2.1.2. Характеристика показників оцінки доцільності придбання ліцензій

Економічна ефективність придбання ліцензії має визначатися з урахуванням ефекту, який досягається у ліцензіатів та у споживачів ліцензійної продукції. Це основна вимога до оцінки економічної ефективності закупівлі ліцензій. Існує ще ціла низка вимог до ефективності ліцензійних договорів, які мають забезпечувати безперечливість і переконливість висновку про перевагу того чи іншого варіанта нової техніки через придбання ліцензій або на базі власних досліджень і розробок. Для оцінки необхідно врахувати достатню кількість чинників, умов і наслідків. [1]

Економічна ефективність закупівлі ліцензій має визначатися з урахуванням ефекту, який досягається у ліцензіатів. Як правило, існує можливість вибору з кількох пропозицій різних підприємств (фірм) щодо придбання ліцензій або проведення власних досліджень і розробок. Від правильно проведеного попереднього аналізу багато в чому залежать рівень і якість продукції, що досягаються згодом, терміни її освоєння та економічні показники використання нововведення. Характер процесу придбання науково-технічних досягнень і специфіка їх використання мають деякі загальні закономірності, знання яких дає змогу розробити оцінювальний апарат, що передує проведенню розрахунків економічної ефективності використання результатів ліцензійного договору. Як попередній комплексний аналіз доцільності придбання ліцензії можна запропонувати попередню оцінювальну систему. Розглянемо систему незалежних оцінок об’єкта ліцензії за 9-ма показниками, відібраними після відсіювання малозначущих факторів зі всієї сукупності можливих показників. Набір показників і відсіювання з них малозначущих можна проводити із залученням експертів-спеціалістів з патентно-ліцензійної роботи і розробників нової техніки [3].

Показник	Характеристика показника
1	2
Новизна	Результат розробок може містити нові технічні рішення вузлів, окремих деталей, операції тощо. [1] Залежно від ступеня новизни об’єкта дослідження, від його патентного захисту змінюється значення чинника часу ефективного функціонування техніки до настання її морального старіння, що впливає на величину економічного ефекту від впровадження результатів ліцензійного договору.
Наявність відомостей про використання	Така інформація дає можливість зробити попередній висновок про можливість практичного використання запропонованого технічного рішення, яке є цікавим для ліцензіата. [1]
Технічна готовність	Аналіз усіх ланок складного ланцюга, який поєднує науку з виробництвом, показує, що найбільш слабкою є практична реалізація досягнень науки. Недостатньо уваги приділяється техніко-економічному обґрунтуванню наукових розробок, в результаті чого підприємства відмовляються від впровадження неапробованих розробок.
Серійність очікуваного виробництва	Серійність об’єкта визначає межі впровадження результатів дослідження у виробництво, чинить суттєвий вплив на величину очікуваного економічного результату.
Патентна частина.	Показник, який визначає можливість створення, використання та продажу об’єкта техніки без порушення прав за чинними патентами. [3]
Термін одержання і підготовки документації з предмета ліцензій	Завершення робіт у стислі терміни призводить до створення додаткового економічного ефекту, підвищення науково-технічного потенціалу підприємства, зміцнення його становища на ринку.
Можливість і терміни освоєння	Результати ліцензійного договору залежать від особливостей конкретного виробництва: наявності відповідної кваліфікації та досвіду виконавців робіт, забезпеченості сировиною, культури виробництва тощо.
Фірма-ліцензіар	Якщо фірма має великий досвід досліджень і впроваджень наукових результатів у виробництво, є провідною у даній галузі, то збільшується вірогідність створення нової технології з високими техніко-економічними показниками [2].
Політичний чинник	Визначає сприятливість придбання науково-технічного досягнення у певній країні (подекуди навіть у фірмі) у певний період з точки зору міжнародної політичної ситуації.

Оцінка техніко-економічного рівня об'єктів ліцензії має забезпечити висхідну інформацію у разі альтернативного варіанта "ліцензія — власна розробка". У комплексному розв'язанні цієї проблеми буде розглянуто низку питань, зокрема: • які задачі розвитку вирішуються з придбанням ліцензії?

• які наукові дослідження і проектно-конструкторські роботи може бути вилучено з плану власних розробок, та їхня вартість?

• передбачувана вартість ліцензії, що придбається, і ймовірна необхідність закупівлі додаткового імпортного або вітчизняного обладнання;

• очікуваний економічний ефект від використання ліцензії; • можливість експорту ліцензійної продукції для погашення щорічних платежів тощо. [3]

Розглянутий метод оцінки доцільності придбання ліцензії може бути використано як апарат попереднього укладання передбачуваного міжнародного ліцензійного договору. У разі позитивного рішення запропонованій методиці потрібно подальше, більш детальне обґрунтування доцільності придбанні ліцензій, а у разі негативного – придбання ліцензії вважається недоцільним. [2]

Отже, економічна ефективність придбання ліцензій має визначатися з урахуванням ефекту, який досягається у ліцензіатів та у споживачів ліцензійної продукції. У сформованих правових умовах основні положення ліцензійних договорів визначаються не стільки законодавчими актами, скільки ситуацією й умовами купівлі-продажу, про які учасники ліцензійних договорів домовляються між собою.

Література

0. Святоцький О. Інтелектуальна економіка. Управління промисловою власністю / Святоцький О., Крайнев П., Прахов Б.. - К. : ІнЮре, 2004. - 348 с.

Мельник Т. Тенденції розвитку міжнародних торговельних відносин та зовнішнього сектору України // Економіст. – 2006.- №11, с. 53

Економіка підприємства: Підручник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. / За ред. С.М. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2007. – 368с.

Міжнародна економіка: Підручник / За ред. В.М. Тарасовича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 224с.

Задача 1

Визначення вартості заміщення ОІВ.

Наявна локальна обчислювальна мережа, що обслуговується персоналом кількістю 10 осіб. У зв’язку з розширенням організації виникла необхідність у вирішенні додаткових завдань управління. Для цього передбачається створення нового обладнання з покращеними характеристиками, що дозволяє вирішити весь комплекс задач управління, без збільшення кількості обслуговуючого персоналу.

Необхідно здійснити оцінку вартості заміщення обладнання.

Відомо, що розробка діючого обладнання продовжувалась 2 роки, була виконана 3 року назад і її собівартість, приведена до економічних умов розрахункового року, склала 8270 тис. грн. У розробці було задіяно 50 осіб основного виробничого персоналу. Діюче обладнання належить до третього покоління. Планова чисельність основного виробничого персоналу за даним об’єктом - 82 осіб.

На момент розрахунків затверджено наступні нормативи додаткових витрат:

Накладні витрати – 262 % фонду оплати праці.

Інші виробничі витрати – 1,5% ФОП.

Інші витрати – 0,75% ФОП.

N – номер варіанту за списком

Таблиця 1.1

Розподіл вартості НДДКР за елементами собівартості, %

Елементи витрат	Питома вага
1. Матеріали і куповані комплектуючі gм 2. Спеціальне обладнання для наукових (експериментальних) цілей gсо 3. Основна ЗП gзп 4. Накладні витрати gнакл 5. Інші виробничі витрати gів 6. Інші витрати gі 7. Контрагентські витрати gка Разом	9,8 1,5 25,6 19,7 0,8 0,1 42,5 100

Таблиця 1.2

Перехідні коефіцієнти витрат при розробці взірців на елементній базі різних поколінь: матеріали, куповані вироби і спеціальне обладнання для наукових цілейⁱ

Покоління аналізованого взірця	Покоління аналогу
	1	2	3	4	5
1 2 3 4 5	1,0 0,14 0,13 0,13 0,12	6,8 1,0 0,95 0,9 0,86	7,17 1,05 1,0 0,94 0,91	6,52 1,1 1,05 1,0 0,95	7,88 1,15 1,09 1,04 1,0

Таблиця 1.3

Перехідні коефіцієнти витрат при розробці взірців на елементній базі різних поколінь: заробітна платня

Покоління аналізованого взірця	Покоління аналогу
	1	2	3	4	5
1 2 3 4 5	1,0 1,03 1,08 1,13 1,2	0,97 1,0 1,05 1,1 1,16	0,92 0,95 1,0 1,05 1,11	0,87 0,9 0,95 1,0 1,05	0,83 0,85 0,9 0,94 1,0

Розв’язання:

Власні витрати організації – розробника в середнених умовах (умовах, що відповідають умовам розробки взірця – аналога):

С вл.ср. = Тг * Чс * Vc

де, Тг  – 2р. – гранична тривалість розробки взірця;

Чс  – необхідна середньорічна чисельність основного виробничого персоналу;

Vc – середньорічний виробіток на одного працівника за аналогічними роботами.

Vc = С/с соб / Ч * Т

де, С/с  соб – собівартість власних аналогічних робіт організації – розробника;

Ч – чисельність персоналу, що зайнятий виконанням аналогічних робіт;

Т – тривалість аналогічних робіт.

Vc = 8270 / 50*2 = 82,7 тис. грн. в рік на одну особу

С вл.ср. = 2 * 82 * 82,7 = 13562,8 тис. грн..

Здійснюється  розподіл власних витрат організації  – розробка в усереднених умовах за основними елементами собівартості (матеріали і куповані комплектуючі вироби, заробітна платня):

Сокр. = g / 100 * Свл.ср.

де, g – норматив витрат за і-м елементом собівартості, що визначається за табл.. 1.

Маємо:

власні витрати на матеріали і куповані комплектуючі вироби в усереднених умовах:

С окр = 9,8/ 100 * 13562,8 = 1329,15 тис. грн.

власні  витрати на заробітню плату  в усереднених умовах: 

С окр = 25,6 / 100 * 13562,8 = 3472,08 тис. грн.

        Враховуючи зміну величини вартості матеріалів і купованих комплектуючих виробів, а також зміну величини витрат на оплату праці при розробці взірця, що відрізняється за елементною базою від аналога:

См = См * І м = 1329,15 * 1,05 = 1395,61тис. грн..

Сзп = Сзп * Ізп = 3472,08 * 0,95 = 3298,48 тис. грн.

де, Ім., Ізп – індекси зміни матеріальних і трудових витрат, що визначаються на основі статистичних даних за структурою витрат на розробку взірців із застосуванням різної елементарної бази. 

Додаткові витрати, що відповідають організації  – розробнику промислового взірця:

Сдод. = Снакл. + Сів. + Сі

де, Сдод. – сума додаткових витрат;

Снакл. – накладні витрати;

Сів- інші виробничі витрати;

Сі  – інші витрати. 

Тоді  додаткові витрати на розробку нового обладнання: 

Сдод. = 2,62 *3298,48 + 0,015 * 3298,48 +0,0075* 3298,48 = 8716,23 тис. грн..

4. Власні  витрати організації- розробнику: 

Свл = См + Сзп + С дод. = 1395,61 + 3298,48 + 8716,23 = 13410,32 тис. грн.

де, См  – матеріальні витрати;

Сзп – витрати на заробітну платню;

С дод. – додаткові витрати. 

5. Контрагентські витрати: 

Ска = Свл * gка / gсоб. = 13410,32* 42,5 / (100 - 42,5) = 9911,98 тис. грн..

де, Свл – власні витрати;

gка – питома вага контрагентських робіт (табл. 1);

gсоб – питома вага власних витрат (табл.. 1, сума 1-6). 

Вартість  заміщення ОІВ: 

Сзам = Свл + Ска = 13410,32 + 9911,98 = 23322,3 тис. грн..

Висновоки: у зв’язку з розширенням організації  виникла необхідність у вирішенні  додаткових завдань управління. Для  цього передбачалось створення  нового обладнання з покращеними  характеристиками, що дозволяє вирішити весь комплекс заміщення обладнання.

Необхідно було здійснити оцінку вартості заміщення обладнання. Відповідно до проведених розрахунків вартість заміщення обладнання становить 23322,3 тис. грн.   

Задача 2

Визначити періоди окупностей проектів з інвестування коштів у ОІВ методом дисконтування з позицій ліцензіара.

Встановити пріоритетність інвестування у проекти на періоди 3 роки, 4 роки, 5 років.

Дані щодо обсягу випуску, ціни та собівартості продукції з використанням ОІВ наведені у табл. 1.

Таблиця 2.1

Період t	Проект А			Проект В
	Q , шт.(од).	С, грн.	Ц, грн.	Q , шт.(од).	С, грн.	Ц, грн.
1	7780	25	57	10520	29	57
2	8420	23	55	13420	23	55
3	8420	23	54	11420	22	54
4	9920	20	54	12020	20	53
5	13020	18	54	9920	23	50

Q – обсяг випуску продукції, шт.(од).;

С – собівартість випуску одиниці продукції, грн.;

Ц – ціна одиниці продукції, грн.

5) Норма дисконту для розрахунків: і = 15%.

6) Частка прибутку ліцензіара в загальному обсязі прибутку від виробництва і реалізації продукції: Д л-ра = 57 %.

7) Витрати на придбання ліцензії 171410,40 грн.

Розв’язання:

Прибуток = Q * Ц – С* Q

Пл.-ра = Прибуток * Дл-ра

d = 1/ (1+ і)^ t

PV = Пл.-ра * d

NPV0 = Витрати на придбання ліцензії * Дл-ра = 300720 * 57% = 171410,40

NPV1 = NPV0 + PV1

NPV2 = NPV1 + PV2

Періоди окупностей проектів з інвестування коштів у ОІВ методом дисконтування з позиції ліцензіара на основі таблиці 2.2:

Ток А = -171410,40 * 5/ 580153,27 = 1,48 роки;

Ток В = - 171410,40 * 5/ 673318,94= 1,28 роки.

Висновоки: термін окупності проекту А становить 1,48 року, а проекту В – 1,28 року. З точки зору пріоритетності інвестування у проекти, то доцільніше інвестувати кошти у проект а, оскільки у нього більший термін окупності.

Таблиця 2.2

Період t	Проект А								Проект В
	Q , шт.(од)	С, грн	Ц, грн	прибуток	Пр.п	d	PV	NPV	Q , шт.(од)	С, грн	Ц, грн	прибуток	Пр.п	d	PV	NPV
0							580153,27	-171410,40							673318,94	-171410,40
1	7780	25	57	248960	141907,2	0,87	123397,56	-48012,83	10520	29	57	294560	167899,20	0,87	145999,30	-25411,10
2	8420	23	55	269440	153580,8	0,76	116107,08	68094,25	13420	23	55	429440	244780,80	0,76	185054,28	159643,19
3	8420	23	54	261020	148781,4	0,66	97898,16	165992,41	11420	22	54	365440	208300,80	0,66	137061,93	296705,12
4	9920	20	54	337280	192249,6	0,57	109966,77	275959,18	12020	20	53	396660	226096,20	0,57	129327,03	426032,14
5	13020	18	54	468720	267170,4	0,49	132783,69	408742,87	9920	23	50	267840	152668,80	0,49	75876,39	501908,54

Задача 3

Розрахувати вартість ліцензії методом роялті за наступних даних:

Таблиця 3.1

Період t	Q , шт.(од).	Q1, шт.(од).	∆q,%
1	3220	3542	10
2	3220	3606,4	12
3	3320	3751,6	13
4	3320	3751,6	13
5	3320	3784,8	14

Таблиця 3.2

Період t	Ц, грн.	Ц1, грн.	∆ц, %
1	64	76,8	20
2	64	76,8	20
3	65	76,7	18
4	66	73,92	12
5	66	72,6	10

Таблиця 3.3

Період t	С, грн.	С1, грн.	∆с, %
1	37	31,45	-15
2	37	32,56	-12
3	37	33,3	-10
4	37	33,3	-10
5	37	33,3	-10

Qt = Qt-1 * ∆q,

Цt = Цt-1 * ∆ц,

Сt = Сt-1 * ∆с,

де, ∆q – приріст обсягу виробництва продукції після укладання ліцензійного договору, %;

Q – обсяг випуску продукції за умови не укладення ліцензійного договору, шт.(од).;

Q1 - обсяг випуску продукції за умови укладення ліцензійного договору, шт.(од).;

∆ц - приріст ціни одиниці продукції після укладання ліцензійного договору, %;

Ц – ціна одиниці продукції за умови не укладення ліцензійного договору, грн.;

Ц1 - ціна одиниці продукції за умови укладення ліцензійного договору, грн. ;

∆с - приріст собівартості одиниці продукції після укладання ліцензійного договору, %;

С – собівартість одиниці продукції за умови не укладення ліцензійного договору, грн.;

С1 - собівартість одиниці продукції за умови укладення ліцензійного договору, грн.

5) Норма дисконту для розрахунків: і = 17 %.

6) Частка прибутку ліцензіара в загальному обсязі прибутку від виробництва і реалізації продукції: Д л-ра = 28 %.

7) Частка суми платежів роялті у вартості ліцензії: SR = 85 %.

Розв’язання:

Таблиця 3.4

Q1, шт.(од).	Ц1, грн.	С1, грн.	П, грн.	Re	Rt	d	Pv, грн.
3542	76,8	31,45	45,35	1,4420	0,1653	0,8547	38441,3
3606,4	76,8	32,56	44,24	1,3587	0,1613	0,7305	32634,38
3751,6	76,7	33,3	43,4	1,3033	0,1584	0,6244	28464,71
3751,6	73,92	33,3	40,62	1,2198	0,1539	0,5337	22770,42
3784,8	72,6	33,3	39,3	1,1802	0,1516	0,4561	18996,09
Сума, грн.							141306,9
ВП, грн.							28261,38
Вл, грн.							169568,3

П – прибуток; Ц – ціна; С –  собівартість одиниці продукції.

П = Ц- С

Re = П/ С;

Re – рентабельність.

Rt = Re* Д л-ра/1+ Re

Rt – розрахункова ставка роялті, Д л-ра – частка прибутку ліцензіара.

d = 1/ (1+ і)^ t

PV = Q* Ц* Rt/ (1+i)^t = Q* Ц* Rt* d

ВП (паушальний  платіж) = Сума*і / SR = 141306,9 * 0,17 / 0,85 = 28261,38 грн.

Тоді, вартість ліцензії становитиме:

Вл = Сума + ВП = 141306,9 + 28261,38 = 169586,3 грн.

Висновоки:

Метод роялті полягає у розподілі отриманого від виростання ліцензії прибутку ліцензіата між ним і ліцензіаром на визначених умовах, у визначених пропорціях.Метод роялті застосовували у поєднанні із дисконтним методом, що дає можливість вираховування фактору часу. У даній задачі розрахунок за ліцензією проводився комбіновано - із застосуванням роялті та первинного паушального платежу.

Відповідно до проведених розрахунків вартість ліцензії становить 169586,3 грн.

i