5.2. Організація умов праці при камеральних роботах

Опрацювання матеріалів для створення ситуаційного плану Брестської фортеці виконується на комп’ютері. З метою уникнення проблем зі здоров’ям необхідно точно дотримуватися вимого щодо організації місця та часу роботи.

Для комфортної роботи необхідно виконати всі вимоги щодо організації робочого простору.

Організація робочого місця – це система заходів щодо його спеціалізації, оснащення необхідними засобами і предметами праці, їхнього розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних умов праці [24].

Вимоги охорони праці до приміщень для роботи з ПК

Згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 площа, на якій розташовується робоче місце користувача ПК повинна становити не менше як 6 м² , об’єм приміщення – не менше як 20 м³. Стіни приміщень для роботи з ПК мають бути пофарбовані чи обклеєні шпалерами пастельних кольорів з коефіцієнтом відбиття 40 – 60 %. У випадку, коли такі приміщення зорієнтовані на південь, вікна повинні обладнуватися сонцезахисними пристроями (жалюзі, штори).

Приміщення з комп’ютерною технікою повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувача, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5–28–2006. Воно має здійснюватися через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення [24].

Для освітлення приміщень з ПК необхідно використовувати люмінесцентні світильники. Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на висоті 0,8 м від підлоги повинна бути не менше 400 лк. Вертикальна освітленість у площині екрану не більше 300 лк.

Розрахунок природного освітлення виконують за ДБН В.2.5-28-2006 [26]. Виконується розрахунок площі світлових отворів, які повинні забезпечувати належну штучну освітленість. Площа отворів для забезпечення бічної природної освітленості знаходять за формулою [24]:

, (5.1)

де Sn – площа підлоги приміщення;

e_н – нормоване значення коефіцієнта природної освітленості;

k_3д – коефіцієнт запасу;

h_o – світлові характеристики бічних отворів;

t_o – загальний коефіцієнт світло пропускання;

r – коефіцієнт, який враховує відображення світла при бічній освітленості;

t_o – загальний коефіцієнт світло пропускання

, (5.2)

де t₁ – коефіцієнт світлопропускання матеріалу;

t₂ – коефіцієнт, який враховує втрати світла в переплетіннях віконних отворів (світлові отвори);

t₃ – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях;

t₄=0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях;

t₅ – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, де t_o=0,403.

Отже, при S_n=30 m², e_н=1.2, k_з=1.4, h₀=10.5, t₀=0.403, r=1.1 площа віконних отворів для забезпечення природної освітленості згідно формули (5.1) буде:

Розрахунок штучного освітлення передбачає розрахунок загального освітлення, а потім комбінованого, яке становить суму місцевого та загального освітлення.

Загальне освітлення розраховують методом коефіцієнта використання світлового потоку за формулою [24]:

_, (5.3)

де Е – норма освітленості (згідно розряду зорової роботи);

S – площа приміщення ;

К – коефіцієнт запасу;

Z – коефіцієнт мінімальної освітлення;

 – коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Для обчислення були використані наступні дані: Е=300 лк, S=30, K=1.5, Z =1.2, =0.57.

Індекс приміщення розраховують за формулою:

, (5.4)

де а, b – відповідно довжина і ширина приміщення, м;

Н_С – висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею.

Для розрахунку індексу приміщення прийнято: а=5 м, b=6 м, Н_С=2 м.

Згідно формули (5.4) отримуємо:

Сумарний світловий потік освітлювальної лампи згідно формули (5.3) становить:

Число ламп, необхідних для освітлення приміщення, визначається за формулою [24]:

, (5.5)

де F_л – світловий потік однієї лампи, який потрібно вибрати за табличними даними.

Отже, необхідна кількість ламп, згідно формули (5.5) становить:

Організацію робочого місця пропонується здійснювати так, щоб були створені максимальні зручності при роботі (рис. 5.1).

1 – робочий стіл;

2 – лабораторний стіл;

3 – персональний комп’ютер;

4 – крісло;

5 – шафа.

Рис. 5.1. Розміщення робочих місць і обладнання в лабораторії

Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 [27] «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» встановлені санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп’ютерною технікою (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Норми мікроклімату для приміщень з КТ

Пора року	Категорія робіт	Температура повітря, ˚С, не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
холодна	Легка – 1а	22 – 24	40 – 60	0,1
	Легка – 1б	21 – 23	40 – 60	0,1
Тепла	Легка – 1а	23 – 25	40 – 60	0,1
	Легка – 1б	22 – 24	40 – 60	0,2

Рівні позитивних та негативних іонів у повітрі приміщень з КТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам ГН 2152-80 [28] (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Рівні іонізації повітря приміщень з КТ

Рівні іонізації повітря	Кількість іонів в 1 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500 – 3000	3000 – 5000
Максимально допустимі	50 000	50 000

У приміщеннях з КТ має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Також необхідно проводити щоденне вологе прибирання та регулярне провітрювання протягом робочого дня. Видалення пилу з екрану необхідно проводити не рідше одного разу на день.

Вимоги охорони праці до робочого місця користувача ПК

Робочі місця для працюючих з ПК необхідно розташовувати таким чином, щоб до поля зору працюючого не потрапляли вікна та освітлювальні прилади. Монітори повинні встановлюватися під кутом 90˚ – 105 ˚ до вікон та на відстані, не меншій 2,5 – 3 м від стіни з вікнами. До поля зору працюючого не повинні потрапляти поверхні, які мають властивість віддзеркалювання. Покриття столів повинне бути матовим з коефіцієнтом 0,25 – 0,4. Відстань між робочими місцями з ПК повинна бути не меншою 1,5 м у ряду та 1 м між рядами. ПК повинні розміщуватися не ближче 1 м від джерела тепла [24].

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози. Монітор повинен бути встановлений таким чином, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей. Екран монітора має розташовуватися на оптимальній відстані від очей, що становить 600 – 700 мм, але не ближче ніж 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів. Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації площа монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Розташування екрана монітора повинна забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30˚ до нормальної лінії погляду. Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5˚ до 15˚, зап’ястя та долоні руки повинні розташовуватися горизонтально до площини столу [24].

Висота робочої поверхні столу з ПК має регулюватися в межах 680 – 800 мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600 – 1400 мм, а глибина – 800 – 1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше ніж 600 мм, шириною – не менше ніж 500 мм, глибиною (на рівні колін) – не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги – не менше ніж 650 мм.

Оскільки монітор є дуже важливою частиною комп’ютерної системи, то він повинен відповідати таким основним вимогам [24]:

• cимволи на екрані мають бути чіткими і добре розрізнятися;

• зображення повинне бути позбавлене блимання;

• яскравість або контрастність повинні легко регулюватися;

• екрани мають бути вільними від відблисків та відбиття;

• випромінювання повинні бути знижені до надзвичайно малих рівнів.

Вимоги охорони праці до режиму праці та відпочинку користувача ПК

З метою уникнення перевантаження організму робочий день користувача ПК повинен проходити у раціональному режимі праці та відпочинку, який передбачає дотримання регламентованих перерв, їх активне проведення, систематичне проведення виробничої гімнастики, рівномірний розподіл завдань. Загальний час роботи з ПК не повинен перевищувати 50% тривалості робочого дня. Якщо виконання роботи пов’язане тільки з використанням комп’ютера, то при неможливості зміни діяльності необхідно робити перерви та паузи. Для робіт, які виконуються з великим навантаженням, слід робити 10 – 15 хвилинну перерву через кожну годину, для мало інтенсивної роботи такі перерви слід робити через кожні 2 години. Кількість пауз (до 1 хвилини) слід визначити індивідуально.

Форми та зміст перерв можуть бути різними: виконання альтернативних допоміжних робіт, які не вимагають великого напруження, приймання їжі. На початку перерв виконується гімнастика для очей, під час однієї з перерв рекомендується проведення загальної гімнастики.

Виконання фізичних вправ з нормативним навантаженням протягом робочого дня рекомендується індивідуально, залежно від відчуття втоми. Гімнастика повинна бути спрямована на корекцію вимушеної пози, покращення кровообігу, часткову компенсацію дефіциту рухливої активності.

Вимоги до захисту користувача ПК від шуму та вібрацій

Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентилятор блока живлення мережі, вентилятор, розташований на процесорі, швидкісні CD-ROM, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Крім того, діють й інші зовнішні джерела шуму, не пов’язані з роботою ПК.

Шум, що створюється працюючим ПК, є широко суміжним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному коригуванню «А» та вимірюватися в дБА.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ПК, мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98 [27], ДСН 3.3.6-037-99 [29] .

Зниження рівня шуму в приміщенні можна здійснити таким чином [24]:

• використанням блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках;

• використання ПК, в яких термодавачі вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати, які дозволяють програмним шляхом регулювати як момент ввімкнення вентилятора, так і їх швидкість обертання;

• використання ПК, в яких вентилятор на процесорі встановлений виробником;

• зменшення шуму на шляху його поширення через розміщення звукоізолюючого відгородження у вигляді стін, перетинок, кабін;

• акустичною обробкою приміщення – зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинання.

Під час виконання робіт з ПК у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрацій на робочих місцях мають не перевищувати допустимі значення до ДСанПіН 3.3.2.007-98 [27], ДСН 3.3.6-039-99 [29].

Вимоги техніки безпеки до користувачів ПК

Перед початком роботи необхідно [24]:

• пересвідчитися у цілісності корпусів і блоків (обладнання) ПК;

• перевірити наявність заземлення, справність і цілісність кабелів живлення, місця їх підключення;

• забороняється вмикати ПК та починати роботу при виявлених несправностей.

Забороняється замінювати елементи або вузли та проводити перемонтаж при ввімкненому ПК; з’єднувати та роз’єднувати вилки та розетки первинних мереж електроживлення, які знаходяться під напругою; знімати кришки, які закривають доступ до струмопровідних частин мережі первинного живлення при ввімкненому обладнанні; замінювати запобіжники під напругою; залишати ПК у ввімкненому стані без нагляду.

Після закінчення роботи необхідно:

• закінчити та зберегти в пам’яті комп’ютера або на зовнішньому носії всі необхідні файли;

• вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер підключений до мережі через нього, штепсельні вилки витягнути з розеток;

• прибрати робоче місце;

• ретельно вимити руки теплою водою з милом;

• вимкнути кондиціонер, освітлення та загальне електроживлення підрозділу;

• рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутотренінгу.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Аварійна ситуація чи нещасний випадок може статися в разі ураження електричним струмом, загоранням апаратури.

У разі раптового припинення подавання електроенергії необхідно одразу вимкнути комп’ютер. При виявленні ознак горіння (дим, запах гару) вимкнути техніку, знайти джерело займання та вжити заходів щодо його ліквідації, а також повідомити керівника роботи та не допускати по сторонніх осіб у небезпечну зону.

Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу та викликати швидку медичну допомогу.

Пожежна безпека

Пожежна безпека – стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей [24].

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд. Пожежна небезпека електрообладнання, електронних приладів, радіоелектронної апаратури, апаратури управління, електроприймачів пов'язана з використанням спалимих матеріалів: гуми, пластмас, лаків, олій.

Джерелами займання можуть бути електричні іскри, дуги, коротке замикання, струмові перевантаження, перегріті опірні поверхні, несправність обладнання. Але потужність і тривалість дії цих джерел займання порівняно малі, тому горіння, як правило, не розвивається. Виникнення пожежі в електронних пристроях можливе, якщо використовуються спалимі і важко спалимі матеріали і вироби.

Щоб запобігти можливому загорянню необхідно щоб стелажі та шафи для зберігання паперів були з негорючого матеріалу, а в неробочий час всі прилади та загальна розподільча мережа були вимкнені.

При виконанні камеральних робіт у разі виявлення пожежі, ознак горіння (полум'я, диму, його запаху) необхідно [24]:

• негайно повідомити про це по телефону служби порятунку – 101, при цьому назвати адресу об'єкта, указати кількість пове­рхів будівлі, місце виникнення загорання, наявність там людей, а також повідомити своє прізвище;

• вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння (локаліза­ції) пожежі та збереження матеріальних цінностей; якщо поже­жа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника (від­повідальну посадову особу), чергового або нештатну пожежну команду;

• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятуваль­ні служби (медичну, газорятувальну);

• попередити про пожежу всіх, хто знаходиться поряд, ева­куюватися самому та за можливості допомогти в цьому іншим, особливо людям похилого віку та дітям;

• не допускаючи паніки, зачинити за собою всі двері і вікна для обмеження циркуляції повітря, вимкнути електрику, газ.

Виходячи із зони горіння через двері, їх необхідно відчиняти повільно, щоб не сталося миттєвого доступу кисню з викидом полум'я, зачекати де­кілька секунд, оцінити ситуацію і, залишаючи будинок, діяти від­повідно до обставин. У випадку знаходження в приміщенні, яке відрізане від основних шляхів евакуації вогнем, димом, високою температурою, необхідно від­разу заткнути усі щілини у дверях підручними матеріалами, по можливості змочивши їх водою, для перекриття доступу диму і продуктів горіння. У задимленому приміщенні необхідно підпо­взти до вікна, закривши при цьому ніс і рот зволоженою ткани­ною, яка відіграє роль фільтра і захищає від впливу небезпечних продуктів горіння. Діставшись вікна, потрібно трохи прочинити його і дихати через щілину, чекаючи на допомогу. Коли прибудуть пожежні підрозділи, при­вернути до себе увагу, подавши сигнали через вікно. Ні в якому разі не стрибати з вікна без крайньої потреби.

На випадок пожежі передбачений порошковий вогнегасник ВП-5 для гасіння пожеж, що виникли внаслідок займання об'єктів, що знаходяться під напругою, а також вогнегасник ВПП-5Д для гасіння решти об'єктів.

Заходи щодо рятування потерпілих і гасіння пожеж у бу­дівлях [24]:

• перед тим, як увійти до приміщення, що горить, необхідно накритися мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи цупкою тканиною;

• двері до задимленого приміщення відчиняти обережно, щоб уникнути посилення пожежі від великого припливу сві­жого повітря;

• у сильно задимленому приміщенні рухатися поповзом або пригинаючись;

• для захисту від чадного газу необхідно дихати через зво­ложену тканину;

• у першу чергу рятувати дітей, інвалідів і старих людей;

• виходити з осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

• побачивши людину, на якій горить одяг, треба звалити її на землю, швидко накинути будь-яку ковдру чи покривала (бажано зво­ложені) і щільно притисніть їх до тіла. За потреби викликати медичну допомогу;

• якщо загорівся власний одяг - падати на землю і перевертатися, щоб збити полум'я;

• під час гасіння пожежі використовувати вогнегасники, по­жежні гідранти, воду, пісок, землю та інші засоби гасіння вогню;

• бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасити тільки за допомогою спеціальних видів вогнегасників, засипати піском або землею, а якщо осередок пожежі неве­ликий, накрити його азбестовим чи брезентовим покрива­лом, зволоженою тканиною або одягом;

• якщо горить електричне обладнання чи проводка, потрібно вимкнути рубильник, вимикач або викрутити електричні пробки, а по­тім починайте гасити вогонь.

При пожежі потрібно використовувати пожежні сходи - під час пожежі заборонено користуватися ліфтами. За будь-яких умов, якщо це можливо, необхідно викликати пожежну команду за телефоном 101.

На рис. 5.2 представлена схема евакуації під час виникнення пожежі.

Рис. 5.2. План евакуації під час пожежі