1. Визначити для кожного коду запасу:

– оптимальний розмір замовлення;

– рівень повторення замовлення;

– максимальний рівень запасу;

– максимальну кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню;

– корисну площу складу.

Розраховую усі показники для коду замовлення 31001.

Точка, при якій розмір замовлення балансує витрати на зберігання і витрати на придбання називається оптимальним рівнем запасу.

Оптимальний розмір замовлення визначається за формулою:

, (1.1)

де Е_опт – оптимальний розмір замовлення, шт.;

С – витрати на замовлення (чи підготовку), грн.;

А – річне споживання, шт.;

Р – ціна одиниці, яка зберігається, грн./шт.;

S – вартість зберігання протягом року, %.

,

де М - кількість днів у році, днів;

- середній попит, одиниць/добу.

, (1.1)

_{Рівень повторення замовлення – це середній попит за середній час постачання плюс величина страхового запасу.}

_{Рівень повторення замовлення визначається за формулою:}

, (1.2)

де L– середній час постачання, днів;

D– середній попит, одиниць/добу;

L_v– дисперсія часу постачання,

D_v– дисперсія попиту;

z – середньоквадратичне відхилення.

Величина z = 1,6 дає рівень сервісу 95 %.

Дисперсія часу постачання знаходиться за формулою:

, (1.3)

де – коефіцієнт варіації часу постачання, %.

Дисперсія попиту знаходиться за формулою:

, (1.4)

де – коефіцієнт варіації попиту, %.

Коефіцієнт варіації можна визначити за формулою:

, (1.5)

, (1.6)

, (1.7)

де ‒коефіцієнт варіації попиту;

‒ середньоквадратичне відхилення величини х_і ;

‒ середнє значення величини xi.

Середнє значення величини попиту:

Середньоквадратичне відхилення попиту:

Коефіцієнт варіації попиту:

Дисперсія попиту:

Рівень повторення замовлення:

Максимальний рівень запасу визначається як сума середнього попиту за один цикл і страховий запас. При цьому при розрахунку страхового запасу потрібно враховувати, що підвищення попиту в будь-який момент може викликати дефіцит (у системі з фіксованою кількістю дефіцит може виникнути тільки при зростанні попиту протягом часу постачання). Таким чином, час, протягом якого існує загроза дефіциту, це L (час постачання) + Т (час циклу).

Максимальний рівень запасу обчислюється за формулою:

, (1.8)

Максимальний рівень запасу:

Вантажна (корисна) площа складу може бути визначена способом навантаженням за формулою:

, (1.9)

де – максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіган­ню, т;

_д – допустиме навантаження на 1 м² площі підлоги складу, яке визначається розрахунковим або дослідним шляхом, т/м² [_д = 2 т/м²].

, (1.10)

де МРЗ – максимальний рівень запасу, шт.;

– об’єм запасу, м³;

– питома вага виробу, т/м³.

Максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню:

Корисна площа складу:

Всі результати наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Розраховані показники по кожному коду запасу

E опт	Середній попит, D одиниць на добу	Дисперсія часу постачання Lv	Середнє значення величини попиту	Cереднє квадратичне відхилення	Коефіцієнт варіації попиту	Дисперсія попиту, Dv	Рівень повторення замовлення, штук	Максимальний рівень запасу	Максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню	Корисна площа складу, f
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
666	10	1,8	920,3	78,9	8,57	0,7	99	1004	21	10,3
456	9	0,1	832,5	10,6	1,28	0,0	65	881	164	81,9
733	11	1,4	1008,5	110,2	10,93	1,5	116	1112	133	66,6
309	11	0,1	994,0	39,8	4,00	0,2	119	1098	789	394,7
646	10	1,9	869,0	59,0	6,79	0,4	95	947	27	13,6
574	12	0,1	1058,5	136,0	12,85	2,2	149	1208	168	84,1
300	10	3,8	938,3	89,3	9,52	1,0	142	1064	130	64,9
564	10	9,0	868,0	55,6	6,40	0,4	187	1036	79	39,5
347	10	0,2	939,0	103,1	10,98	1,3	105	1038	206	102,9
221	10	4,0	914,0	123,0	13,46	1,8	129	1030	506	252,9
210	10	2,8	882,8	44,2	5,01	0,2	110	975	471	235,7
653	11	0,9	974,3	35,7	3,66	0,2	130	1085	47	23,4
230	12	0,0	1093,8	51,3	4,69	0,3	126	1208	28	13,9
361	9	4,7	839,8	22,4	2,67	0,1	122	943	73	36,4
465	11	3,2	1004,8	54,8	5,45	0,4	181	1167	191	95,6
216	10	0,6	940,8	113,1	12,02	1,5	153	1086	192	96,2
337	10	7,3	871,3	64,7	7,43	0,5	192	1045	132	66,2
682	10	10,6	954,8	96,7	10,13	1,1	229	1166	55	27,7
619	11	1,9	986,3	117,0	11,86	1,6	181	1156	302	151,0
219	10	6,8	899,5	78,3	8,71	0,7	167	1049	403	201,7
330	11	0,1	1001,5	41,9	4,18	0,2	166	1151	133	66,3
531	10	7,0	937,8	96,1	10,25	1,1	225	1146	52	25,9
767	10	0,9	888,5	45,1	5,08	0,2	157	1029	34	17,0
349	11	9,2	983,0	49,4	5,03	0,3	242	1206	159	79,5
207	10	3,0	891,0	92,2	10,35	1,0	181	1057	159	79,3
325	11	6,5	975,8	149,8	15,35	2,7	232	1195	139	69,5
566	10	11,0	933,0	88,8	9,52	0,9	195	1110	78	39,0
235	11	10,3	1037,8	80,5	7,76	0,8	224	1243	172	86,1
823	10	0,6	937,3	114,4	12,21	1,6	132	1061	44	22,2

Продовження табл. 1.2

1	2	3	4	5	6	7		8	9	10	11
295	10	12,9	892,8	40,5	4,53		0,2	230	1103	7		3,3
557	11	0,3	970,3	94,3	9,71		1,1	163	1125	198		99,2
691	11	6,8	994,3	138,2	13,90		2,3	194	1174	48		24,2
718	9	7,9	866,3	36,7	4,24		0,2	174	1021	24		12,2
454	10	1,8	953,5	84,8	8,89		0,9	155	1093	241		120,6
452	10	2,5	897,0	42,5	4,73		0,2	170	1049	89		44,4
440	11	1,0	962,0	39,4	4,10		0,2	171	1114	250		125,2
879	10	23,6	956,5	123,0	12,86		1,8	288	1227	46		22,8
295	10	10,7	908,3	127,3	14,02		1,9	189	1082	41		20,3

2. Зручним способом класифікації предметів зберігання є правило Парето, чи АВС-аналіз (відомий також як правило 80/20). Всі предмети зберігання рангуються за ступенем спадання їхнього використання у вартісному вираженні, після чого будується кумулятивна крива щільності розподілу. Виявляється, що в більшості випадків 80 % вартості використаного запасу приходиться тільки на 20 % предметів зберігання, для керування якими і можна застосувати адаптивну систему, можливо з постійним контролем. Наступні 30 % предметів можуть складати 15 % від загальної вартості; для управління ними підійде система циклічного замовлення. Для 50 % предметів, що залишилися, досить буде системи задоволення річного попиту чи методу “двох кошиків”. Ці три групи методів часто позначають як А, В і С, звідси і назва методу. Правило Парето дозволяє визначити, які запаси вимагають найбільш пильної уваги. Однак воно не враховує питання критичності і безпеки.

Розрахункові дані і поділ усіх кодів запасів на групи міститься у табл.2.1. Групи методів для груп: А – адаптивна система; В – циклічного замовлення; С - система задоволення річного попиту.

Таблиця 2.1