Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

до розрахи з фізхімії

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
599.74 Кб
Скачать

 

 

 

Агрегатний стан речовини

 

Ва-

 

твердий

 

рідкий

Умови

ріант

Т, К

 

р, Па

Т, К

 

р, Па

 

 

229

 

100

273

 

4 800

М = 32 г/моль

 

248

 

700

283

 

6 700

тв = 837 кг/м3

5

257

 

1 300

298

 

12 700

рід = 825 кг/м3

267

 

3 000

307

 

16 400

р1 = 300*105 Па

 

 

 

 

273

 

4 800

313

 

18 900

 

 

 

 

 

317

 

21 300

 

 

173

 

7 300

190

 

31 200

М = 34 г/моль

 

178

 

11 600

196

 

38 700

тв = 1010 кг/м3

6

183

 

18 000

200

 

44 400

рід = 980 кг/м3

184

 

20 000

207

 

56 000

р1 = 450*105 Па

 

 

 

 

190

 

31 200

215

 

69 500

 

 

 

 

 

221

 

85 000

 

 

196

 

101 300

212

 

520 000

М = 44 г/моль

 

203

 

190 500

220

 

649 000

тв = 1542 кг/м3

7

213

 

402 400

223

 

701 000

рід = 1510 кг/м3

220

 

649 000

239

 

1 050 000

р1 = 750*105 Па

 

 

 

 

 

 

 

241

 

1 088 000

 

 

 

 

 

242

 

1 132 000

 

 

277

 

1 410

277

 

1 830

М = 46 г/моль

 

278

 

1 630

279

 

2 080

тв = 1240 кг/м3

 

279

 

1 880

281

 

2 370

рід = 1290 кг/м3

8

280

 

2 070

283

 

2 700

р1 = 950*105 Па

 

281

 

2 370

285

 

3 060

 

 

 

 

 

289

 

3 930

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

240

 

50 000

236

 

57 300

М = 52 г/моль

 

243

 

58 500

246

 

78 600

тв = 3010 кг/м3

9

245

 

66 700

248

 

84 000

рід = 2955 кг/м3

249

 

86 600

249

 

86 700

р1 = 350*105 Па

 

 

 

 

 

 

 

253

 

96 900

 

 

 

 

 

254

 

100 500

 

 

264

 

5 300

293

 

26 700

М = 58 г/моль

 

271

 

8 000

303

 

35 200

тв = 822 кг/м3

10

281

 

13 300

308

 

40 100

рід = 812 кг/м3

293

 

26 700

311

 

43 500

р1 = 700*105 Па

 

 

 

 

 

 

 

313

 

45 300

 

 

 

 

 

316

 

49 000

 

 

273

 

661

274

 

813

М = 20 г/моль

 

274

 

720

277

 

943

тв = 1005 кг/м3

 

275

 

785

278

 

993

рід = 998 кг/м3

11

276

 

852

280

 

1 080

Р1 = 50*105 Па

 

277

 

943

283

 

1 250

 

 

 

 

 

288

 

1 620

 

 

 

 

 

294

 

2 100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

Агрегатний стан речовини

 

Ва-

 

твердий

 

рідкий

Умови

ріант

Т, К

 

р, Па

Т, К

 

р, Па

 

 

252

 

12 900

265

 

38 400

М = 30 г/моль

 

258

 

21 900

270

 

44 800

тв = 820 кг/м3

12

262

 

30 000

275

 

52 600

рід = 805 кг/м3

 

264

 

35 600

283

 

69 600

р1 = 900*105 Па

 

265

 

38 400

287

 

79 100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

109

 

14 000

110

 

28 500

М = 28 г/моль

 

112

 

22 100

118

 

49 000

тв = 1057 кг/м3

13

114

 

31 300

120

 

57 200

рід = 910 кг/м3

117

 

41 900

121

 

61 100

р1 = 600*105 Па

 

 

 

 

118

 

49 000

122

 

66 100

 

 

 

 

 

123

 

70 900

 

 

111

 

2 560

112

 

5 210

М = 38 г/моль

 

115

 

4 450

120

 

8 950

тв = 880кг/м3

14

117

 

5 830

123

 

10 620

рід = 872 кг/м3

119

 

7 650

124

 

11 300

р1 = 800*105 Па

 

120

 

8 950

125

 

12 100

 

 

 

 

 

126

 

12 600

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

261

 

950

289

 

6 480

М = 40 г/моль

 

271

 

1 900

343

 

15 520

тв = 840 кг/м3

15

282

 

4 050

365

 

20 950

рід = 818 кг/м3

289

 

6 480

379

 

24 340

р1 = 500*105 Па

 

 

 

 

388

 

26 900

 

 

 

 

 

394

 

28 740

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

179

 

9 850

198

 

42 100

М = 37 г/моль

 

185

 

15 660

223

 

68 900

тв = 1025 кг/м3

16

190

 

24 250

228

 

74 600

рід = 995 кг/м3

191

 

27 000

237

 

86 700

р1 = 550*105 Па

 

 

 

 

198

 

42 100

248

 

101 700

 

 

 

 

 

256

 

114 700

 

 

200

 

137 000

217

 

702 000

М = 41г/моль

 

207

 

257 000

225

 

876 000

тв = 1550 кг/м3

17

218

 

543 000

228

 

946 000

рід = 1520 кг/м3

225

 

876 000

245

 

1 417 000

р1 = 650*105 Па

 

 

 

 

 

 

 

247

 

1 470 000

 

 

 

 

 

248

 

1 500 000

 

 

280

 

1 900

280

 

2 500

М = 58 г/моль

 

281

 

2 200

282

 

2 800

тв = 1150 кг/м3

18

282

 

2 500

284

 

3 200

рід = 1090 кг/м3

283

 

2 800

286

 

3 650

р1 = 500*105 Па

 

 

 

 

284

 

3200

288

 

4 100

 

 

 

 

 

292

 

5 300

 

 

242

 

37 000

248

 

58 200

М = 52 г/моль

 

245

 

47 100

250

 

62 300

тв = 2800 кг/м3

19

247

 

54 200

252

 

64 900

рід = 2775 кг/м3

 

248

 

58 200

256

 

71 800

р1 = 400*105 Па

 

 

 

 

257

 

74500

 

12

 

 

 

Агрегатний стан речовини

 

 

Ва-

 

твердий

рідкий

 

Умови

ріант

Т, К

 

р, Па

Т, К

 

р, Па

 

 

244,0

 

36 300

244,0

 

46 600

М = 55 г/моль

 

245,0

 

41 200

247,0

 

51 500

тв = 880 кг/м3

20

245,5

 

43 500

250,0

 

56 100

рід = 850 кг/м3

247,0

 

51 500

251,5

 

58 400

р1 = 500*105 Па

 

 

 

 

 

 

 

255,0

 

63 900

 

 

 

 

 

258,0

 

69 600

 

Задача 3

При температурі Т тиск насиченої пари над розчином невідомої нелеткої речовини, масова частка якої - ,%, складає р, Па. Густина даного розчину , кг/м3 (табл. 7). Залежність тиску пари над чистим твердим і рідким розчинником та його молекулярна маса приведена в умові попередньої задачі (табл. 6):

1.Знайти молекулярну масу розчиненої речовини;

2.Визначити молярну концентрацію та моляльність розчину;

3.Визначити осмотичний тиск розчину;

4.Побудувати криву р = f(T) для даного розчину і розчинника;

5.Знайти графічно температуру кипіння чистого розчинника при тиску р,Па;

6.Визначити за графіком підвищення температури кипіння даного розчину при тиску

р,Па;

7.Визначити ебуліоскопічну сталу розчинника при нормальній температурі кипіння;

8.Визначити графічно зниження температури замерзання розчину;

9.Визначити кріоскопічну сталу розчинника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ва-

, %

р, Па

Т, К

, кг/м3

Варі-

, %

р, Па

Т, К

, кг/м3

ріант

ант

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

5

1 245

288

1000

11

6

1 580

288

 

1004

2

8

40 500

278

750

12

5

76 700

287

 

810

3

5

31 200

69

850

13

5

69 100

123

 

915

4

8

33 800

114

1300

14

5

12 100

126

 

878

5

5

16 100

307

1590

15

7

26 200

388

 

823

6

9

54 000

207

985

16

8

110 000

256

 

1000

7

8

1 000 000

239

1500

17

7

1 455 000

248

 

1530

8

7

2 500

283

1210

18

5

5 090

292

 

1105

9

5

94 000

253

2900

19

5

72 600

257

 

2760

10

5

43 600

313

3560

20

6

67 700

258

 

862

13

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Задача 1 Виписуємо свій варіант завдання з табл. 5.

Реакція: С4Н10 = 2 С2Н4 + H2 ; Т1 = 800 К; Т2 = 1000 К.

З Додатка 1 виписуємо термодинамічні характеристики реагуючих речовин і заносимо в табл.1а:

 

 

 

 

 

Таблиця 1а

 

Термодинамiчнi характеристики реагуючих речовин

 

 

 

 

 

 

 

Речовина

 

fHo298 , кДж/моль

So298, Дж/моль.К

 

Сop,298 , Дж/мoль.К

С4Н10, бутан

 

-126,15

310,12

 

97,45

С2Н4, етилен

 

52,30

219,45

 

43,56

H2, водень

 

0

130,52

 

28,83

а) Для знаходження теплового ефекту хімічної реакції скористаємось наслідком із закону Гесса:

rHo298 = (ni fHo298,i)кінц - (ni fHo298,i)поч ,

(1)

Або для даної реакції:

rHo298 = fHo2982) + 2 fHo298,( С2Н4) - fHo298,( С4Н10)

Підставляємо довідникові дані:

rHo298 = 0 + 2 52,30 – (-126,15) = 230, 75 кДж = 230,75 103 Дж

Для знаходження теплового ефекту реакції при температурі відмінній від 298 К використовуємо рівняння Кірхгофа:

 

H

CP ,

 

 

T

 

(2)

 

P

 

 

де - СР – зміна теплоємності під час протікання реакції.

При умові що зміна теплоємності не залежить від температури СР = Сop,298 = const інтегральна форма рівняння Кірхгофа має вигляд:

rHoT = rHo298 + Сop,298 (T-298)

(3)

Зміну теплоємності в ході реакції знаходимо за рівнянням:

 

Сop,298 = (ni Сop,298,i)кінц - (ni Сop,298,i)поч ,

(4)

Для даної реакції

Сop,298 = Сop,298 2) + 2 Сop,2982Н4) - Сop,298,( С4Н10)

Підставляємо довідникові дані:

Сop,298 = 28,83 + 2 43,56 – 97,45 = 18,50 Дж/.К

Знаходимо тепловий ефект при температурі 800 та 1000 К:

rHo800 = 230,75 103 + 18,50 (800-298) = 240,04 103 ДжrHo1000 = 230,75 103 + 18,50 (1000-298) =243,74 103 Дж

б) Для знаходження зміни ентропії в ході реакції при 298 К використовуємо рівняння:

rSo298

= (ni So298,i)кінц - (ni So298,i)поч ,

(5)

Для даної реакції:

 

 

 

 

 

 

rSo298 = So298 2) + 2 So298 2Н4) - So298,( С4Н10)

(5а)

Підставляємо довідникові дані:

 

 

 

 

 

 

rSo298 = 130,52 + 2 219,45 - 310,12 = 259,30 Дж/К

 

Для знаходження зміни ентропії реакції при температурі відмінній від 298 К використо-

вуємо рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

S

 

C

P

 

 

 

 

 

,

(6)

 

 

 

T P

 

T

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

або в інтегральній формі при умові СР = Сop,298 = const:

 

rSoT = r So298 + Сop,298 ln(T/298),

(7)

Знаходимо зміну ентропії реакції при температурі 800 та 1000 К:

 

rSo800 = 259,30 + 18,50 ln(800/298) = 277,57 Дж/К,

 

rSo1000 = 259,30 + 18,50 ln(1000/298) = 281,70 Дж /К.

 

в) Стандартну зміну потенціалу Гіббса реакції знаходимо за рівнянням:

 

rGoT = rHoT – T rSoT

(8)

Підставимо дані:

 

rGo800 = 240,04 103 – 800 277,57 = 17980 Дж

rGo1000 = 243,74 103 – 1000 281,70 =-37960 Дж.

г) Стандартну константу рівноваги реакції при заданих температурах знаходимо за рівнянням ізотерми хімічної реакції:

 

Kop = exp{- rGoT/RT}

 

(9)

Підставимо дані:

 

 

 

 

Koр,800 = exp{-17980/8,314 800} = 0,067

 

 

 

Koр,1000 = exp{37960/8,314 1000} = 96,14

Кр = (ро) n Kop.

 

Константу рівноваги знайдемо за рівнянням:

 

Зміна числа молів газоподібних реагуючих речовин в даній реакції:

 

 

n = (ni )кінц - (ni )поч

= 3 – 1 = 2.

 

Kр,800 = (1,013 105)2 0,067 = 6,88 108 (Па)2

 

 

 

Kр,1000 = (1,013 105)2 96,14 = 9,87 1011 (Па)2

 

 

 

Отримані дані заносимо в таблицю 2а:

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2а

Залежнiсть параметрів реакції від вiд температури при тиску 1,013·105 Па

Параметр реакції

298 K

 

Т1 = 800 K

Т2 = 1000 K

ΔHºT, кДж

230,75

 

240,04

243,74

ΔSºT, Дж/К

259,30

 

277,57

281,70

ΔGºT, кДж

-

 

17,98

-37,96

Р

-

 

0,067

96,142

Сop,298, Дж/К

18,50

 

 

 

д) Розрахунок складу рівноважної суміші.

Нехай у вихідному стані знаходився 1 моль бутану, а на момент встановлення рівноваги,

утворилось х моль водню та, відповідно,

2х моль етилену.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складемо матеріальний баланс реагуючих речовин та виразимо константи рівноваги за-

даних реакцій через рівноважні парціальні тиски реагуючих речовин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С4Н10 = 2 С2Н4

+ Н2

 

 

 

Вихідний стан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість молів речовин:

 

ni

1

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

Рівноважний cтан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість молів речовин:

 

ni

1-x

2x

 

 

x

 

 

 

Сумарна кількість молів:

 

 

 

ni = 1-x+2x+x = 1+2х

 

 

 

 

 

 

Мольні частки речовин:

Ni =

ni

 

1 x

 

 

2x

 

 

 

x

ni

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2x

1 2x

1 2x

Парціальні тиски речовин:

рi = р Ni

р

1 x

 

р

 

2x

р

 

x

 

 

 

 

 

 

1 2x

1

2x

1

2x

15

За законом діючих мас:

 

 

 

 

 

 

 

KP

p2

(C H ) p(H )

 

2

4

 

2

 

 

 

 

 

p(C4 H10 )

 

 

 

Підставляємо парціальні тиски реагуючих речовин:

 

 

 

 

 

KP

 

p2 4x3

 

 

 

(1 2x)2 (1 x)

Підставляємо раніше знайдені значення констант рівноваги (п. г) і методом підстановки

знаходимо корені даного кубічного рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

при Т=800 К та тиску 1,013 ·105 Па,

 

 

 

x=0,312

при Т=1000 К та тиску 1,013 ·105 Па,

 

 

 

x=0,995

при Т=1000 К та тиску 10,13 ·105 Па,

 

 

 

x=0,731

Розраховуємо склад рівноважної суміші (мольні частки речовин) в даному температурному інтервалі при тиску 1,013 ·105 Па. Результати розрахунків подаємо в таблиці 3а.

Таблиця 3а

Залежність складу рівноважної суміші від температури при тиску 1,013*105 Па

речовина

 

Склад суміші (Ni, % мол.)

 

Т1=800 К

 

Т2=1000 К

бутан

42,36

 

0,15

етилен

38,43

 

66,56

водень

19,21

 

33,28

Розраховуємо склад рівноважної суміші в при Т=1000 К і тиску 10,13 ·105 Па. Результати розрахунків подаємо в таблиці 4а.

 

 

Таблиця 4а

Залежність складу рівноважної суміші від тиску при температурі Т=1000К.

 

 

 

речовина

Склад суміші (Ni, % мол.)

 

Р1=1,013 ·105 Па

Р2=10,13 ·105 Па

бутан

0,15

10,90

етилен

66,56

59,40

водень

33,28

29,70

Висновки:

1. Для аналізу впливу температури на вихід продуктів реакції скористаємось рівнянням ізоба-

ри хімічної реакції:

d ln K P

 

H

. Дана реакція протікає з поглинанням теплоти ( Н > 0).

dT

R T 2

 

 

 

Тому, підвищення температури приводить до зміщення положення рівноваги вправо. Вміст рівноважних продуктів зростає (табл. 3а).

2. Для аналізу впливу тиску на вихід продуктів реакції використаємо рівняння План-

ка: d ln K N n . Дана реакція протікає із збільшенням числа молів газоподібних речовин dp p

( n > 0). Тому, при зростанні тиску положення рівноваги зміщується вліво, рівноважний вихід продуктів реакції зменшується (табл. 4а).

16

Задача 2

Необхідні для розрахунку дані знаходимо в таблиці 6 і заносимо в таблицю 8.

Таблиця 8

 

 

Агрегатний стан речовини

 

 

 

твердий

рідкий

 

Умови

Т, К

 

p, Па

Т, К

 

p, Па

 

266

 

2620

268

 

3230

М = 80 г/моль

267

 

2830

269

 

3390

тв = 890 кг/м3

268

 

3055

270

 

3560

рід = 885 кг/м3

269

 

3300

272

 

3920

p = 400·105 Па

270

 

3560

274

 

4310

 

 

 

 

280

 

5680

 

 

 

 

285

 

7080

 

 

 

 

290

 

8760

 

Розв’язок

1. Розраховуємо дані для побудови графіка ln p=f(1/T) (табл.9)

Таблиця 9

Агрегатний стан речовини

 

твердий

 

рідкий

1000/Т, К-1

 

ln p

1000/Т, К-1

 

ln p

3,759

 

7,87

3,731

 

8,08

3,745

 

7,95

3,717

 

8,13

3,731

 

8,02

3,704

 

8,18

3,717

 

8,10

3,676

 

8,27

3,704

 

8,18

3,650

 

8,37

 

 

 

3,571

 

8,64

 

 

 

3,509

 

8,87

 

 

 

3,448

 

9,08

За даними табл. 9 будуємо графік ln p=f(1/T) (рис. 1).

2. Потрійна точка знаходиться на перетині прямих логарифмічної залежності тиску насиченої пари від оберненої температури над твердою і рідкою фазами( точка 2, рис. 1) і має координати

lnpпотр=8,18 (pпотр=3560 Па); 1/Tпотр=3,704·10-3 К-1 (Tпотр=270 К).

3. Залежність тиску насиченої пари над рідкою та твердою фазами описується рівнянням Кла- пейрона-Клаузіуса:

 

 

 

 

 

d ln p

 

 

Hфп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dT

RT 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегральні форми цього рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln p

Hфп

const ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

2

 

 

 

 

Hфп

 

1

 

 

 

1

 

або

ln

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

T1

(10)

(11)

(12)

Рівняння (2) є рівнянням прямої в координатах lnp=f(1/T), а його кутовий коефіцієнт (тангенс кута нахилу до осі абсцис) дорівнює - Нфп/R.

17

Рис. 1. Залежність тиску насиченої пари над твердою і рідкою речовиною від температури

За графіком:

tg

ln p2

ln p1

 

 

 

8,18 8,87

 

-3538 К,

 

 

 

 

 

 

 

 

(3,704 3,509) 10 3

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

T1

 

 

 

 

 

 

 

Нвип = -R·tgα = -8,314·(-3538)=29415 Дж/моль;

 

tg

ln p3

ln p2

 

 

 

7,87 8,18

-5636 К,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3,759 3,704) 10 3

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T3

T2

 

 

 

 

 

 

Нсубл = -R·tgβ = -8,314·(-5636)=46860 Дж/моль. 4.Температуру кипіння речовини при нормальному тиску знайдемо за рівнянням (3):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

o

 

 

Hвип

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

p2

 

R

 

 

 

T2

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Tн.т.к.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R ln

po

 

 

 

 

 

 

 

101300

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

8,314 ln

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

звідки

 

 

 

= 3,704 10 3

 

3560

 

 

= 2,758·10-3 К-1,

T

T

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вип

 

 

 

 

 

 

29415

 

 

 

 

 

 

 

н.т.к.

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тн.т.к.=363 К.

18

5.Теплоту плавлення речовини при температурі потрійної точки знайдемо за рівнянням:

Нсубл = Нпл + Нвип ,

звідки Нпл = Нсубл - Нвип = 46860 – 29415 = 17445 Дж/моль . 6. Рівняння Клапейрона-Клаузіуса для процесу плавлення:

де ΔVпл= Vрід – Vтв

Vпл M М

рід тв

dT T Vпл dp H пл

– зміна об’єму речовини в процесі плавлення.

80 10

3

 

1

 

1

 

 

-7

3

 

 

 

 

 

=5,08·10

 

м /моль.

 

 

 

 

 

 

885

 

890

 

 

 

 

dT 270 5,08 10 7 =7,89·10-9 К/Па dp 17445

7. В рівнянні (5) розділимо змінні та проінтегруємо його:

 

T

p

 

dT 7,89 10 9

dp

 

Tпо тр

pпо тр

 

Т - Тпотр = 7,89·10-9 ·(Р - Рпотр)

Т = Тпотр +7,89·10-9 (400·105 - 3560) = 270,3 К.

При підвищенні тиску до 400·105

Па температура плавлення підвищиться на 0,3 К.

8. а) Зміну ентропії рівноважного фазового переходу знаходимо за рівнянням:

Sфп n Нфп

Тфп

для процесу сублімації 1 моля речовини:

S = 1·(46860/270) = 173,6 Дж/к.

б) Зміна енергії Гіббса рівноважного фазового переходу рівна нулю, бо: dG = -SdT + Vdp,

а умови рівноважного фазового переходу: р = const, Т= const (dp,dT = 0).

Отже dGсубл = 0; ΔGсубл = 0.

в) Зміна енергії Гельмгольца рівноважного фазового переходу: dA = -SdT – pdV

dAсубл = – pdV

ΔAсубл =-pΔV=-p(Vгаз – Vрід) = -pVгаз бо Vгаз >>Vрід

Вважаючи, що газ підпорядковується рівнянню стану ідеального газу, дістанемо

ΔAсубл = -nRT

ΔAсубл = -1·8,314·270 = -2245 Дж.

г) Зміна ентальпії процесу сублімації 1 моля речовини Нсубл = 46860 Дж (знайдена в п.3). д) Зміна внутрішньої енергії:

dU = dH – pdV

ΔUсубл = ΔHсубл – pΔV = ΔHсубл + ΔAсубл

ΔUсубл = 46860-2245=44615Дж

9. Зобразимо схематично діаграму стану речовини поблизу потрійної точки (рис. 2)

(13)

(14)

(15)

(16)

(17)

(18)

19

Правило фаз Гіббса:

С = К-Ф +2, (19)

де С – варіантність системи, К – число компонентів, Ф – число рівноважних фаз.

Рис. 2. Діаграма стану речовини поблизу потрійної точки

Для однокомпонентної системи (К=1):

С= 3-Ф

в т. a у рівновазі одночасно знаходяться 3 фази (тверда, рідка і газоподібна). С=0, система нонваріантна;

в т. b у рівновазі знаходяться 2 фази (рідка і газоподібна). С=1, система моноваріантна;

в т. c у рівновазі знаходиться 1 фаза (газоподібна). С=2, система біваріантна.

20