5.5.Позиційні позначення на принципових електричних схемах

Кожен елемент і (чи) пристрій, що має самостійну принципову схему і розглядається як елемент, що входять у виріб і зображений на схемі, повинен мати позиційне позначення відповідно до ГОСТ 2.710-81. Пристроям, що не мають самостійних принципових схем, і функціональним групам рекомендується привласнювати позначення відповідно до ГОСТ 2.710-81. Позиційні позначення елементам (пристроям) слід привласнювати в межах виробу (установки).

В загальному випадку позиційне позначення повинно складатися з трьох частин, що мають самостійне змістове значення і які записуються без розділових знаків і пропусків. В першій частині позиційного позначення повинен бути вказаний вид елементу або пристрою. Воно повинно містити одну або дві літери латинського алфавіту – літерний код видів елементів у відповідності табл. 8. В другій частині позиційно позначення повинен бути вказаний порядковий номер елементу (пристрою) в межах елементів (пристроїв) даного виду. Наприклад, в позначенні реле К1 перша частина є літерою латинського алфавіту (код), а цифра - порядковий номер цього реле в схемі. В третій частині позиційного позначення допускається указувати функціональне призначення даного елементу або пристрою використаного в схемі. Для цього використовуються літерні коди функцій елементів (коди функціонального призначення) у відповідності до ГОСТ 2.710-81.

Третя частина позначення в принципових електричних схемах проектів автоматизації застосовується рідко.

Для побудови позиційного позначення для коду виду елементів рекомендується застосовувати двох літерні коди.

Проте залежно від конкретного змісту схеми елемент любого типу може бути позначений і однією літерою - загальним кодом виду елементу. Наприклад, якщо в схемі магнітного пускача немає реле, то пускач можна позначити буквою К, хоча пускач має і двох літерний код (КМ).

Порядкові номери елементам (пристроям) варто привласнювати, починаючи з одиниці, у межах групи елементів (пристроїв), яким на схемі привласнене однакове літерне позиційне позначення, наприклад, D1, D2, DЗ і т.д., C1, C2, СЗ і т.д.

Порядкові номери повинні бути привласнені відповідно до послідовності розташування чи елементів пристроїв на схемі при вертикальному розміщенні зверху вниз у напрямку ліворуч праворуч, а при горизонтальному з ліва на право в напрямі зверху в низ.

При необхідності допускається змінювати послідовність присвоєння порядкових номерів у залежності від розміщення елементів у виробі, напрямку проходження чи сигналів функціональної послідовності процесу.

При внесення змін у схему послідовність присвоєння порядкових номерів може бути порушена.

Позиційні позначення проставляють на схемі поруч з умовними графічними позначеннями елементів і (чи) пристроїв із правої чи сторони над ними.

На схемі виробу, до складу якого входять функціонально або конструктивно завершені пристрої, що не мають самостійних принципових схем, допускається позиційні позначення елементам привласнювати в межах кожного пристрою.

Якщо до складу принципової схеми входить функціонально або конструктивно завершений пристрій, який має самостійну принципову схему, то він виділяється суцільною тонкою лінією, рівною за товщиною лінії зв’язку.

Елементи, що складають функціональну групу або пристрій, але не мають самостійної принципової схеми, можуть на схемі виділятися штрих пунктирними лініями, рівними за товщиною лінії зв’язку.

На схемах можна також розмежовувати штрих пунктирними лініями, рівними за товщиною лініям зв'язку, елементи і пристрої, розташовані в різних приміщеннях, із вказівкою найменування і (або) номера приміщень.

На принципових електричних схемах при необхідності можуть показуватися елементи схем іншого виду, наприклад елементи пневматичних, гідравлічних або кінематичних схем, а також елементи, що не входять в дану установку, але необхідні для пояснення принципу її роботи. Графічне позначення таких елементів і пристроїв відокремлюють на схемі штрих пунктирними лініями, рівними по товщині лініям зв'язку, і поміщають написи, вказуючи в них місцезнаходження цих елементів, а також необхідні дані. Так, на рис. 14 показані пристрої SK1 I SK2, що представляють собою технологічні контакти само пишучого реєструючого пристрою типу РП160. Його дані і вказівки про місцезнаходження приводяться в переліку елементів даної схеми.

Якщо до складу виробу входить кілька однакових пристроїв, то позиційні позначення елементам варто привласнювати в межах цих пристроїв.

При зображенні на схемі елементів пристрою рознесеним способом позиційне позначення окремим елементам пристрою проставляють біля кожної складової частини (Рис.20)

При вказуванні біля умовних графічних позначень номіналів резисторів і конденсаторів допускається застосовувати спрощений спосіб позначення одиниць вимірів:

- для резисторів:

від 0 до 999Ом - без вказівки одиниць виміру,

від 1• 10³ до 999• 10³ Ом - у кілоомах з позначенням одиниці виміру малою літерою к,

від 1• 10⁶ до 999• 10⁶ Ом - у мегомах з позначенням одиниці виміру прописною буквою М,

більше 1• 10⁹Ом - у гігаомах з позначенням одиниці виміру прописною буквою Г;

для конденсаторів

від 0 до 9999 • 12^-12 Ф - у пікофарадах без вказівки одиниці виміру,

від 1• 10^-8 до 9999• 10^-6 Ф - у мікрофарадах з позначенням одиниці виміру малими літерами мк.