- •Розрахунково-графічна робота
- •1. Визначити для кожного коду запасу:
- •Розраховую усі показники для коду замовлення 31001.
- •Системи управління запасами для кожного коду запасу на основі авс-аналізу
- •Розподіл запасів на групи X, y і z
- •Необхідні заходи щодо керування запасами
- •Список використаної літератури
1. Визначити для кожного коду запасу:
– оптимальний розмір замовлення;
– рівень повторення замовлення;
– максимальний рівень запасу;
– максимальну кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню;
– корисну площу складу.
Розраховую усі показники для коду замовлення 31001.
Точка, при якій розмір замовлення балансує витрати на зберігання і витрати на придбання називається оптимальним рівнем запасу.
Оптимальний розмір замовлення визначається за формулою:
, (1.1)
де Еопт – оптимальний розмір замовлення, шт.;
С – витрати на замовлення (чи підготовку), грн.;
А – річне споживання, шт.;
Р – ціна одиниці, яка зберігається, грн./шт.;
S – вартість зберігання протягом року, %.
,
де М - кількість днів у році, днів;
- середній попит, одиниць/добу.
, (1.1)
Рівень повторення замовлення – це середній попит за середній час постачання плюс величина страхового запасу.
Рівень повторення замовлення визначається за формулою:
, (1.2)
де L– середній час постачання, днів;
D– середній попит, одиниць/добу;
Lv– дисперсія часу постачання,
Dv– дисперсія попиту;
z – середньоквадратичне відхилення.
Величина z = 1,6 дає рівень сервісу 95 %.
Дисперсія часу постачання знаходиться за формулою:
, (1.3)
де – коефіцієнт варіації часу постачання, %.
Дисперсія попиту знаходиться за формулою:
, (1.4)
де – коефіцієнт варіації попиту, %.
Коефіцієнт варіації можна визначити за формулою:
, (1.5)
, (1.6)
, (1.7)
де ‒коефіцієнт варіації попиту;
‒ середньоквадратичне відхилення величини хі ;
‒ середнє значення величини xi.
Середнє значення величини попиту:
Середньоквадратичне відхилення попиту:
Коефіцієнт варіації попиту:
Дисперсія попиту:
Рівень повторення замовлення:
Максимальний рівень запасу визначається як сума середнього попиту за один цикл і страховий запас. При цьому при розрахунку страхового запасу потрібно враховувати, що підвищення попиту в будь-який момент може викликати дефіцит (у системі з фіксованою кількістю дефіцит може виникнути тільки при зростанні попиту протягом часу постачання). Таким чином, час, протягом якого існує загроза дефіциту, це L (час постачання) + Т (час циклу).
Максимальний рівень запасу обчислюється за формулою:
, (1.8)
Максимальний рівень запасу:
Вантажна (корисна) площа складу може бути визначена способом навантаженням за формулою:
, (1.9)
де – максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню, т;
д – допустиме навантаження на 1 м2 площі підлоги складу, яке визначається розрахунковим або дослідним шляхом, т/м2 [д = 2 т/м2].
, (1.10)
де МРЗ – максимальний рівень запасу, шт.;
– об’єм запасу, м3;
– питома вага виробу, т/м3.
Максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню:
Корисна площа складу:
Всі результати наведено у табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Розраховані показники по кожному коду запасу
E опт |
Середній попит, D одиниць на добу |
Дисперсія часу постачання Lv |
Середнє значення величини попиту |
Cереднє квадратичне відхилення |
Коефіцієнт варіації попиту |
Дисперсія попиту, Dv |
Рівень повторення замовлення, штук |
Максимальний рівень запасу |
Максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню |
Корисна площа складу, f |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
666 |
10 |
1,8 |
920,3 |
78,9 |
8,57 |
0,7 |
99 |
1004 |
21 |
10,3 |
456 |
9 |
0,1 |
832,5 |
10,6 |
1,28 |
0,0 |
65 |
881 |
164 |
81,9 |
733 |
11 |
1,4 |
1008,5 |
110,2 |
10,93 |
1,5 |
116 |
1112 |
133 |
66,6 |
309 |
11 |
0,1 |
994,0 |
39,8 |
4,00 |
0,2 |
119 |
1098 |
789 |
394,7 |
646 |
10 |
1,9 |
869,0 |
59,0 |
6,79 |
0,4 |
95 |
947 |
27 |
13,6 |
574 |
12 |
0,1 |
1058,5 |
136,0 |
12,85 |
2,2 |
149 |
1208 |
168 |
84,1 |
300 |
10 |
3,8 |
938,3 |
89,3 |
9,52 |
1,0 |
142 |
1064 |
130 |
64,9 |
564 |
10 |
9,0 |
868,0 |
55,6 |
6,40 |
0,4 |
187 |
1036 |
79 |
39,5 |
347 |
10 |
0,2 |
939,0 |
103,1 |
10,98 |
1,3 |
105 |
1038 |
206 |
102,9 |
221 |
10 |
4,0 |
914,0 |
123,0 |
13,46 |
1,8 |
129 |
1030 |
506 |
252,9 |
210 |
10 |
2,8 |
882,8 |
44,2 |
5,01 |
0,2 |
110 |
975 |
471 |
235,7 |
653 |
11 |
0,9 |
974,3 |
35,7 |
3,66 |
0,2 |
130 |
1085 |
47 |
23,4 |
230 |
12 |
0,0 |
1093,8 |
51,3 |
4,69 |
0,3 |
126 |
1208 |
28 |
13,9 |
361 |
9 |
4,7 |
839,8 |
22,4 |
2,67 |
0,1 |
122 |
943 |
73 |
36,4 |
465 |
11 |
3,2 |
1004,8 |
54,8 |
5,45 |
0,4 |
181 |
1167 |
191 |
95,6 |
216 |
10 |
0,6 |
940,8 |
113,1 |
12,02 |
1,5 |
153 |
1086 |
192 |
96,2 |
337 |
10 |
7,3 |
871,3 |
64,7 |
7,43 |
0,5 |
192 |
1045 |
132 |
66,2 |
682 |
10 |
10,6 |
954,8 |
96,7 |
10,13 |
1,1 |
229 |
1166 |
55 |
27,7 |
619 |
11 |
1,9 |
986,3 |
117,0 |
11,86 |
1,6 |
181 |
1156 |
302 |
151,0 |
219 |
10 |
6,8 |
899,5 |
78,3 |
8,71 |
0,7 |
167 |
1049 |
403 |
201,7 |
330 |
11 |
0,1 |
1001,5 |
41,9 |
4,18 |
0,2 |
166 |
1151 |
133 |
66,3 |
531 |
10 |
7,0 |
937,8 |
96,1 |
10,25 |
1,1 |
225 |
1146 |
52 |
25,9 |
767 |
10 |
0,9 |
888,5 |
45,1 |
5,08 |
0,2 |
157 |
1029 |
34 |
17,0 |
349 |
11 |
9,2 |
983,0 |
49,4 |
5,03 |
0,3 |
242 |
1206 |
159 |
79,5 |
207 |
10 |
3,0 |
891,0 |
92,2 |
10,35 |
1,0 |
181 |
1057 |
159 |
79,3 |
325 |
11 |
6,5 |
975,8 |
149,8 |
15,35 |
2,7 |
232 |
1195 |
139 |
69,5 |
566 |
10 |
11,0 |
933,0 |
88,8 |
9,52 |
0,9 |
195 |
1110 |
78 |
39,0 |
235 |
11 |
10,3 |
1037,8 |
80,5 |
7,76 |
0,8 |
224 |
1243 |
172 |
86,1 |
823 |
10 |
0,6 |
937,3 |
114,4 |
12,21 |
1,6 |
132 |
1061 |
44 |
22,2 |
Продовження табл. 1.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
||
295 |
10 |
12,9 |
892,8 |
40,5 |
4,53 |
0,2 |
230 |
1103 |
7 |
3,3 |
||
557 |
11 |
0,3 |
970,3 |
94,3 |
9,71 |
1,1 |
163 |
1125 |
198 |
99,2 |
||
691 |
11 |
6,8 |
994,3 |
138,2 |
13,90 |
2,3 |
194 |
1174 |
48 |
24,2 |
||
718 |
9 |
7,9 |
866,3 |
36,7 |
4,24 |
0,2 |
174 |
1021 |
24 |
12,2 |
||
454 |
10 |
1,8 |
953,5 |
84,8 |
8,89 |
0,9 |
155 |
1093 |
241 |
120,6 |
||
452 |
10 |
2,5 |
897,0 |
42,5 |
4,73 |
0,2 |
170 |
1049 |
89 |
44,4 |
||
440 |
11 |
1,0 |
962,0 |
39,4 |
4,10 |
0,2 |
171 |
1114 |
250 |
125,2 |
||
879 |
10 |
23,6 |
956,5 |
123,0 |
12,86 |
1,8 |
288 |
1227 |
46 |
22,8 |
||
295 |
10 |
10,7 |
908,3 |
127,3 |
14,02 |
1,9 |
189 |
1082 |
41 |
20,3 |
2. Зручним способом класифікації предметів зберігання є правило Парето, чи АВС-аналіз (відомий також як правило 80/20). Всі предмети зберігання рангуються за ступенем спадання їхнього використання у вартісному вираженні, після чого будується кумулятивна крива щільності розподілу. Виявляється, що в більшості випадків 80 % вартості використаного запасу приходиться тільки на 20 % предметів зберігання, для керування якими і можна застосувати адаптивну систему, можливо з постійним контролем. Наступні 30 % предметів можуть складати 15 % від загальної вартості; для управління ними підійде система циклічного замовлення. Для 50 % предметів, що залишилися, досить буде системи задоволення річного попиту чи методу “двох кошиків”. Ці три групи методів часто позначають як А, В і С, звідси і назва методу. Правило Парето дозволяє визначити, які запаси вимагають найбільш пильної уваги. Однак воно не враховує питання критичності і безпеки.
Розрахункові дані і поділ усіх кодів запасів на групи міститься у табл.2.1. Групи методів для груп: А – адаптивна система; В – циклічного замовлення; С - система задоволення річного попиту.
Таблиця 2.1