Висновок

Еколого-безпечна продумана господарська діяльність на територіях підвищуватиме зайнятість сільського населення, забезпечить надходження значних коштів до бюджетів сільських населених пунктів, районів та області в цілому.

Показано, що сучасна еколого-економічна ситуація в Вінницькій області формувалася упродовж багатовікової історії розвитку продуктивних сил на цій території. При цьому підкреслено, що вказані трансформації насамперед обумовлені значним техногенним навантаженням на довкілля, яке викликане особливим характером виробничої діяльності регіону.

В загальному плані сталий розвиток доцільно розглядати як процес упорядкування системних взаємодій. Виявлено типи і сутність систем, які впливають на запровадження ідеї та принципів сталого розвитку в господарську діяльність.

Визначено загальні передумови, що необхідні для покращення шляхів до сталого розвитку. Показано, що основою у розв'язанні існуючих протиріч між людською виробничою діяльністю та природою мають стати психолого-педагогічні засоби та методи, з допомогою яких формується екологічна культура та екологічна свідомість суспільства і кожної особистості зокрема.  Для реалізації ідеї та принципів сталого розвитку у кожної людини потрібно формувати глибокий екологічний світогляд, розуміння домінанти природних цінностей над штучно створеними матеріальними благами, усвідомлення розумних меж власних потреб, готовності підпорядкувати особисті інтереси законам і можливостям природи.

Виявлено головні чинники впливу на соціально-економічний розвиток Вінницької області у контексті ідеї сталого розвитку, до яких слід віднести: географічний та геополітичний – вигідне географічне положення області; ресурсний потенціал – наявні природні та кліматичні умови, мінерально-сировинні та трудові ресурси; економічний – інтеграція в структури Єврорегіону, транспортний - розвинута мережа автомобільних і залізничних доріг, існуючий повітряний зв'язок.

Список використаної літератури

1. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія. – 2005. - № 24. 

2. Арутян М.И. Развитие ринка международного туризма в Украине. Киев, 2005. - 235с. 

3. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. – 395с. 

4. Бейдик О.О., Ляхова Т.О., Уманчик В.А. Рекреаційне освоєння і рекреаційно-ландшафтне районування Середнього Подніпров’я // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. – 1987. – Вип. 29. – С.19–24. 

5. Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні // Бізнес. – 2005.

6. Організація управління в екологічній діяльності: [підручник для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів] / Н. В. Максименко, В. В. Задніпровський, Р. О. Квартенко; вид. 3-тє, перероб. і доп. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 282 с.

7. Методологія сталого розвитку: цивілізаційний контекст: монографія / В.Х. Арутюнов, С.І. Присухін, В.М. Свінціцький, Т.В. Глєбова, Т.С. Пітякова, Т.М. Дерев’янко, В.І. Пустовойт; Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана. –К., 2010. –296 с.

8. Шмандщ В.М., Солошич І.О. Управління природоохоронною діяльністю: авчальний посібиик. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 296 с.

5. http://www.vinrada.gov.ua/