- •Основи екології
- •Людство
- •Глава 1
- •§ 1.2. Основні фактори деградації довкілля
- •§ 1.3. J Екологічні катастрофи
- •Глава 1
- •Глава 1
- •За типами діяльності
- •Підрозділів)
- •§ 2.1. І Загальне уявлення про біосферу
- •§2.2. J Походження й еволюція біосфери
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2.3. J Функціонування біосфери
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 Біоекологія
- •§ 2.5. J Види, популяції та середовище
- •Глава 2
- •§ 2.7: J Ноосфера
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2.8. У Біорізнзманітність і її збереження
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Ареали випадання кислотних дощів:
- •§ 3.3. J Гідросфера
- •Континентальний схил
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4.2. J Енергетика
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Техноекологія
- •§ 4.3. J Промисловість Спочатку скористайтеся принципом Чистого Виробництва, а потім приймайте рішення про впровадження будь-яких технологій. Із матеріалів unep
- •Глава 4
- •Глава 4 Техноекологія
- •§ 4.4. J Сільське господарство
- •§4.5. І Транспорт
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4.7._J Наукова діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 5.3. І Економіка природокористування
- •§5.4. Й у конкретних обсягах. Ці права можуть продаватися державним органом підприємствам і одним підприємством іншому. Ціна ел залежить від добового часу, сезону, обстановки в регіоні.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 Соціоекологія
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Екологія людини
- •Глава 7
- •В Україні ( )протягом XX ст.
- •Структура земельного фонду України
- •Глава 7 Природно-соціальні особливості України
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 8.3. J Донецько-Придніпровськии регіон
- •Глава 8 Екологічний стан окремих регіонів України
- •Наслідки
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 9.3. J Аварія на Чорнобильській аес
- •Глава 10 Національний шлях до еколого-збалансованого розвитку
- •Глава 10 Національний шлях до еколого-збалансованого розвитку
- •Глава 1 Людство в навколишньому середовищі 6
§5.4. Й у конкретних обсягах. Ці права можуть продаватися державним органом підприємствам і одним підприємством іншому. Ціна ел залежить від добового часу, сезону, обстановки в регіоні.
Торгівля квотами на забруднення — найгнучкіший з усіх відомих методів економічного регулювання якості природного середовища.
Додатком до ЕЛ є страхування екологічної невизначеності.
Останнім часом уводяться ліцензії на родовища — цінні папери, :до дають право на видобування й продаж корисних копалин.
У ході комплексної економічної оцінки природоохоронних заходів передбачається виконання таких процедур:
визначення чистого економічного ефекту;
оцінка варіантів очищення промислових стічних вод;
оцінка варіантів очищення атмосферних забруднень;
оцінка варіантів переробки відходів;
оцінка технологічних рішень;
оцінка конструкторських рішень;
екологічна експертиза проектів;
оцінка ризику аварій.
В Україні, як і в інших державах, розпочато формування системи економічного регулювання природоохоронної діяльності:
вводяться платежі за використання природних ресурсів та забруднення природного середовища;
створюються екологічні фонди, банки;
розпочато торгівлю екологічними ліцензіями, квотами тощо.
У зв'язку з тим, що в період переходу до ринкової економіки виникають великі складнощі та труднощі не лише економічного характеру, а й екологічного, треба враховувати таке:
ринок може бути використаний для ефективного обмеження руйнування природи;
сам механізм стихійних ринкових попиту й пропозиції не забезпечує захисту природи — необхідне втручання ззовні;
ринкові розцінки на підставі наукових екологічних нормативів можуть використовуватися для регулювання природокористу вання;
економіку слід розвивати згідно з плановою стратегією, яка передбачає позаринкові форми контролю;
266
для дійового екологічного управління економічним розвитком потрібні політично організовані сили, які представляють нагальні й довгострокові інтереси всього населення й спроможні протистояти вузьким інтересам підприємців і тих, хто — прямо чи опосередковано — має зиск від виробництв-забруднювачів.
М. Ф. Реймерс сформулював 15 законів природокористування, серед яких можна назвати:
;
Закон вичерпності природних ресурсів;
Закон зростання наукоємності суспільного розвитку;
Закон зниження природно-ресурсного потенціалу;
Закон сукупної дії природних факторів;
Закон спадної (природної) родючості;
Закон зростання темпів обігу залучених природних ресурсів;
Закон неминучих ланцюгових реакцій «жорсткого» управління природою;
Закон територіальної екологічної рівноваги;
Закон спадної віддачі.
Правові засади природокористування
Ступінь цивілізації вимірюється не лише кількістю кіловат,що їх виробляють енергоустановки. Вона вимірюється також низкою моральних і духовних критеріїв, мудрістю людей, які просувають уперед цивілізацію, намагаються забезпечити їй довговічність у найсприятливішому для її процвітання середовищі, у цілковитій гармонії із законами природи, від яких людина ніколи не звільниться.
Ж. Дорст,
французький зоолог, громадський діяч
Закони про охорону природи. Правову основу охорони природи становлять закони внутрішньодержавної й міжнародної ваги. В них наводяться обов'язкові для всіх громадян вимоги, націлені на забезпечення нормальних умов
267
Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля