5.1. Схеми з’єднань щитів і пультів.

Схеми з’єднань щитів і пультів виконують на основі принципових схем і креслень загальних видів щитів, пультів, мнемосхем і т. п. Схеми з’єднань виконують адресним або табличним способом.

Електричні схеми з’єднань, виконані адресним способом.

Схеми з’єднань адресним способом виконуються без масштабу на один щит, пульт, статив і т. п. Звично електричні проводки показують на одній схемі, трубні на іншій. Можуть мати місце і комбіновані схеми, що об’єднують два види проводки.

На електричних схемах з’єднань прилади і апарати зображують спрощено у вигляді прямокутників.

Над прямокутником, або біля нього розміщують коло, розділене горизонтальною лінією. Цифри в чисельнику показують порядковий номер виробу по схемі з’єднань. Порядкові номери присвоюють попаралельно, звично зліва направо, зверху вниз. В знаменнику записують позиційне позначення по принциповій схемі, наприклад рис.2.17,18-порядковий номер виробу, 2-4-позиційне позначення.

Жили проводів і кабелів до апаратів і приладів підключають до їх вихідних зажимів. Останні умовно зображають колами у відповідності з їх дійсним розміщенням. В більшості випадків вихідні зажими приладів мають заводське маркування. В цих випадках їх вписують в кола. Якщо вихідні зажими апаратів заводського маркування не мають, їх маркують на схемах з’єднань умовно арабськими цифрами в порядку зростання, про що оговорюють в пояснювальній записці.

Розглянемо схему щита, виконану адресним способом.

Порядкові номери виробів на схемі використовуються для позначення адресів. Схема читається зліва направо і зверху вниз. Провідник, приєднаний до зажиму 1 в ряді 1К, має маркування 406, але він нікуди не приєднаний, написаний адрес в даному випадку 82. Знаходимо елемент 82. Це лампа HL10. Провідник від неї має те ж саме маркування 406, а біля нього написана зворотня адреса 1К.

З’єднання між лампами HL10-HL8 показане безпосередньо, оскільки лампи розміщені на щиті. Від лампи HL8 провідник 406 відходить до елементу 124, котрий на схемі не показаний.

Наступним в ряді 1К є провідник 823, під’єднаний до зажима 2. Адреса 87 вказує на прилад 87. Знаходимо серед його виводів той, до котрого приєднаний провідник 823, це вивід11. Щоб переконатись в правильності рішення, звернимось до зворотньої адреси. Між зажимами 2 і 3 показана перемичка, відповідно, провідники, під’єднані до них, повинні мати одне і те саме маркування, в даному випадку 823. Але провідники ідуть до різних приладів, тому мають різні адреси: від зажиму 2- адреса 87, від зажиму 3- 88. Легко переконатись в тому, що провідник 823 підходить до виводу 11 приладу 88- зворотьня адреса 1К.

Провідник з маркуванням 17 має адресу 92. В приладі 92 він під’єднаний до виводу 2, в котрого зворотня адреса 1К.

Крім того на схемі показані перемички в середині приладу 92 і між розміщеними поруч приладами 92 і 93.

Схеми з’єднань, виконані табличним способом.

Даний спосіб дістає все більше поширення, оскільки дозволяє машинне проектування. При табличному способі виконання схем з’єднань передбачується безперервна прокладка провідників по каркасу щита. Для цього проводки вписують в таблицю, як правило, по зростанню номерів маркування кіл в ПЕС. Враховуючи розміщення приладів і апаратури в щиті з внутрішньої сторони, провідникам задають найкоротші відстані.

При цьому слід дотримуватись правила - початок кожного наступного провідника повинен бути на тому самому апараті, де закінчився попередній провідник.

В графі “ Дані провідника” вказують марку провідника, січення, а при необхідності і колір.

При правильному читанні таблиць недивлячись на відсутність наочної схеми можна чітко уявити собі всі наявні на щиті з’єднання. Таблицю з’єднань розглядають разом з кресленням компоновки приладів і апаратури.

Рис.1. Адресний спосіб виконання схем з’єднань