до розрахи з фізхімії
.pdf
|
|
|
Агрегатний стан речовини |
|
|||
Ва- |
|
твердий |
|
рідкий |
Умови |
||
ріант |
Т, К |
|
р, Па |
Т, К |
|
р, Па |
|
|
229 |
|
100 |
273 |
|
4 800 |
М = 32 г/моль |
|
248 |
|
700 |
283 |
|
6 700 |
тв = 837 кг/м3 |
5 |
257 |
|
1 300 |
298 |
|
12 700 |
рід = 825 кг/м3 |
267 |
|
3 000 |
307 |
|
16 400 |
р1 = 300*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
273 |
|
4 800 |
313 |
|
18 900 |
|
|
|
|
|
317 |
|
21 300 |
|
|
173 |
|
7 300 |
190 |
|
31 200 |
М = 34 г/моль |
|
178 |
|
11 600 |
196 |
|
38 700 |
тв = 1010 кг/м3 |
6 |
183 |
|
18 000 |
200 |
|
44 400 |
рід = 980 кг/м3 |
184 |
|
20 000 |
207 |
|
56 000 |
р1 = 450*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
190 |
|
31 200 |
215 |
|
69 500 |
|
|
|
|
|
221 |
|
85 000 |
|
|
196 |
|
101 300 |
212 |
|
520 000 |
М = 44 г/моль |
|
203 |
|
190 500 |
220 |
|
649 000 |
тв = 1542 кг/м3 |
7 |
213 |
|
402 400 |
223 |
|
701 000 |
рід = 1510 кг/м3 |
220 |
|
649 000 |
239 |
|
1 050 000 |
р1 = 750*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
241 |
|
1 088 000 |
|
|
|
|
|
242 |
|
1 132 000 |
|
|
277 |
|
1 410 |
277 |
|
1 830 |
М = 46 г/моль |
|
278 |
|
1 630 |
279 |
|
2 080 |
тв = 1240 кг/м3 |
|
279 |
|
1 880 |
281 |
|
2 370 |
рід = 1290 кг/м3 |
8 |
280 |
|
2 070 |
283 |
|
2 700 |
р1 = 950*105 Па |
|
281 |
|
2 370 |
285 |
|
3 060 |
|
|
|
|
|
289 |
|
3 930 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
240 |
|
50 000 |
236 |
|
57 300 |
М = 52 г/моль |
|
243 |
|
58 500 |
246 |
|
78 600 |
тв = 3010 кг/м3 |
9 |
245 |
|
66 700 |
248 |
|
84 000 |
рід = 2955 кг/м3 |
249 |
|
86 600 |
249 |
|
86 700 |
р1 = 350*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
253 |
|
96 900 |
|
|
|
|
|
254 |
|
100 500 |
|
|
264 |
|
5 300 |
293 |
|
26 700 |
М = 58 г/моль |
|
271 |
|
8 000 |
303 |
|
35 200 |
тв = 822 кг/м3 |
10 |
281 |
|
13 300 |
308 |
|
40 100 |
рід = 812 кг/м3 |
293 |
|
26 700 |
311 |
|
43 500 |
р1 = 700*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
313 |
|
45 300 |
|
|
|
|
|
316 |
|
49 000 |
|
|
273 |
|
661 |
274 |
|
813 |
М = 20 г/моль |
|
274 |
|
720 |
277 |
|
943 |
тв = 1005 кг/м3 |
|
275 |
|
785 |
278 |
|
993 |
рід = 998 кг/м3 |
11 |
276 |
|
852 |
280 |
|
1 080 |
Р1 = 50*105 Па |
|
277 |
|
943 |
283 |
|
1 250 |
|
|
|
|
|
288 |
|
1 620 |
|
|
|
|
|
294 |
|
2 100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11
|
|
|
Агрегатний стан речовини |
|
|||
Ва- |
|
твердий |
|
рідкий |
Умови |
||
ріант |
Т, К |
|
р, Па |
Т, К |
|
р, Па |
|
|
252 |
|
12 900 |
265 |
|
38 400 |
М = 30 г/моль |
|
258 |
|
21 900 |
270 |
|
44 800 |
тв = 820 кг/м3 |
12 |
262 |
|
30 000 |
275 |
|
52 600 |
рід = 805 кг/м3 |
|
264 |
|
35 600 |
283 |
|
69 600 |
р1 = 900*105 Па |
|
265 |
|
38 400 |
287 |
|
79 100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
109 |
|
14 000 |
110 |
|
28 500 |
М = 28 г/моль |
|
112 |
|
22 100 |
118 |
|
49 000 |
тв = 1057 кг/м3 |
13 |
114 |
|
31 300 |
120 |
|
57 200 |
рід = 910 кг/м3 |
117 |
|
41 900 |
121 |
|
61 100 |
р1 = 600*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
118 |
|
49 000 |
122 |
|
66 100 |
|
|
|
|
|
123 |
|
70 900 |
|
|
111 |
|
2 560 |
112 |
|
5 210 |
М = 38 г/моль |
|
115 |
|
4 450 |
120 |
|
8 950 |
тв = 880кг/м3 |
14 |
117 |
|
5 830 |
123 |
|
10 620 |
рід = 872 кг/м3 |
119 |
|
7 650 |
124 |
|
11 300 |
р1 = 800*105 Па |
|
|
120 |
|
8 950 |
125 |
|
12 100 |
|
|
|
|
|
126 |
|
12 600 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
261 |
|
950 |
289 |
|
6 480 |
М = 40 г/моль |
|
271 |
|
1 900 |
343 |
|
15 520 |
тв = 840 кг/м3 |
15 |
282 |
|
4 050 |
365 |
|
20 950 |
рід = 818 кг/м3 |
289 |
|
6 480 |
379 |
|
24 340 |
р1 = 500*105 Па |
|
|
|
|
|
388 |
|
26 900 |
|
|
|
|
|
394 |
|
28 740 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
179 |
|
9 850 |
198 |
|
42 100 |
М = 37 г/моль |
|
185 |
|
15 660 |
223 |
|
68 900 |
тв = 1025 кг/м3 |
16 |
190 |
|
24 250 |
228 |
|
74 600 |
рід = 995 кг/м3 |
191 |
|
27 000 |
237 |
|
86 700 |
р1 = 550*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
198 |
|
42 100 |
248 |
|
101 700 |
|
|
|
|
|
256 |
|
114 700 |
|
|
200 |
|
137 000 |
217 |
|
702 000 |
М = 41г/моль |
|
207 |
|
257 000 |
225 |
|
876 000 |
тв = 1550 кг/м3 |
17 |
218 |
|
543 000 |
228 |
|
946 000 |
рід = 1520 кг/м3 |
225 |
|
876 000 |
245 |
|
1 417 000 |
р1 = 650*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
247 |
|
1 470 000 |
|
|
|
|
|
248 |
|
1 500 000 |
|
|
280 |
|
1 900 |
280 |
|
2 500 |
М = 58 г/моль |
|
281 |
|
2 200 |
282 |
|
2 800 |
тв = 1150 кг/м3 |
18 |
282 |
|
2 500 |
284 |
|
3 200 |
рід = 1090 кг/м3 |
283 |
|
2 800 |
286 |
|
3 650 |
р1 = 500*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
284 |
|
3200 |
288 |
|
4 100 |
|
|
|
|
|
292 |
|
5 300 |
|
|
242 |
|
37 000 |
248 |
|
58 200 |
М = 52 г/моль |
|
245 |
|
47 100 |
250 |
|
62 300 |
тв = 2800 кг/м3 |
19 |
247 |
|
54 200 |
252 |
|
64 900 |
рід = 2775 кг/м3 |
|
248 |
|
58 200 |
256 |
|
71 800 |
р1 = 400*105 Па |
|
|
|
|
257 |
|
74500 |
|
12
|
|
|
Агрегатний стан речовини |
|
|
||
Ва- |
|
твердий |
рідкий |
|
Умови |
||
ріант |
Т, К |
|
р, Па |
Т, К |
|
р, Па |
|
|
244,0 |
|
36 300 |
244,0 |
|
46 600 |
М = 55 г/моль |
|
245,0 |
|
41 200 |
247,0 |
|
51 500 |
тв = 880 кг/м3 |
20 |
245,5 |
|
43 500 |
250,0 |
|
56 100 |
рід = 850 кг/м3 |
247,0 |
|
51 500 |
251,5 |
|
58 400 |
р1 = 500*105 Па |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
255,0 |
|
63 900 |
|
|
|
|
|
258,0 |
|
69 600 |
|
Задача 3
При температурі Т тиск насиченої пари над розчином невідомої нелеткої речовини, масова частка якої - ,%, складає р, Па. Густина даного розчину , кг/м3 (табл. 7). Залежність тиску пари над чистим твердим і рідким розчинником та його молекулярна маса приведена в умові попередньої задачі (табл. 6):
1.Знайти молекулярну масу розчиненої речовини;
2.Визначити молярну концентрацію та моляльність розчину;
3.Визначити осмотичний тиск розчину;
4.Побудувати криву р = f(T) для даного розчину і розчинника;
5.Знайти графічно температуру кипіння чистого розчинника при тиску р,Па;
6.Визначити за графіком підвищення температури кипіння даного розчину при тиску
р,Па;
7.Визначити ебуліоскопічну сталу розчинника при нормальній температурі кипіння;
8.Визначити графічно зниження температури замерзання розчину;
9.Визначити кріоскопічну сталу розчинника.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 7 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ва- |
, % |
р, Па |
Т, К |
, кг/м3 |
Варі- |
, % |
р, Па |
Т, К |
, кг/м3 |
||
ріант |
ант |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1 |
5 |
1 245 |
288 |
1000 |
11 |
6 |
1 580 |
288 |
|
1004 |
|
2 |
8 |
40 500 |
278 |
750 |
12 |
5 |
76 700 |
287 |
|
810 |
|
3 |
5 |
31 200 |
69 |
850 |
13 |
5 |
69 100 |
123 |
|
915 |
|
4 |
8 |
33 800 |
114 |
1300 |
14 |
5 |
12 100 |
126 |
|
878 |
|
5 |
5 |
16 100 |
307 |
1590 |
15 |
7 |
26 200 |
388 |
|
823 |
|
6 |
9 |
54 000 |
207 |
985 |
16 |
8 |
110 000 |
256 |
|
1000 |
|
7 |
8 |
1 000 000 |
239 |
1500 |
17 |
7 |
1 455 000 |
248 |
|
1530 |
|
8 |
7 |
2 500 |
283 |
1210 |
18 |
5 |
5 090 |
292 |
|
1105 |
|
9 |
5 |
94 000 |
253 |
2900 |
19 |
5 |
72 600 |
257 |
|
2760 |
|
10 |
5 |
43 600 |
313 |
3560 |
20 |
6 |
67 700 |
258 |
|
862 |
13
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Задача 1 Виписуємо свій варіант завдання з табл. 5.
Реакція: С4Н10 = 2 С2Н4 + H2 ; Т1 = 800 К; Т2 = 1000 К.
З Додатка 1 виписуємо термодинамічні характеристики реагуючих речовин і заносимо в табл.1а:
|
|
|
|
|
Таблиця 1а |
|
Термодинамiчнi характеристики реагуючих речовин |
|
|||
|
|
|
|
|
|
Речовина |
|
fHo298 , кДж/моль |
So298, Дж/моль.К |
|
Сop,298 , Дж/мoль.К |
С4Н10, бутан |
|
-126,15 |
310,12 |
|
97,45 |
С2Н4, етилен |
|
52,30 |
219,45 |
|
43,56 |
H2, водень |
|
0 |
130,52 |
|
28,83 |
а) Для знаходження теплового ефекту хімічної реакції скористаємось наслідком із закону Гесса:
rHo298 = (ni fHo298,i)кінц - (ni fHo298,i)поч , |
(1) |
Або для даної реакції:
rHo298 = fHo298(Н2) + 2 fHo298,( С2Н4) - fHo298,( С4Н10)
Підставляємо довідникові дані:
rHo298 = 0 + 2 52,30 – (-126,15) = 230, 75 кДж = 230,75 103 Дж
Для знаходження теплового ефекту реакції при температурі відмінній від 298 К використовуємо рівняння Кірхгофа:
|
H |
CP , |
|
|
|
T |
|
(2) |
|
|
P |
|
|
де - СР – зміна теплоємності під час протікання реакції.
При умові що зміна теплоємності не залежить від температури СР = Сop,298 = const інтегральна форма рівняння Кірхгофа має вигляд:
rHoT = rHo298 + Сop,298 (T-298) |
(3) |
Зміну теплоємності в ході реакції знаходимо за рівнянням: |
|
Сop,298 = (ni Сop,298,i)кінц - (ni Сop,298,i)поч , |
(4) |
Для даної реакції
Сop,298 = Сop,298 (Н2) + 2 Сop,298(С2Н4) - Сop,298,( С4Н10)
Підставляємо довідникові дані:
Сop,298 = 28,83 + 2 43,56 – 97,45 = 18,50 Дж/.К
Знаходимо тепловий ефект при температурі 800 та 1000 К:
rHo800 = 230,75 103 + 18,50 (800-298) = 240,04 103 ДжrHo1000 = 230,75 103 + 18,50 (1000-298) =243,74 103 Дж
б) Для знаходження зміни ентропії в ході реакції при 298 К використовуємо рівняння:
rSo298 |
= (ni So298,i)кінц - (ni So298,i)поч , |
(5) |
||||
Для даної реакції: |
|
|
|
|
|
|
rSo298 = So298 (Н2) + 2 So298 (С2Н4) - So298,( С4Н10) |
(5а) |
|||||
Підставляємо довідникові дані: |
|
|
|
|
|
|
rSo298 = 130,52 + 2 219,45 - 310,12 = 259,30 Дж/К |
|
|||||
Для знаходження зміни ентропії реакції при температурі відмінній від 298 К використо- |
||||||
вуємо рівняння: |
|
|
|
|
|
|
|
S |
|
C |
P |
|
|
|
|
|
, |
(6) |
||
|
|
|||||
|
T P |
|
T |
|
|
|
|
|
|
14 |
|
|
|
або в інтегральній формі при умові СР = Сop,298 = const: |
|
rSoT = r So298 + Сop,298 ln(T/298), |
(7) |
Знаходимо зміну ентропії реакції при температурі 800 та 1000 К: |
|
rSo800 = 259,30 + 18,50 ln(800/298) = 277,57 Дж/К, |
|
rSo1000 = 259,30 + 18,50 ln(1000/298) = 281,70 Дж /К. |
|
в) Стандартну зміну потенціалу Гіббса реакції знаходимо за рівнянням: |
|
rGoT = rHoT – T rSoT |
(8) |
Підставимо дані: |
|
rGo800 = 240,04 103 – 800 277,57 = 17980 Дж
rGo1000 = 243,74 103 – 1000 281,70 =-37960 Дж.
г) Стандартну константу рівноваги реакції при заданих температурах знаходимо за рівнянням ізотерми хімічної реакції:
|
Kop = exp{- rGoT/RT} |
|
(9) |
|
Підставимо дані: |
|
|
|
|
Koр,800 = exp{-17980/8,314 800} = 0,067 |
|
|
|
|
Koр,1000 = exp{37960/8,314 1000} = 96,14 |
Кр = (ро) n Kop. |
|
||
Константу рівноваги знайдемо за рівнянням: |
|
|||
Зміна числа молів газоподібних реагуючих речовин в даній реакції: |
|
|||
|
n = (ni )кінц - (ni )поч |
= 3 – 1 = 2. |
|
|
Kр,800 = (1,013 105)2 0,067 = 6,88 108 (Па)2 |
|
|
|
|
Kр,1000 = (1,013 105)2 96,14 = 9,87 1011 (Па)2 |
|
|
|
|
Отримані дані заносимо в таблицю 2а: |
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2а |
Залежнiсть параметрів реакції від вiд температури при тиску 1,013·105 Па |
||||
Параметр реакції |
298 K |
|
Т1 = 800 K |
Т2 = 1000 K |
ΔHºT, кДж |
230,75 |
|
240,04 |
243,74 |
ΔSºT, Дж/К |
259,30 |
|
277,57 |
281,70 |
ΔGºT, кДж |
- |
|
17,98 |
-37,96 |
KºР |
- |
|
0,067 |
96,142 |
Сop,298, Дж/К |
18,50 |
|
|
|
д) Розрахунок складу рівноважної суміші.
Нехай у вихідному стані знаходився 1 моль бутану, а на момент встановлення рівноваги,
утворилось х моль водню та, відповідно, |
2х моль етилену. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Складемо матеріальний баланс реагуючих речовин та виразимо константи рівноваги за- |
|||||||||||||||||||
даних реакцій через рівноважні парціальні тиски реагуючих речовин. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
С4Н10 = 2 С2Н4 |
+ Н2 |
||||||||||||||
|
|
|
Вихідний стан |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Кількість молів речовин: |
|
ni |
1 |
|
|
|
0 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
Рівноважний cтан |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Кількість молів речовин: |
|
ni |
1-x |
2x |
|
|
x |
|
|
|
|||||||||
Сумарна кількість молів: |
|
|
|
ni = 1-x+2x+x = 1+2х |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Мольні частки речовин: |
Ni = |
ni |
|
1 x |
|
|
2x |
|
|
|
x |
||||||||
ni |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
1 2x |
1 2x |
1 2x |
||||||||||||||||
Парціальні тиски речовин: |
рi = р Ni |
р |
1 x |
|
р |
|
2x |
р |
|
x |
|
||||||||
|
|
|
|
|
1 2x |
1 |
2x |
1 |
2x |
15
За законом діючих мас: |
|
|
|
|
|
|
|
|
KP |
p2 |
(C H ) p(H ) |
||||||
|
2 |
4 |
|
2 |
|
|
||
|
|
|
p(C4 H10 ) |
|
|
|
||
Підставляємо парціальні тиски реагуючих речовин: |
|
|
|
|||||
|
|
KP |
|
p2 4x3 |
|
|||
|
|
(1 2x)2 (1 x) |
||||||
Підставляємо раніше знайдені значення констант рівноваги (п. г) і методом підстановки |
||||||||
знаходимо корені даного кубічного рівняння: |
|
|
|
|
|
|
|
|
при Т=800 К та тиску 1,013 ·105 Па, |
|
|
|
x=0,312 |
||||
при Т=1000 К та тиску 1,013 ·105 Па, |
|
|
|
x=0,995 |
||||
при Т=1000 К та тиску 10,13 ·105 Па, |
|
|
|
x=0,731 |
Розраховуємо склад рівноважної суміші (мольні частки речовин) в даному температурному інтервалі при тиску 1,013 ·105 Па. Результати розрахунків подаємо в таблиці 3а.
Таблиця 3а
Залежність складу рівноважної суміші від температури при тиску 1,013*105 Па
речовина |
|
Склад суміші (Ni, % мол.) |
|
|
Т1=800 К |
|
Т2=1000 К |
бутан |
42,36 |
|
0,15 |
етилен |
38,43 |
|
66,56 |
водень |
19,21 |
|
33,28 |
Розраховуємо склад рівноважної суміші в при Т=1000 К і тиску 10,13 ·105 Па. Результати розрахунків подаємо в таблиці 4а.
|
|
Таблиця 4а |
Залежність складу рівноважної суміші від тиску при температурі Т=1000К. |
||
|
|
|
речовина |
Склад суміші (Ni, % мол.) |
|
|
Р1=1,013 ·105 Па |
Р2=10,13 ·105 Па |
бутан |
0,15 |
10,90 |
етилен |
66,56 |
59,40 |
водень |
33,28 |
29,70 |
Висновки:
1. Для аналізу впливу температури на вихід продуктів реакції скористаємось рівнянням ізоба-
ри хімічної реакції: |
d ln K P |
|
H |
. Дана реакція протікає з поглинанням теплоти ( Н > 0). |
|
dT |
R T 2 |
||||
|
|
|
Тому, підвищення температури приводить до зміщення положення рівноваги вправо. Вміст рівноважних продуктів зростає (табл. 3а).
2. Для аналізу впливу тиску на вихід продуктів реакції використаємо рівняння План-
ка: d ln K N n . Дана реакція протікає із збільшенням числа молів газоподібних речовин dp p
( n > 0). Тому, при зростанні тиску положення рівноваги зміщується вліво, рівноважний вихід продуктів реакції зменшується (табл. 4а).
16
Задача 2
Необхідні для розрахунку дані знаходимо в таблиці 6 і заносимо в таблицю 8.
Таблиця 8
|
|
Агрегатний стан речовини |
|
|
||
|
твердий |
рідкий |
|
Умови |
||
Т, К |
|
p, Па |
Т, К |
|
p, Па |
|
266 |
|
2620 |
268 |
|
3230 |
М = 80 г/моль |
267 |
|
2830 |
269 |
|
3390 |
тв = 890 кг/м3 |
268 |
|
3055 |
270 |
|
3560 |
рід = 885 кг/м3 |
269 |
|
3300 |
272 |
|
3920 |
p = 400·105 Па |
270 |
|
3560 |
274 |
|
4310 |
|
|
|
|
280 |
|
5680 |
|
|
|
|
285 |
|
7080 |
|
|
|
|
290 |
|
8760 |
|
Розв’язок
1. Розраховуємо дані для побудови графіка ln p=f(1/T) (табл.9)
Таблиця 9
Агрегатний стан речовини
|
твердий |
|
рідкий |
||
1000/Т, К-1 |
|
ln p |
1000/Т, К-1 |
|
ln p |
3,759 |
|
7,87 |
3,731 |
|
8,08 |
3,745 |
|
7,95 |
3,717 |
|
8,13 |
3,731 |
|
8,02 |
3,704 |
|
8,18 |
3,717 |
|
8,10 |
3,676 |
|
8,27 |
3,704 |
|
8,18 |
3,650 |
|
8,37 |
|
|
|
3,571 |
|
8,64 |
|
|
|
3,509 |
|
8,87 |
|
|
|
3,448 |
|
9,08 |
За даними табл. 9 будуємо графік ln p=f(1/T) (рис. 1).
2. Потрійна точка знаходиться на перетині прямих логарифмічної залежності тиску насиченої пари від оберненої температури над твердою і рідкою фазами( точка 2, рис. 1) і має координати
lnpпотр=8,18 (pпотр=3560 Па); 1/Tпотр=3,704·10-3 К-1 (Tпотр=270 К).
3. Залежність тиску насиченої пари над рідкою та твердою фазами описується рівнянням Кла- пейрона-Клаузіуса:
|
|
|
|
|
d ln p |
|
|
Hфп |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
dT |
RT 2 |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Інтегральні форми цього рівняння: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln p |
Hфп |
const , |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
RT |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
2 |
|
|
|
|
Hфп |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|||
або |
ln |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
p1 |
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
T2 |
|
|
T1 |
(10)
(11)
(12)
Рівняння (2) є рівнянням прямої в координатах lnp=f(1/T), а його кутовий коефіцієнт (тангенс кута нахилу до осі абсцис) дорівнює - Нфп/R.
17
Рис. 1. Залежність тиску насиченої пари над твердою і рідкою речовиною від температури
За графіком: |
tg |
ln p2 |
ln p1 |
|
|
|
8,18 8,87 |
|
-3538 К, |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
(3,704 3,509) 10 3 |
|||||||||
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
T2 |
T1 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Нвип = -R·tgα = -8,314·(-3538)=29415 Дж/моль; |
||||||||||||||||
|
tg |
ln p3 |
ln p2 |
|
|
|
7,87 8,18 |
-5636 К, |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(3,759 3,704) 10 3 |
||||||||
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
T3 |
T2 |
|
|
|
|
|
|
Нсубл = -R·tgβ = -8,314·(-5636)=46860 Дж/моль. 4.Температуру кипіння речовини при нормальному тиску знайдемо за рівнянням (3):
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
o |
|
|
Hвип |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln |
p2 |
|
R |
|
|
|
T2 |
|
, |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Tн.т.к. |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
R ln |
po |
|
|
|
|
|
|
|
101300 |
|
|
|
|
|
||||
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
8,314 ln |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
p2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
звідки |
|
|
|
= 3,704 10 3 |
|
3560 |
|
|
= 2,758·10-3 К-1, |
||||||||||||||
T |
T |
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
вип |
|
|
|
|
|
|
29415 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
н.т.к. |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тн.т.к.=363 К.
18
5.Теплоту плавлення речовини при температурі потрійної точки знайдемо за рівнянням:
Нсубл = Нпл + Нвип ,
звідки Нпл = Нсубл - Нвип = 46860 – 29415 = 17445 Дж/моль . 6. Рівняння Клапейрона-Клаузіуса для процесу плавлення:
де ΔVпл= Vрід – Vтв
Vпл M М
рід тв
dT T Vпл dp H пл
– зміна об’єму речовини в процесі плавлення.
80 10 |
3 |
|
1 |
|
1 |
|
|
-7 |
3 |
|
|
|
|
|
=5,08·10 |
|
м /моль. |
||
|
|
|
|
||||||
|
|
885 |
|
890 |
|
|
|
|
dT 270 5,08 10 7 =7,89·10-9 К/Па dp 17445
7. В рівнянні (5) розділимо змінні та проінтегруємо його:
|
T |
p |
|
dT 7,89 10 9 |
dp |
|
Tпо тр |
pпо тр |
|
Т - Тпотр = 7,89·10-9 ·(Р - Рпотр) |
|
Т = Тпотр +7,89·10-9 (400·105 - 3560) = 270,3 К. |
||
При підвищенні тиску до 400·105 |
Па температура плавлення підвищиться на 0,3 К. |
8. а) Зміну ентропії рівноважного фазового переходу знаходимо за рівнянням:
Sфп n Нфп
Тфп
для процесу сублімації 1 моля речовини:
S = 1·(46860/270) = 173,6 Дж/к.
б) Зміна енергії Гіббса рівноважного фазового переходу рівна нулю, бо: dG = -SdT + Vdp,
а умови рівноважного фазового переходу: р = const, Т= const (dp,dT = 0).
Отже dGсубл = 0; ΔGсубл = 0.
в) Зміна енергії Гельмгольца рівноважного фазового переходу: dA = -SdT – pdV
dAсубл = – pdV
ΔAсубл =-pΔV=-p(Vгаз – Vрід) = -pVгаз бо Vгаз >>Vрід
Вважаючи, що газ підпорядковується рівнянню стану ідеального газу, дістанемо
ΔAсубл = -nRT
ΔAсубл = -1·8,314·270 = -2245 Дж.
г) Зміна ентальпії процесу сублімації 1 моля речовини Нсубл = 46860 Дж (знайдена в п.3). д) Зміна внутрішньої енергії:
dU = dH – pdV
ΔUсубл = ΔHсубл – pΔV = ΔHсубл + ΔAсубл
ΔUсубл = 46860-2245=44615Дж
9. Зобразимо схематично діаграму стану речовини поблизу потрійної точки (рис. 2)
(13)
(14)
(15)
(16)
(17)
(18)
19
Правило фаз Гіббса:
С = К-Ф +2, (19)
де С – варіантність системи, К – число компонентів, Ф – число рівноважних фаз.
Рис. 2. Діаграма стану речовини поблизу потрійної точки
Для однокомпонентної системи (К=1):
С= 3-Ф
в т. a у рівновазі одночасно знаходяться 3 фази (тверда, рідка і газоподібна). С=0, система нонваріантна;
в т. b у рівновазі знаходяться 2 фази (рідка і газоподібна). С=1, система моноваріантна;
в т. c у рівновазі знаходиться 1 фаза (газоподібна). С=2, система біваріантна.
20