Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розраха ОМ.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
465.41 Кб
Скачать

1. Визначити для кожного коду запасу:

– оптимальний розмір замовлення;

– рівень повторення замовлення;

– максимальний рівень запасу;

– максимальну кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню;

– корисну площу складу.

Розраховую усі показники для коду замовлення 31001.

Точка, при якій розмір замовлення балансує витрати на зберігання і витрати на придбання називається оптимальним рівнем запасу.

Оптимальний розмір замовлення визначається за формулою:

, (1.1)

де Еопт – оптимальний розмір замовлення, шт.;

С – витрати на замовлення (чи підготовку), грн.;

А – річне споживання, шт.;

Р – ціна одиниці, яка зберігається, грн./шт.;

S – вартість зберігання протягом року, %.

,

де М - кількість днів у році, днів;

- середній попит, одиниць/добу.

, (1.1)

Рівень повторення замовлення – це середній попит за середній час постачання плюс величина страхового запасу.

Рівень повторення замовлення визначається за формулою:

, (1.2)

де L– середній час постачання, днів;

D– середній попит, одиниць/добу;

Lv дисперсія часу постачання,

Dv дисперсія попиту;

z – середньоквадратичне відхилення.

Величина z = 1,6 дає рівень сервісу 95 %.

Дисперсія часу постачання знаходиться за формулою:

, (1.3)

де – коефіцієнт варіації часу постачання, %.

Дисперсія попиту знаходиться за формулою:

, (1.4)

де – коефіцієнт варіації попиту, %.

Коефіцієнт варіації можна визначити за формулою:

, (1.5)

, (1.6)

, (1.7)

де ‒коефіцієнт варіації попиту;

‒ середньоквадратичне відхилення величини хі ;

‒ середнє значення величини xi.

Середнє значення величини попиту:

Середньоквадратичне відхилення попиту:

Коефіцієнт варіації попиту:

Дисперсія попиту:

Рівень повторення замовлення:

Максимальний рівень запасу визначається як сума середнього попиту за один цикл і страховий запас. При цьому при розрахунку страхового запасу потрібно враховувати, що підвищення попиту в будь-який момент може викликати дефіцит (у системі з фіксованою кількістю дефіцит може виникнути тільки при зростанні попиту протягом часу постачання). Таким чином, час, протягом якого існує загроза дефіциту, це L (час постачання) + Т (час циклу).

Максимальний рівень запасу обчислюється за формулою:

, (1.8)

Максимальний рівень запасу:

Вантажна (корисна) площа складу може бути визначена способом навантаженням за формулою:

, (1.9)

де – максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіган­ню, т;

д – допустиме навантаження на 1 м2 площі підлоги складу, яке визначається розрахунковим або дослідним шляхом, т/м2 [д = 2 т/м2].

, (1.10)

де МРЗ – максимальний рівень запасу, шт.;

– об’єм запасу, м3;

– питома вага виробу, т/м3.

Максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню:

Корисна площа складу:

Всі результати наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Розраховані показники по кожному коду запасу

E опт

Середній попит, D одиниць на добу

Дисперсія часу постачання Lv

Середнє значення величини попиту

Cереднє квадратичне відхилення

Коефіцієнт варіації попиту

Дисперсія попиту, Dv

Рівень повторення замовлення, штук

Максимальний рівень запасу

Максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню

Корисна площа складу, f

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

666

10

1,8

920,3

78,9

8,57

0,7

99

1004

21

10,3

456

9

0,1

832,5

10,6

1,28

0,0

65

881

164

81,9

733

11

1,4

1008,5

110,2

10,93

1,5

116

1112

133

66,6

309

11

0,1

994,0

39,8

4,00

0,2

119

1098

789

394,7

646

10

1,9

869,0

59,0

6,79

0,4

95

947

27

13,6

574

12

0,1

1058,5

136,0

12,85

2,2

149

1208

168

84,1

300

10

3,8

938,3

89,3

9,52

1,0

142

1064

130

64,9

564

10

9,0

868,0

55,6

6,40

0,4

187

1036

79

39,5

347

10

0,2

939,0

103,1

10,98

1,3

105

1038

206

102,9

221

10

4,0

914,0

123,0

13,46

1,8

129

1030

506

252,9

210

10

2,8

882,8

44,2

5,01

0,2

110

975

471

235,7

653

11

0,9

974,3

35,7

3,66

0,2

130

1085

47

23,4

230

12

0,0

1093,8

51,3

4,69

0,3

126

1208

28

13,9

361

9

4,7

839,8

22,4

2,67

0,1

122

943

73

36,4

465

11

3,2

1004,8

54,8

5,45

0,4

181

1167

191

95,6

216

10

0,6

940,8

113,1

12,02

1,5

153

1086

192

96,2

337

10

7,3

871,3

64,7

7,43

0,5

192

1045

132

66,2

682

10

10,6

954,8

96,7

10,13

1,1

229

1166

55

27,7

619

11

1,9

986,3

117,0

11,86

1,6

181

1156

302

151,0

219

10

6,8

899,5

78,3

8,71

0,7

167

1049

403

201,7

330

11

0,1

1001,5

41,9

4,18

0,2

166

1151

133

66,3

531

10

7,0

937,8

96,1

10,25

1,1

225

1146

52

25,9

767

10

0,9

888,5

45,1

5,08

0,2

157

1029

34

17,0

349

11

9,2

983,0

49,4

5,03

0,3

242

1206

159

79,5

207

10

3,0

891,0

92,2

10,35

1,0

181

1057

159

79,3

325

11

6,5

975,8

149,8

15,35

2,7

232

1195

139

69,5

566

10

11,0

933,0

88,8

9,52

0,9

195

1110

78

39,0

235

11

10,3

1037,8

80,5

7,76

0,8

224

1243

172

86,1

823

10

0,6

937,3

114,4

12,21

1,6

132

1061

44

22,2

Продовження табл. 1.2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

295

10

12,9

892,8

40,5

4,53

0,2

230

1103

7

3,3

557

11

0,3

970,3

94,3

9,71

1,1

163

1125

198

99,2

691

11

6,8

994,3

138,2

13,90

2,3

194

1174

48

24,2

718

9

7,9

866,3

36,7

4,24

0,2

174

1021

24

12,2

454

10

1,8

953,5

84,8

8,89

0,9

155

1093

241

120,6

452

10

2,5

897,0

42,5

4,73

0,2

170

1049

89

44,4

440

11

1,0

962,0

39,4

4,10

0,2

171

1114

250

125,2

879

10

23,6

956,5

123,0

12,86

1,8

288

1227

46

22,8

295

10

10,7

908,3

127,3

14,02

1,9

189

1082

41

20,3

2. Зручним способом класифікації предметів зберігання є правило Парето, чи АВС-аналіз (відомий також як правило 80/20). Всі предмети зберігання рангуються за ступенем спадання їхнього використання у вартісному вираженні, після чого будується кумулятивна крива щільності розподілу. Виявляється, що в більшості випадків 80 % вартості використаного запасу приходиться тільки на 20 % предметів зберігання, для керування якими і можна застосувати адаптивну систему, можливо з постійним контролем. Наступні 30 % предметів можуть складати 15 % від загальної вартості; для управління ними підійде система циклічного замовлення. Для 50 % предметів, що залишилися, досить буде системи задоволення річного попиту чи методу “двох кошиків”. Ці три групи методів часто позначають як А, В і С, звідси і назва методу. Правило Парето дозволяє визначити, які запаси вимагають найбільш пильної уваги. Однак воно не враховує питання критичності і безпеки.

Розрахункові дані і поділ усіх кодів запасів на групи міститься у табл.2.1. Групи методів для груп: А – адаптивна система; В – циклічного замовлення; С - система задоволення річного попиту.

Таблиця 2.1