2.6. Вибір лічильника води

Для визначення витрат води в будівлях на вводі встановлюють лічильники води, які розраховують на пропуск максимальної секундної витрати води.

Якщо будинок має один ввід або лічильник води не розрахований на пропускання повної розрахункової витрати води на внутрішнє пожежогасіння, обов’язково передбачають обвідну лінію, на якій встановлюють засувки. Обвідна лінія повинна бути розрахована на пропускання максимальної (з урахуванням протипожежної) витрати води.

Лічильники води встановлюють на вводах біля зовнішньої стіни будівлі в зручному та легкодоступному приміщенні зі штучним або природним освітленням і температурою повітря не нижче 5^оС.

Підбирати лічильники (витратоміри) холодної води треба відповідно до вимог ДСТУ-Н "Настанова щодо підбору та улаштування лічильників води та тепла у багатоквартирних будинках".

Вибір лічильників здійснюють з числа лічильників, які внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки України або атестовані згідно з ДСТУ 3215.

Тип, розмір, точність, клас за умовами навколишнього середовища та діапазон вимірювання лічильників визначають відповідно до робочих умов і умов навколишнього середовища, їх монтажу і експлуатації, приймаючи до уваги вимоги до під'єднання, зокрема фланців, фітингів та розмірів лічильника.

Рекомендовано обирати лічильник за витратою (табл.1).

За отриманням загальних секундних витрат води у літрах визначаємо S=0,6213

Н_meter=S·q² =0.327 (1,9)² =0,6213 м.

За розрахунками підбираємо лічильник Крильчатий ВК-20 з діаметром труби 50мм.

2.7. Визначення необхідного напору в системі внутрішнього водопроводу.

Необхідний напір на вводі в будівлю повинен забезпечити подачу води на необхідну геометричну висоту і вільний напір біля диктуючого водорозбірного приладу. При цьому враховують всі опори на вводі і в мережі по розрахунковому напрямку. Розрахунки виконують за формулою:

,

(3)

де H_geom – геометрична висота підйому води, яка визначається як перевищення абсолютної відмітки виливного отвору розрахункового (диктуючого) водорозбірного приладу над віссю трубопроводу зовнішньої мережі водопостачання;

H_f – вільний напір перед диктуючим водорозбірним приладом, значення якого приймають згідно з [1, додаток 2];

–сумарні втрати напору у трубопроводах по розрахунковому напрямку, м, яка визначається як:

,

(4)

–втрати напору на вводі в будинок, м (табл. 1);

–втрати напору в лічильнику води, м;

–втрати напору на ділянках трубопроводів по розрахунковому напрямку, м, згідно з формулою (1) за табл. 1.

Значення необхідного напору Н_r порівнюють зі значенням гарантійного напору H_g в міській водопровідній мережі, яка вказана в завданні.

Необхідний напір у місці приєднання вводу до міського водопроводу при найбільшому господарсько-питному водорозборі повинен забезпечити подачу води на потрібну манометричну висоту і нормативний вільний напір біля диктуючого водорозбірного крану. Потрібний напір знаходимо за формулою:

>30,5м.

Отже є потреба додатково встановлювати засоби підвищення тиску у системі холодного водопостачання будинку.

Розглянемо такі випадки:

1. При значній різниці H_r та H_g надлишковий напір

Hер =Hg – Hr Hr < Hg

(5)

слід зменшити діафрагмою або регулятором тиску.

2. При Н_r ≥ H_g необхідно застосовувати пристрій для забезпечення необхідного напору. При цьому гідростатичний напір у системі господарсько-питного чи господарсько-протипожежного водопроводу на позначці найнижче розташованого санітарно-технічного приладу не повинен перевищувати 45 м.

Існує три способи підвищення напору в мережах водопостачання будівель:

1. за допомогою напірно-запасних баків;

2. з використанням підвищувальної насосної установки;

3. застосовуючи гідропневматичні установки.

Продуктивність господарсько-питних і виробничих насосних установок слід приймати:

– за відсутності регулювальної ємності – не менше максимальної секундної витрати води;

– за наявності водонапірного або гідропневматичного бака і насосів, які працюють у повторно-короткочасному режимі, – не менше максимальної погодинної витрати води.