Geodesy,architecture and constraction

§Повна або часткова регенерація історичної функції.

§Консервація та реставрація декоративного облаштування інтер’єрів, що характеризують історично-культурну цінність.

Рис.6 Водонапірна вежа в Стрийському парку. Архівне фото.1894 р. [12]

Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що для ініціювання, розробки та реалізації спеціальних програм по збереженню та реабілітації промислово-комунальних об’єктів, доцільно провести наступні першочергові заходи:

1.Визначення об’ємів реставрації та реконструкції при використанні містобудівельного ресурсу, на основі рекомендацій проведеної історико-культурної оцінки територій, конкретних кварталів;

2.Дослідження технічного стану споруд та інженерних комунікацій для визначення можливості модернізації;

3.Розробка містобудівельних обґрунтувань реконструкції;

4.Проведення економічного розрахунку рентабельності та ощадності програми з врахуванням включення реабілітованих об’єктів в експозиційні туристичні маршрути;

5.Підготовка необхідної документації, що визначатиме порядок та черговість реалізації заходів стосовно реабілітації малих архітектурних промислово-комунальних об’єктів.

Яскравим прикладом таких заходів може бути ряд промислових реабілітованих споруд під керівництвом відомої архітектурної майстерні «Херцог & де Мерон» [10]: музей «галерея Тейт Модерн» (Великобританія, Лондон, 2000 р.), культурний центр «Кайкса Форум» (Іспанія, Мадрид, 2008 р.) та ін.

References

[1]Тютюнник Ю.Г. Объекты индустриальной культуры и ландшафт – К.: Издательскопечатный комплекс Университета «Украина», 2007 – С.29-36;

[2]Ушкин Д.И. Проблема малых объектов промышленной инфраструктуры города //

Електронний ресурс http://archvuz.ru;

[3]Вершинин В.И. Эволюция архитектуры промышленной архитектуры: Учеб. пособие. –

М.: «Архитектура-С», 2007 – С.32-35, 40, 59;

[4]Ушкин Д.И. Проблема малых объектов …;

[5]Іванов-Костецький С. Ґенеза промисловості

Львова у феноменальному часовому, просторовому, дійовому і архітектурному вимірах

– Харків: ХДАДМ, №1, 2, 3/2008, С.204-208;

[6]Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ-ХХ ст. / Уп. і наук. ред. Ю.Бірюльов – Львів: Центр Європи, 2008. – С.322, 413;

[7]Енциклопедія Львова. Т.1, 2007 – С.230-231.

[8]Архітектура Львова: Час і стилі ... – С.322;

[9]Царева Т. Рабочие поселки в Москве 1920-х г. и их реабилитация // Електронний ресурс http://www.international.icomos.org/risk/2007/pdf/S

oviet_Heritage_36_V-6_Tsareva;

[10]Електронний ресурс http://www.archi.ru;

[11]Котлобулатова І. Львів на давній поштівці –

Kraków, 2006 – С. 32-33;

[12]Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860-2006

–Львів «Центр Європи», 2006 – С. 92.

On an example of a transport infrastructure of Ukraine, the basic criteria of formation of hierarchy of logistical system and its units are considered.

Ключові слова – logistics, transport-logistical corridor, trans- port-logistical complex, logistical network, industrial park, technopark, logistical complex.

I. Вступ

Економічний розвиток України кін. ХХ – поч. ХІХ ст., що характеризується перебудовою виробничих сфер діяльності з переважаючою орієнтацією на високотехнічну, науковоємну та конкурентоздатну продукцію в поєднанні з вигідним географічним положенням України, що зумовило її позицію «торгівельного моста» між Заходом та Сходом, все це є підґрунтям для ефективного розвитку в країні міжнародних зв'язків і торгівлі та утворення нових форм організації виробництва – логістичних систем.

II. Основна частина

Дія великого потоку різних транспортних і інформаційних зв’язків приводить до створення тран- спортно-логістичних коридорів. Під транспортнологістичним коридором розуміється сукупність техні- чно-оснащених магістральних комунікацій різних видів транспорту, що зв’язують більшість країн, за-

безпечують перевезення вантажів та пасажирів у напрямках найбільших концентрацій. Міста-столиці і регіональні центри стають опорними пунктами, так званими, вузлами, в створенні транспортнологістичних коридорів.

По території України проходять три з десяти європейських транспортних коридорів: №3 (Берлін - Вроцлав - Львів - Київ), №5 (Трієст - Любляна - Будапешт – Львів), №9 (Хельсінки - С.Петербург - Мінськ - Київ - Кишинів - Димитровград – Александрополіс) (Рис.1).

При проходженні транспортно-логістичного коридору через територію країни, виникають так звані зони «тяжіння» [1] або зони впливу до його осі, що перетинають основні опорні пункти логістичної мережі. У зону «тяжіння» транспортно-логістичного коридору №3 потрапляють міста: Львів, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця; у зону «тяжіння» коридору №5 залучені такі міста, як: Львів, Ужгород; під вплив коридору №9 попадають: Одеса, Київ, Чернігів. Ці зони з різними за значенням містами визначають межі впливу транспортно-логістичних коридорів.

Остаточне закріплення транспортно-логістичних коридорів відбувається в процесі формування, в містахстолицях і регіональних центрах, нової організаційної форми - логістичного центру, що є платформою або

вузловим пунктом логістичних мереж. Під транспортно-логістичним комплексом розуміється:

самостійний економічний суб’єкт, що надає логістичні послуги (перевезення, перевантаження, складування, розділ і комплектація вантажів), цим самим виконуючи постачальницькі і розподільчі функції в певному просторі. Диспонує: певною територією та інфраструктурою (дороги, площі, стоянки, інженерні споруди і будівлі), технологічним оснащенням для переміщення і складування та устаткуванням для управління, кваліфікованим персоналом [2];

територіальне об’єднання господарюючих суб’єктів, що займаються вантажними перевезеннями і супутніми послугами, що включають декілька терміналів, інтегруючих в собі різні види діяльності, а також що мають різний сту-

пінь зовнішньої взаємодії [3].

В межах одного міста, яке нанизане на вісь транс- портно-логістичного коридору і має стратегічно економічну, транспортну та промислову цінність може бути розміщено як один так і декілька логістичних комплексів.

Сукупність різного значення (міжнародного, державного, регіонального, міського і локального) транс- портно-логістичних комплексів утворюють логістичну мережу міста, яка в свою чергу поєднана із логістичною системою країни та Світу в цілому, внаслідок сучасних тенденцій глобалізації Світової економіки. Окрім існуючої розвиненої транспортної інфраструктури, вигідного географічного положення та збільшення попиту на ринку логістичних послуг існують основні чинники, які вливають на утворення логістичного комплексу:

розподіл, як маркетингова стратегія;

зведення до мінімуму витрат;

збільшення продуктивності роботи. Логістичний центр - це об’єкт просторово-функціо-

нальний, який включає: залізничний та контейнерні термінали, територію складських площ, склади, простір в якому концентруються супроводжуючі послуги (гастрономія, транспортний сервіс, автомобільні заправки) , простір офісних територій (фінансові послуги і т.п.) з різними функціонально-технологічними і змістовними рішеннями, які визначають їх архітекту- рно-планувальні і образно-художні якості. Ці простори формуються залежно від функції, які вони повинні виконувати та віддаленості, дії на оточення, величини і розміщення – отже логістичні центри можуть бути різної функціональної конфігурації.

Утворення та налагодження ефективної діяльності логістичної мережі міста не може відбуватися без реструктуризації форм організації історично-сформо- ваної виробничої бази, на основі якої вона створюються. Такими новими формами організації промислового процесу є індустріальний парк та технопарк, які можуть бути в структурі логістичного комплексу (при умові введення в дію нового виробництва), або об’єднанні з ним за допомогою транспортної інфраструктури міст та віртуального зв’язку (при реструктуризації існуючої виробничої зони) (Табл.1).

Висновок

Україна має великий потенціал у сфері здійснення транспортних перевезень та наданні супутніх послуг. Необхідною умовою є удосконалення ієрархічної логістичної мережі країни з визначенням чітких містобудівельних та архітектурно-просторових критерій і вимог до найменшої їїодиниці– логістичного комплексу.

References

[1]Белоусова Н.С. Особенности формирования транспортно-логистических комплексов // Елек-

тронний ресурс http://archvuz.ru;

[2]Fijałkowski J. Transport wewnętrzny w systemach

logistycznych;

[3]Система внешних коммуникаций: развитие города как логистического центра / О.Н. Дунаев, Е.Ю. Кузнецова, А.В. Зырянов, Р.Н. Ковалев / ответственный редактор: д.э.н. В.В. Маслаков. - Екатеринбург: «Академкнига», 2000 г.;

[4]Електронний ресурс http://www.diprodor.

About the value of educational planning, for working of the methods of forming of progressive principles of architectural typology of educational cultural spaces.

Ключові слова – educational planning, educational cultural spaces.

I. Вступ

Вирішити проблему забезпечення населення України тільки в будівлях, що несуть громадську функцію в найближчі роки дуже важко. Адже розробка типологічної палітри таких будівель з урахуванням національних особливостей тільки-но розпочалася. Немає перспективи перебудови і перепристосування мережі культурно-просвітницьких закладів, що перейшла незалежній Україні у спадщину від попередньої державної формації. Пов’язано це насамперед з тим, що по-перше: інститути, які проектували цю мережу, робили це без врахування регіональних і національних архі- тектурно-типологічних засад, а по-друге: мережа явно не відповідає демографічним, соціальним, екологічним, естетичним вимогам сьогодення. Потрібні проекти і будівлі, що проектувалися і задумувалися на межах функцій. Наприклад сакральні будівлі із видовищними і культурно-просвітницькими функціями.

тента І.Копиляка, та Багатофункціонального центру по вулиці Набережній Дніпровській у м. Києві Рис.2,3 дипломантки М. Андрєєвої, виконаний під керівництвом професора В.Проскурякова та асистента І.Копиляка.

Проектне рішення громадського культурнопросвітницького центру при церкві Великомученика Дмитрія Солунського у місті Луцьку включає в себе громадську будівлю у двох рівнях з адміністрацією, архівом, офісами, санвузлами, бібліотекою, клубом, недільною школою, конференц-залою, допоміжними приміщеннями та паркінгом. У функціональному зонуваньні центру виділяються навчальні, рекреаційні простори, простори загального користування та користування працівниками закладу.

При проектуванні комплексу враховано актуальність таких типів громадських споруд, які спрямовані на освіту та духовне збагачення молоді.

Вони забезпечують як проведення навчання, так і проведення різноманітних заходів, таких, як міжнародні зустрічі студентів, обмін досвідом, міжнародні програми, молитовні зустрічі. А це, в свою чергу, позитивно впливає на розширення кругозору, забезпечує зацікавленість молодих людей до релігії, дає можливість забезпечити розвиток на сучасному рівні таких наук, як теологія, богослов’я, іконопис тощо.

II. Виклад основного матеріалу

дослідження

Здійснювати пошукове реальне проектування зараз в Україні, з фінансової точки зору, все ще є маломожливим. Тому надзвичайне значення має навчальне проектування, для відпрацювання методів формування прогресивних принципів архітектурної типології культурно-просвітницьких просторів, зокрема і при українських церквах.

Таке пошукове проектування вже декілька років культивує Львівська архітектурна школа і кафедра ДАС зокрема. Ясна справа, що таке проектування потребує і спеціальних наукових розвідок та діяльності. Платформою для пошукового проектування у львівській архітектурній школі виступають наукові праці Ю. Криворучка, М. Обідняка, М.Яціва, В.Проскурякова, Р.Кубая, Р.Стоцько, А.Кучера, та інш.

Одними з останніх проектів у цьому напрямку стали проекти Громадського культурно-просвітниць- кого центру при церкві Великомученика Дмитрія Солунського у місті Луцьку Рис.1 дипломантки Н.Сіверс під керівництвом доцента М.Яціва та асис-

Рис.1 Проект Громадського культурно-просвітницького центру при церкві Великомученика Дмитрія Солунського у місті Луцьку. Вид з вул. Наливайка. Плани.

Архітектура храму вирішена у традиційних для українських сакральних будівель формах, проте застосування сучасних технологій та матеріалів, колористичне вирішення створює надзвичайно яскравий та цікавий образ церкви. Натомість громадський центр вирішений у сучасних формах, проте вони доволі лаконічні і не відволікають увагу від головного об’єкту комплексу, радше навпаки, створюють для нього виграшне тло.

Проектований багатофункціональний центр по вулиці Набережній Дніпровській у м. Києві буде складатись з двох частин – горизонтального, трирівневого блоку, у якому будуть знаходитись культурний та діловий центри і підземне паркування; та вертикального блоку(43 поверхи) із облаштуванням там готелю та офісних приміщень.

До складу культурного центру входять: кіноконцертна та багатофункційна зали, виставкові галереї та павільйони, навчально-дослідницькі приміщення, рекреаційні простори, заклади громадського харчування, конференційні зали, приміщення персоналу та технічні приміщення.

Формування концепції планування культурного центру складалось на основі спіральної форми, яка зустрічається у природі та використовувалась людством у всі часи та у різноманітних комбінаціях.

Закручена в спіраль ракушка має окремі пелюстки різного розміру, а в центрі вони сходяться, утворюючі також, ніби закручену будівлю готелю, у якій немає вертикальних ліній під кутом 90° до лінії горизонту. Але зорову стійкість забезпечують виведені на фасад горизонтальні перекриття поверхів. Домінантою у споруді є панель сонячних прозорих батарей, замкнутих у відкриту ферму незвичної форми.

Для прикладу функціонування комплексу можна навести програму проведення міжнародного кінофестивалю, де гості та учасники дійства мають можливість проживати безпосередньо у готелі, у кіноконцертному та кінозалі проводити конкурсні та поза конкурсні покази фільмів та урочисті події, у галереях – виставки, культурні акції присвячені знайомству з українською культурою та програмою кінофестивалю. У діловому центрі проходитимуть круглі столи, прес-конференції та інші офіційні заходи. Все це обрамлює чудова зона відпочинку та незабутні краєвиди на Дніпро та історичну частину Києва.

Отже, вищенаведений приклад дає можливість скласти уяву про масштабність та доцільність зведення даного Центру, який у майбутньому стане одним із сучасних облич незалежної України.

Художній образ споруди бере свої початки від образу діаманту. Навколишня забудова на ділянці дозволяє розвинути сміливу архітектурну концепцію, яка стане одним із прикладів сучасних тенденцій, що гармонійно буде жити у столиці України та не буде жорстко руйнувати образ міста. А навпаки стане одним із його нових домінантів, адже ділянка для будівництва обиралась після аналізу містобудівних проблем Києва та шляхів їх вирішення.

Abstract. The main points of consideration in this abstract are: the history of radon’s problem, genesis of radon, its sources and concentrations in environment. We also estimated the risks for population and discussed some protection

measures.

Ключові слова ― радон, ризик для людини, способи захисту.

I.Історія радонової проблеми

Радіація існувала на землі завжди до появи людини і навіть до виникнення життя. Природна радіація супроводжує нас постійно, впродовж усього нашого життя. Лише недавно стало відомо, що найбільш важливим для здоров’я людини природнім джерелом радіації є радон. Вплив радону складає близько половини дози, яку отримує людина від усіх джерел радіації. Починаючи з 1984 року саме радон викликає особливе занепокоєння вчених США і Європи [1].

Радон-222 є продуктом розпаду радію-226, надзвичайно поширеної речовини, концентрація якої залежить від складу ґрунту. В зв’язку з цим, кількість радону, що вивільняється з земної кори, значно відрізняється в повітрі над різними місцями земної кулі, в різних країнах та регіонах. В усіх розвинених країнах світу вже проведено або проводиться в наш час картографування території з метою визначення зон з високими концентраціями радону.

В уранових копальнях радон зустрічається у великій кількості. До недавнього часу мало хто замислювався, що від радону страждають і звичайні люди, які не мають ніякого відношення до урану і атомної промисловості. В Росії вплив радону на населення почали систематично вивчати біля 10 років тому, на Заході вже протягом 25 років. В НАТО створено спеціальний комітет, що займається цією проблемою, а у Сполучених Штатах майже у кожному будинку є датчики рівня радону.

Отже, що таке радон? Це важкий інертний газ (у 7,5 разів важче повітря), що вивільнюється з ґрунту або з деяких будівельних матеріалів, таких як граніт, пемза, цегла, виготовлена із червоної глини. Радон не має ні запаху ні кольору, а це означає, що його не можна виявити без спеціальних приладів ― радіометрів [2].

II.Джерела радону

Наявність радону в житлових приміщеннях залежить від характеру джерела (ґрунт, будівельний матеріал, вода) і таких показників, як, наприклад:

―конструкція будівлі (наявність підвальних приміщень, наявність каналізації, неякісне здійснення швів);

―режим проживання (опалювальний та вентиляційний режими);

―атмосферні та сезонні впливи (опади,

температура, вітер і т.д.) [3].

Відносна частка кожного із названих джерел у формуванні радонового навантаження може бути представлена у наступний спосіб:

―ґрунт під будівлею і будматеріали ― 78 %;

―зовнішнє повітря ― 13 %;

―вода, що використовується в будинку ― 5 %;

―природний газ ― 4 %.

Радон утворюється в земній корі в результаті природного радіоактивного розпаду. Після проникнення через тріщини і щілини у фундаменті, підлозі і стінах, радон потрапляє у підвальні приміщення і перші поверхи будинків, затримується і накопичується в них. Наступними чинниками є: вода з підземних джерел, будівельні матеріали (бетон, цегла, тощо), які містять у собі природні радіонукліди, а також ― природний газ. Радон не горить, тому його вміст на кухні із запаленою газовою плитою досягає підвищених концентрацій [2].

В середньому, концентрація радону у ванній кімнаті в 3 рази вище, ніж на кухні, і у 40 разів ― ніж

ужитлових кімнатах.

III.Оцінка ризику радонового опромінення

Радон і продукти його розпаду потрапляють в організм людини головним чином інгаляційним шляхом, особливо при перебуванні в закритому і не провітрюваному приміщенні, де концентрація їх може бути у 8 разів вищою, ніж на вулиці.

При довготривалому надходженні радону і його продуктів в організм людини багаторазово зростає ризик виникнення раку легенів. У відповідності із даними Агентства з охорони довкілля США радон винний у смерті 15000 людей щороку, хоча в Америці обстеження приміщень на наявність радону почалося більше 20 років тому, і люди достатньо знають про заходи безпеки.

Декілька років тому у Фінляндії розгорівся великий скандал, коли було виявлено будинки з концентрацією радону у 5 тисяч разів вище. Ніж у зовнішньому повітрі. З’ясувалося, що при будівництві використовували будматеріали з пемзи. Довелось зруйнувати будинки, а людей переселити у більш безпечне житло і виплатити їм величезну компенсацію.

Оскільки радон присутній в природі, людина постійно опромінюється ним, головним чином шляхом вдихання самого радону та продуктів його

Abstract – Landscape gardening– one of ancient directions of economic activity of man. Every country, following national traditions, created its typical landscape gardening: Japanese garden, English lawn or French boulevard

Maintenance of ecological balance between society and nature is one of main modern problems which becomes more and more pressing in the world.

It is important today in particular, while the growth of big cities causes the emergence and worsening of such problems as pollution of air, water, and soil with industrial, utility, energy production and transportation wastes, noise, valuable landscapes loss, too big recreational loads on ecosystems, these all replace natural processes, that last for ages.

The green planting among buildings facilitate mesoand microclimate and sanitary hygienic conditions: plantings slow down the speed of wind, detain a dust and aerosols, take in gas admixtures from the air, diminish the sound waves power etc.

In settlements they create a natural landscape environment.

Ключові слова – Landscape gardening, boulevard, sity garden, park, street.

I. Вступ

Озеленення – один із стародавніх напрямів господарської діяльності людини. Кожна країна, виходячи із своїх національних традицій, створила своє, характерне тільки для неї озеленення: японський сад, англійський газон чи французький бульвар. Проте озеленення має і спільну рису: намагання покласти в його основу архітектурно-художні принципи, які забезпечують не лише естетизацію довкілля, але й поліпшують його санітарно-гігієнічні й архітектурно-планувальні параметри.

Особливо це важливо сьогодні, коли в міру росту великих міст проявилися і загострилися проблеми: забруднення повітря, вод і грунтів викидами промисловості, комунальних виробництв, енергетики і транспорту, шумова загроза, відтиснення природи і втрата багатьох цінних ландшафтів.

II. Класифікація міських зелених насаджень за їхнім призначенням

Міський сад – структурний елемент системи озеленення міста – призначений для короткочасного відпочинку населення. Обмежена площа (від 2 до 6 га) і їх розташування в системі житлових районів або центру міста не допускають широку номенклатуру функціональних зон. Головні входи в сад влаштовують у місцях концентрації пішоходів. За характером використання міські сади можуть бути прогулянковими і видовищними.

Міські сади для прогулянок, що межують з міськими вулицями і площами, часто використовують для транзитного руху пішоходів. У цьому випадку їх планувальна структура повинна будуватися з

урахуванням напрямку і величини пішохідних потоків. Основними елементами такого саду є головна алея, яка з′єднує всі площі і споруди і достатня за шириною для руху двох зустрічних потоків (ширина однієї смуги руху 0,75 м).

Сади при видовищних спорудах можуть розташовуватися всередині квартальної забудови і, на відміну від прогулянкових, не мати спільних меж з вулицями і площами. Їх планувальну структуру слід вирішувати у вигляді своєрідного відкритого фойє для глядачів. Тому напрямок алей і розташування площадок потрібно пов′язувати з основними входами видовищних споруд. Пропускну здатність таких садів слід розраховувати з урахуванням ємності споруд. Транзитний рух пішоходів тут має бути виключеним.

Сади житлових районів призначені для періодичного відпочинку в природному оточенні населення даного району. Планувальна організація території такого саду повинна задовільняти потреби населення в різних видах відпочинку, забезпечувати пішохідний зв′язок найкоротшим шляхом з громадським центром, зупинками громадського транспорту, місцями праці. Пішохідну доступність саду слід приймати від 0,75-1,2 км (з врахуванням кліматичних підрайонів). Площа саду без спортивного комплексу повинна становити не менше 3 га з розрахунку 5-7 м2/жит. (на І чергу) і 8-11 м2/жит. (на перспективу).

Міджквартальні сади при житлових комплексах являють собою озеленені території, розташовані в радіусі не більше 500 м від житлових будинків, площею не менше 1 га, призначені для проведення щоденного вільного часу за місцем проживання. Спостерігається тенденція організації садів спортивної спеціалізації. На їх території повинні бути створені умови для занять фізкультурою і спортом, спортивних ігор, проведення навчально-тренувальних занять.

Сквери - це зелені насадження на площі чи вулиці, які відіграють архітектурно-декоративну роль і використовуються для короткотривалого відпочинку. Влаштовуючи сквери на території міста, можна більш рівномірно розмістити зелені насадження, одержати швидкий декоративний і санітарно-гігієнічний ефект. Вони служать місцем короткотривалого відпочинку, маршрутним пересуванням транзитних пішоходів, часто на них встановлюють пам′ятники, кіоски, рекламні тумби тощо. Залежно від функціонального призначення сквери поділяють на найбільш типові групи: тихого відпочинку і прогулянок, меморіальні, історико-архітектурні, музичні, розважальні, виставкові (квітів, скульптури і т.д.), декоративні (без відпочинку), інформаційні (з алеями і без алей), розмежовувальні, ігрові (дитячі, молодіжні).

Бульваром називають озеленену смугу вздовж транспортної магістралі, яку використовують для пішохідного руху і короткотривалого відпочинку. В сучасному озелененні бульвари відіграють роль зелених артерій, якими в місто надходить свіже повітря від приміського лісопаркового поясу. Для цього потрібно організувати таку систему озеленення, яка б забезпечила об′єднання різних типів зелених насаджень мережею бульварів. Бульвари є активним засобом формування міського середовища з високими естетичними якостями. Як лінійні елементи вони відіграють важливу роль у створенні безперервності міської системи озеленення. Бульвари створюють, як правило, вздовж основних міських магістралей і набережних.

Вулиці озеленюють в єдиному комплексі із забудовою, підземними і надземними вуличними спорудами, з врахуванням санітарно-гігієнічних, транспортних та інших вимог. Беручи до уваги постійно зростаючий потік транспорту, збільшення загазованості і запиленості повітря, підвищення шумового забруднення, вуличне озеленення з кожним роком стає все більше необхідним.

Висновок

Зелені насадження серед забудови сприяють поліпшенню мезо- і мікроклімату та санітарногігієнічних умов: насадження сповільнюють швидкість вітру, затримують пил і аерозолі, поглинають газові домішки з повітря, зменшують

силу звукових хвиль тощо. В населених пунктах вони створюють природне пейзажне середовище.

References

[1] П.И. Приходько. Ландшафтная композиция малого сада. // «Будівельник». Киев – 1976. -83 с. – С. 57-

66.

[2]И.А. Косаревский. Композиция городского парка.

//Научно-исследовательский институт теории, истории и перспективных проблем советской архитектуры в г. Киеве. «Будівельник». Киев –

1977. -139 с. – С. 37-60, 111-138.

[3]Дж. Саймондс. Ландшафт и архитектура. // Издательство литературы по строительству. Москва

– 1965. -183 с.

[4]Джон Брукс. Краткая энциклопедия садового дизайна. // Dorling Kindersley Лондон – Нью-Йорк – Сидней – Москва - 2008. -223 с.

[5]В. І. Тимофієнко. Архітектура і монументальне мистецтво. Терміни і поняття.//Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва. Головкиївархітектура. К.-2002.-450 с.-с.263.

[6]М.И.Черкасов. Композиции зелёных насаждений. Издательство Министерства коммунального хозяйства РСФСР Москва 1960. -344с.

[7]В.Н. Горбачёв. Архитектурно-художественные компоненты озеленения городов. Учебное пособие для художественно-промышленных вузов и архитектурных факультетов. Москва. Высшая школа. 1983. – 207 стр.

Abstract – In this article are presented results of experimental researches temperature – moist regime of ninestoreyed building with large blocks, analyzed variants of barriering constructions warming with the purpose of providing energyefficient normative values.

Ключові слова – energyefficient, warming, temperature – moist regime.

бокова стіна) і температура в ній на 6 оС виявилася більшою. Це свідчить про те, що при поелементному утеплені треба виконувати спільне огородження лоджій спалень двота трикімнатних квартир і таким чином не утеплювати підлоги чи стелі лоджій.

I. Вступ

Енергоефективність будинків визначається за нормативними вимогами ДБН В 2.6-31 [1] та ДСТУ НБ.А.2.2.5, [2]. Відомо, що дія пункту 3 [1] на складання енергетичного паспорта розпочалася з 1 січня 2009 р. При виконанні цієї роботи треба бути уважним, оскільки розрахунки повинні виконуватися періодично на всіх етапах проектування. Більш того, результати розрахунків напряму пов’язані з остаточним вибором конструктивного рішення та можуть бути підґрунтям довідчутливого економічного ефекту. Дана робота базується на прикладах складання енергетичного паспорту будівельного об’єкту – дев’ятиповерхового крупноблочного житлового будинку серії 87 – Б на стадії його реконструкції.

Будинок розташовано в системі мікрорайонної забудови м. Макіївка Донецької області.

II.Результати експериментальних досліджень

В зимовий період в будинку велись комплексні наукові дослідження. Результати спостережень за температурно – вологісним (2007-2008 р.р.) режимом викладені в [3]. В зимовий період 2008-2009 р. р. проведено наступні випробування.

1.Спостереження за температурними полями та тепловими потоками в спальнях квартир та лоджій. Схема дослідження квартир наведена на рис. 1.Спостереження велись на п’ятому (сьомому) поверсі в двокімнатній № 18 (26) та

трикімнатній № 17 (25) квартирах. Лоджія квартири № 26 в порівнянні з попереднім роком була засклена металопластиковими вікнами із склопакетом 4М1-16-4і фірми REHAU, а огородження утеплено з використанням відбивної теплоізоляції (ПЕНОФОЛТМ, тип А4).

Рис. 1. Схема досліджених квартир

2. Виявлення ефекту утеплення зовнішньої торцевої стіни в трикімнатній квартирі з внутрішнього боку. Спостереження велись зсередини за температурними полями та тепловими потоками, а також ззовні та зсередини разом із спеціалістами «Хенкель – Баутехнік (Україна)».

Спостереження за допомогою тепловізора Ti30 виявили ефективність утеплення стіни (див. рис. 2), що виконано в квартирі № 17 на п’ятому поверсі. Температура поверхні дорівнює 3,1 оС, неутепленної частини - 6,2 оС, що на 3,1 оС більше, а значить стіна більше віддає тепла.

Утеплення зовнішньої стіни з середини покращило (tВНП) тепловий режим приміщення, але не ліквідувало містки холоду.

При роботі з тепловізором виявилась необхідність в розробці спеціальних ДСТУ, оскільки ГОСТ 2662985, що був написаний за радянських часів, не