформації, що використовується в економічній діагностиці

[Чумаченко, Шпанковская].

Вимога	Характеристика вимоги
1. Достовірність	Адекватне відображення дійсності, відсутність у інформації суттєвих помилок, упередженості і перекручень, які можуть негативно вплинути на рішення користувачів звітності.
2. Безперервне поповнення	Створення системи моніторингу
3. Повнота даних (суттєвість)	Всебічність, точність, об’єктивність інформації, що потрапляє до звітності.
4. Доступність	Можливість оцінки
5. Оперативність надходження і перетворення	Скорочення часу на економічну діагностику, своєчасність регулювання процесів
6. Цінність (потрібність)	Придатність до практичного використання та актуальність.
7. Розумна достатність	Відсутність даних, не потрібних для прийняття управлінських рішень, скорочення часу на обробку інформації.
8. Єдність облікових та планових даних	Забезпечення зіставлень.
9. Уніфікованість	Можливість інтеграції.
10. Порівнянність	Придатність інформації для порівнювання діяльності як одного суб’єкта господарювання в різні періоди, так і різних суб’єктів.
11. Можливість перевірки	Об’єктивність аудиторських, діагностичних та інших оцінок.

В ході економічного діагностування аналітикові доводиться мати справу з досить великим обсягом інформації, виконувати трудомістку роботу, пов’язану зі збиранням, передаванням, обробкою, систематизацією даних та виконанням необхідних розрахунків, а також зі зберіганням, пошуком, передаванням інформації. Підвищити оперативність та ефективність процесу інформаційного забезпечення дозволяє запровадження систем автоматизації названих процесів.